Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

жаться

  • 61 бить

    бить 1) χτυπώ, δέρνω \бить по воротам спорт, σουτάρω 2) (разбивать) σπάνω 3) (о часах) χτυπώ \биться 1) (сра жаться) μάχομαι, αγωνίζομαι 2 (о сердце, о пульсе) χτυπώ
    * * *
    1) χτυπώ, δέρνω

    бить по воро́там — спорт σουτάρω

    2) ( разбивать) σπάνω
    3) ( о часах) χτυπώ

    Русско-греческий словарь > бить

  • 62 жмусь

    жмусь, жмешься
    и т. д. наст. вр. от жаться.

    Русско-новогреческий словарь > жмусь

  • 63 жмешься

    жмусь, жмешься
    и т. д. наст. вр. от жаться.

    Русско-новогреческий словарь > жмешься

  • 64 преображаться

    преобра||жаться
    μεταμορφώνομαι, μεταμορφοϋμαι, ἀλλάζω μορφή.

    Русско-новогреческий словарь > преображаться

  • 65 жать

    I
    1) (стискивать, сжимать) stringere
    2) ( нажимать) premere, pigiare
    3) ( быть тесным) stringere, essere stretto
    4) ( выдавливать) spremere, strizzare, pigiare
    5) ( поднимать) sollevare
    6) ( делать энергично) fare energicamente, darcela tutta

    давай, жми! ( беги быстрее) — daccela tutta!, forza!

    II
    ( убирать злаки) mietere, falciare
    * * *
    I несов. В
    1) (стискивать; прижимать; сов. пожать) stringere vt
    2) ( быть тесным) stringere vi (a), essere stretto

    сапоги жмут (ноги) — gli stivali stringono (i piedi); gli stivali sono stretti

    3) что (давить, выжимать; сов. выжать) spremere vt
    4) В разг. ( поджимать) stringere vi (a)
    5) прост. (обозн. быстрое, энергичное действие) darsi da fare, mettercela tutta
    •
    ••

    жать на всю (катушку) — andare / filare a briglia sciolta

    II несов. с-х.
    * * *
    v
    gener. premere, schiacciare, stiacciare, stringere, falciare, mietere, mungere

    Universale dizionario russo-italiano > жать

  • 66 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 67 надолжать

    и -жаться заборгуватися, наробити боргів, залізти в борги, (о мног.) позаборговуватися, понароблювати боргів, позалізати в борги.
    * * *
    напозича́ти, напозича́тися; нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) боргі́в, заборгува́ти, -гу́ю, -гу́єш, заборгува́тися

    Русско-украинский словарь > надолжать

  • 68 отражаться

    отразиться
    1) відбиватися, бути відбитим, відпиратися, бути відпертим. Удар -жается ударом - удар відбивається ударом;
    2) відбиватися, відбитися, відкидатися, відкинутися, віддавати(ся), віддати(ся), відсвічуватися, відсвітити(ся), (о звуке) відгукуватися, відгукнутися, [Все те відкидалося, відбивалося в тихій воді (Н.-Лев.). В прозорій воді відбиваються золоті верхи (Н.-Лев.)]. -жаться эхом от чего-л. - відбиватися луною від чого, битися луною в що, відгукуватися (віддаватися) луною від чого;
    3) (находить выражение, оставлять след) відбиватися, відбитися, відзначатися, відзначитися на чому и в чому, (изображаться) малюватися, змалюватися, відмалюватися. [Ні в чім так не відзначалась душа, як у пісні (Куліш)]. Смущение -жалось у него на лице - збентеження відбивалось йому на обличчі (Грінч.). На его бледном лице -зилась мука - на його блідому виду відбилася (відзначилася, змалювалася) мука;
    4) (иметь последствия для кого) відбиватися, відбитися, позначатися, позначитися на кому, на чому; сов. окошитися, покошитися на кому, на чому. Репрессии против украинства в России тяжело -зились на украинской литературе - репресії проти українства в Росії тяжко відбилися (позначилися) на українській літературі.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`иться
    1) (давать свое изображение на поверхности, воспроизводиться в образах, понятиях) відбива́тися, відби́тися, віддзерка́люватися, віддзерка́литися; відкида́тися, відки́нутися; несов. відсві́чуватися; ( отдаваться - о звуке) віддава́тися, відда́тися
    2) (перен. проявляться, обнаруживаться) відбива́тися, відби́тися; ( отображаться) відобража́тися и відобра́жуватися, відобрази́тися
    3) (оказывать влияние, воздействие) відбива́тися, відби́тися, ( сказываться) познача́тися, позначи́тися и позна́читися; несов. окоши́тися
    4) строит. (несов.) відбива́тися, відбива́тися, запере́чуватися, спросто́вуватися; відбива́тися, відкида́тися, відбива́тися, відобража́тися, відобра́жуватися, віддзерка́люватися

    Русско-украинский словарь > отражаться

  • 69 погружаться

    погрузиться
    1) во что - поринати, поринути, (в)пірнати, (в)пірнути, заринати, заринути и зарнути, углибати, углибнути, заглиблятися, заглибитися, затоплятися, затопитися, втоплятися, втопитися, занурятися, зануритися (о мног. позанурюватися и повнурюватися) в що. [Замовкла русалочка, в Дніпро поринула (Шевч.). Ті (Петро і Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи (Чуб.). А змія тоді в море - так і затопилась (Рудч.). Нехай туга зарне, на дно моря (Грінч.). Легше їй було у безодню углибати (М. Вовч.). Слухаю й поринаю все глибше у рідну стихію (Васильч.)]. -зиться в темноту - поринути (пірнути) в темряву. -жаться в размышление, в созерцание, в воспоминания, в чтение, в сны и т. п. - поринати (пірнати), заходити, заглиблятися в думки, в споглядання, поринати (пірнати) в спомини, в читання, в сни. [І знову замовкнув бір, ще глибше упірнувши в свої довічні сни (Васильч.). Присунувши лямпу, поринав у читання (Єфр.)]. -ться в горе, в отчаяние - поринати (поринути) в горе, вдаватися, вдатися в тугу (в смуток), у відчай (в розпач, в розпуку). -ться в работу - поринути (заглибитися) в роботу. - ться в дремоту, в сон - западати (запасти) в сон, в дрімоту. [Втомлена голова по хвилі знову западала в дрімоту (Маковей)];
    2) наважуватися, наважитися, бути наваженим, нахуровуватися, нахуруватися, бути нахурованим, навантажуватися, навантажитися, бути навантаженим и т. д. - см. Погрузить 2. Погружённый -
    1) затоплений, занурений, заглиблений в що. -ный в мысли, в раздумье - замислений, задуманий, заглиблений у думки, затоплений у думках, у задумі. -ный в созерцание чего - задивлений у що. [Ми йшли задивлені в небо];
    2) наважений, нахурований, навантажений, нарихтований, наладований.
    * * *
    несов.; сов. - погруз`иться
    1) зану́рюватися и зануря́тися, зану́ритися, зарина́ти, зари́нути; ( углубляться) загли́блюватися и заглибля́тися, загли́битися; (в снег, в песок) вгруза́ти, вгру́знути и вгру́зти; ( нырять) порина́ти, пори́нути и порину́ти, пірна́ти, пірну́ти, упірна́ти, упірну́ти
    2) перен. порина́ти, пори́нути; ( углубляться) загли́блюватися, загли́битися, зану́рюватися и зануря́тися, зану́ритися; ( впадать) впада́ти, впа́сти
    3) (принимать, забирать груз; производить посадку со своим грузом) ванта́житися, пованта́житися, наванта́жуватися, наванта́житися

    Русско-украинский словарь > погружаться

  • 70 приближаться

    приблизиться наближатися и наближуватися, наблизитися, зближатися, зблизитися, надближатися, надблизитися, доближатися, доблизитися, (о мног.) понаближатися и -ближуватися, позближатися и -ближуватися и т. д. до кого, до чого; ближчати, поближчати до кого до чого; (наставать, наступать) над(і)ходити, надійти, настигати, настиг(ну)ти. [Стій, не наближуйсь (Куліш). От уже я наблизився до свого села (Франко). Наближався академічний рік (Крим.). Останні часи зближаються (Свидн.). Всі зблизились до його (Стор.). А пісня все ближчала (Кониськ.). Ось вони надходять (Куліш). Доближаюсь до клуні (Г. Барв.). Настигає весна (Г. Барв.)]. -жается ночь, осень - надходить (наближається, надближається, зближається) ніч, осінь. [Осінь надходить, літо минає (Л. Укр.). Надходить ніч (Франко)]. -жалась гроза - наближалася (надближалася, надходила) гроза (громовиця). -жался день свадьбы - надходив день весілля. -жается смерть, смертный (последний) час - наближається (зближається, надходить) смерть, наближається (надходить, находить) смертна (остатня и -ння) година). [Отсе вже находить на мене остатня година (Мирн.)]. Время -жается, -жалось к полночи - доходить, доходило до півночи, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночи. [Перехристилася і лягла вже, так до півночи доходило (Квітка). Бралося вже до півночи (Мирн.). Вже було пізно, добиралося до півночи (Мирн.)]. -жается полуденное время - береться під обіди. -жается срок платежа - надходить, наближається строк виплати, платіжний речінець. -жаться к концу - доходити краю, кінця. [Третя зима його життя доходила краю (Єфр.)]. Дело -жается к концу - справа доходить кінця.
    * * *
    несов.; сов. - прибл`изиться
    наближа́тися и набли́жуватися, набли́зитися; ( становиться ближе) бли́жчати, побли́жчати; підближа́тися, підбли́зитися и підблизи́тися; диал. зближа́тися и збли́жуватися, збли́зитися, прибли́жуватися, прибли́зитися; (наступать, надвигаться) надхо́дити, надійти́

    Русско-украинский словарь > приближаться

  • 71 пригнетаться

    пригнетиться
    1) пригнічуватися, пригнітитися, бути пригніченим, пригноблюватися, бути пригнобленим;
    2) тулитися, притулитися до чого; см. I. Жаться 1.
    * * *
    1) пригні́чуватися; притиска́тися, прити́скуватися; приду́шуватися
    2) пригні́чуватися, пригно́блюватися

    Русско-украинский словарь > пригнетаться

  • 72 Нале[ё]живать

    належать
    1) что - належувати, належати, (отлеживать) відлежувати, відлежати, облежувати, облежати, (пролеживать) перележувати, перележати, (о мног.) поналежувати и т. п. що. [Так собі належав боки, що аж болять (Сл. Гр.). Відлежав собі руку (Брацл.)];
    2) (пролежать изв. время, сов.) влежати, пролежати. [На твердій постелі довго не влежиш (Канівщ.)]. -жаться - належатися, вилежатися, (о мног.) поналежуватися, повилежуватися. [Будете старі, тоді ще належитеся (Квітка). Тепер ніч,- можна і вилежатися і виспатися (Борзенщ.)].

    Русско-украинский словарь > Нале[ё]живать

  • 73 тесниться

    несовер..
    1) (толпиться) crowd; be herded; (небольшими группами) cluster; (толкать друг друга) jostle one another
    2) (ютиться, жаться) be squeezed; (сидеть тесно) sit close
    3) (о мыслях, чувствах) crowd
    * * *
    crowd; be herded; cluster; jostle one another

    Новый русско-английский словарь > тесниться

  • 74 behaupten

    утверждать; Stellung usw. удерживать <­жать>, отстаивать <­стоять>; den ersten Platz behaupten закрепить ведущую позицию; sich behaupten удерживаться <­жаться>; успешно защищать <­итить> свою позицию ( gegen против Р); доказать pf. свою пригодность

    Русско-немецкий карманный словарь > behaupten

  • 75 drücken

    v/t <на>давить, жать, наж(им)ать (В; a. v/i auf A на В); приж(им)ать (an A к Д); выж(им)ать ( nach oben кверху; Sp. Gewicht гирю); вдавливать < вдавить> (in A в В; sich -ся); Hand по(жи)мать; Stoff <с>мять; ( umarmen) обнимать <­нять>; Preis сби(ва)ть; Lohn снижать < снизить>; et. in die Hand drücken сунуть в руку; v/i Schuh: жать; ( schwer lasten) тяготить ( auf A В); sich drücken жаться, приж(им)аться (an A к Д); F fig. отлынивать, отвертеться pf. ( vor от Р)

    Русско-немецкий карманный словарь > drücken

  • 76 enthalten

    содержать, заключать в себе; enthalten sein (in D) содержаться (в П); sich enthalten (G) воздерживаться <­жаться> (от Р)

    Русско-немецкий карманный словарь > enthalten

  • 77 haften

    приста(ва)ть, прилипать <­липнуть> (an D к Д); Blick: задерживаться <­жаться>; im Gedächtnis haften запечатлеться в памяти
    ( für) отвечать, ручаться < поручиться> (за В)

    Русско-немецкий карманный словарь > haften

  • 78 halten

    v/t держать (В; a. Tiere, Kurs); ( zum Bleiben bewegen) за-, у-держивать <­жать>; Wort, Feind сдерживать <­жать>; Vorsprung, Festung, et. Fallendes usw. удерживать <­жать>; Ordnung, Abstand соблюдать <­люсти>; Versprechen вы-, исполнять <вы-, ис-полнить>; v/i ( stoppen) останавливаться <­новиться>; ( stehen) стоять; Sp. удерживать <­жать>; dauern; an sich halten сдерживаться <­жаться>; auf sich halten уважать себя; halten für считать < счесть> (Т), принимать <­нять> за (В); was halten Sie von... что вы думаете (о П); viel halten von быть высокого мнения о (П); zu jemandem halten держать сторону (Р); jemanden kurz halten не давать воли (Д); ( materiell) ограничи(ва)ть в средствах (В); sich halten держаться (a. fig.: gerade прямо, lange долго, rechts правой стороны usw.); Vorurteil usw.: бытовать; ( nicht verderben) (хорошо) сохраняться; sich halten an fig. придерживаться (Р)

    Русско-немецкий карманный словарь > halten

  • 79 herumdrucksen

    мяться, жаться

    Русско-немецкий карманный словарь > herumdrucksen

  • 80 verweilen

    пробыть pf., (a. fig.) задерживаться <­жаться>

    Русско-немецкий карманный словарь > verweilen

Страницы

См. также в других словарях:

  • жаться — См …   Словарь синонимов

  • ЖАТЬСЯ — 1. ЖАТЬСЯ1, жмусь, жмёшься, д.н.в. не употр., несовер. 1. Сжимаясь, стараться занять меньшее пространство, пожиматься, поеживаться. Он жался, чтобы всем хватило места на скамейке. Жаться от холода. 2. Льнуть, прижиматься к кому нибудь, стараться… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЖАТЬСЯ — 1. ЖАТЬСЯ1, жмусь, жмёшься, д.н.в. не употр., несовер. 1. Сжимаясь, стараться занять меньшее пространство, пожиматься, поеживаться. Он жался, чтобы всем хватило места на скамейке. Жаться от холода. 2. Льнуть, прижиматься к кому нибудь, стараться… …   Толковый словарь Ушакова

  • Жаться — (иноск.) робѣть, не рѣшаться сказать, сдѣлать. Ужъ какъ ни жаться, а въ правдѣ (будетъ) признаться. Ср. Сколько ни жалась голубушка, а назвала виновника. Даль. Хлѣбное дѣльце. Картины русскаго быта. 4. См. Мяться …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ЖАТЬСЯ — ЖАТЬСЯ, жмусь, жмёшься; несовер. 1. Съёживаться, стараясь занять меньше места. Ж. в углу. Ж. от холода. 2. Придвигаться близко к кому чему н. Ребёнок жмётся к матери. Ж. к стене. 3. перен. Быть в нерешительности, мяться 2 (разг.). Жмётся, не зная …   Толковый словарь Ожегова

  • жаться — (иноск.) робеть, не решаться сказать сделать Уж как ни жаться, а в правде (будет) признаться. Ср. Сколько ни жалась голубушка, а назвала виновника. Даль. Хлебное дельце. Картины русского быта. 4. См. мяться …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • жаться — 1. [6/1] жадничать. Что ты жмешься? Давай делись. Уголовный жаргон 2. [0/1] Прятаться, бояться. Хватит жаться по углам. Молодежный сленг …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • жаться по углам — зажиматься по углах, зажиматься, обжиматься по углам, тискаться, обниматься Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Жаться — I несов. неперех. 1. Сжимаясь, стараться занять меньшее пространство, меньше места. отт. перен. разг. Держаться нерешительно; стесняться. 2. Съёживаться, сжиматься всем телом (от холода, страха и т.п.). отт. перен. разг. Ограничивать себя в… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жаться — I несов. неперех. 1. Сжимаясь, стараться занять меньшее пространство, меньше места. отт. перен. разг. Держаться нерешительно; стесняться. 2. Съёживаться, сжиматься всем телом (от холода, страха и т.п.). отт. перен. разг. Ограничивать себя в… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • жаться — жаться, жмусь, жмёмся, жмёшься, жмётесь, жмётся, жмутся, жался, жалась, жалось, жались, жмись, жмитесь, жмущийся, жмущаяся, жмущееся, жмущиеся, жмущегося, жмущейся, жмущегося, жмущихся, жмущемуся, жмущейся, жмущемуся, жмущимся, жмущийся, жмущуюся …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»