Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

допрос

  • 1 допрос

    допит. [Пішло слідство, допити та передопити (Грінч.)]. Снимать, снять допрос с кого - допитувати (допитати) кого, вчиняти (вчинити) допит кому. Подвергнуть допросу - взяти на допит. [За скриньку сю взяли мене на допит (Самійл.)].
    * * *
    юр.
    до́пит, -у; ви́пит, -у

    Русско-украинский словарь > допрос

  • 2 допрашивать

    допросить допитувати, допитати, випитувати, випитати кого. Допрашивающий - допитувач. Допрашиваемый - допитуваний. Допрошенный - допитаний.
    * * *
    несов.; сов. - допрос`ить
    допи́тувати, допита́ти

    Русско-украинский словарь > допрашивать

  • 3 допрашиваться

    допроситься допрохуватися, допрохатися, допрошуватися, допроситися, доблагати, -ся. [Прохав, прохав, та й не допрохався. Не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся].
    * * *
    несов.; сов. - допрос`иться
    1) ( добиваться просьбами) допро́шуватися, допроси́тися
    2) ( разузнавать путём расспросов) допи́туватися, допита́тися
    3) страд. несов. допи́туватися

    Русско-украинский словарь > допрашиваться

  • 4 запрос

    1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);
    2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];
    3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;
    4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];
    5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];
    6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.
    * * *
    1) запита́ння, за́пит, -у
    2) ( о цене) запра́ва

    без \запрос са — без запра́ви, без то́ргу

    3) (требование, спрос) по́пит, -у
    4)

    \запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)

    Русско-украинский словарь > запрос

  • 5 обыск

    1) (для обнаружения украденного, запрещённого) трус (-су), трусениця, (гал.) ревізія; (о многих) трусанина. [У його був трус і знайдено чимало нелегальщини. Трусанина по селу: шукають покрадене добро]. Личный обыск - особисте обшукування, особистий трус. Домовый обыск - хатній трус. Поголовный обыск - загальний трус. Делать, производить обыск - см. Обыскивать. Находить, найти при обыске - витрушувати, витрусити. [Трушено його й витрушено крадене полотно];
    2) обыск при браке - запис у шлюбну метрику;
    3) обыск повальный для получения сведений о ком или о чём - вселюдний допит, загальний допит.
    * * *
    1) о́бшук, -у, трус, -у
    2) (опрос, дознание) церк. о́пит, -у; ( допрос) до́пит, -у; ( запись при браке) за́пис, -у

    Русско-украинский словарь > обыск

  • 6 передопрос

    перепит, передопит, новий допит.
    * * *
    передо́пит, -у; ( повторный допрос) повто́рний до́пит

    Русско-украинский словарь > передопрос

  • 7 пристрастие

    1) (к чему) замилування, замилованість, залюбленість у чому, прилюбність, пристрасть до чого. [Маючи вже дорослих дітей, не кидає марної пристрасти до уборів (Ор. Левиц.)]. Иметь -тие к чему - бути замилованим, залюбленим у чому, бути прилюбленим до чого, кохатися, милуватися в чому. [Кохався над усе в злочинстві та мерзоті (Самійл.). Милується в описах як-раз цієї животної сторони (Єфр.)]. Он имеет -тие к музыке - він кохається в музиці. См. Пристращаться к чему;
    2) (односторонее, неправильное суждение о чём) небезсторонність, необ'єктивність до чого, сторонність. [Таким побитом виходить цілковита сторонність авторова (Грінч.). Така сторонність судді не личить]. В этом деле он выказал -тие - в цій справі він виявив необ'єктивність (сторонність). -тие в судье недопустимо - сторонність для судді неприпущенна річ;
    3) допрос с -тием - допит з загрозами, з муками (тортурами).
    * * *
    1) при́страсть, -ті

    име́ть \пристрастие к чему́ — коха́тися в чо́му, ма́ти при́страсть до чо́го

    2) (несправедливое суждение, отношение) небезсторо́нність, -ності; ( предвзятость) упере́дженість; ( предубеждение) упере́дження
    3) ( угроза) погро́за

    допро́с с пристра́стием — ист. до́пит (-у) з торту́рами (з погро́зами); перен. суво́рий до́пит

    Русско-украинский словарь > пристрастие

  • 8 пристрастный

    1) (к чему) замилований, залюблений, закоханий у чому, прилюблений до чого. Быть -ным к чему, иметь пристрастие к чему - см. Пристрастие и Пристращаться;
    2) (судящий о ком или о чём пристрастно) небезсторонній, сторонничий, сторонницький) необ'єктивний. [Батько, звісна річ, сторонничий суддя (Франко)]. Его мнение было -но - його думка була необ'єктивна. Ваш отзыв о книге -тен - ваша думка про книгу необ'єктивна (небезстороння); срв. Придирчивый. Быть -ным к кому - бути необ'єктивним (небезстороннім) до кого; срв. Придираться. -ный допрос - допит небезсторонній (необ'єктивний); допит з загрозами, муками (тортурами).
    * * *
    небезсторо́нній; (предвзятый, необъективный) упере́джений

    Русско-украинский словарь > пристрастный

  • 9 производить

    произвести и произвесть
    1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;
    2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];
    3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;
    4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;
    5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -
    1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;
    2) вироблений, спродукований;
    3) переведений, зроблений, відбутий;
    4) виведений з чого;
    5) попромований в що. -ться -
    1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;
    2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;
    3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;
    4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;
    5) промуватися, бути попромованим.
    * * *
    I несов.; сов. - произвест`и
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́
    2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти
    3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти
    5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти
    6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)
    7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити
    II несов. см. соизволять

    Русско-украинский словарь > производить

  • 10 расспрос

    1) ро́зпити, -тів, ро́зпит, -у; розпи́тування; ро́зпитки, -ків, ро́зпиток, -тку, ви́пит, -у, до́питки, -ків
    2) ( допрос) до́пит, -у

    Русско-украинский словарь > расспрос

  • 11 розыск

    1) ро́зшук, -у

    \розыскки — мн. ро́зшуки, -ків; ( действие) розшука́ння, (неоконч.) розшу́кування

    2) ( следствие) слі́дство; ( допрос) до́пит, -у

    уголо́вный \розыск к — ка́рний ро́зшук

    Русско-украинский словарь > розыск

См. также в других словарях:

  • допрос — См. испытание снять допрос... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. допрос испытание; привод, раскалывание, опрос Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ДОПРОС — ДОПРОС, допроса, муж. Действие по гл. допросить допрашивать. Подвергнуть допросу. Снять допрос с подсудимого. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОПРОС — «ДОПРОС», СССР, АЗЕРБАЙДЖАНФИЛЬМ, 1979, ч/б, 91 мин. Детективно публицистическая драма. По пьесе Рустама Ибрагимбекова «Допрос, или Момент истины». «В августе 1969 состоялся пленум ЦК Компартии Азербайджана, после которого развернулась острая… …   Энциклопедия кино

  • ДОПРОС — в процессуальном праве получение (в порядке, установленном законом) уполномоченным должностным лицом правоохранительных органов информации об обстоятельствах, подлежащих установлению, от указанных в законе лиц, ее фиксация в протоколе… …   Юридический словарь

  • Допрос — следственное или судебное действие по получению устных сведений об обстоятельствах данного дела. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • ДОПРОС — следственное или судейское действие, состоящее в получении от свидетеля, потерпевшего, обвиняемого, подозреваемого показания об известных ему обстоятельствах данного дела …   Большой Энциклопедический словарь

  • ДОПРОС — получение (в определенном законом порядке) уполномоченным должностным лицом правоохранительных органов информации об обстоятельствах, подлежащих установлению, от указанных в законе лиц: ее фиксация в протоколе следственного или судебного действия …   Энциклопедия юриста

  • ДОПРОС — ДОПРОС, а, муж. Опрос на следствии или суде (подозреваемого, обвиняемого, свидетеля, потерпевшего) для выяснения обстоятельств дела, преступления. Приступить к кому н. с допросом (перен.: с настойчивыми расспросами; разг.). | прил. допросный, ая …   Толковый словарь Ожегова

  • Допрос — (лат. guaestio; англ. interrogation, examination) процессуальное действие, заключающееся в получении таких видов доказательств, как показания свидетелей, подозреваемых, потерпевших …   Энциклопедия права

  • Допрос — У этого термина существуют и другие значения, см. Допрос (фильм). Допрос  процессуальное действие, заключающееся в получении и фиксации в установленном порядке показаний свидетеля, потерпевшего, подозреваемого относительно обстоятельств,… …   Википедия

  • допрос — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? допроса, чему? допросу, (вижу) что? допрос, чем? допросом, о чём? о допросе; мн. что? допросы, (нет) чего? допросов, чему? допросам, (вижу) что? допросы, чем? допросами, о чём? о допросах 1.… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»