Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

бояться

  • 1 бояться

    баиваться боятися кого-чого, страхатися к.-чого, страшитися к.-чого, (с жуткостью) - потерпати за кого, за що. [Я потерпаю за свою дитину]. Дело мастера боится - діло майстра величає.
    * * *
    боя́тися; ( страшиться) страха́тися

    Русско-украинский словарь > бояться

  • 2 презирать

    презреть
    1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;
    2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.
    * * *
    несов.; сов. - презр`еть
    1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)
    2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що)

    Русско-украинский словарь > презирать

  • 3 дрожать

    дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.
    * * *
    тремті́ти, дрижа́ти; ( сотрясаться) двигті́ти; ( трястись) труси́тися, трясти́ся; ( о струне) брині́ти; ( о свете) мигті́ти, миготі́ти; ( трепетать) тріпоті́ти, тріпота́ти, тріпота́тися; ( бояться) потерпа́ти

    Русско-украинский словарь > дрожать

  • 4 запугивать

    запугать залякувати, залякати кого чим, (о мног.) позалякувати, (страшить) страхати, за[на]страхати, страшити, за[на]страшити кого чим, страху завдавати, завдати кому. [Так инший б'є безвинно свого собаку, щоб залякати величнього лева (Куліш). Страхають тогосвітньою карою (Наш). Настрахали його, то він і додому не приходив (Звин.) Позалякував дітей так, що й духу його бояться (Харк. п.)]. -гать криком - загримати, затюкати кого. [Загримали дитину (Звин.)]. -гать битьём - забити кого. [Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться (Харк.)]. Запуганный - заляканий, застраханий, застрашений.
    * * *
    несов.; сов. - запуг`ать
    заля́кувати, заляка́ти и мног. позаля́кувати, ляка́ти, наляка́ти и мног. поналя́кувати; см. застращивать

    Русско-украинский словарь > запугивать

  • 5 лес

    1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник
    I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;
    2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.
    * * *
    ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́

    Русско-украинский словарь > лес

  • 6 мятежный

    1) (за)колотний, бунтівний, бунтівничий, бунтарний, ворохі[о]бний, (возмущённый) зворохоблений, збунтований, (взбаламученный) скаламучений, (мятущийся) бентежний, невпокійний, шалений. [Бунтівниче військо (Л. Укр.). Ми не були ворохобні (Франко). Голодні зворохоблені лави ринуть на багатих (Коцюб.). Прощай, моє море бентежне! (Олесь). Невпокійне незадоволення (Рада). Втишся бо, серце шалене! (Крим.)]. - ная толпа - бунтівна (побунтована) юрба, бунтівничий (заколотний) натовп. -ный ум, дух - невпокійний (бунтівний) розум, дух. -ная провинция, колония, страна - ворохібна (бунтівнича) провінція, колонія, країна. -ное время, -ные времена - заколотні часи. [Тепер такі заколотні часи, що люди й у дорогу бояться їхати (Звин.)]. А он -ный ищет бури - а він бунтарний (бентежний, шалений) прагне бурі;
    2) (вьюжный) (за)метільний, завірюшний, сніговійний, хуртовинний.
    * * *
    1) заколотний, бунтівни́й; ( склонный к бунтарству) бунтівли́вий
    2) ( мятущийся) бенте́жний, бунтівли́вий; неспокі́йний

    Русско-украинский словарь > мятежный

  • 7 мяться

    1) (стр. и возвр з.) - а) м'ятися, м'яшкуритися; бгатися, жужмитися, гарбатися, жмакатися, жмакуватися; міситися; (только стр. з.) бути м'ятим и т. п.; б) м'ятися, тертися; мервитися; м'ятися, виминатися; ключкуватися; (только стр. з.) бути м'ятим, тертим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни простирадло як слід, нехай не гарбається (Звин.)];
    2) (не решаться, медлить) м'ятися, муля[и]тися, (диал.) мона[я]тися, микулитися, (фамил.) шандру терти. [Грицька поривало й собі спуститися санчатами, проте він м'явся (Васильч.). Кажи, не муляйся! (Звягельщ.). Микита довго чогось мулився і не хотів проти ночи виїздити (Основа 1861). Я тобі давно сказав зробити, а ти все монаєшся (Полт.). Як ти довго моняєшся! (Борз.). Усі бояться, микуляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне шандру терти, поки повернеться, поки зробить (Яворн.)].
    * * *
    1) м'я́тися (мну́ся, мне́шся); ( собираться в складки) бга́тися, жу́жмитися
    2) ( топтаться на месте) м'я́тися, тупцюва́ти, ту́пцяти
    3) (проявлять нерешительность, колебаться) м'ятися, му́лятися, му́литися
    4) страд. м'ятися; тіпа́тися, те́ртися

    Русско-украинский словарь > мяться

  • 8 нечего

    1) мест. - см. I. Нечто 2;
    2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).
    * * *
    I мест.
    нічо́го, нема́ (нема́є) чого (що) (прош.: не було́ чого́; буд. вр.: не бу́де чого́)

    \нечего чему — ні́чому, нема́ (нема́є) чому́

    \нечего чем — нічи́м, нема́ (нема́є) чим

    не о чём — ні́ про що, ні за що, нема́ (нема́є) про (за) що

    де́лать \нечего го — см. делать

    \нечего го говори́ть, он прав — нічо́го каза́ти, він має ра́цію (його пра́вда, він пра́вий, він прав)

    \нечего го сказа́ть! — нема́ що (чого́) [й] каза́ти!, нівро́ку!, ні́чого сказати!

    от \нечего го де́лать — см. делать

    II
    (предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

    ду́мать \нечего го — см. думать 2)

    \нечего го греха́ таи́ть — см. грех

    \нечего го об этом говори́ть! — ні́чого про це говори́ти!

    Русско-украинский словарь > нечего

  • 9 опасаться

    1) (бояться) опасуватися чого, побоюватися чого, за що, обавлятися, стерегтися чого, опаску мати, потерпати за що, (не решаться, предвидя худое) варуватися. [Я не за своє, а за його кохання побоювалась (Л. Укр.). Він опасувався собак. Батькова розмова йому до вподоби, але він стережеться, чи не жартує батько (Васильч.). Тепер не можна обавлятись таких сумних наслідків. Потерпаю, як-би дитина не заслабла];
    2) (остерегаться) стерегтися, вистерегатися кого, чого. [Вистерегайся пити лишнє (Крим.)]; (охраняться) оберегатися. Не -аясь - безпечно. [Говори безпечно]. См. Остерегаться, Оберегаться, Охраняться.
    * * *
    побо́юватися; диал. опа́суватися

    Русско-украинский словарь > опасаться

  • 10 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 11 побаиваться

    боятися трохи, побоюватися, опасуватися кого, чого, мати острах до кого, страхатися, потерпати. См. Бояться. [Жовніри на козаків озиралися і їх найбільш опасувались (Куліш)].
    * * *
    побо́юватися, тро́хи боя́тися

    Русско-украинский словарь > побаиваться

  • 12 подбодрять

    подбодрить підбадьорювати, підбадьорити, осмілювати, осмілити, підсмілювати, підсмілити кого, додавати, додати духу (відваги) кому, (диал.) одерзати, одерзнути кого. [Треба підбадьорити їх, якщо вони бояться. Горівка тебе трохи одерзне, бо-с геть уплошів (Стеф.)].
    * * *
    несов.; сов. - подбодр`ить
    підбадьо́рювати, підбадьо́рити и підбадьори́ти; осмі́лювати и осміля́ти, осміли́ти

    Русско-украинский словарь > подбодрять

  • 13 пренебрегать

    пренебречь (кем, чем или (реже) кого, что) нехтувати, знехтувати, понехтувати ким, чим и кого що, гордувати, згордувати, погордувати, погорджувати и погорджати, погордити, гордити, згорджувати и згорджати, (сов.) згордити ким, чим, поневіряти, поневірити ким, ганьбувати, по[з]ганьбувати ким, (оставлять без внимания, запускать) занехаювати, нехаяти, занехаяти и занехати, (о мн.) позанехаювати кого, що, занедбувати, занедбати, (о мн.) позанедбувати кого що, (мало ценить) легковажити, злегковажити що, не дбати про що, (не уважать) зневажати, зневажити, (о мн.) позневажати кого, що, (брезгать) гребувати и гребати, погреб(ув)ати ким, чим, (считать за ничто) упосліджувати и упосліджати, упослідити кого, що, брати, узяти кого, що-небудь за нізащо, (описат.) пускати, пустити за вітром, кидати, кинути під лаву що. [Нехтував своє тіло (Грінч.). Нехтує своїми обов'язками (Грінч.). Підійметься угору, кого знехтували люди (Куліш). Він нами гордує (М. Вовч.). Убогими не гордила (Драг.). Не гордуй ти життям молодим (Грінч.). Свої справи занехаяв за-для діла громадського (Єфр.). Камінь, що занедбали будівничі, той став у голову угла (Єванг.). Людей і славу занедбала (Котл.). Він мову свою зневажає як жаргон (Грінч.). Рідною культурою не гребували (Єфр.). Згордовано тобою невимовно (Куліш). Євменчуки пустили батьківський закон за вітром (Кониськ.)]. Не надо ничем -гать - не треба нічим (нічого) нехтувати. -гать опасностью - погоджувати, нехтувати небезпекою. -бречь добрыми советами - занедбати (занехаяти) добру пораду. Пренебрегаемый - погорджуваний, нехтуваний, занехаюваний, упосліджуваний. Пренебрежённый - з[по]гордований, погорджений, знехтуваний, занехаяний, занедбаний, зневажений, упосліджений від кого. [Зневажене кохання. Наша мова зосталась упослідженою (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - пренебр`ечь
    1) (кем-чем, кого-что - относиться с презрением) зневажа́ти, знева́жити (кого-що), гордува́ти, погордува́ти и згордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти, погорди́ти (ким-чим); ( гнушаться) гре́бувати, погре́бувати, гре́бати, погре́бати, диал. ганьбува́ти, поганьбува́ти (ким-чим)
    2) (кем-чем, что - считать не заслуживающим внимания; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); (забрасывать, забывать) зане́дбувати, занедба́ти (кого-що), занеха́ювати, занеха́яти и диал. занеха́ти (кого-що, диал. ким-чим); ( относиться легкомысленно) легкова́жити, злегкова́жити (ким-чим, що)

    Русско-украинский словарь > пренебрегать

  • 14 пугаться

    испугаться лякатися, злякатися, страхатися, устрахнутися, страшитися, устрашитися, жахатися, ужахнутися, полохатися, і сполохатися, полошитися сполошитися, (о многих) полякатися, пополохатися, пополошитися; (о лошадях) торопитися, харапудитися, [І даремне лякаться не треба, бо переляканий чоловік завжди, зробить дурість (Тобіл.). Ви не лякайтесь, пані… може нічого й не буде (Коцюб.). Як чорт хреста жахається (Приказка). Ви мене не жахайтеся: я чоловік смирний (М. Вовч.). Як почуєте про війни та бунти, не полохайтесь (Єв.). Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити (Драг.). Чого він торопиться, оцей тороплений кінь (Канівщ.). Коні харапудяться, стають гопки (Н.-Лев.)]. Он всего -гается - він усього лякається, жахається.
    * * *
    ляка́тися; ( трусить) поло́хатися, полоши́тися, харапу́дитися; ( бояться) боя́тися

    Русско-украинский словарь > пугаться

  • 15 трусить

    I тр`усить
    1) ( бояться) боя́тися, полоши́тися, поло́хатися; ( пугаться) ляка́тися; ( малодушествовать) виявля́ти легкоду́хість (-хості)
    2) ( дрожать перед кем-чем) тремті́ти, труси́тися
    II трус`ить
    1) (трясти, вытряхивать) труси́ти
    2) см. трясти 1)
    III трус`ить
    (бежать, ехать рысцой) тю́пати, трю́хати, трюхи́кати; ї́хати (бі́гти) пі́дтюпцем (пі́дтюпки, тю́пки, тю́пцем; о лошади: труськом, диал. трухце́м)

    Русско-украинский словарь > трусить

См. также в других словарях:

  • бояться — (как огня, как черт ладана), побаиваться, опасаться, остерегаться, страшиться, пугаться, тревожиться, беспокоиться; малодушничать, робеть, дрожать, трепетать, содрогаться, трусить; поджать хвост, праздновать трусу, падать духом, терять дух. Я… …   Словарь синонимов

  • бояться — войны • непрямой объект, эмоции бояться встречи • непрямой объект, эмоции бояться высоты • непрямой объект, эмоции бояться наказания • непрямой объект, эмоции бояться одиночества • непрямой объект, эмоции бояться ответственности • непрямой объект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • БОЯТЬСЯ — БОЯТЬСЯ, боюсь, боишься, несовер. 1. кого чего и с инф. Испытывать страх, боязнь. Бояться собак. Дети боятся темноты. Боюсь простудиться. || чего и с инф. или с союзами. Опасаться, ожидать (чего нибудь нежелательного, неприятного). Бояться… …   Толковый словарь Ушакова

  • БОЯТЬСЯ — БОЯТЬСЯ, баиваться кого, чего; страшиться, опасаться, робеть, пугаться, трусить; не доверять, сомневаться, остерегаться. Боязнь жен. страх, опасение, робость. Боязный, страшный, опасный, ненадежный; боязноватый, более употр. нареч., небезопасный …   Толковый словарь Даля

  • БОЯТЬСЯ — БОЯТЬСЯ, боюсь, боишься; несовер. 1. кого (чего) и с неопред. Испытывать страх, боязнь. Б. грозы. Волков б. в лес не ходить (посл.). 2. чего и с неопред. Остерегаться, относиться с опаской к чему н. Б. простуды (простудиться). Б. опоздать. 3. (1… …   Толковый словарь Ожегова

  • бояться — • бояться, пугаться, страшиться, опасаться, трусить, дрейфить, робеть, трепетать, дрожать, трястись Стр. 0060 Стр. 0061 Стр. 0062 Стр. 0063 Стр. 0064 Стр. 0065 Стр. 0066 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • бояться — • безумно бояться • жутко бояться • здорово бояться • очень бояться • панически бояться • патологически бояться • сильно бояться • смертельно бояться • страшно бояться …   Словарь русской идиоматики

  • бояться — бою/сь, бои/шься, нсв. 1) (кого/чего) Испытывать боязнь, пугаться. Бояться темноты. Бояться собак. Синонимы: дрожа/ть (разг.), страши/ться, трепета/ть (книжн.), тряст …   Популярный словарь русского языка

  • бояться — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я боюсь, ты боишься, он/она/оно боится, мы боимся, вы боитесь, они боятся, бойся, бойтесь, боялся, боялась, боялось, боялись, боящийся, боявшийся, боясь; св. побояться 1. Если вы боитесь кого либо или… …   Толковый словарь Дмитриева

  • бояться — см.: А ты, дурочка, боялась...; Детей бояться в лес не ходить; Кооператив «заходи не бойся»...; Мы, грузины, народ горячий; Потерял список, кого бояться; Шоферы, бойтесь тех мест, откуда появляются дети …   Словарь русского арго

  • бояться — боюсь, укр. боятися, ст. слав. боѩти сѩ φοβεῖσθαι, болг. боя се, сербохорв. бо̀jати се, словен. bojati sę, batl se, чеш. bati se, польск. bac się, в. луж. bojec so, н. луж. bojas se. Родственно лит. bajùs страшный , baimė страх , bailė… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»