Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

гне

  • 41 пыранлау

    неперех.
    вспыли́ть, вспы́льчиво (гне́вно, в гне́ве) выража́ть недово́льство

    бүлмәдән пыранлап чыгып китте — разгне́ванно, вы́скочил из ко́мнаты

    Татарско-русский словарь > пыранлау

  • 42 тузыну

    неперех.
    1) расшуме́ться (в гне́ве), возбуждённо сканда́лить; разбушева́ться/бушева́ть || бушева́ние

    тузынып йөри — хо́дит в гне́ве

    узынганга тузына — (погов.) бушу́ет, потому́ что распусти́лся

    тузынмакчы була — наме́рен сканда́лить

    тузынырлык эш юк монда — тут не́чего сканда́лить; нет тут по́вода для сканда́ла

    2) в знач. нареч. тузынып возбуждённо; в взви́нченном состоя́нии

    көн буе тузынып йөрү — це́лый день ходи́ть в возбужде́нии

    Татарско-русский словарь > тузыну

  • 43 сердитість

    I - ості
    серди́тость; зло́сть, разгне́ванность, гнев, гне́вность
    II - ості
    серди́тость; злость, разгне́ванность, гнев, гне́вность

    Українсько-російський словник > сердитість

  • 44 воспылать

    воспыла́ть
    \воспылать любо́вью amardiĝi.
    * * *
    сов., твор. п.
    encenderse (непр.), inflamarse; excitarse, enardecerse (непр.)

    воспыла́ть гне́вом — encolerizarse, ponerse iracundo

    воспыла́ть любо́вью — inflamarse de amor

    * * *
    сов., твор. п.
    encenderse (непр.), inflamarse; excitarse, enardecerse (непр.)

    воспыла́ть гне́вом — encolerizarse, ponerse iracundo

    воспыла́ть любо́вью — inflamarse de amor

    * * *
    v
    gener. enardecerse, encenderse, excitarse, inflamarse

    Diccionario universal ruso-español > воспылать

  • 45 выход

    вы́ход
    1. (действие) eliro, forlaso, debuto;
    eksmembriĝo (из организации);
    2. (место выхода) eliro, elirejo;
    3. (журнала, книги) apero;
    4. перен. (из положения) elembarasiĝo.
    * * *
    м.
    1) ( действие) salida f

    вы́ход в отста́вку — retiro m, dimisión f

    вы́ход из бо́я — salida del combate

    вы́ход на рабо́ту — salida al (comienzo del) trabajo

    при вы́ходе (из) — al salir (de), a la salida (de), al abandonar

    2) ( место) salida f

    запа́сный вы́ход — salida en caso de incendio, salida de emergencia

    3) (об издании и т.п.) salida f, aparición f
    4) эк. ( количество продукции) rendimiento m, producción f
    5) театр. entrada f ( en escena)

    ваш вы́ход! — ¡a escena!

    6) (из затруднения и т.п.) salida f

    вы́ход из положе́ния — salida de la situación

    друго́го вы́хода нет — no hay otra salida

    ••

    дать вы́ход чу́вству — manifestar sus sentimientos

    дать вы́ход гне́ву — dar rienda suelta a la cólera

    знать все ходы́ и вы́ходы — conocer todos los recovecos

    * * *
    м.
    1) ( действие) salida f

    вы́ход в отста́вку — retiro m, dimisión f

    вы́ход из бо́я — salida del combate

    вы́ход на рабо́ту — salida al (comienzo del) trabajo

    при вы́ходе (из) — al salir (de), a la salida (de), al abandonar

    2) ( место) salida f

    запа́сный вы́ход — salida en caso de incendio, salida de emergencia

    3) (об издании и т.п.) salida f, aparición f
    4) эк. ( количество продукции) rendimiento m, producción f
    5) театр. entrada f ( en escena)

    ваш вы́ход! — ¡a escena!

    6) (из затруднения и т.п.) salida f

    вы́ход из положе́ния — salida de la situación

    друго́го вы́хода нет — no hay otra salida

    ••

    дать вы́ход чу́вству — manifestar sus sentimientos

    дать вы́ход гне́ву — dar rienda suelta a la cólera

    знать все ходы́ и вы́ходы — conocer todos los recovecos

    * * *
    n
    1) gener. aparición, arbitrio, vado, efugio (из трудного положения), egreso, salida
    2) eng. escape, liberación, rendimiento (продукции), difusor
    3) law. jubilación
    4) econ. (количество продукции) rendimiento, producción, cosecha (продукции)
    5) theatre. entrada (en escena)

    Diccionario universal ruso-español > выход

  • 46 задыхаться

    задыха́ться
    spasme spiri, anheli.
    * * *
    несов.
    ahogarse, sofocarse, jadear vi

    задыха́ться от жары́ — ahogarse de calor

    задыха́ться от гне́ва — sofocarse de cólera

    * * *
    несов.
    ahogarse, sofocarse, jadear vi

    задыха́ться от жары́ — ahogarse de calor

    задыха́ться от гне́ва — sofocarse de cólera

    * * *
    v
    gener. anhelar, asarse de calor, (от удушья) atufar, jadear, ahogarse, sofocarse, sorocharse

    Diccionario universal ruso-español > задыхаться

  • 47 закипать

    заки||па́ть, \закипатьпе́ть
    ekboli;
    ♦ рабо́та \закипатьпе́ла laboro ekbolis.
    * * *
    несов.

    закипа́ть ключо́м — comenzar a borbotar (a borbollar)

    2) перен. ( бурно проявляться) bullir vi

    рабо́та закипе́ла — bulle el trabajo, el trabajo está en todo su auge

    ••

    закипа́ть гне́вом — montar en cólera

    * * *
    несов.

    закипа́ть ключо́м — comenzar a borbotar (a borbollar)

    2) перен. ( бурно проявляться) bullir vi

    рабо́та закипе́ла — bulle el trabajo, el trabajo está en todo su auge

    ••

    закипа́ть гне́вом — montar en cólera

    * * *
    v
    1) gener. comenzar a hervir (a bullir), rebullir

    Diccionario universal ruso-español > закипать

  • 48 закипеть

    заки||па́ть, \закипетьпе́ть
    ekboli;
    ♦ рабо́та \закипетьпе́ла laboro ekbolis.
    * * *
    сов.

    закипе́ть ключо́м — comenzar a borbotar (a borbollar)

    2) перен. ( бурно проявляться) bullir vi

    рабо́та закипе́ла — bulle el trabajo, el trabajo está en todo su auge

    ••

    закипе́ть гне́вом — montar en cólera

    * * *
    сов.

    закипе́ть ключо́м — comenzar a borbotar (a borbollar)

    2) перен. ( бурно проявляться) bullir vi

    рабо́та закипе́ла — bulle el trabajo, el trabajo está en todo su auge

    ••

    закипе́ть гне́вом — montar en cólera

    * * *
    v

    Diccionario universal ruso-español > закипеть

  • 49 кипеть

    кип||е́ть
    boli;
    \кипеть ключо́м bolegi, ondboli;
    ♦ рабо́та \кипетьи́т la laboro bolas.
    * * *
    несов.
    1) ( о жидкости) hervir (непр.) vi, bullir vi

    кипе́ть ключо́м — borbotar vi, borbollar vi, borbollear vi

    2) перен. ( бурно проявляться) bullir vi

    кипи́т жизнь — bulle la vida

    рабо́та так и кипи́т — el trabajo bulle

    3) перен. твор. п. (о чувствах и т.п.) arder vi

    кипе́ть гне́вом — arder en cólera (en ira)

    ••

    кровь кипи́т — hierve (arde) la sangre

    * * *
    несов.
    1) ( о жидкости) hervir (непр.) vi, bullir vi

    кипе́ть ключо́м — borbotar vi, borbollar vi, borbollear vi

    2) перен. ( бурно проявляться) bullir vi

    кипи́т жизнь — bulle la vida

    рабо́та так и кипи́т — el trabajo bulle

    3) перен. твор. п. (о чувствах и т.п.) arder vi

    кипе́ть гне́вом — arder en cólera (en ira)

    ••

    кровь кипи́т — hierve (arde) la sangre

    * * *
    v
    1) gener. cocer, bullir, hervir, retozar (о страстях)
    2) liter. (бурно проявляться) bullir, (î ÷óâñáâàõ è á. ï.) arder

    Diccionario universal ruso-español > кипеть

  • 50 ослепить

    сов., вин. п.
    1) ( лишить зрения) cegar (непр.) vt, obcecar vt; ofuscar vt (тж. перен.)

    ослеплённый гне́вом, ре́вностью — ciego de ira, de celos

    2) ( поразить) deslumbrar vt (блеском и т.п.)
    * * *
    сов., вин. п.
    1) ( лишить зрения) cegar (непр.) vt, obcecar vt; ofuscar vt (тж. перен.)

    ослеплённый гне́вом, ре́вностью — ciego de ira, de celos

    2) ( поразить) deslumbrar vt (блеском и т.п.)
    * * *
    v
    gener. (лишить зрения) cegar, (ïîðàçèáü) deslumbrar (блеском и т. п.), obcecar, ofuscar (тж. перен.)

    Diccionario universal ruso-español > ослепить

  • 51 порыв

    поры́в
    1. (ветра) blovo, puŝblovo;
    2. (о чувстве) impeto, impulso.
    * * *
    м.
    1) (ветра, бури) racha f, ráfaga f ( de viento); borrasca f, fugada f ( ураганный)
    2) перен. ( воодушевление) arebato m, ímpetu m

    благоро́дный поры́в — noble impulso

    в поры́ве ра́дости — en un ímpetu de alegría

    в поры́ве гне́ва — en un arranque de cólera

    в поры́ве открове́нности — en un arrebato de sinceridad

    * * *
    м.
    1) (ветра, бури) racha f, ráfaga f ( de viento); borrasca f, fugada f ( ураганный)
    2) перен. ( воодушевление) arebato m, ímpetu m

    благоро́дный поры́в — noble impulso

    в поры́ве ра́дости — en un ímpetu de alegría

    в поры́ве гне́ва — en un arranque de cólera

    в поры́ве открове́нности — en un arrebato de sinceridad

    * * *
    n
    1) gener. (âåáðà, áóðè) racha, arranque, arrebato, borrasca, fugada (ураганный), llamarada, primer pronto, ráfaga (de viento), acceso, corazonada, impulso, pechugón, pronto, transporte, trasporte, ìmpetu

    Diccionario universal ruso-español > порыв

  • 52 припадок

    припа́док
    paroksismo, atako.
    * * *
    м.
    acceso m, ataque m; paroxismo m ( сильный); arrebato m, arranque m ( сильное проявление чувств)

    не́рвный припа́док — ataque de nervios

    в припа́дке гне́ва — en un arrebato (arranque) de cólera

    * * *
    м.
    acceso m, ataque m; paroxismo m ( сильный); arrebato m, arranque m ( сильное проявление чувств)

    не́рвный припа́док — ataque de nervios

    в припа́дке гне́ва — en un arrebato (arranque) de cólera

    * * *
    n
    2) med. acceso, paroxismo, ataque

    Diccionario universal ruso-español > припадок

  • 53 птичка

    ж.
    1) pajarito m, pajarillo m

    упорхну́ла пти́чка из гне́зда — saltó el pájaro del nido

    2) разг. ( значок) señal f
    * * *
    ж.
    1) pajarito m, pajarillo m

    упорхну́ла пти́чка из гне́зда — saltó el pájaro del nido

    2) разг. ( значок) señal f
    * * *
    n
    1) gener. avecica, avecilla, pajarillo, pajarito
    2) colloq. (çñà÷îê) señal

    Diccionario universal ruso-español > птичка

  • 54 пыл

    пыл
    ardo, pasio;
    в \пылу́ сраже́ния en ardo de batalo.
    * * *
    м.
    ardor m, fogosidad f; fervor m ( усердие)

    ю́ношеский пыл — impetuosidad (ardor) juvenil

    в пылу́ гне́ва — en un arranque (en un arrebato) de cólera

    в пылу́ сраже́ния — en el fragor de la batalla

    охлади́ть пыл — enfriar el ardor

    ••

    с пылу, с жа́ру разг. — calentito, fresco, flamante, con las brasas

    * * *
    м.
    ardor m, fogosidad f; fervor m ( усердие)

    ю́ношеский пыл — impetuosidad (ardor) juvenil

    в пылу́ гне́ва — en un arranque (en un arrebato) de cólera

    в пылу́ сраже́ния — en el fragor de la batalla

    охлади́ть пыл — enfriar el ardor

    ••

    с пылу, с жа́ру разг. — calentito, fresco, flamante, con las brasas

    * * *
    n
    1) gener. acaloramiento, ardor, brìo, efervescencia, enardecimiento, fervor (усердие), fogosidad, hervor, actividad, llama, veras
    2) liter. fervor, calor

    Diccionario universal ruso-español > пыл

  • 55 сверкать

    сверк||а́ть
    brili, fulmi;
    \сверкатьну́ть ekbrili.
    * * *
    несов.
    brillar vi, resplandecer (непр.) vi (о лучах солнца, о свете и т.п.); centellear vi, hacer visos ( переливаться); fulgurar vi, relampaguear vi ( о молнии)

    глаза́ сверка́ют гне́вом — los ojos relampaguean (centellean) de ira

    ••

    то́лько пя́тки сверка́ют — a uña de caballo

    * * *
    несов.
    brillar vi, resplandecer (непр.) vi (о лучах солнца, о свете и т.п.); centellear vi, hacer visos ( переливаться); fulgurar vi, relampaguear vi ( о молнии)

    глаза́ сверка́ют гне́вом — los ojos relampaguean (centellean) de ira

    ••

    то́лько пя́тки сверка́ют — a uña de caballo

    * * *
    v
    1) gener. brillar, centellar, centellear, chispear, encandilarse, espeear, fulgurar, rechispear, relucir, relumbrar, rutilar, titilar, fulminar, lucir, relampaguear (о молнии)
    2) poet. coruscar, esplender

    Diccionario universal ruso-español > сверкать

  • 56 порыв

    м.
    1)

    поры́в ве́тра — coup m de vent, bourrasque f; rafale f ( шквал)

    2) перен. élan m

    поры́в ра́дости — transport m de joie

    в поры́ве ра́дости — transporté de joie

    поры́в гне́ва — accès m de colère

    в поры́ве гне́ва — dans un mouvement de colère

    * * *
    n
    1) gener. coup de cœur, fougue, emportement, transport, véhémence, allant, impulsion, élan
    2) liter. envolée

    Dictionnaire russe-français universel > порыв

  • 57 гнездя

    nest, make/build o.'s nest
    науч. nidificate
    гнездя се в (за зараза) haunt, infest
    прен. lie at the root of
    * * *
    гнѐздя,
    гл., мин. св. деят. прич. гнѐздил nest, make/build o.’s nest; науч. nidificate;
    \гнездя се (в) (за зараза) haunt, infest; прен. lie at the root of.
    * * *
    nidificate; nest{`nest}
    * * *
    1. nest, make/build o.'s nest 2. ГНЕЗДЯ се в (за зараза) haunt, infest 3. науч. nidificate 4. прен. lie at the root of

    Български-английски речник > гнездя

  • 58 надышать

    1) где - надихати де;
    2) кого, что, на кого, на что - подихати на кого, на що, надихати на що, (чтобы согреть или охладить) нахухати, похухати на кого, на що или в що. [Нахухай на шибку, - розмерзнеться (Брацл.)]. Воздух в комнате так -шали, что душно стало - так надихали в кімнаті, аж душно стало.
    * * *
    нади́хати, -ди́хаю, -ди́хаєш и -ди́шу, -ди́шєш

    много не \надышать ды́шит, недо́лго \надышать ды́шит — ( долго не проживёт) до́вго не жи́тиме (не протя́гне), недо́вго жи́тиме (протя́гне)

    Русско-украинский словарь > надышать

  • 59 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 60 норовить

    норавливать
    1) кому - а) (давать потачку) потурати, попускати кому, попуск (потур, пров. потолю) давати кому; б) (угождать) догоджати, годити, (лицеприятствовать) сприятельствувати кому. Сроду я никому не -вал, а жил по правде - зроду (зроду-віку, ніколи) я нікому не догоджав, а жив по правді; в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дбати, клопотатися про (за) кого, піклуватися про кого, добра прияти кому; см. ещё ниже -вить 2. -ровя себе, понорови и людям - про себе дбати дбай, але й людей не забувай; дбаючи про себе, подбай і про людей. Всяк Демид себе -вит - всяк Іванець дбає в свій гаманець;
    2) (искать, выжидать случая) шукати (чекати, вичікувати) нагоди ((щоб или як-би) зробити що), пильнувати (щоб или як-би зробити що), (стремиться, силиться) силкуватися, намагатися, вціляти ((як-би) зробити що), гнути, (исподтишка) крастися (як- би зробити що), (реже) гонобити ((щоб или як-би) зробити що), (пров.) цахати (щоб зробити що). [Він так і гне, щоб йому досталось (Сл. Ум.). У нас теля таке, що крадеться ссати; як не додивишся, геть виссе молоко (Звин.). Я-ж так і вціляв, щоб красіння було сіреньке (Звин.). Так і гонобить кінь дременути до ліса (Корол.). Так і гонобить, щоб де-небудь украсти (Сл. Ум.). Такий вредний мужчина, - завжди гонобить, як-би чоловіка знівечити (Корол.). Оце-ж він і цахає, щоб що-небудь продати (Сл. Гр.)]. Он -вит захватить всё, он себе -вит - він шукає (чекає, вичікує) нагоди захопити (загарбати) все, він силкується (намагається) захопити (загарбати) все; він так і гне (гонобить), щоб усе захопити (загарбати);
    3) (целить) цілити(ся), націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. [Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис)]. Он -вит в головы - він націляється (наставляється, важить) на головування, (лезет) він пнеться в голови.
    * * *
    1) норови́ти, -влю́, -ви́ш; ( настойчиво стремиться) намага́тися, силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, си́луватися, -луюся, -луєшся
    2) ( в кого-что - метить) націлюватися, -лююся, -люєшся, націля́тися (на кого-що, в кого-що); ( лезть) п'ясти́ся (пну́ся, пне́шся), пну́тися (в що)

    Русско-украинский словарь > норовить

Страницы

См. также в других словарях:

  • гне́вный — гневный, гневен, гневна, гневно, гневны; сравн. ст. гневнее …   Русское словесное ударение

  • гне-шхул-шхувен — ГНЕ ШХУЛ ШХУВЕН, заимств., этногр. – Особая колотушка для шаманского бубна. – После того, как Бегандар узнал в себе силу, он сделал колотушку для будущего бубна – гне шхул шхувен. Сделал он ее из дерева, разбитого молнией (3. 347) …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • гне́ваться — гневаться, аюсь, аешься …   Русское словесное ударение

  • гне́тум — гнетум …   Русское словесное ударение

  • гне́ваться — аюсь, аешься; несов., на кого что и без доп. (сов. разгневаться и устар. прогневаться). Испытывать гнев, сильное негодование; сердиться. [В письме] было прибавлено, что без сомнения Степан Михайлович не будет гневаться за нарушение его приказания …   Малый академический словарь

  • гне́вно — нареч. к гневный. А как же мы? вдруг вся переполняясь мстительным чувством, гневно спросила Уля. Фадеев, Молодая гвардия …   Малый академический словарь

  • гне́вный — ая, ое; вен, вна, вно. Охваченный гневом; рассерженный. Гневна, грозна, кричала я: Уйди! убил ты Демушку. Н. Некрасов, Кому на Руси жить хорошо. По большой, светлой комнате редакции нервно бегал взволнованный, гневный редактор. М. Горький,… …   Малый академический словарь

  • гне́йсовый — ая, ое. прил. к гнейс …   Малый академический словарь

  • Сёгне — норв. Søgne   коммуна Норвегии   …   Википедия

  • гневаться — гнев/а/ть/ся …   Морфемно-орфографический словарь

  • гневный — гнев/н/ый …   Морфемно-орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»