Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

дух+1

  • 21 продушина

    техн., = про́дух
    про́дух, -ху, про́дув, -ву, продухо́вина и проду́хвина

    Русско-украинский политехнический словарь > продушина

  • 22 возвышать

    -ся, возвысить, -ся
    1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];
    2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];
    3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];
    4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;
    5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - возв`ысить
    1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити
    2) мат. підно́сити, піднести́

    Русско-украинский словарь > возвышать

  • 23 возвышенность

    1) високість, величність. [Високий дух високість признає (Грінч.) = возвышенный дух возвышенность признаёт];
    2) (то же, что и Возвышение
    2) високість (р. -кости), височина, холмовина, горбовина, груд. См. ещё Возвышение 2.
    * * *
    1) ( местность) височина́, висота́, височі́нь, -ні, твор. -чі́нню, підви́щення, узви́шшя, горбо́вина; ( взгорье) узгі́р'я, згі́р'я
    2) перен. підне́сеність, -ності, висо́кість, -кості, вели́чність

    Русско-украинский словарь > возвышенность

  • 24 воздух

    1) повітря, (редко) воздух, об(в)ітря. Спёртый, тяжелый -дух - задуха (прил. задушливий), важкий дух. Доступ, освежение -ха - продуха. Горячий напор -духа - імпет. [Наче тебе імпетом з печи вдарить (Кониськ.)]. Выйти на воздух - вийти на двір, на (вільне) повітря. На -духе - надворі, на повітрі;
    2) (церк. утв.) покрівець (р. -вця), воздух.
    * * *
    I
    пові́тря
    II церк.
    во́здух

    Русско-украинский словарь > воздух

  • 25 вольный

    ві[о]льний, свобідний. -ный дух (в печке) - легкий дух.
    * * *
    1) ві́льний; во́льний

    во́льные движе́ния — спорт. ві́льні ру́хи (впра́ви)

    2) ( частный) прива́тний
    3) (в знач. сущ.: не крепостной) ві́льний, -ого

    Русско-украинский словарь > вольный

  • 26 вышибать

    вышибить вибивати, вибити, (напором) випирати, виперти. [Вдарив - і випер двері]. Вышибить дух - убити, забити кого на смерть, виперти дух кому. Вышибленный - вибитий, випертий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ышибить
    1) ( выбивать) вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти
    2) ( выгонять) виганя́ти, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиганя́ти; випира́ти, ви́перти; ( выбрасывать) викида́ти, ви́кинути и мног. повикида́ти

    Русско-украинский словарь > вышибать

  • 27 духовенство

    духо[і]вництво, (устар.) духовенство [Біле й чорне духівництво], попівство [Латинське попівство (Куліш)], (только катол.) ксьондзівство.
    * * *
    духівни́цтво, духове́нство; ( попы) попі́вство

    Русско-украинский словарь > духовенство

  • 28 душеприказчик

    виконавець (р. -вця) духівниці (духовної), заповітний виконавець, душоприказник.
    * * *
    юр.
    душоприка́зник, вико́нувач (викона́вець, -вця) духівни́ці

    Русско-украинский словарь > душеприказчик

  • 29 душеприказчица

    виконавиця духівниці (духовної), заповітна виконавиця, душоприказниця.
    * * *
    юр.
    душоприка́зниця, вико́нувачка (викона́виця) духівни́ці

    Русско-украинский словарь > душеприказчица

  • 30 единодушие

    однодушність, один дух, одностайність, односердність (р. -ности), односердя (ср. р.). [Він жінки ніколи не б'є, бо в його з нею один дух (Звин.)]; єдність, єднання.
    * * *
    односта́йність, -ності, одноду́шність

    Русско-украинский словарь > единодушие

  • 31 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 32 запах

    I з`апах
    за́пах, -у, пах, -у; дух, -у

    прия́тный \запах х — приє́мний за́пах; запаши́стий дух

    II зап`ах
    портн.
    захі́д, -хо́ду

    Русско-украинский словарь > запах

  • 33 злой

    Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];
    2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.
    3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.
    * * *
    злий; ( недобрый) лихи́й; ( злобный) злі́сний, злосли́вий, злости́вий, злісли́вий: ( сердитый) серди́тий; (жестокий, лютый) лю́тий; ( свирепый) мордо́ваний

    Русско-украинский словарь > злой

  • 34 исходить

    изойти
    1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];
    2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];
    3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];
    4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];
    5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];
    6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;
    7) (везде побывать) - см. Исхаживать.
    * * *
    I см. исхаживать II несов.
    1) (выходить откуда-л.), вихо́дити
    2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити
    3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

    \исходитьть из предположе́ния — вихо́дити з припу́щення

    III несов.; сов. - изойт`и
    1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

    \исходить ть, \исходить ти́ кри́ком — схо́дити, зійти́ кри́ком; сов. скрича́тися

    2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти
    3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

    Русско-украинский словарь > исходить

  • 35 козлиный

    козлячий, козлиний, цапиний, цапинячий, цаплячий; (козлов) цапів (-пова, -пове). [Козляча борода (Сл. Ум.). Пропав ні за цапову душу (Номис)]. -ный голос - козлячий (цапиний, цапинячий) голос (-су). -ный дух - цапиний дух (-ху), цапина. [Воняє цапиною (Сл. Гр.)].
    * * *
    цапи́ний, козли́ний

    Русско-украинский словарь > козлиный

  • 36 миг

    1) мить (-ти), мент (-ту) и (реже) менть (-ти), хвиля, мінута, (редко) миг, змиг (-гу), мах (-ху); см. Мгновение. [Була їдна мить, що він хтів ударити панича (Крим.). Все - мент, не треба нам життя (Олесь)]. Мигом, нрч. - миттю, вмить, одним ментом, вмент, вменть, як стій, (духом) духом, на дух, (пров.) льотом, вльот, (фамил.) за одним махом-пахом. [Він миттю сів на коня (Крим.). Умить усе було зроблено (М. Грінч.). На дух зробив (Франко). Зроби мені вльот Липовеч.). Я льотом долетів до гайового окраю (М. Вовч.)]. В один миг - в одну мить, в один мент, одним ментом, в одну менть, миттю, вмить, вмент, вменть, в мінуті, у три мига, як оком змигнути, як «га» сказати, як стій. [В один мент зник йому з очей (М. Грінч.). І в мінуті стали гори як золоте море (Рудан.)]. В два -га - в два махи;
    2) междом. - миг, блим, кліп, луп. [Мов оси у літню пору з гнізда, - лиш миг! - і вже не видно (Франко). Кліп (блим) очима (М. Грінч.). А сова із дупла очицями луп-луп (Сл. Гр.)].
    * * *
    мить, -ті, хвили́нка, хвили́на, хви́лька

    Русско-украинский словарь > миг

  • 37 мясти

    -ся
    1) (волновать, -ся, тревожить, -ся, смущать, -ся) хвилювати, -ся, тривожити, - ся, турбувати, -ся, непокоїти, -ся, бентежити. -ся, збентежувати, -ся. Страсти -тут душу - пристрасті бентежать душу. Всуе -тётся человек - марно бентежиться людина. Все перепуганно -тутся - всі перелякано (з переляку) хвилюються (тривожаться). Мятущийся, прлг. - бентежний, невпокійний, (безумный) шалений; см. ещё Мятежный. [Бентежна душа (Вороний). Шалене серце (Крим.)]. -щийся дух, ум - бентежний (невпокійний) дух, розум;
    2) -сти (приводить в ярость) - лютити кого;
    3) -стися (носиться) - хвилювати, вихритися. Снежинки -тся - сніжинки вихряться.
    * * *
    бенте́жити; ( тревожить) непоко́їти, турбува́ти, триво́жити, хвилюва́ти

    Русско-украинский словарь > мясти

  • 38 мятежный

    1) (за)колотний, бунтівний, бунтівничий, бунтарний, ворохі[о]бний, (возмущённый) зворохоблений, збунтований, (взбаламученный) скаламучений, (мятущийся) бентежний, невпокійний, шалений. [Бунтівниче військо (Л. Укр.). Ми не були ворохобні (Франко). Голодні зворохоблені лави ринуть на багатих (Коцюб.). Прощай, моє море бентежне! (Олесь). Невпокійне незадоволення (Рада). Втишся бо, серце шалене! (Крим.)]. - ная толпа - бунтівна (побунтована) юрба, бунтівничий (заколотний) натовп. -ный ум, дух - невпокійний (бунтівний) розум, дух. -ная провинция, колония, страна - ворохібна (бунтівнича) провінція, колонія, країна. -ное время, -ные времена - заколотні часи. [Тепер такі заколотні часи, що люди й у дорогу бояться їхати (Звин.)]. А он -ный ищет бури - а він бунтарний (бентежний, шалений) прагне бурі;
    2) (вьюжный) (за)метільний, завірюшний, сніговійний, хуртовинний.
    * * *
    1) заколотний, бунтівни́й; ( склонный к бунтарству) бунтівли́вий
    2) ( мятущийся) бенте́жний, бунтівли́вий; неспокі́йний

    Русско-украинский словарь > мятежный

  • 39 надышаться

    надихатися чим или чого. [Весняним повітрям надихалася (М. Грінч.). Надихавсь чаду, а тепер голова болить (Грінч.)]. Она им не -тся - вона ним не надихається, вона дух за ним ронить, вона коло нього всією душею впадає.
    * * *
    нади́хатися, -ди́хаюся, -ди́хаєшся и -ди́шуся, -ди́шешея

    не \надышаться ды́шится (не мо́жет \надышаться дыша́ться) кто на кого́ — (относится к кому-л. нежно, заботливо) упада́є хто ко́ло ко́го (над ким); дух ро́нить хто за ким

    пе́ред сме́ртью не \надышаться дышишься — погов. перед сме́ртю не нади́хаєшся (не нади́шешся); як не наї́вся, то не нали́жешся

    Русско-украинский словарь > надышаться

  • 40 настроение

    1) (действие) - см. Настройка 1, оконч.;
    2) настрій (-рою), (очень редко) направа, (расположение духа) гумор (-ру), дух (-ху). [Цей настрій нарешті й запанував над Лаговським (Крим.). Ходили чутки про страйк і вливали якийсь новий настрій в темну задурену масу (Черкас.). У рожевім настрої (Франко). Сутичка вийшла в настроях родини (Виннич.). Євреї, поярмаркувавши, очевидячки ще були в ярмарковій направі: розказували усі заразом (Н.-Лев.). Почала розуміти часті і наглі зміни в її гуморі, незрозумілу дражливість (Франко). Уже дух і так був на мене (-ние против меня) гіркий (Борзенщ.)]. Дурное (плохое) -ние - поганий настрій. -ние биржи - настрій на біржі. Повышательное -ние, -ние на повышение - ростучий настрій (на біржі), тенденція збільшувати. Повышенное -ние - піднесений настрій. Сдержанное -ние - стриманий настрій. Хорошее -ние - гарний (добрий) настрій, добрий гумор. Быть в плохом, хорошем -нии - бути в гарному (в доброму) настрої, бути в доброму гуморі (дусі), бути в поганому настрої (не в доброму гуморі). [Ви в доброму гуморі, як і завжди (Виннич.)]. Быть в -нии делать что - бути в настрої (мати настрій) робити що. [Я саме в настрою з ким-небудь говорить (Самійл.)]. Быть не в -нии - бути не в доброму настрої (гуморі, дусі), (не в духе) бути не в гуморі. [Володимир встав другого дня не в гуморі (Крим.)]. Быть не в -нии делать что - не мати настрою робити що. -ние умов - настрій (людських) дум.
    * * *
    на́стрій, -рою

    быть не в \настроение нии — ( не в духе) бу́ти не в [дброму] на́строї (не в гу́морі)

    \настроение ние ду́ха — на́стрій

    челове́к \настроение ния — люди́на на́строю

    Русско-украинский словарь > настроение

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДУХ — (греч. nous, pneuma; лат. spiritus, mens; нем. Geist; фр. esprit; англ. mind, spirit) 1. Высшая способность человека, позволяющая ему стать субъектом смысло полагания, личностного самоопределения, осмысленного преображения действительности;… …   Философская энциклопедия

  • дух — а ( у); м. 1. Сознание, мышление, психические способности человека. В здоровом теле здоровый д. Материя и д. Свойства человеческого духа. // В материалистической философии и психологии: мышление, сознание как особое свойство высокоорганизованной… …   Энциклопедический словарь

  • ДУХ — муж. бестелесное существо: обитатель невещественного; а существенного мира; бесплотный житель недоступного нам духовного мира. Относя слово это к человеку, иные разумеют душу его, иные же видят в душе только то, что дает жизнь плоти, а в духе… …   Толковый словарь Даля

  • дух — [душа человека] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? духа, чему? духу, (вижу) что? дух, чем? духом, о чём? о духе 1. Духом называют нематериальную часть человека, к которой относят сознание, чувства, характер и т. п. Свойства… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ДУХ — ДУХ, духа, муж. 1. только ед. Психические способности, ум. Здоровый дух в здоровом теле. 2. только ед. Бодрость, моральная сила, готовность к действию. Дух войска. Подъем духа. Собраться с духом (см. собраться). Пасть духом (см. пасть1). 3. В… …   Толковый словарь Ушакова

  • Дух — Дух: В Викисловаре есть статья «дух» Дух (философия)  философское понятие, часто отождествляемое с невещественным началом. Определение соотношения духа и материи зачастую считается основным вопросом философии. Дух (мифология) … …   Википедия

  • дух — См. душа, запах, зловоние, направление, настроение, обычай, сердце, смелость, стиль в духе, во весь дух, воспрянуть духом, вышибить дух, достанет духу, единым духом, живым духом, злой дух, испускать дух, нет духа, нечистый дух, ни слуху ни духу,… …   Словарь синонимов

  • дух — ДУХ, а ( у), муж. 1. Сознание, мышление, психические способности; начало, определяющее поведение, действия. Материя и д. В здоровом теле здоровый д. Д. противоречия (стремление спорить). Д. возмущения. 2. Внутренняя, моральная сила. Высокий… …   Толковый словарь Ожегова

  • ДУХ — философское понятие, означающее невещественное начало, в отличие от материального, природного начала. Дух истолковывается как субстанция (пантеизм), личность (теизм, персонализм). В рационализме определяющей стороной духа считается мышление,… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Дух — м. Одно из лиц Святой Троицы; Дух Святой (по христианскому вероучению). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ДУХ 1 — ДУХ 1, а ( у), м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»