ворог

закоренілий, закорінений, запеклий. [Закорінений грішник. Запеклий ворог. Огонь запеклих не пече (Шевчен.)].

* * *

Замысл задум (-му), замисл, намис(е)л (-слу), замір, намір (-ру), думка. [Душа в великих задумах кохалась (Куліш). Мені товаришів немає для замислів моїх (Л. Укр.). Відгонить наперед вигаданим намислом (Єфр.). Які заміри в наших ворогів? (Грін.)]. -сел злой против кого - замір на кого. Это широкие -слы - то широкі намисли, то широко задумано (закроєно).

* * *

занести

I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;

2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;

3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];

4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;

5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].

II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.

* * *

1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити

2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти

3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

1) засіка. [По шляхах лісових поробили засіки, щоб ворогів запиняти (М. Грінч.)];

2) см. Зарубина;

3) сажал[в]ка, рибник (-ка).

* * *

Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];

2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.

3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.

* * *

1) утертий, стертий, заїжджений, оклепаний, заношений, заяложений, затасканий, банальний. [Старі оклепані гасла (Гром. Голос). Він бере звичайно якийсь утертий шаблон, якусь, прописну мораль (Єфр.)]. Он враг -тых традиций - він ворог стертих традицій (Єфр.). -битый анекдот - заїжджена анекдота. [Усе це були не відомі заїжджені анекдоти, а живі оповідання (Н.-Лев.)];

2) см. Избитый, прич. (под Избивать).

* * *

1) прич. поби́тий, зби́тий; ви́нищений, уби́тий; переби́тий, попереби́ваний; поби́тий, зби́тий

2) (в знач. прил.: проторённый, известный, привычный) уторо́ваний, би́тий

3) (в знач. прил.: общеизвестный, надоевший, опошленный) заяло́жений, уте́ртий

(изначальный) споконвічний, предковічний, (с)правічний, (извечный) відвічний, (основной) докорінний. [Споконвічна борня за живоття, за їжу (Н.-Лев.). Скривдив українських дрібніших дідичів, справічних на Київщині (Н.-Лев.)]. -ный враг - відвічний ворог. -ные обитатели - справічні мешканці, тубільці.

* * *

истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -

1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;

2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).

* * *

несов.; сов. - истр`атить

хилитися, гнутися, (никнуть) никнути. [Звялена трава хилилась додолу (Мирн.). Неначе п'яний очерет без вітру гнеться (Шевч.). А голова никне набік, никне (Г. Барв.)]. К чему это -нится - до чого, на що йдеться, на що заноситься де. [Догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Не знав, до чого діло йдеться (Крим.). Аж воно, бачу, не на те йдеться (Мова). Заносилося на війну (Крим.)]. Солнышко -тся к западу - сонечко схиляється (хилиться) на захід. -тся, -лось к вечеру - схиляється, схилялося над вечір. -ться к упадку - хилитися до занепаду. [Далі письменник іде вниз, хилиться до занепаду (Єфр.)]. Государство -тся к упадку - держава хилиться до занепаду. Победа -лась на сторону неприятеля - ворог починав здобувати перемогу, перемога схилялася на ворожий бік. К чему -нятся ваши речи - до чого ви провадите (ведете) свою мову? куди ви гнете свою мову? Клонящийся - що хилиться. -щийся к упадку - близький (до) занепаду. Строение, - щееся к разрушению - будівля, що почала руйнуватися, що йде до руйнації.

* * *

1) хили́тися, клони́тися; нахиля́тися, похиля́тися; схиля́тися; гну́тися; ( никнуть) ни́кнути

2) (приближаться к какому-л. пределу, моменту своего развития, течения) хилитися, схиля́тися

3) спрямо́вуватися, скеро́вуватися, вести́ся, хили́тися

конфлікт (-ту), сутичка. [В останньому бої, в останніх конфліктах, які міг-би, конаючи, викликати капіталістичний режим (Грінч.). Це був мій ворог: у мене була люта сутичка з ним (Крим.)]. Возник (произошёл) -ликт - стався конфлікт.

* * *

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1) (мельчить ломая, разбивая, и т. п.) кришити, трощити, (и зубами при жевании) локшити, сікти, кавальцювати що, (капусту на крошиле) шаткувати (капусту). [Кришив гострим ножем тютюн (М. Грінч.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш). П'яний трощив палицею миски та горщики (М. Грінч.). Голодні трощили, аж у зубах хрущало (Н.-Лев.). Так в гніві сильно їх локшив (Котл.). Будем ляхів, вражих синів, як капусту сікти (Пісня). Народ пам'ятає, як шаткував своїх ворогів (Н.-Лев.)]. Крошённый - кришений, січений, шаткований;

2) (сорить крошками) кришити. [Їж так, щоб не кришити хліба додолу (М. Грінч.)].

* * *

1) (кого) кулачити, кулакувати кого. [Кулачив ворогів (Котл.)]; (что) м'яти, товкти, місити (кулаками) що;

2) см. Кулачничать.

* * *

1) лиходій (-дія), лиходійник, злочинник, (враг) ворог. [Держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите! (Мирний). В щасті не без ворога (Номис)];

2) бот. Gentiana cruciata L. - лихоманник, лиходій, тирлич (-чу), товстуха, ґенціяна.

* * *

I. прлг.

1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];

2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;

3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?

II. сщ.

1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;

2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.

* * *

1) лиходійка, лиходійниця, ворог (-га); злозичливиця, дурисвітка, шахрайка;

2) бідолаха, сіромаха;

3) чмутовиха, чмутівка; любка, кохана (-ної); срвн. Лихоман 1 - 3;

4) лихоманка; см. Лихорадка.

* * *

диал. см. лихорадка 1)

1) (ср. ст. от Хороший) чем кто, что - кращий, ліпший, луччий за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, проти кого, проти чого, як хто, як що, ніж хто, ніж що. [Хіба краща є за тебе? (Шевч.). Коли люди до тебе добрі, ти будь ліпший (Номис). Лучча солом'яна згода, як золота звада (Номис). Він кращий од Балабухи (Н.-Лев.). Добрий пес луччий, як злий чоловік (Номис)]. -шее враг хорошему - кращеє (ліпшеє) - ворог гарному. За неимением -шего, сойдёт и это - як немає кращого, то й це гаразд буде. Я ожидал -шего - я сподівався кращого. В ожидании -шего - сподіваючись кращого (ліпшого), маючи надію на краще (на ліпше). Он изменился к -му - він змінився на краще (на ліпше). Считаю за -шее - вважаю (маю) за краще (за ліпше);

2) -ший, как превосх. степень, самый -ший - найкращий, найліпший, (сильнее) як-найкращий, як-найліпший, що-найкращий, що- найліпший. Всего -шего! - всього найкращого! Это -ший из людей - це (з його) найкраща людина. Дайте мне -шего (самого -шего) вина - дайте мені (як-)найкращого вина. -шая (отборная) часть чего-л. - чоло, виборна частина (частка). [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Грінч.). Історія письменства це виборна частка духового життя народу (Єфр.)].

* * *

1) сравн. ст. кра́щий, лі́пший

2) превосх. ст. найкра́щий, якнайкра́щий, щонайкра́щий, найлі́пший, якнайлі́пший, щонайлі́пший

лестиво, підлесливо, облесливо, улесливо, облесно, (зап.) підхлібливо, підхлібно, підхвально. [Найгірший ворог той, хто лестиво вихваляє нас (Основа). Ласкаво та облесливо говорила з ним (Н.-Лев.)].

* * *

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *

потужний, могутні[и]й, сильний, дужий; (крепкий) твердий, міцний; срв. Могучий. [Потужний дух (Єфр.). Обняв мене потужними руками (Куліш). Потужний ворог (Коцюб.). Застогнали могутнії кедри (Крим.). Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! (Шевч.). Широким помахом крил дужих своїх високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Під сивим волоссям притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа (Н.-Лев.)]. -ный фактор - потужний (могутний) фактор. -ная струя - потужна (міцна) течія. -ные залежи - могутні зложища (напр. антрациту). Делаться, сделаться -ным - потужніти, спотужніти.

* * *

1) ( могучий) могу́тній, поту́жний; (сильный, крепкий) си́льний, міцни́й

2) мех. поту́жний

3) (о пласте, слое чего-л.) поту́жний, товсти́й