-
1 душа
1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.* * *душа́; (в сочетании с числ.) осо́бабез души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись
в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́
говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)
-
2 җан авур-
ображатися У, співчувати ВН; җаны авруй він образився СБ, СМ, Б; җаны авурду він розпереживався СБ; йене маңа җаңы авуруй знову він на мене ображається; җан авурткривдити П, СМ, Б; җан авурушображатися один на одного О; җаны ағыр- а) ображатися ВН, Г, СК; җан авурмах йох образ немає ВН; җаным ағырый она я ображаюся на нього Г; б) жаліти Г, К; җаны ағырды він пожалів Г; җаны маа ағрый він пожалів мене К; эпсин җаннары она ағрый усі його жаліють СГС; җандан-мелалдан айрылдых ми втратили все на світі СБ; җан ал- забирати душу П; о кӱн меэм җаным ал в той день забери мою душу Б; ан сон ал җанымы а після цього забирай мою душу У; җан бекчиси ангел-заступник Г; җаны бар співчуває Б; йене җаны бар — доғмушу барйох знову ж співчуває — рідний усе-таки Б; җан бер- віддавати душу ВН; җаны битти він помер К; җан-гӧнӱльлан душею й серцем М; җан ғайып эт- губити душу М; җанна дэгсин / тийсин М / О хай дійде його душі — коли п'ють за покійного; җан йакспалити душу, скривдити М; җан йан- а) переживати Б; җаны йанған він переживає Б; б) відчувати відразу, нехіть, набридати К; җаным йанай ондан він мені набрид К; җаным йанды ондан я зненавидів його К; җан йах- мучити Б, сварити, розпікати К; сен меним җаным йахтын ти мені допік, ти мене дуже скривдив Б; җаным йухлай мене хилить у сон К; җаныны мейдана кор покладе свою душу за що М; җандан мусан- надіятися всією душею ВН; җан сакла- берегти душу М; җан сат- а) продавати душу; җанымы саттым я продав свою душу ВН; б) даремно довірятися СГ; җандан сев- кохати всією душею ВН; җан солдурзгубити душу СБ; йаш җанымы солдурдум я згубив себе К; җан сых- відчувати турботу К; җаныны сыхай його турбує, він турбується К; җан сыхылскучати СБФ, К; җаны сыхлый сердиться У; җан талаш- боротися зі смертю, битися в агонії, переживати душевну боротьбу, мучитися душею О, К; җан тырнашкребти на душі, нервувати НБЄ; җаным йерине т'ельди я заспокоївся К; җанын тэниндэн ӱзӱльдӱ твоя душа відділилася від тіла СК; җан чекишпереживати агонію О, К; җаны чекиший він страждає душею СК, переживає агонію О; җаны чых- помирати СБ; җаны чығай душа вилетить П; җан эт- поминати К; машалла сениң җаныңа дивуюся тобі — таке сказав, зробив НМ; див. җанаш. -
3 душа
ж1) soul; heartу глибині душі — at heart, in one's heart of hearts
2) ( особа) head; personна душу населення — per head; лат. per capita
душа в душу — at one, in harmony
ні душі — not a mortal man, not a soul to speak to
3) feeling, spirit, emotionз душею — with spirit/feeling/zeal
4) (натхненник, головна особа) ( the) soul, moving spirit, inspiration -
4 heart
n1) серце2) душа, серцеkind (tender, noble, affectionate, stony) heart — добре (ніжне, благородне, любляче, кам'яне) серце
big heart — а) великодушна (шляхетна) людина; б) шляхетність
false heart — зрадливість, віроломність
a stout heart — відважна (смілива) людина
light heart — безтурботність, безжурність
at heart, in one's heart — у глибині душі
from the bottom of one's heart — від усього серця; з глибини душі
with all one's heart — щиро, сердечно; від усієї душі
to move (to stir, to touch) smb.'s heart — розчулити когось
3) почуття, любов, коханняdear (sweet) heart — серденько, душечко моя (у звертанні)
4) мужність, сміливість, відвагаto lose heart — занепасти духом, зневіритися
to take heart, to pluck up one's heart — набратися хоробрості
to have the heart to do (to say) smth. — зважитися зробити (сказати) щось
5) центр, серцевина, ядро, середина6) суть7) розум, інтелект8) шлунок9) тех. сердечник10) pl чирваhearts and flowers — зайва сентиментальність, с юсюкання
have a heart! — згляньтеся!, майте милість!
heart and soul — усією душею; ревно, старанно
heart and hand — охоче; із запалом
out of heart — а) у поганому настрої, у смутку; б) неродючий
to break smb.'s heart — а) розбити чиєсь серце; б) дуже засмутити когось
to set one's heart at rest — заспокоїтися, перестати хвилюватися
to be sick at heart — а) відчувати нудоту; б) нудитися, тужити
to do smb.'s heart good — підбадьорити когось
to bring smb.'s heart into his mouth — налякати (перелякати) когось до смерті
to keep a good heart — не занепадати духом, не журитися
to wear one's heart on (upon) one's sleeve — не вміти приховувати свої почуття
what the heart thinks the tongue speaks — що на умі, те й на язиці
* * *I n1) серце2) серце3) почуття, любов, прихильність4) мужність, сміливість, відвага5) середина; серцевина, ядро6) суть, сутність7) pl; кapт. чирва, червова масть; кapт. карта червової масті; серденько, серце ( фігура або предмет у вигляді малюнка на карті червової масті)8) icт. розум, інтелект9) icт. шлунок10) тex. сердечникII v1) завиватися в качан (про капусту, салат; heart up)2) бyд. заповнювати (порожнини, проміжки між плитами; heart in)3) icт. брати близько до серця; запам'ятовувати4) icт. підбадьорювати, надихати -
5 prevaricate
v1) ухилятися; уникати прямої відповіді; кривити душею2) амер. брехати* * *[pri'vʒrikeit]v1) уникати; ухилятися від прямої відповіді; кривити душею; брехати2) юp. зрадити клієнта, вступивши в таємну змову з супротивною стороною -
6 душевно
1) душевно, душею, духовно;2) щиро, сердечно. Душевно Вам преданный (формула в письмах) - душею Вам відданий (чаще) Ваш щирий, Ваш щирий прихильник, щиро до Вас прихильний.* * *нареч.1) душе́вно2) щи́ро, серде́чно, щиросе́рдно, щиросе́рдо, щиросе́рдечно, душе́вно -
7 криводушничать
криводушити, кривити душею, не по правді робити (жити). [Я не криводушу (Борзенщ.). Кажи правду, не криви душею (М. Грінч.)].* * *кривити душе́ю -
8 льнуть
к кому1) горнутися, пригортатися, тулитися, хилитися, липнути, (ласкаться) ластитися, лащитися до кого. [Коли-б літа вернулися, то-б і хлопці горнулися (Номис). Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись! (Гліб.). Всі його люблять, всі до його липнуть (Котл.). Хиляться до тих, хто значніший (Крим.)]. -нуть всей душою - душею горнутися. [Горнувся до них душею (Єфр.)]. Язычком то берёт, а к делу не -нёт - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці (Приказка);2) (назойливо приставать) приставати, прилипати, липнути, в'язнути. [Одну покинув та до другої липнеш? (Єфр.)]. -нёт, как банный лист - в'язне, як шевська смола.* * *1) ( липнуть) ли́пнути; ( лепиться) ліпи́тися; (прислоняться, прижиматься) тули́тися, притуля́тися, мног. попритуля́тися; ( припадать) припада́ти2) (нежно прижиматься, ласкаться к кому-л.) горну́тися, пригорта́тися, тулитися, притуля́тися, хили́тися, припада́ти; ли́пнути3) ( подольщаться) ла́щитися, лести́тися, ла́ститися, підла́щуватися, підле́щуватися; прилеща́тися, приле́щуватися -
9 млеть
мліти, у[о]млівати. [Серце мліє (Шевч.). А в козака серце умліває (Пісня). З голоду вмліває (Рудан.). А калина соромлива і тремтить і омліває (Грінч.)]. Млеть от восторга над чем - умлівати над чим. [Умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Млеть от тоски - мліти душею. [Сидить у тюрмі, мліє душею (Тесл.)].* * *млі́ти, умліва́ти; (о руках, ногах) терпнути, замліва́ти; (перен.: о сердце) в'янути; кул. упріва́ти -
10 нищий
прлг.I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещёII. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещёII. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещёI. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].* * *1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний\нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий
2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник -
11 одинёхонек
и один-одинёхонек самісінький, сам-самісінький, сам душею. [Сам самісінький у лісі живе. Сама душею живу, і словом нема до кого озватися].* * *самі́сінький, одні́сінький, одни́м-оди́н -
12 пощадить
ощадити, помилувати, пожалувати, ужалувати кого, що; (поберечь) пошанувати, поберегти що и чого; срв. Помиловать, Пожаловать. [Наливай не ощадить і брата (Куліш). Вовчики-братіки, помилуйте мене, не їжте]. -дить жизнь чью - подарувати кого життям, горлом, душею, к животу зволити кого (Рудч.), вратувати життя кому. [Бери гроші, аби дарував душею (Черкас.)]. -дите! - помилуйте! змилуйтеся! майте ласку! згляньтеся!* * *(кого-что) пощади́ти (кого-що); ( пожалеть) пожалі́ти (кого-що); ( помиловать) поми́лувати (кого-що); ( сжалиться) згля́нутися (на кого-що) -
13 Жив
живой жив, живий. [Чи жив здоров? Сидить живий і здоровий]. Едва жив ушёл, спасся - ледві з душею вирвався (втік, вихопився, вискочив). [Я сам з душею втік. Занялася хата вночі, то ледві з душами повихоплювалися, в чому спали]. -
14 ғалипли
з серцем, душею Г; пек пӱсӱр ғалипли адам людина з надзвичайно мерзенною душею, мерзотник Г. -
15 боліти
1) ( відчувати біль) to ache; to have ( to feel) a pain, to hurt, to smartболіти серцем, душею — to be anxious ( about); to grieve (about, for, over)
2) див. уболівати -
16 відкритий
1) ( незачинений) open; зал. clear2) (необмежений, нічим не прикритий) openвідкритий фланг військ. — exposed flank
3) ( розташований просто неба) outdoor, open-airна відкритому повітрі — out of doors, in the open air
4) ( оголений) open, naked5) (прямий, відвертий) frank, open, candid6) ( прилюдний) publicвідкритий для огляду — exposed-to-view, on view
відкритий запит комп. — public query
відкритий пароль комп. — clear-text password
відкритий текст комп. — plaintext, plain text, clear text
відкритий файл комп. — active file
7) (явний, неприхований) overt, open8) гірн. open9) лінгв. openвідкритий голосний звук — open ( slack) vowel
-
17 кривити
to bend, to distort, to crook, to twist, to contort -
18 покривити
to crook, to bend, to distort -
19 стояти
1) to standстояти на ногах (прям. і перен.) — to stand on one's feet
2) (бути нерухомим, не працювати) to stop, to be at ( to come to) a standstill3) (бути, перебувати, бути розташованим) to be, to be situated; (про кораблі, війська) to lie; ( про погоду) to holdстояти на причалі мор. — to lie alongside; амер. to be docked
стояти на якорі — to lie ( to ride) at anchor
стояти у черзі — to stand in a queue ( line), to queue
стояти на чиємусь шляху — to be in smb.'s light тж. перен.
4) (жити, перебувати) to stay, to liveстояти на квартирах (на постої) військ. — to be billeted ( quartered)
6) ( наполягати) to stand (up) on; to persist, to insistстояти на своєму — to insist on one's own way, to hold one's own, to hold/stand one's ground
7)стояти над душею у когось — to urge ( to hurry) smb., to make smb. nervous by urging
стояти на вахті — to keep watch, to be on watch
стояти на смерть — to hold out to the end ( to the last), to fight to the last
стояти на чолі — to be at the head (of), to head
стояти (бути) при владі — to be in power, to be in office
-
20 bless
v (past і p.p. blessed, blest)1) благословляти; освячувати2) дякувати3) перехрестити4) славословити5) робити щасливим, ощасливити6) вважати себе щасливим7) ірон. клясти, проклинатиI haven't a penny to bless myself — клянусь, у мене нема й копійки за душею
* * *[bles]v(blessed [-st], blest)1) благословляти; освячувати; перехрестити2) славословити3) робити щасливим, ощасливлювати; вважати себе щасливим
См. также в других словарях:
Ис.26:9 — Душею моею я стремился к Тебе ночью, и духом моим я буду искать Тебя во внутренности моей с раннего утра: ибо когда суды Твои [совершаются] на земле, тогда живущие в мире научаются правде. Пс.76:7 … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Книга пророка Исаии 26:9 — Душею моею я стремился к Тебе ночью, и духом моим я буду искать Тебя во внутренности моей с раннего утра: ибо когда суды Твои [совершаются] на земле, тогда живущие в мире научаются правде. Пс.76:7 … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Семь законов потомков Ноя — Жертвоприношение Ноя, Йозеф Кох Семь законов потомков Ноя или Семь заповедей потомков Ноя (ивр. שֶׁבַע מִצְווֹת בְּנֵי נֹח, шев … Википедия
Теологические добродетели — … Википедия
Иезавель — (евр. Изевель). Возм., значение этого имени складывается из отрицат. частицы не и корня евр. глагола, означающего терпеть . см. Ихавод (Иохавед): 1) дочь сидонского царя Ефваала, к рый, согл. Иосифу Флавию, ранее был жрецом Астарты (см. Астарта) … Библейская энциклопедия Брокгауза
3Цар.19:2 — И послала Иезавель посланца к Илии сказать: пусть то и то сделают мне боги, и еще больше сделают, если я завтра к этому времени не сделаю с твоею душею того, что [сделано] с душею каждого из них. 3Цар.2:23 3Цар.20:10 … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Третья книга Царств 19:2 — И послала Иезавель посланца к Илии сказать: пусть то и то сделают мне боги, и еще больше сделают, если я завтра к этому времени не сделаю с твоею душею того, что [сделано] с душею каждого из них. 3Цар.2:23 3Цар.20:10 … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Душа — У этого термина существуют и другие значения, см. Душа (значения). Душа (от др. рус … Википедия
Исихазм — Необходимо освещение с различных точек зрения. Статью нельзя назвать рекламной, но в ней слабо представлена критика. Пожалуйста, добавьте информацию из публикаций и других источников, позволяю … Википедия
Анадиплосис — («стык») повторение одного или нескольких слов таким образом, что последнее слово или фраза первой части отрезка речи повторяется в начале следующей части. Тем самым они связываются в единое целое. По современной стихологической… … Википедия
Любовь (христианская добродетель) — … Википедия
