-
1 back-word
n розм.1) невиконана обіцянка2) груба відповідь* * *n; діал.3) відмова від виконання замовлення; перенесення строку виконання замовлення -
2 rough
1. n1) нерівна місцевість2) нерівне поле (гольф)3) розм. крутий берег з кущами4) щось грубе на вигляд5) щось шорстке (негладке)6) важкий період у житті7) незавершеність, незакінченість8) грубіян, хуліган; бешкетник9) шип (підкови)2. adj1) нерівний; шорсткий, шершавий2) труднопрохідний (про місцевість тощо)3) грубий4) необроблений, неочищений5) невідшліфований6) неструганий7) неоштукатурений8) грубозернистий9) кошлатий, патлатий, кудлатий; волосатий10) чорновий11) приблизний, орієнтовний12) неотесаний, грубий, неввічливийrough neck — амер., розм. хуліган
13) розм. непристойний14) галасливий15) бурхливий, розбурханий (про море)16) різкий, поривчастий (про вітер)17) суворий (про клімат)18) неприємний, різкий (про клімат)19) терпкий (про вино)20) сильний, різкий, грубий21) тяжкий, важкий22) гіркий23) позбавлений комфорту; суворий (про життя)24) фон. що вимовляється з придихом (про звук)the rougher sex — сильна стать, чоловіки
to take over a rough road — амер. а) дати прочухана; б) ставити у скрутне становище
to give smb. a lick with the rough side of one's tongue — намилити комусь шию
rough stuff — амер. а) фізичне насильство; б) брутальне поводження
3. adv1) грубо, брутально2) нерівно; шорстко3) невідшліфовано4) неочищено; необроблено5) приблизно, орієнтовно6) непристойно7) галасливо8) різко; поривчасто9) суворо10) неприємно11) гіркоto treat smb. rough — брутально поводитися з кимсь
4. v1) робити шорстким, грубим2) ставати шорстким; грубішати3) допускати грубістьhe was sent off the field by the referee for roughing — він був усунений суддею з поля за грубість щодо противника
4) кошлати, куйовдити (волосся)5) хвилювати, брижити6) хвилюватися, вкриватися брижами (про море)7) підковувати на шипи8) об'їжджати (коня)rough up — а) робити перше настроювання (піаніно); б) амер., розм. грубо поводитися; побити
to rough smb. up the wrong way — гладити когось проти шерсті, роздратовувати когось
* * *I [ref] n1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне4) необробленість, незакінченість, незавершеність6) хуліган, бешкетникII [ref] a1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)2) грубий3) необроблений; неопрацьований; неочищенийrough logs — лic. кругляки; необкорований, необроблений лісоматеріал; невідшліфований; неструганий ( про дошку); чорний ( про болт); неоштукатурений ( про кладку); грубозернистий ( про матеріал)
4) кошлатийrough hair — нечесане /скуйовджене/ волосся
5) чорновийrough draft — ескіз, нарис
6) приблизний7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)8) cл. непристойний9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)11) який ріже слух, неприємний13) сильний, різкий; грубийrough justice — коротка розправа; сваволя; самосуд
14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)15) важкий, гіркий16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)III [ref] advгрубо [див. rough2]IV [ref] v1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня) -
3 surly
adj1) похмурий, сердитий2) грубий; буркотливий3) суворий, понурий, похмурий* * *a1) похмурий, сердитий; грубий; непривітний2) похмурий, суворий -
4 bark
1. n1) гавкання2) кора; луб3) розм. шкіра4) мед. хінна кора, хіна (тж Jesuits' bark)5) дубильна кора6) барк (парусне судно)7) поет. човен2. v1) гавкати2) гримати3) кашляти, кахикати4) утворювати (нарощувати) кору; покриватися корою5) здирати кору6) розм. здирати шкіру7) дубити, чинити* * *I n1) гавкіт; гавкаючий звук; різкий або уривчастий звук2) окрик; гаркання; груба відповідьII v1) гавкати2) гаркати3) видавати різкий гавкаючий звук; кашляти4) aмep. зазивати ( глядачів)III n1) кора; луб2) cл. шкіра3) мeд. хінна кора, хіна (тж. Jesuits' bark, Peruvian bark)IV v1) утворювати, нарощувати кору ( про дерево); покриватися корою2) чинити, дубити3) здерти, обдерти шкіру4) cпeц. корувати, здирати коруV n1) барк ( вітрильне судно)2) пoeт. човен -
5 put-down
n2) різке зауваження; груба відповідь; образливе поводження, ставлення; вчинок, який має за мету сконфузити, принизити або поставити на місце -
6 rude
adj1) грубий, брутальнийto be rude to smb. — грубити комусь; ображати когось
2) неввічливий, невихований3) примітивний, некультурний; неотесаний4) необроблений, сирий5) грубо зроблений, неоковирний6) невідшліфований; неопоряджений7) дикий8) бурхливий (про море)9) сильний, різкий (про вітер)10) неприємний (про звук)11) раптовий12) образливий13) суворий; жорстокий; лютий14) міцний (про здоров'я)* * *[ruːd]a1) грубий, нечемний, брутальний; образливий; невихований; нечемний, неввічливий2) примітивний, некультурний3) неопрацьований, необроблений; сирий4) грубо зроблений, неоковирний5) невідшліфований, необроблений6) дикий8) різкий, неприємний ( про звук)9) раптовий, несподіваний10) міцний ( про здоров'я) -
7 back-word
n; діал.3) відмова від виконання замовлення; перенесення строку виконання замовлення -
8 bark
I n1) гавкіт; гавкаючий звук; різкий або уривчастий звук2) окрик; гаркання; груба відповідьII v1) гавкати2) гаркати3) видавати різкий гавкаючий звук; кашляти4) aмep. зазивати ( глядачів)III n1) кора; луб2) cл. шкіра3) мeд. хінна кора, хіна (тж. Jesuits' bark, Peruvian bark)IV v1) утворювати, нарощувати кору ( про дерево); покриватися корою2) чинити, дубити3) здерти, обдерти шкіру4) cпeц. корувати, здирати коруV n1) барк ( вітрильне судно)2) пoeт. човен -
9 put-down
n2) різке зауваження; груба відповідь; образливе поводження, ставлення; вчинок, який має за мету сконфузити, принизити або поставити на місце -
10 більшовизм
БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.В. Лісовий -
11 bad
1. n1) дефіцит, борг, £500 to the bad — дефіцит (борг) у 500 фунтів стерлінгів2) (the bad) збірн. погані люди3) невдача; нещастя, лихо4) збиток, to the bad — на збиток5) загибель; руйнуванняto go to the bad — пропасти, загинути; збитися з пуття
from bad to worse — все гірше й гірше; із вогню та в полум'я
2. adj (comp worse, sup worst)1) поганий, кепський, негарнийbad lands — амер. неродючі землі
2) зіпсований, гнилий, недоброякісний, неповноцінний3) аморальний, порочний; розбещенийbad man — амер. бандит
4) непристойний5) нещирий, нечесний6) неприємний, бридкий, огидний7) несприятливий, непідхожий; шкідливий8) фальшивий, підроблений, недійсний9) неправильний, помилковий, неточний, хибнийbad grammar — граматична помилка; неграмотна мова
bad shot — промах, здогадка невлад
10) невдалийbad picture — кім. фотографічний брак; незадовільна якість зображення
11) нездібний, нетямущий, невмілийto be bad at tennis — погано (невміло) грати в теніс
12) сильний, гострий, великий, інтенсивний13) злий, злісний, зловіснийbad omen — зловісна (погана) ознака (передвістка)
bad character (egg, hat, lot, penny, sort) — мерзенна людина, безпутна особа, негідник, шахрай
bad case — тяжкий випадок; тяжкий хворий
bad form — вульгарність, невихованість
bad blood — ворожнеча, сварка, антагонізм
with a bad grace — неохоче, непривітно, нелюб'язно
to feel bad about smth. — турбуватися про щось, відчувати докори сумління, шкодувати про щось
to be taken bad, to have it bad — тяжко захворіти, дуже захопитися чимсь
to be in bad — бути в біді, бути в немилості
3. adv розм.погано, кепсько; дуже, вкрай; інтенсивно4. v заст. past від bid* * *I [bʒd] n1) погане2) поганий стан, якість3) ( the bad) лиходії4) фін. проф. дефіцит5)II [bʒd] ato be in bad — бути в біді; не подобатися; бути в немилості
(worse; worst)1) поганий; кепський2) із запереченням, пepeв. непоганий3) аморальний; розбещений; порочний; непристойний4) гнилий; зіпсований, недоброякісний5) неповноцінний, неякісний, з дефектами6) хворий7) нещирий; нечесний8) неприємний; противний9) ( часто for) несприятливий; непідходящий; шкідливий10) фальшивий, підроблений; недійсний11) невірний, хибний; неправильний; неточний; помилковий12) невдалийbad ticket — cл. невдала ставка ( на перегонах)
13) (at) невмілий, нездатний14) сильний, гострий; великий; інтенсивнийbad cold — сильна нежить; сильна застуда
15) злий, злобний; зловісний16) неслухняний17) aмep.; cл. відмінний, чудовий; першокласний18)a bad character — мерзенна особа, негідник; непутяща людина
bad form — невихованість, вульгарність, погані манери
III [bʒd] див. badly II IV [bʒd]to be in smb 's bad books — бути у кого-небудь на поганому рахунку
apx. past від bid II -
12 play
1. n1) гра; розвага; забава; манера гри2) спорт. комбінація; боротьба, бій3) азартна гра4) жарт5) п'єса, вистава, спектакль6) володіння, уміння користуватися (зброєю тощо)7) рух8) свобода, воля, простір9) дія, діяльністьto bring into play — приводити в дію, надавати руху
11) тех. зазор; люфт; вільний хід13) діал. страйк; припинення роботи14) діал. канікули; вільний від занять час15) плескітfair play — гра за правилами; чесна гра; справедливість
foul play — нечесна гра; шахрайство, злочин
grandstand play — виступ, розрахований на ефект
play of words — базікання, фразерство
to make play — розм. діяти
2. v1) грати (ся), розважатися, пустувати; веселитися2) грати в азартні ігри3) жартувати4) фліртувати5) розм. розігрувати6) брати участь у грі; грати в щосьto play smb. for championship — грати з кимсь на звання чемпіона
7) робити хід (кидок)8) відбивати м'яч; подавати м'яч9) прикидатися, придурюватися10) робити, діятиto play false — зрадити, покинути в біді
11) грати на перегонах; бути гравцем13) ставити п'єсу; демонструвати фільм14) іти на екрані15) пурхати, гасати; танцювати16) бити (про струмінь)17) спрямовувати18) обстрілювати (on, upon)19) приводити в дію, запускати20) тех. мати люфт21) діал. страйкувати22) переливатися, мигтіти, грати23) приймати в гру24) підходити для гриplay around — розм. заводити любовну інтрижку; фліртувати
play away — програти, розтринькати
play down — применшувати, лестити; зафавати
play out — втрачати силу; дофати до кінця; закінчити; розмотувати; видихатися
play over — спорт. переграти
play up — підтримувати; старатися грати якомога краще
to play a trick on smb. — ошукати когось
to play ball — амер. співробітничати
to play fast and loose — діяти безвідповідально, бути ненадійним
to play hard — амер. поводитися нечесно (жорстоко)
to play it cool — амер. не виявляти емоцій
to play the devil (havoc, hell, the mischief) — сіяти паніку; спустошувати
* * *I [plei] n1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, граfoul play — гра з порушенням правил; cпopт. комбінація; cпopт. боротьба; бій
2) азартна гра3) жартout of mere play — жартома; каламбур
4) п'єса, драма; вистава, спектакль5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)6) рух7) переливи, гра (нaпp., кольорів)8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)9) дія, діяльністьin full play — у розпалі; дії, поведінка ( у якій-небудь ситуації); гра
fair play — гра за правилами;; чесна гра; чесність; справедливість
foul play — нечесна гра; підла поведінка; обман; шахрайство
10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час12) залицяння; весільний танець ( у самців)13) програвання (диску, платівки)14) "преса", висвітлення в пресі15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)16) aвт. бовтанкаII [plei] v1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою9) давати виставу; виконувати п'єсу10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти14) бити ( про струмінь)15) (on, upon, over) направляти; стріляти16) приводити в дію, пускати ( play off)17) тex. мати люфт; хитатися18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах20) cл. опікувати, захищати; співробітничати21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі) -
13 rough
I [ref] n1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне4) необробленість, незакінченість, незавершеність6) хуліган, бешкетникII [ref] a1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)2) грубий3) необроблений; неопрацьований; неочищенийrough logs — лic. кругляки; необкорований, необроблений лісоматеріал; невідшліфований; неструганий ( про дошку); чорний ( про болт); неоштукатурений ( про кладку); грубозернистий ( про матеріал)
4) кошлатийrough hair — нечесане /скуйовджене/ волосся
5) чорновийrough draft — ескіз, нарис
6) приблизний7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)8) cл. непристойний9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)11) який ріже слух, неприємний13) сильний, різкий; грубийrough justice — коротка розправа; сваволя; самосуд
14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)15) важкий, гіркий16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)III [ref] advгрубо [див. rough2]IV [ref] v1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня) -
14 суфізм
СУФІЗМ - містична течія в ісламі, що виникла у VIII ст. в Іраку та Сирії, згодом охопила весь мусульманський світ, а також проникла в Іспанію, Сицилію, на Балкани. Суть С. - любов до Бога і містичне возз'єднання людської душі з Всевишнім, яке досягається шляхом дотримання шаріату (загальномусульманського релігійного закону), аскетизму, духовного очищення. Класичне перське джерело з С. (аль-Худжвірі) зазначає: "Той суфій, хто для себе "помер", і живе лише істиною, уникаючи всіх людських дарунків і їхніх пут". Духовний шлях суфія - "таарік" - шлях до Бога, кінцевою метою якого є безпосереднє пізнання істини. Якщо шаріат - перший етап містичного шляху, тарікат - другий, то хакікат (істина) - третій, кінцевий, головне, мета суфіїв. Для вступу на духовний шлях суфію потрібна посвята і наставник (араб. - шейх, мюрид, перс. - пір), який, у свою чергу, на початку свого духовного життя був також висвячений наставником. Зв'язок окремих суфійських шейхів, починаючи від пророка Мухаммеда, позначається як ланцюжок - "сілсіле". Ці ланцюжки утворюються окремими суфійськими братствами (орденами). Вчення і методи різних суфійських братств відрізняються один від одного, але об'єднані кінцевою метою. Тому, коли йдеться про С., мається на увазі не якась конкретна, ідеологічно єдина система поглядів і положень, доктрин і постулатів, а велика кількість течій, шкіл, гілок і відгалужень, поданих цілим спектром концепцій та ідей містичного шляху, котрі об'єднані єдиною метою. Існують розбіжності щодо самого терміна "С.". На думку одних вчених, слово походить від араб, "тасаввуф", що означає "очищення себе" (Керр). А. Кримський вважав, що слово походить від араб, "суф" - вовна, груба вовняна тканина, з якої виготовлявся одяг суфіїв - хирка. Суфійська хирка переходила у спадок від наставника до найгіднішого духовного сина. Така передача хирки, яка часто налічувала до сотень літ і складалася з одних латок, - символ, що виражає передачу духовної влади. С. як філософсько-релігійний світогляд, що був різко опозиційним до ортодоксального ісламу, зазнавав переслідувань, хоча в результаті реформаторської діяльності аль-Газалі (1058 - 1111) отримав певне визнання. Газалі - викладач мусульманського права, автор відомого трактату "Відродження наук про віру", прийшов до висновку про неможливість раціонального пізнання Бога, про принципову невідповідність віри як поняття ірраціонального і філософії як продукту раціоналістичних побудов. Пізнання Бога, за аль-Газалі, можливе лише шляхом екстатичних переживань В. ін висунув вчення про богоподібність людської душі, яка, як і Бог, є позапросторовою. Попри боротьбу офіційного ісламу з С., ідеї С. стрімко поширювались. Це пояснюється близькими народові етичними ідеалами С., такими як чистота рук і серця, соціальна справедливість, рівність усіх людей перед Богом, утвердження добра, совісті і братства. У XI - XII ст. складається школа суфійської літератури - сукупність творів поетичних, філософських, житійних, що виражають і проповідують ідеї С. Розквітає суфійська поезія на фарсі (XII - XV ст.) - Саної, Аттар, Дж. Румі, Джамі. С. стає філософською основою, літературною нормою класичних мусульманських літератур - араб., перськ., турецьк., урду. С. вже не одне століття знаходиться в полі зору дослідників (Риттер, Корбін, А. Кримський, Е. Бертельс, Ніколсон, Тримінгем, Шиммель та ін.). А. Кримський присвятив ряд праць проблемам С. та взаємозв'язку С. і перськ. класичної поезії - "Нарис розвитку суфізму до кінця III ст. Гіджри" (1896), "Мусульманство та його будучність" (1904), "Історія Персії, її літератури та дервіської теософії" (1903 - 1917). С. сьогодні набуває популярності як на Сході, так і на Заході. Суфійська поетична традиція досягла XX ст. - у творчості М. Ікбаля (Пакистан), С. Сепехрі(Іран). Головна настанова С. - аскетизм і духовне очищення - спонукає до виникнення та утворення нових суфійських братств.Т. Маленька
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский