-
1 гіркі сльози
-
2 криваві сльози
-
3 крокодилячі сльози
-
4 невиплакані сльози
-
5 пекучі сльози
-
6 Оділлються вовку овечі сльози
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Оділлються вовку овечі сльози
-
7 Рання пташка росу п'є, а пізня - сльози ллє
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Рання пташка росу п'є, а пізня - сльози ллє
-
8 слезить
сльози́ти, -зи́ть; ( слезиться) сльози́тися -
9 слезиться
сльози́тися, -зи́ться, сльози́ти; ( сочиться) слези́ти, слези́тися, слизи́тиглаза́ \слезиться зя́тся — о́чі сльозя́ться (сльозя́ть)
-
10 tears bring nobody back from the grave
сльози ще нікого не повернули з могили ≅ горе слізьми не погасиш плачем лиха з хати не виженеш плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш журбою поле не перейдешEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > tears bring nobody back from the grave
-
11 гӧзйаш
сльози СБ, СГ, СК; пор. кӧзйаш. -
12 навёртывать
навертеть, навернуть1) (наматывать) навірчувати, навертіти, навернути, намотувати, намотати, накручувати, накрутити, навивати, навити и навинути що на що (о мног.) понавірчувати, понамотувати, понакручувати, понавивати що на що. [Чого вони не навірчують собі на голову! (Звин.)]. -вай верёвку на ворот - намотуй (накручуй) мотуз (мотузку) на баран (на коловоро[і]т). -верти бумаги на скалку - намотай (накрути) паперу на качалку;2) (навинчивать) накручувати, накрутити, навірчувати, навернути, (о мног.) понакручувати, понавірчувати що на що. -верти гайку - накрути (наверни) гайку;3) (насверливать,набуравливать) навірчувати, навертіти и навернути, насвердловувати, насвердлувати, насвердлювати, насвердлити, накручувати, накрутити, (о мног.) понавірчувати, понасвердловувати, понасвердлювати, понакручувати (дірок). Много ль дыр -тел? - чи багато дірок навертів (насвердлував, насвердлив)? -верни дыру вот тут - наверни діру ось тут;4) (наворачивать) навертати, навернути на що. Осторожнее правь, -вернёшь на пень - обережніш(е) держи (керуй), навернеш на пень. Наверченный и Навёрнутый -1) наверчений, навернутий и навернений, намотаний, накручений, навитий и навинений, понавірчуваний, понамотуваний, понакручуваний, понавиваний на що;2) накручений, навернений;3) наверчений, навернутий и навернений, насвердлований, насвердлений, понавірчуваний, понасвердловуваний, понасвердлюваний, понакручуваний;4) навернутий и навернений. -ться -1) - а) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, намотуватися, намотатися, понамотуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навиватися, навинутися, понавиватися; бути навірчуваним, наверченим, понавірчуваним и т. п. Цепочка -тся на барабан - ланцюжок намотується (накручується) на барабан; б) (навинчиваться) накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навірчуватися, навернутися, понавірчуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваними и т. п. Гайка -тся ключом - гайка (шруба) накручується (навірчується) ключем; в) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, насвердловуватися, насвердлуватися, понасвердловуватися, насвердлюватися, насвердлитися, понасвердлюватися; бути насвердловуваним, насвердлованим, понасвердловуваним и т. п.; г) навертатися, навернутися; бути наверненим и навернутим на що. Слёзы -ваются, -нулись на глаза, у него на глазах - сльози навертаються, навернулися на очі, у його (йому) на очах, сльози спливають (наринають) на очі, наринули на очі, у його и йому на очах, сльози закрутилися в очах. [У Христі навернулися на очі сльози (Мирн.). У Пихтіра починає шпигати в носі, а на очі спливають сльози (Васильч.). У неї аж сльози наринули на очах (Яворн.). В очах закрутилися дві сльози (Франко)];2) (попадаться, случаться) навертатися, навернутися. Покупатели -ваются - покупці нагоджаються (трапляються). -нулся нечаянный гость - навернувся (нагодився) несподіваний гість.* * *I несов.; сов. - навернуть1) наві́рчувати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш; ( наматывать) намо́тувати, намота́ти2) см. навёртывать II3) (сов.: сделать что-л. энергично) Наверну́тиII несов.; сов. - наверт`етьнакру́чувати, накрути́ти, -кручу́, -кру́тиш и мног. понакру́чувати, наві́рчувати, наверті́ти, -рчу, -ртиш -
13 tear
In1) розрив; розривання2) проріз; дірка; розпірка3) стрімкий галоп (крок)full tear — стрімголов, прожогом
4) несамовитість; пристрасть5) шаленство6) амер., розм. гульня7) тех. зносIIv (past tore; p.p. torn)1) рвати, розриватиto tear smth. to pieces — порвати щось на шматки
to tear smth. in two — розірвати щось навпіл
2) рватися, розриватися; зношуватися3) пробивати4) розколювати, руйнувати6) терзати, краятиto tear at smb.'s heart — краяти чиєсь серце, викликати душевний біль
7) поранити; подряпати8) порушувати спокій9) пронизувати, проймати, прорізати10) висмикувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати11) розм. мчати стрімголов12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати14) розм. накидатисяtear about — носитися стрімголов, гасати
tear away — а) відривати; виривати, звільняти; б): to tear oneself away from the picture — насилу відірватися від картини
tear down — а) зривати (оголошення); б) зносити (будівлю); в) спростовувати пункт за пунктом; г) мчати
tear off — відривати; зривати
tear out — виривати; висмикувати, вихоплювати
tear up — а) виривати, видирати; б) підривати; в) розривати
to tear smth. to pieces (to tatters) — розкритикувати щось; розбити щось ущент
to tear off a strip — вилаяти, пошпетити
to tear up Jack — амер., розм. зчиняти галас; бешкетувати
n1) сльозаto burst into tears — залитися сльозами, розридатися
to move smb. to tears — розчулити когось до сліз
to give smb. a tear — намагатися розжалобити когось
2) крапля (роси, вина тощо)3) pl горе; смуток, печаль* * *I v(tore; torn)1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smthto pieces — порвати щось на шматки [порівн. *]
to tear a sheet of paper lengthwise — розірвати листок папера уздовж; рватися, розриватися; зношуватися; підривати; чорнити, змішувати з брудом; дiaл. розколювати; руйнувати
2) (at) роздиратиto tear at the lining — віддирати підкладку; мучити; накидатися ( на когось)
3) ранити4) звичн. pass порушувати спокійa country torn by civil war — країна, що розривається на частини громадянською війною; мучити, роздирати ( каяттями совісті) to be torn between smth розриватися між чимось
5) простромлювати, прорізати ( тишу)6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)9) ( from) відриватися10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)••to tear smth to pieces /to tatters/ — рознести /розкритикувати/ щось; розбити щось вщент [порівн. 1,]
to tear the guts or smth — вихолостити что-л, звести щось нанівець
II nto tear up Jack — aмep.; дiaл. піднімати шум, скандалити
1) розрив, розривання; дірка2) стрімкий галоп або крокto go full tear — нестися з усіх ніг, мчатися; поспіх
3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно4) пристрасть, шаленство; сказto be in a tear — бути в сказі, бути поза собою
5) тex. задирання••III ntear and wear, wear and tear — див. wear and tear
1) сльозаbitter [crocodile] tears — гіркі [крокодилячі]сльози
to burst into tears — розплакатися, розридатися
2) pl горе, сум3) крапля (роси, вина, смоли)4) "сльоза" ( дефект скл)••IV vto shed a tear for Nelson — помочитися, мочитися
-
14 weeping
1. n1) плач; сльози2) запотівання; покриття краплями3) просочування води2. adj1) плачучий; що проливає сльозиweeping skies — поет. плачливе небо, дощ
2) покритий вологою (краплями); запітнілий, запотілий; що крапає; що протікає3) мед. мокнучий4) бот. плакучийW. Cross — церк., іст. хрест покаяння (каяття)
to come home by W. Cross — гірко покаятися, пошкодувати про вчинене
* * *I [`wiːpin] n1) плач; сльози2) осідання вологи; просочування водиII ['wiːpiç] a1) той, що плаче, проливає сльозиweeping skies — небо, що плаче, дощ
2) вкритий вологою, краплями; запітнілий ( про скло); той, що протікає3) мeд. той, що мокне (про рану, екзему)4) бoт. плакучийWeeping Cross — цepк.; icт. хрест покаяння (біля якого молились ті, хто каявся)
to come home by Weeping Cross — покаятися; гірко розкаятися; пожалкувати про зроблене
-
15 йаш
Iвік; олар эт'иси бир йашта вони обоє одного віку Г, К; йашым бек коп мені дуже багато років СБ; алтмыш йашна йому шістдесят СБ; алты йашна йому шість років ВН; беш йашна эдим мені було п'ять років СЛ; биз он алтышар йашна эдик нам було по шістнадцять років У; дохуз йашна йому дев'ять років П; йеди йашна мендэн кичик він молодший за мене на сім років У; мен энди йетмиш йашна мені вже сімдесят років Б; йетмиш беш йашына ихтийар старий у віці сімдесяти п'яти років Г; хач йашна? скільки йому років? СБ; хач йашнесиз? вам скільки років? ВН; йашына кӧре йер верди дав місце кожному за віком Г; т'елийлер о баллары он экишер йашна стає тим його дітям по дванадцять років Б; он эт'и он ӱч йашна бала дитина дванадцяти-тринадцяти років СМ; мен дэ сеэн йашта мені теж стільки років У; он алты он йеди йашнад'ерек до шістнадцятисімнадцяти років СМ; он йеди йашына в сімнадцять років У; т'еллер он йедишер он сет'изер йашна оланнар хлопці доросли до сімнадцяти-вісімнадцяти років Г; отуз эт'и йашындан хаста він хворий з тридцяти двох років У; отуз йашна оғлуму гӧмдӱм я поховала сина тридцяти років СК; сексен алты йашна йому вісімдесят шість років У; энди сексен йашна їй уже вісімдесят років М; сет'из йашнадан з семи років У; хырх йашынайым мені сорок років СЛ; ӱч йашна олуй энди йому вже три роки СГ; йашым т'ельди отуза я досяг тридцяти років Г; йашыма т'ель доживи до моїх літ К; йаш тол- виповнятися рокам, досягати повноліття СМ; йашы долмады вона ще не досягла повноліття СГ; сен хач йашна? — мен отуз йашнайым тобі скільки років? — мені тридцять років СГ, СК.II1. молодий, юний; хлопець, парубок, юнак; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; йаш йыллар молоді, юнацькі роки О; йашлар молоді люди, молодь СБ, СМ; бизим йашлар наші парубки У; йаш җан СМ, йаш киши СБ, йаш эриф СБ, П, Б молода людина; йаш чобан молодий чабан Г; мендэн йаш він молодший за мене М; йашна тай дийлер на молодого (коня) кажуть лоша, лошак К.2. зелений, свіжий, соковитий, сирий, мокрий СБ; йаш от молода, зелена трава СБ; йаш хыйар молоді огірки Г; хуру билен йаш та йанай разом із сухим горить і мокре (зелене) СБЧ.сльоза, сльози ВН, СМ, СГ; йаш / йашлар тӧк- лити сльози К / У; кӧзӱнден йаш тӱший у нього з очей капають сльози СМ; кӧз йаш (ы) сльози. -
16 brine
1. n1) розсіл; тузлук2) ропа; охолоджувальний соляний розчин3) поет. море, океан; морська вода4) поет. сльози2. vсолити, засолювати; занурювати в соляний розчин* * *I vсолити, засолювати; опускати в соляний розчинII n1) розсіл; тузлук; cпeц. ропа; охолодний соляний розчин2) пoeт.; oкeaн, море; води океану, моря3) пoeт. сльози -
17 tear
I v(tore; torn)1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smthto pieces — порвати щось на шматки [порівн. *]
to tear a sheet of paper lengthwise — розірвати листок папера уздовж; рватися, розриватися; зношуватися; підривати; чорнити, змішувати з брудом; дiaл. розколювати; руйнувати
2) (at) роздиратиto tear at the lining — віддирати підкладку; мучити; накидатися ( на когось)
3) ранити4) звичн. pass порушувати спокійa country torn by civil war — країна, що розривається на частини громадянською війною; мучити, роздирати ( каяттями совісті) to be torn between smth розриватися між чимось
5) простромлювати, прорізати ( тишу)6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)9) ( from) відриватися10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)••to tear smth to pieces /to tatters/ — рознести /розкритикувати/ щось; розбити щось вщент [порівн. 1,]
to tear the guts or smth — вихолостити что-л, звести щось нанівець
II nto tear up Jack — aмep.; дiaл. піднімати шум, скандалити
1) розрив, розривання; дірка2) стрімкий галоп або крокto go full tear — нестися з усіх ніг, мчатися; поспіх
3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно4) пристрасть, шаленство; сказto be in a tear — бути в сказі, бути поза собою
5) тex. задирання••III ntear and wear, wear and tear — див. wear and tear
1) сльозаbitter [crocodile] tears — гіркі [крокодилячі]сльози
to burst into tears — розплакатися, розридатися
2) pl горе, сум3) крапля (роси, вина, смоли)4) "сльоза" ( дефект скл)••IV vto shed a tear for Nelson — помочитися, мочитися
-
18 горючий
легко горящий) палкий, пальний, запальний, горючий, огнепальний. [Палкий (пальний) газ. Палкий як губка (Кул.). Легко запальний плин - нафта (Франко)]. Горючий песок, ветер и т. д. - пекучий, палючий пісок, вітер, смалький вітер. Горючие слёзы - гіркі, палкі, пекучі, ревні сльози. [Палкі лилися сльози (Л. Укр.)].* * *Iгорю́чий; ( о топливе для двигателей) пальни́й\горючий газ — горю́чий газ
II фольк.горю́чая смесь — пальна́ су́міш
горю́чие слёзы — гіркі́ (ре́вні) сльози
\горючий песо́к (ве́тер) — пеку́чий (палю́чий) пісо́к, ві́тер
-
19 литься
1) (течь) литися (зап. ллятися), точитися, текти, сипатися, (пров.) хлянути; (сильно) ринути, бурити; (плавно: преимущ о звуках, свете и т. п.) плинути, плисти, линути. [Світло хвилями ллється з неба (Коцюб.). А вода хляне та й хляне (Черкащ.). Ринуло з неба ціле море світла (Васильч.). Чиста, хороша мова плине рівно (Єфр.). Небесні звуки линуть у душу (Тесл.)]. Беседа -тся - розмова ллється (точиться). [Як ллється розмова! (Н.-Лев.)]. Кровь -тся - кров ллється (точиться, плине, юшить), (струится) цебенить. [Точиться людська кров, і кінця-краю цьому не видко (Єфр.). З очей і уст пустилась кров плисти (Франко). З носів і уст юшила кров (Котл.). Так і цебенить кров (Черкащ.)]. Слёзы -тся - сльози ллються, (крупные) сиплються. [А серденько одпочине, поки сльози ллються (Шевч.). Сльози так і сипалися з карих оченят (Грінч.)]. -ться ручьём - цюрком (пров. дзюрком, джурком) литися (текти), джуркотіти (-кочу, -котиш), цебеніти. -ться через край - литися (переливатися) через вінця;2) (страд. з.: отливаться) литися, виливатися, бути виливаним.* * *1) ли́тися, лля́тися; точи́тися2) ли́тися, вилива́тися -
20 плакать
плакивать плакати за ким, по кому, рюмсати, рюмати, (опис.) сльози ронити, (насмешл.) на кутні сміятися. Громко -ть - ревти, густи. -ть с причитанием - тужити, голосити, заводити по кому. [Тужать діти по матері. Заводить, як по рідній нені]. Много -ть - поплакати за ким. [Що вже поплакала мати за батьком]. Сильно -ть - дуже плакати, ревне плакати, (опис.) сльозами митися (вмиватися), слізьми землю топити. Навзрыд -ть - ридма ридати. Частыми слезами -ть - дрібними (слізьми) вмиватися. Мне хочется -ть - мені плачно, мене сльози розбирають, на сльози мене розбирає, на плач мені збирається. Часто - ть - тонкосльозим бути, киснути, квиснути. Снявши голову, по волосам не -чут - взяв чорт батіг, то хай бере й пужално. Плачущий - плачущий; (прил.) плачливий. [Осталась сама Орися плачуща (Свид.)].* * *пла́кати; (громко, нараспев) заво́дити; ( хныкать) скі́млити; ( жалобно стоная) квили́ти, проквиля́ти; (с причитаниями; перен.: о музыкальном инструменте) голоси́ти; сли́нити\плакать в жиле́тку — перен. пла́катися, бі́дкатися
См. также в других словарях:
сльозина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сльозинка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сльозити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сльозитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лзи — сльози … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сызы — сльози … Лемківський Словничок
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
плакати — а/чу, а/чеш; наказ. сп. плач; недок. 1) Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). || за ким – чим, по кому – чому. Побиватися, тужити за ким , чим небудь, проливаючи сльози. || перен., розм. Жалкувати за ким , чим небудь; журитися. ||… … Український тлумачний словник