Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

клевета

  • 1 клевета

    наклеп (-пу), клевета, клеветня (Звин., Галичина), (злоречие) лихомова, лихослів'я (-в'я), (оговор) обмова, обмовка, ум. обмовонька, обмовочка; срвн. Ложь. [Хоче позивати його за наклеп (Звин.). Страшні слова видавалися якоюсь дикою клеветою (Франко). Це брехня й клевета на мене (Крим.). Таку клеветню пустила, і нема їй сорому! (Звин.). Людські обмови (Гол.). Ти не наводь обмови зайвої на власну душу (Л. Укр.)]. Презирать -ту - гордувати наклепом, клеветою, обмовою. [Я гордував обмовою людською (Куліш)]. Взводить на кого -ту - кидати на кого наклеп, обмовляти кого. Обносить кого -тою - обносити кого.
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у; обмо́ва, наші́птування, інсинуа́ція

    Русско-украинский словарь > клевета

  • 2 напраслина

    напрасна обмова, напрасна (-ни), напасть (-ти), напасниця, набалачка, пеня, марний наклеп, поклеп (-пу), наговір (-вору); срв. Поклёп, Клевета. [Все, що свідки кажуть, сама напасниця (Кониськ.). «Ти хіба не крав?» - «Ні, це напасть на мене!» (Звин.). «Чи правда, що ти свекруху била?» - «То набалачка!» (Борзенщ.). Мамо, як ти можеш такий на мене наклеп допускати? (Л. Укр.)]. Взводить, взвести -ну - наволікати, наволокти напрасну обмову, зводити, звести пеню на кого, пеню волокти, наволокти, прикидати, прикинути пеню кому, натягати, натягти напасть, клепати, наклепати, натягати, натягти на кого. [Напасть натягає на мене (Звягельщ.). А ви пеню на нас ізводите (Грінч.). Хіба я буду на себе пеню волокти? (Сл. Гр.). Прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка). Лисиця на вівцю Петрову наклепала, що, буцім, ніччю кури крала (Боров.). Хіба можна таке натягати на людину? (Лубенщ.)]. Выдумывать -ну - вигадувати напрасну, видумувати напасть. [Де-ж це видано, щоб на Грицька таку напрасну вигадувати? (Грінч.)].
    * * *
    напа́сть, -ті и на́пасть; ( клевета) на́клеп, -у, обмо́ва, наговір, -во́ру

    возводи́ть \напраслина ну — зво́дити на́клеп

    Русско-украинский словарь > напраслина

  • 3 извет

    1) (донос) донос (-су), обмова;
    2) (наговор, клевета) наклеп, поклеп (-пу).
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у; обмо́ва

    Русско-украинский словарь > извет

  • 4 инсинуация

    інсинуація, (клевета) наклеп (-пу).
    * * *
    інсинуа́ція

    Русско-украинский словарь > инсинуация

  • 5 клеветать

    на кого клепати (-плю, -плеш) на кого, обмовляти кого, обносити кого, набріхувати на кого, лихомовити, лихословити кого, клеветати (-вечу, -вечеш и (редко) -таю, -єш) на кого. [Не по правді мене обмовляєте (М. Вовч.). Ви клеплете на вершників держави (Куліш). Почали сестри набріхувати на меншу (Сторож.). Вона клевече (Мова). Хто клеветає, той душу згубить (Федьк.)].
    * * *
    (на кого-что) зво́дити на́клеп, клепа́ти (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > клеветать

  • 6 ложный

    I. 1) (о постели) ліжковий;
    2) (о ложе ружья) прикладовий. Срв. Ложевой 1.
    II. Ложный - неправдивий, неправий, фальшивий, кривий, (грубо) бреханий, (лживый) брехливий, облудний, (ошибочный) хибний, помилковий. [На твоїм олтарі неправдивим богам чужоземці вогонь запалили (Л. Укр.). Раціоналізм визнає незрозумілі явища за нереальні, за неправдиві (Крим.). Фальшива трагедія (Куліш). Щирість брехана приваблює вас (Самійл.)]. -ный взгляд на вещи - неправий (хибний, помилковий) погляд (-ду) на речі. - ный донос - неправдива (грубее брехлива) доказка, (клевета) наклеп (-ну). -ный камень - фальшивий камінь (-меня), роблений самоцвіт (-ту). -ный классицизм - псевдокласицизм (- му). -ная клятва, присяга - крива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. -ный кристалл - фальшивий кристал (-лу). -ное обвинение - неправдиве обвинувачення. -ное обещание - неправдива, неправдомовна (грубо брехлива) обіцянка. -ный ответ - неправдива відповідь (-ди). -ное положение - фальшиве, непевне становище. -ный поступок - фальшивий, облудний учинок (-нку). -ный путь - хибна дорога, хибна путь (- ті), (неверный) непевна путь. -ное самолюбие - фальшива амбіція. -ный свидетель - неправдивий (фальшивий) свідок (-дка), кривосвідок. -ное свидетельское показание - фальшиве свідоцтво, неправдиве (неправе) свідчення, кривосвідчення. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.)]. Давать -ное показание - кривосвідчити. -ный слух - неправдива, видумана (грубо брехлива) чутка. -ное солнце, -ная луна - фальшиве (несправжнє) сонце, фальшивий (несправжній) місяць (-ця). -ный способ - фальшивий спосіб (-собу). [Перстінь, фальшивим способом вироблений (Гнід.)]. -ный стыд - фальшивий сором (-му). -ное суждение о ком, о чём - неправе мірковання про кого, про що. -ная тревога - фальшива тривога. -ное учение - неправдива (неправа, облудна) наука; срвн. Лжеучение. -ный шаг - непевний (хибний) крок. [Через один непевний крок загинула вся справа. (М. Грінч.)]. Сделать -ный шаг - зробити непевний (хибний) крок.
    * * *
    1) ( неверный) непра́вильний; ( ошибочный) помилко́вий, хи́бний
    2) ( фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; ( ненастоящий) неспра́вжній, фікти́вний

    Русско-украинский словарь > ложный

  • 7 наваждение

    1) (соблазн, искушение) знадження (-ння), знада, спокуса;
    2) наклеп (-пу); срв. Клевета;
    3) (обман чувств) наслання (-ння), насилка, мана, омана, оман (-ну), навожде[і ]ння (-ння), морока. [Де-ж ті сірники? куди вони поділися? - наслання якесь, та й годі! (Брацлавщ.). Проти насилки нічого не зробиш (Квітка). А може все було одна мана? (Л. Укр.). Напущу на їх оман (Крим.). Тінь зникла, як нічне навождіння (Васильч.)]. Дьявольское (сатанинское) -ние - диявольське (сатанинське) наслання (навождення), наслання (навождення) злого духа, чортяча мана, диявольська морока. [Диявольське наслання (Самійл.). Цур тобі, пек тобі, сатанинське навождення! (Гоголь). То навождення злого духа (Самійл.)].
    * * *
    мана́, мара́ (призрак, обманчивое видение); ( непонятное явление) насла́ння и наслання́, навожде́ння

    Русско-украинский словарь > наваждение

  • 8 небылица

    1) (чего не было, что не соответствует действительности) небувальщина, небилиця. [Розказує всякі небувальщини (Київ)]. Быль и -ца - бувальщина й небувальщина, билиця й небилиця. [Поет творчою фантазію уявляє собі билиці й небилиці (Рада)];
    2) (вымысел) небилиця, вигадка, байка. [Баладою зветься такий епічний твір, в якому переважає вигадка, фантазія, небилиця (Р. Край). Що ті люди нерозумні се плещуть за небилицю про княгиню ту прекрасну? (Федьк.). Ні про кого не складалось стільки байок, вигадок, як про Макара Мусійовича (Яворн.)]. -ца в лицах - а) (сказка с картинками) казка (байка) з малюнками; б) (выдумка) небилиця, вигадка, (вздор) нісенітниця; в) брехун (-на), брехуха; см. Враль, -лиха;
    3) (сплетня) небилиця, (клевета) наклеп (-пу). Взводить, вмести (всклепать) -цу на кого - вигадувати, вигадати небилицю про (на) кого, клепати, наклепати на кого. [Тепер-же я, голубчику, віддячу тобі за всі твої малювання та небилиці, що вигадував на нас, чортів! (Гоголь)];
    4) (вздор) небилиця, нісенітниця.
    * * *
    1) небили́ця, небува́льщина; ( выдумка) ви́гадка; ( вздор) нісені́тниця

    взво́дить (распуска́ть) \небылица цу (\небылица цы) — розпуска́ти (разг. торо́чити) небили́ці (вигадки); плести́ нісені́тниці

    2) лит. небили́ця, небува́льщина

    Русско-украинский словарь > небылица

  • 9 обнос

    1) см. Обнесение;
    2) см. Ограда, Перила;
    3) см. Клевета;
    4) см. Покража.
    * * *
    1) см. обнесение 2)
    2) обмо́ва

    Русско-украинский словарь > обнос

  • 10 опровергаться

    опровергнуться заперечуватися, заперечитися, спростовуватися, спростуватися, збиватися, збитися. Эта клевета -ся сама собою - цей наклеп сам себе збиває.
    * * *
    спростовуватися; запере́чуватися; відхиля́тися

    Русско-украинский словарь > опровергаться

  • 11 ябеда

    1) я́беда; ( клевета) на́клеп, -у
    2) м., ж. я́беда м., ж.; ( клеветник) накле́пник (м.), накле́пниця (ж.)

    Русско-украинский словарь > ябеда

  • 12 Лжедонос

    неправдива, доказка, неправдивий (брехливий, фальшивий) донос, криводонос (- су), (клевета) наклеп (-ну).

    Русско-украинский словарь > Лжедонос

  • 13 Наплетни

    наклепи (-пів), клеветня, лихомова, лихослів'я (-в'я); срв. Сплетни, Клевета.

    Русско-украинский словарь > Наплетни

  • 14 Небылой

    небувалий; (ложный) неправдивий, брехливий. -лое дело - небувала річ. -лые слова (речи) - неправда, брехня, брехні; (сплетни) плітки; (клевета) наклеп (-пу).

    Русско-украинский словарь > Небылой

См. также в других словарях:

  • клевета́ — клевета, ы …   Русское словесное ударение

  • клевета — клеветать, 1 л. ед. ч. клевещу (цслав.), укр. клевета, клеветати, ст. слав. кл̂евета λοιδορία (Супр.), кл̂еветати διαβάλλειν, болг. клевета, сербохорв. клѐвета, чеш. kleveta клевета, сплетня , слвц. klebeta. От клевать, клюю; см. Бернекер 1,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Клевета — Речь * Афоризм * Болтливость * Грамотность * Диалог * Клевета * Красноречие * Краткость * Крик * Критика * Лесть * Молчание * Мысль * Насмешка * Обещание * Острота * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • клевета — Извет, навет, наговор, оговор, наклеп, поклеп, злословие, напраслина, облыг, обнос, диффамация, инсинуация, наушничество. Ср. . .. взводить клевету, обнести клеветою... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… …   Словарь синонимов

  • клевета — клевета, клеветы, клеветы, клевет, клевете, клеветам, клевету, клеветы, клеветой, клеветою, клеветами, клевете, клеветах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • клевета — ы; ж. Ложное обвинение; заведомо ложный слух, позорящий кого л.; распространение таких слухов. Распустить клевету. Возводить клевету на кого л. ◁ Клеветнический (см.). * * * клевета распространение заведомо ложных сведений, порочащих честь и… …   Энциклопедический словарь

  • КЛЕВЕТА — КЛЕВЕТА, клеветы, мн. устар., жен. Ложь, ложное сообщение с целью опорочить кого нибудь распространять клевету. Возводить клевету на кого нибудь. Привлечь к ответственности за клевету. «Про него начинают распространять клеветы.» Салтыков Щедрин.… …   Толковый словарь Ушакова

  • КЛЕВЕТА — КЛЕВЕТА, ы, жен. Порочащая кого что н. ложь. Возводить клевету на кого н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • клевета —     КЛЕВЕТА, книжн. инсинуация, устар. извет, устар. навет, разг. наговор, разг. напраслина, разг. оговор, разг. поклеп     КЛЕВЕТНИК, книжн. инсинуатор, устар. изветчик, устар. наветчик     КЛЕВЕТНИЦА, устар. изветчица, устар. наветчица… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • клевета — КЛЕВЕТА1, ы, ж Выражение обвинения в адрес кого л. в чем. л., построенное на заведомо ложных фактах, на ложном слухе с целью опозорить кого л.; Син.: Разг. поклеп, оговор, Разг. наговор, Разг. навет, Разг. напраслина, Книжн. инсинуация. Слова,… …   Толковый словарь русских существительных

  • Клевета —  Клевета  ♦ Calomnie    Злобное высказывание, не соответствующее истине; злобная ложь или лживая злоба. Клеветник дважды повинен, следовательно, клевета хуже, чем злословие (злобное высказывание, соответствующее истине), и гораздо отвратительнее …   Философский словарь Спонвиля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»