-
101 gulp down
phr vпроковтувати, ковтати; стримувати ( хвилювання); ковтати ( сльози); ловити кожне слово, приймати на віру, сліпо всьому вірити -
102 heat-drops
n; plдекілька крапель дощу, дощик у спекотний день; сльози; краплі поту -
103 lachrymose
a1) тонкосльозий, плаксивий2) повний сліз; який плаче3) сумний, смутний, який викликає сльози -
104 mop
I n1) швабра2) тампонII v1) мити, протирати ( шваброю)2) витирати, осушувати (піт, сльози)III nгримаса, кривлянняIV vгримасувати (тж. to mop and mow) -
105 onion
-
106 rheum
[ruːm]n1) мeд. виділення слизових оболонок2) нежить; катар3) icт. сльози -
107 scalding
I [`skxːldiç] n1) обварювання; заварювання2) кyл. бланшування3) cпeц. сальдуванняII [`skxːldiç] a1) ( дуже) гарячий; пекучий, палючий2) пекучийscalding tears — пекучі сльози; їдкий, уїдливий
-
108 shed
I n1) навіс, сарай; шед ( на звірофермі)2) ангар, елінг3) гараж; депо4) пoeт. хатина5) eл. юбка ( ізолятора)6) тeкcт. зів ( на тканині)II vукривати під навісом, у сараї; ставити в сарай, гаражIII v( shed)1) проливати, лити (сльози, кров)2) випромінювати (світло, тепло); проливати ( світло)3) випускати, видавати; поширювати ( вплив)6) зooл. линяти; міняти оперення; скидати (шкіру, роги); метати, відкладати (ікру; про риб)8) осипатися, сипатися (про зерно, листя) -
109 sorrow
I n1) горе, сум, скорбота; туга, смуток2) жаль, жалість3) pl мука; страждання; неприємності, негоди, важкі переживання4) pl; пoeт. сльози5) скарга, стогінII vгорювати, уболівати, засмучуватися, шкодувати -
110 spring
I [spriç] n1) стрибок; розбіг2) дiaл. музика для танців у швидкому темпі3) енергія, жвавість4) cпopт. стрибучістьII [spriç] v1) (sprang, sprung; sprung)2) скакати, стрибати3) кидатисяto spring on /upon/ smb — наскакувати /нападати/ на кого-небудь
4) ( spring up) підхоплюватися; змусити підхопитися; зніматися з місця, спурхувати ( про дичину)6) з'являтися, виникати; виростати; підніматися ( spring up)8) раптово відкрити, повідомити9) cл. організовувати кому-небудь втечу; звільнитися з в'язниці, вийти з в'язниці10) витрачати, платитиIII [spriç] n1) джерело2) теча, тріщина3) початок, джерело, походження4) молода поросль; гайок, лісочокIV [spriç] v1) (sprang, sprung; sprung)2) випливати; бити джерелом, бризкати3) приливати (нaпp., про кров), кидатися; виступати (нaпp., про сльози)4) часто pass походити, бути нащадком, потомком ( spring up); виникати; бути породженим ( чим-небудь)5) давати початок, створювати6) давати течу ( to spring a leak); давати тріщину; розколюватися, тріскатися; розколювати; жолобитися, коробитися7) розтягти (м'яз, сухожилля)8) копати, рити9) гipн. розширювати дно свердловиниV [spriç] n1) пружина, ресораcoil spring — гвинтова /спіральна/ пружина; циліндрична ресора
2) пружність, еластичність3) pl мотив, причинаVI [spriç] v(sprang, sprung; sprung)1) оснащувати пружиною або ресорою; встановлювати на пружині; відпускати пружину; захлопуватися або розкриватися ( за допомогою пружини)VII [spriç] n1) весна2) пoeт. ранній період ( чого-небудь)VIII [spriç] a1) весняний2) c-г. ярий, яровий3) молодий -
111 tear-shaped
aгрушоподібний; у формі сльози -
112 transient
I n1) щось тимчасове, нестійке2) aмep. тимчасовий мешканець (у готелі або пансіоні); людина, що переміщається у пошуках роботи; безробітний бродяга3) cпeц. нестабільний режим, перехідний процес; раптове підвищення, підскік (електричної напруги, звучання)II a1) короткочасний; швидкоплиннийtransient tears — сльози, що швидко проходять
2) несталий; зміннийtransient agent — вiйcьк. нестійка отруююча речовина
transient target — вiйcьк. швидкозникаюча мета; cпeц. перехідний, нестаціонарний (про режим, процес)
transient dealer. vendor — комівояжер; мігруючий
transient agricultural population — мігруючі сільськогосподарські робочі; перехідний ( про спадкові ознаки)
4) випадковий, тимчасовий ( про роботу); aмep. тимчасовий (про мешканця в готелі або пансіоні)the summer hotel does not take transient guests — = літній готель здає номери тільки на сезон; aмep. призначений для випадкових відвідувачів
transient hotel — готель для (випадкових) проїжджих
-
113 trickle
I n II1) υl. текти тонким струмочком, сочитися; капатиthe pipe was so small that the water could only trickle — труба була такою вузькою, що вода ледве просочувалася через неї
salt trickled through a hole in the box — сіль потихеньку висипалася через дірочку в коробці; лити тонкою струйкою, по краплі
2) (trickle back, trickle through); просочуватися, проходити, проникатиthere are still some refugees trickling over the frontier — через кордон ще просочуються біженці; просочуватися, розходитися, ставати відомим
some information trickled back — деяка інформація просочилася назад; відбулося просочування інформації
3) зникати ( trickle away trickle out); the crowd began to trickle away натовп почав поступово розходитися; his audience trickled out його аудиторія поступово танула, його слухачі один за іншим розходилися; his enthusiasm trickled away era ентузіазм поступово випарувавсяthe ball just trickled into the hole — куля /м'яч/ тихенько закотився в лунку; поволі закочувати
-
114 trill
I [tril] n1) мyз. трельtrills of laughter — образн. заливчастий /переливчастий/ сміх
2) гpaм. вібруюче "р"II [tril] vto trill with laughter — заливатися сміхом, заливчасто сміятися
the — салагу is trilling in its cage канарейка заливається треллю в своїй клітці
2) гpaм. вимовляти звук "о" з вібрацієюIII [tril] v; діал.the French trill the sound "r" — французи грасирують
обертати; перевертати; котитиIV [tril] vзас m. литися, струмувати (про воду, сльози) -
115 unbidden
[ˌen'bidn]a1) непрошений, незванний2) добровільнийto do smth unbidden — зробити що-н. зі своєї ініціативи; недовільний
-
116 unshed
-
117 unwept
[ˌen`wept]a; поет.неоплаканий; невиплаканий ( про сльози); неоплакуваний -
118 verge
I n.1) край; the verge of the stream беріг струмка; on the very verge of the roof на самому краї даху; грань, межа; to be on the verge of smth. бути на грані /на порозі/ чого-н.; she was on the verge of tears вона ледь утримувала сльози; he іs on the verge of forty йому незабаром сорок2) межа, межі, коло; to go beyond the verge of constіtutіonal powers вийти за межі повноважень, наданих конституцією; межі (країни, приміщення); wіthіn the verge of the Tower у стінах Тауера; іст. межі влади ( феодала); територія під чиєюсмь владою або юрисдикцією3) поет. обрій, край неба4) бордюр, облямівка5) архіт. край даху у фронтону; стрижень колони6) спец. берма, узбіччя ( дороги)7) іст. жезл; булава; церк. посох ( як символ влади)II v.1) (on, upon) межувати (з чим-н.), примикати (до чого-н.); at that poіnt the estate verges on the sea в цьому місці маєток межує з морем /примикає до моря/; a path verges on the edge of the precіpіce стежина йде по краю прірви; наближатися (до чого-н.); to verge to a close наближатися до завершення; he іs vergіng towards bankruptcy він стоїть на порозі банкрутства; (іnto, on) переходити (у що-н.); dark red vergіng on purple червоний колір з фіолетовим відтінком; dark gray vergіng on black майже чорний колір; (to) схилятися, ухилятися, хилитися2) заходити, закочуватися ( про сонце); the now vergіng sun сонце, що сідає -
119 water
I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
120 waterworks
n; pl1) система водопостачання; водопровідна станція; гідротехнічна споруда2) фонтан; cл. сльози, плач3) мeд.; жapг. нирки
См. также в других словарях:
сльозина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сльозинка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сльозити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сльозитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лзи — сльози … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сызы — сльози … Лемківський Словничок
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
плакати — а/чу, а/чеш; наказ. сп. плач; недок. 1) Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). || за ким – чим, по кому – чому. Побиватися, тужити за ким , чим небудь, проливаючи сльози. || перен., розм. Жалкувати за ким , чим небудь; журитися. ||… … Український тлумачний словник