-
121 wet
I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
122 wink
I [wiçk] n1) морганняwithout a wink of the eyelid, — оком не зморгнув;, брівьми не повів
he gave me the wink that the lady was a friend of his — він дав мені зрозуміти, що ця пані - його приятелька
to tip /to give/ smb the wink — попередити кого-н.
3) митьforty winks — короткий ( післяобідній) сон
not a wink (of) — ні краплини, ні горошини (чого-н.)
II [wiçk] vnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — очей не зімкнути
1) моргати, мигати2) миготіти, мерехтіти ( про світло)3) підморгуватиto wink at smb — підморгувати кому-н.
4) закривати очі (на шо-н.), дивитися крізь пальці5) добігати кінця; згасати, марніти ( wink out)6) cпeц. сигналізувати світлом; to wink the other eye cл. недовірливо глянути або посміхнутися -
123 wipe
I [waip] n1) витирання2) заст. прост. носова хустинка3) дiaл., заст. удар з розмахуto fetch smb; a wipe, to take a wipe at smb — вдарити кого-н. з розмаху; саркастичне зауваження, насмішка; cл. синяк
4) кiнo, теле. стирання, наплив; витиснення, заміна зображення іншим5) = wiper 3II [ˌwaip] v1) (wipe away, wipe off, wipe out) витирати, обтиратиto wipe smth dry [clean] — витерти що-н. досуха [начисто]; знищити, ліквідувати
to wipe off a debt — розплатитися з боргом; погасити заборгованість
to wipe smb 's tears — осушити чиї-н. сльози
2) cл. замахнутися; вдаритиto wipe smb with one's stick — вдарити кого-н. палицею
to wipe smb 's eye — cл. поставити кому-н. синяк ( під оком); випередити кого-н.; поставити кого-н. на місце
to wipe the floor /the ground/ with smb — нанести нищівний удар кому-н., розбити наголову кого-н. ( в суперечці)
to wipe one's boots on smb — втоптати в бруд, принизити кого-н.
-
124 взирать
воззреть споглядати, споглянути, позирати, позирнути, уважати, уважити. [Вони на сльози не вважали]. Не взирая на - не вважаючи на. Не взирая на то, что… - дарма (даром), що…, без огляду на те, що… [Інтересна, дарма, що має свої хиби (Грінч.). Будуть реготатися, без огляду на те, що регочуться сами над своєю недолею (Франко)]. Не взирая ни на что (слепо) - безвіч, безоглядно. [Вже бо й жіноцтво козакувати підіймалось і безвіч на ворога кидалось (Куліш). Сказано, щоб діти безоглядно покорялися батькам (Крим.)].* * *диви́тися; ( поглядывать) позира́ти, погляда́ти, спогляда́тине взира́я на кого́-что — (не вважа́ючи) на кого-що
-
125 вниз
1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.* * *нареч.уни́з, нани́з; диал. надоли́ну, удоли́ну; ( книзу) дони́зу, додо́лу, до́лі\вниз по реке́ — уни́з (нани́з) рі́чкою (ріко́ю, по рі́чці, по ріці́); ( по течению) за водо́ю, за течіє́ю
-
126 внимание
увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. - звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (вульг.) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание - спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание - уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание - збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания - не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов'язки]. Он, и внимания не обращает на это - він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания - а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. - брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию - подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание - відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание - дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание - дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. - віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания - вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].* * *ува́га; ( внимательность) ува́жність, -ностіобраща́ть, обрати́ть \внимание на кого́-что — зверта́ти, зверну́ти ува́гу на ко́го-що, уважа́ти, ува́жити на кого-що
принима́ть, приня́ть (брать, взять) во \внимание что — бра́ти, узя́ти до уваги (на увагу) що, зважа́ти, зва́жити (уважа́ти, ува́жити) на що
-
127 внушение
1) навіювання, навіяння кому чого. [Гіпнотичне навіяння. Боже навіяння]. Внушение свыше - надхнення (навіяння) з неба. Внушение на расстоянии - навіяння (вмовляння) через далечінь (Крим.);2) (уговаривание, убеждение) намовляння, умовляння, намова. [Сильніша в неї та думка, ніж наші намови й наші сльози (Фран.)]. Следовать чьим-л. внушениям - іти за чиїмись намовами;3) (выговор) застереження, напоумлення, вимова, нагана, сувора, пригрущання, угрущання. [Нехай іде до пана; там почує напоумлення. Послухай старечої сувори (М. Вовч.)]. Делать внушение - вичитувати, вичитати кому-неб., зробити застереження, (сильнее) висловлювати нагану. [Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (Васильч.)].* * *1) виклика́ння; вселя́ння; навіва́ння, наві́ювання; підка́зування; прище́плювання, прище́плення; умовля́ння; вплив, -у2) ( воздействие на психику) суге́стія, наві́яння, наві́ювання; ( гипноз) гіпно́з, -улече́ние внуше́нием — лікува́ння гіпно́зом
3) ( наставление) повча́ння, напу́чення, нау́ка; ( наущение) намо́ва; ( выговор) дога́на; ( совет) пора́да; ( уговаривание) умовля́ння; ( предупреждение) застереження -
128 выкатываться
выкатиться викочуватися, викотитися. [Дві сльози викотилися з очей. Сонечко викочується з-за гори].* * *I тж. в`ыкататься1) кача́тися и вика́чуватися, ви́качатися2) вика́чуватися, викачатися, вива́люватися, ви́валятися, ука́чуватися, укача́тися, ува́люватися, увалятисяII несов.; сов. - в`ыкатитьсявико́чуватися, ви́котитисявыкати́лись глаза́ у кого́ — ви́рячилися (ви́валилися, ви́лупилися, ви́котилися) о́чі в ко́го, ви́вело о́чі кому́
См. также в других словарях:
сльозина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сльозинка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сльозити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сльозитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лзи — сльози … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сызы — сльози … Лемківський Словничок
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
плакати — а/чу, а/чеш; наказ. сп. плач; недок. 1) Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). || за ким – чим, по кому – чому. Побиватися, тужити за ким , чим небудь, проливаючи сльози. || перен., розм. Жалкувати за ким , чим небудь; журитися. ||… … Український тлумачний словник