гостей

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

1) приймати гостей; виявляти гостинність; влаштовувати прийоми (гостей)

2) плекати (надію тощо)

3) брати до уваги; ураховувати

4) розважати, забавляти, тішити

5) підтримувати (розмову)

6) відволікати; заманювати

7) тримати на службі; наймати

* * *

1) приймати гостей; проявляти гостинність; влаштовувати прийоми ( гостей); cпopт. приймати ( іншу команду) на своєму полі, корті

2) живити, плекати ( надію); виношувати ( плани)

3) розважати, забавляти

4) брати до уваги; враховувати

5) підтримувати (розмову, листування)

1. n

1) партія

2) загін, команда; група, партія

3) компанія

4) прийом гостей; вечір, вечірка; пікнік; прогулянка в компанії

5) особи, які супроводжують

6) учасник

7) розм. особа; людина

8) юр. сторона

9) амер., розм. доступна дівчина

10) амер., розм. вечірка з поцілунками; обіймання

2. adj

1) партійний

2) розділений згори донизу на дві рівні частини

* * *

1) загін, команда; група, партія

2) компанія (друзів, гостей); прийом гостей; вечірка; пікнік; прогулянка в компанії

3) почет, свита

4) (to) учасник

5) особа: людина

6) юp. сторона

7) cл.; жapг. обіймання, милування; вечірка з поцілунками

1. n

1) стіл, столик

2) операційний стіл

3) компанія (товариство) за столом; співтрапезники

4) їжа; харчування, столування; кухня

5) трапеза, їда

6) столик для ігор; дошка для настільних ігор

7) шаховий столик

8) гравці за столом

9) дошка

10) плитка, дощечка

11) напис на дощечці; скрижаль

12) таблиця

13) розклад

14) табель

15) список

16) гірське плато, плоскогір'я

17) плоска поверхня

18) тех. стіл (верстата); планшайба; рольганг

19) долоня (в хіромантії)

20) грань (алмаза)

21) архт. карниз

22) церк. престол (тж the holy table, the Lord's table)

2. v

1) класти (ставити) на стіл

2) кидати (викладати) на стіл (гроші, карти)

3) складати таблиці (списки, розклад)

4) заносити до списків

5) пропонувати обговорити; ставити на обговорення

6) амер. відкладати (відтягувати) обговорення; відкладати у довгий ящик

7) буд. з'єднувати шипом

8) розважати гостей

9) їсти

10) змальовувати

* * *

1) стіл, столик

2) тк.; sing товариство або компанія за столом; застілля; співтрапезники

3) тк.; sing стіл, їжа, кухня

4) столик для ігор; дошка для настільних ігор

5) дошка

6) плита, дощечка; напис на плиті, дощечці; скрижаль

7) таблиця

8) табель

9) пласка поверхня; плато, плоскогір'я; плита

10) долоня ( у хіромантії)

11) aнaт. пластинка ( череп)

12) тex. стіл (верстат; планшайба; рольганг; стенд)

13) грань ( алмаз)

14) гipн. концентраційний стіл

15) apxiт. карниз

16) цepк. престол (the Lord's, the holy або Communion table)

17) верхня дека ( музичного інструмент)

••

1) класти, ставити на стіл (що-н.); кидати, викладати на стіл (гроші, карти)

2) забезпечувати столом, забезпечувати їжею

3) складати таблиці, списки, розклад; заносити в списки

4) пропонувати обговорити, виносити або ставити на обговорення

5) aмep. відкладати або відсувати обговорення; класти під сукно, відкладати в довгу шухляду

6) зміцнювати вітрило широким рубцем

7) бyд. з'єднувати шипом

8) розважати гостей

1) години для прийому гостей

2) прийом гостей (у визначений час)

* * *

1. n

1) гість

2) постоялець (у готелі)

3) ознака, що провіщає прихід гостей

4) діал. людина; парубок, хлопець

5) біол. паразит

2. v

1) приймати як гостя

2) гостювати; бути гостем

* * *

1) гість

2) постоялець ( у готелі)

3) прикмета, яка передвіщає гостей

4) бioл. паразит

1) гостьовий

2) запрошений; гастролюючий

1) приймати як гостя

2) бути гостем; гостювати

1. n

1) кімната; камера; кабінет

2) перен. компанія; люди, які перебувають у кімнаті; товариство

3) pl приміщення; квартира; місце проживання

4) місце, простір

5) можливість

6) посада, місце

7) бот. площа живлення

8) гірн. очисна камера

2. v

1) жити на квартирі; займати кімнату

2) дати приміщення, розмістити (гостей)

* * *

1) кімната; зал

2) pl квартира; житло

3) місце, простір

4) можливість

5) icт. місце, посада

6) бoт. площа живлення

7) гipн. очисна камера

1) жити на квартирі; займати кімнату

2) дати приміщення, розмістити ( гостей)

1) стіл, столик

2) тк.; sing товариство або компанія за столом; застілля; співтрапезники

3) тк.; sing стіл, їжа, кухня

4) столик для ігор; дошка для настільних ігор

5) дошка

6) плита, дощечка; напис на плиті, дощечці; скрижаль

7) таблиця

8) табель

9) пласка поверхня; плато, плоскогір'я; плита

10) долоня ( у хіромантії)

11) aнaт. пластинка ( череп)

12) тex. стіл (верстат; планшайба; рольганг; стенд)

13) грань ( алмаз)

14) гipн. концентраційний стіл

15) apxiт. карниз

16) цepк. престол (the Lord's, the holy або Communion table)

17) верхня дека ( музичного інструмент)

••

1) класти, ставити на стіл (що-н.); кидати, викладати на стіл (гроші, карти)

2) забезпечувати столом, забезпечувати їжею

3) складати таблиці, списки, розклад; заносити в списки

4) пропонувати обговорити, виносити або ставити на обговорення

5) aмep. відкладати або відсувати обговорення; класти під сукно, відкладати в довгу шухляду

6) зміцнювати вітрило широким рубцем

7) бyд. з'єднувати шипом

8) розважати гостей

гість (р. гостя), ум. - госте[о]нько, гостик. [Прийде твій миленький, - буде в тебе гість (Мет.)]. Гости - гостина, гості. [Завітала до хати пізно гостина (Васильч.)]. В гости - у гостину, ум. в гостиночку, у гостя. В гостях - у гостині, в гостях. Из гостей - з гостини. Будь гостем, будь дорогим гостем - розгостися (от розгоститися). [Рідна хата, чим має, приймає. Розгостися, батьку (Грінч.)]. Пойти посидеть в гости - піти на посиденьки до кого (в гостину), піти на бесіду, загостити, пригостити до кого, завітати до кого. Компания г- ей - бесіда. Засидеться в -ях - загостювати. Приём -ей - гостина, вітання. Сидеть, посидеть в -ях - гуляти, погуляти (в гостині). [Погуляйте ще трохи в нас]. Принимать обязательных гостей (священника и т. д.) - відбувати гостей (пан-отця).

* * *

навести и навесть

1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;

2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];

3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];

4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);

5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;

6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];

7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -

1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;

2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;

3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.

* * *

несов.; сов. - навест`и

1. n

1) супровід

2) транспорт

3) автоколона

4) конвой; транспортна колона з конвоєм

5) мор. караван суден з конвоїрами

6) колона військовополонених під конвоєм

7) похоронна процесія

2. v

1) військ. конвоювати

2) супроводити (гостей тощо)

* * *

1) супровід; охорона; конвоювання

2) транспорт

3) вiйcьк. автоколона військовополонених під конвоєм

4) похоронна процесія

1) вiйcьк. конвоювати; охороняти

2) icт. супроводжувати (гостей, дам)

1. n

1) роздавлювання; зминання; подрібнення

2) фруктовий сік

3) давка, тиснява; штовханина

4) розм. велике товариство; прийом (гостей)

5) військ. розгром

6) розм. сильне захоплення, кохання

2. v

1) давити, роздавлювати, душити

2) м'яти (ся)

3) знищувати, придушувати; крушити

* * *

1) роздавлювання; зминання; дроблення

2) фруктовий сік

3) тиснява, штовханина

4) збори, велике зібрання; прийом ( гостей); загін ( військ)

5) (on) сильне захоплення

6) предмет обожнення ( про юнака)

1) давити, дробити, товкти (тж. crush up)

2) (тж. crush up) м'яти; м'ятися

3) придушувати ( повстання); крушити ( ворога)

4) ( into) протискуватися, втискуватися; втискувати, впихати

5) ( through) протискуватися, силоміць пробиватися ( через що-небудь)

6) дати відсіч; осадити

1) видовище, вистава

2) естрадний концерт; дивертисмент

3) книга для легкого читання

4) розвага, забава; утіха

5) прийом (гостей); вечір, вечірка; бенкет

6) гостинність

7) пригощання

8) наймання

9) платня (прислуги)

10) підтримка, утримання (когось)

11) прийняття (пропозиції тощо)

* * *

1) видовище, вистава; естрадний концерт; дивертисмент; ( будь-який) видовищний або розважальний захід; книга для легкого читання, "чтиво"

2) розвага; забава

3) прийом ( гостей); ( званий) вечір

4) обслуговування; гостинність; частування

1) вечір

2) вечірка

3) друга половина дня

4) перен. схил (віку)

* * *

1) вечір

2) занепад, кінець

3) вечірка, вечір (тж. evening party); вечірній прийом ( гостей)

прийом гостей у саду

* * *

кімната для гостей (приїжджих)

* * *

1) хазяйка; господиня

2) господиня готелю (постоялого двору)

3) трактирниця

4) чергова на поверсі (в готелі)

5) бортпровідниця, стюардеса

6) старша офіціантка

7) військ. завідуюча клубом (їдальнею, гуртожитком)

8) амер. платна партнерка (в Нічному клубі)

* * *

1) господиня дому ( стосовно гостя)

2) хазяйка готелю або заїжджого двору; трактирниця

3) співробітниця, яка розсаджує відвідувачів ( у ресторані) або розміщає прибулих ( у готелі); чергова на поверсі ( у готелі); бортпровідниця, стюардеса ( літака); старша офіціантка; вiйcьк.; icт. завідувачка клубом, їдальні, гуртожитком

4) платна партнерка (у дансингу, нічному клубі); "хазяйка", офіціантка

товариський обід; обід для членів клубу (службовців фірми та їхніх гостей)

* * *

товариська вечеря; вечеря для членів клубу (учнів школи, службовців фірми та їх гостей)

* * *