Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

выдумывать

  • 1 выдумывать

    выдумать вигадувати, вигадати, вимудровувати, вимудрувати, домудруватися, вимірковувати, виміркувати, приміркувати, вимишляти, вимислити, змишляти, змислити, вимізковувати, вимізкувати, змізкувати, прибирати, добирати, сов. прибрати, добрати - розуму, ума, способу; виметиковувати, виметикувати, витівати, витіяти, химерити; (небылицу) точити, (сточити) брехню (Котл.), вигадувати небувальщину. Выдуманный - вигаданий, змис[ш]лений, вимудруваний, вимізкований.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдумать
    1) (придумывать, изобретать) вига́дувати, ви́гадати и мног. повига́дувати, виду́мувати, ви́думати и мног. повиду́мувати, вимудро́вувати, вимудрувати
    2) ( что - измышлять) вига́дувати, ви́гадати и мног. повига́дувати, виду́мувати, ви́думати и мног. повиду́мувати (що); сов. домудрува́тися (до чого), ви́метикувати (що)

    Русско-украинский словарь > выдумывать

  • 2 выдумать

    см. Выдумывать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > выдумать

  • 3 затевать

    затеять затівати, (диал. тіяти), затіяти, зачинати, зачати, заводити, завести, (задумывать) задумувати, задумати, надумувати(ся), надумати(ся), намислювати(ся) и намисляти(ся), намислити(ся), намірятися, наміритися, (предпринять) заповзятися; (выдумывать) вигадувати, вигадати, витівати, витіяти. [Як затіє дурень молитися, то і лоб(а) собі розквасить (Номис). Затіяв жениться, сам не знаєш нащо (Чуб. V)]. -ять тяжбу, процесс - затіяти (зачати) позов (справу), процес. -ять ссору, драку с кем-л. - завести сварку, колот, бійку з ким, завестися з ким (сваритися, битися). -ять игру - затіяти гру, завестися гратися. Он -вает, -ял жениться - він думає (надумує, тіє), він задумав (надумав, наміривсь) женитися. Он против вас что-то -вает, он -вает что-то худое - він проти вас щось тіє (начисляє, надумує), він тіє (намисляє, надумує) щось лихе (недобре). [Чадом не вдалося подушити, то може знов що надумала? (Васильч.)]. Затеи -вать - вигадки вигадувати, витівки витівати. Затеянный - затіяний, зачатий, заведений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - зат`еять
    затіва́ти, заті́яти; ( задумывать) заду́мувати, -мую, -муєш, заду́мати, наду́мати сов., зага́дувати, -дую, -дуєш, загада́ти; ( придумывать) приду́мувати, -мую, -муєш, приду́мати; (предпринимать что-л.) почина́ти, поча́ти

    Русско-украинский словарь > затевать

  • 4 измышлять

    измыслить вигадувати, вигадати, з[ви]мишляти, з[ви]мислити, вимудровувати, вимудрувати, змудрувати, вимізковувати, вимізкувати, змізкувати, вимірковувати, виміркувати що; срвн. Выдумывать. [Я про се ніколи не чув, а додавати свого, вигадувати - ніяково (Кон.). Ет, люди - як люди: усе щось і змислять (Грінч.). Теоретично виміркуване почуття (Франко)]. -лить машину - вигадати, вимудрувати, (изобресть) винайти машину. Измышленный - вигаданий, вимудруваний, змислений, вимізкуваний. -ться - вигадуватися, з[ви]мишлятися и т. д., бути вигаданим, змисленим и т. д. -литься чем - розжитися на що.
    * * *
    несов.; сов. - изм`ыслить
    вига́дувати, ви́гадати, вимишля́ти, ви́мислити, фольк. зми́слити; вимудро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, ви́мудрувати; -рую, -руєш, сов. змудрува́ти, ( мудрить) коверзува́ти, коверзну́ти

    Русско-украинский словарь > измышлять

  • 5 изобретать

    изобрести
    1) винаходити (-джу) и винаходжувати (-джую), винайти що. [Американці винайшли саможатку (Крим.)];
    2) (выдумывать) вигадувати, вигадати, видумувати, видумати, вимишляти, вимислити, (о мн.) повигадувати, повидумувати що. [Все більші та дорожчі ті фабрики стають, все мудріші та складніші для їх машини вигадують (Єфр.)];
    3) (измышлять) вимудровувати, вимудрувати що. [Вимудровують ще важчі статути, щоб скувати і скрутити вбогого (Куліш)]. Изобретённый - винайдений; вигаданий, видуманий; вимудруваний. -ться - винаходжуватися и винаходитися, винайтися, бути винайденим, вигадуватися, вигадатися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - изобрест`и
    винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( придумывать) вига́дувати, ви́гадати, вимудро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, ви́мудрувати, сов. змудрува́ти, -ру́ю, -ру́єш

    Русско-украинский словарь > изобретать

  • 6 наплетать

    наплести и наплесть
    1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];
    2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];
    3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];
    4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -
    1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;
    2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;
    3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;
    4) набреханий, наклепаний. -ться -
    1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - наплест`и
    1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш
    2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися

    Русско-украинский словарь > наплетать

  • 7 напраслина

    напрасна обмова, напрасна (-ни), напасть (-ти), напасниця, набалачка, пеня, марний наклеп, поклеп (-пу), наговір (-вору); срв. Поклёп, Клевета. [Все, що свідки кажуть, сама напасниця (Кониськ.). «Ти хіба не крав?» - «Ні, це напасть на мене!» (Звин.). «Чи правда, що ти свекруху била?» - «То набалачка!» (Борзенщ.). Мамо, як ти можеш такий на мене наклеп допускати? (Л. Укр.)]. Взводить, взвести -ну - наволікати, наволокти напрасну обмову, зводити, звести пеню на кого, пеню волокти, наволокти, прикидати, прикинути пеню кому, натягати, натягти напасть, клепати, наклепати, натягати, натягти на кого. [Напасть натягає на мене (Звягельщ.). А ви пеню на нас ізводите (Грінч.). Хіба я буду на себе пеню волокти? (Сл. Гр.). Прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка). Лисиця на вівцю Петрову наклепала, що, буцім, ніччю кури крала (Боров.). Хіба можна таке натягати на людину? (Лубенщ.)]. Выдумывать -ну - вигадувати напрасну, видумувати напасть. [Де-ж це видано, щоб на Грицька таку напрасну вигадувати? (Грінч.)].
    * * *
    напа́сть, -ті и на́пасть; ( клевета) на́клеп, -у, обмо́ва, наговір, -во́ру

    возводи́ть \напраслина ну — зво́дити на́клеп

    Русско-украинский словарь > напраслина

  • 8 плести

    и Плесть
    1) плести, заплітати, снувати, (неумело) корзати що. [Дівчата плетуть вінки. Вони снують навколо нього павутиння злости і замислів злочинних (Л. Укр.)];
    2) (плести вздор, болтать) плескати, верзти, базікати, торочити, теревенити, верзі[я]кати, варзякати, провадити, балясувати що. [Вона сама добре не розуміє, що плеще. Не верзи ка- зна-чого. Він і не слухає, а вона йому торочить. Варзякали вони таку дурницю. Чорт-зна що провадиш]. -сти ерунду - плести, що слина на язик наверне, теревені гнути, баляндраси точити. Лапти плесть - (переносно) ґав ловити. Плетёный - плетений. -тёная стена - горожена (плетена) стінка.
    * * *
    1) плести́; ( венок) звива́ти
    2) (перен.: сочинять, выдумывать) плести́, торо́чити

    Русско-украинский словарь > плести

  • 9 прикладывать

    приложить (и прикласть)
    1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;
    2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];
    3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];
    4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];
    5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;
    6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.
    * * *
    несов.; сов. - прилож`ить
    1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти

    Русско-украинский словарь > прикладывать

  • 10 сочинять

    несов.; сов. - сочин`ить
    1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; ( писать) писа́ти (пишу́, пи́шеш), написа́ти и мног. понапи́сувати; ( компоновать) компонува́ти, -ну́ю, -ну́єш, скомпонува́ти
    2) ( выдумывать) вига́дувати, -дую, -дуєш, ви́гадати и мног. повига́дувати, виду́мувати, -мую, -муєш, ви́думати и мног. повиду́мувати; випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш, сов. ви́метикувати, -кую, -куєш
    3) ( устраивать) улашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, улаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    Русско-украинский словарь > сочинять

  • 11 фантазировать

    фантазува́ти; ( выдумывать) удава́тися в химе́ри, химе́рити

    Русско-украинский словарь > фантазировать

  • 12 Измечтать

    что
    1) вигадати що; см. Выдумывать, Измышлять;
    2) (облюбовать в мечтах) вимріяти. Измечтанный - вигаданий; вимріяний.

    Русско-украинский словарь > Измечтать

См. также в других словарях:

  • выдумывать — Придумывать, додумываться, вымышлять, измышлять, сочинять, вымудривать, умудриться, ухитриться. Ср. . Этого из пальца не высосешь (погов.) (т. е. не выдумаешь). Этот пороху не выдумает (т. е. недалекого ума). (Ирон.) Америку открыл! . См.… …   Словарь синонимов

  • ВЫДУМЫВАТЬ — ВЫДУМЫВАТЬ, выдумать что, вымышлять, изобретать, придумывать; добираться до чего своим умом; доходить разумом. Пропадай и тот, кто это выдумал. И кто это выдумал жениться! ся, быть выдуману, изобретаему. | Выдуматься из беды, найтись и выйти,… …   Толковый словарь Даля

  • ВЫДУМЫВАТЬ — ВЫДУМЫВАТЬ, выдумываю, выдумываешь. несовер. к выдумать. ❖ Не выдумывай (преим. в соединении с последующим повел.; разг. фам.) не противоречь, слушайся. Не выдумывай, пожалуйста, сиди дома. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • выдумывать — ВШЫДУМАТЬ, аю, аешь; анный; сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • выдумывать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я выдумываю, ты выдумываешь, он/она/оно выдумывает, мы выдумываем, вы выдумываете, они выдумывают, выдумывай, выдумывайте, выдумывал, выдумывала, выдумывало, выдумывали, выдумывающий, выдумываемый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Выдумывать perpetuum mobile — (иноск.) гнаться за несбыточнымъ. Ср. Онъ не слѣдовалъ примѣру нашихъ доморощенныхъ талантовъ: онъ не выдумывалъ perpetuum mobile, не ломалъ головы надъ устройствомъ какой нибудь хитрой машины. Гл. Успенскій. Нравы Растеряев. улицы. 6. Ср. Для… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • выдумывать на чей-л. счет — См …   Словарь синонимов

  • Выдумывать — I несов. перех. 1. Догадываться сделать что либо; придумывать. 2. разг. Изобретать. II несов. перех. 1. Создавать в воображении. 2. разг. Сочинять небылицы; фантазировать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • выдумывать — выд умывать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • выдумывать — (I), выду/мываю, ваешь, вают …   Орфографический словарь русского языка

  • выдумывать — Syn: см. изобретать, см. придумывать …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»