-
101 tenure
n1) володіння, власність, майноleasehold tenure — володіння майном на правах орендатора; умови володіння; термін володіння
3) перебування на посаді; термін перебування на посаді; повноваженняallodial tenure — алод ( феодальне право); aмep. постійна штатна посада ( викладач)
to get a tenure — бути зачисленим у штат /на ставку/
4) icт. льон -
102 wield
[wiːld]v1) вміти поводитися (з чим-н.), володіти ( інструментом)to wield the pen — володіти пером, бути письменником
to wield the sceptre — бути на престолі, правити, царювати; володарювати
-
103 non-nuclear
adj неядерний; що не застосовує ядерну зброю- non-nuclear country країна/ держава, що не володіє ядерною зброєю- non-nuclear disarmament заходи з обмеження та скорочення звичайних озброєнь- non-nuclear power країна/ держава, що не володіє ядерною зброєю- non-nuclear state країна/ держава, що не володіє ядерною зброєю- non-nuclear weapons звичайна/ неядерна зброя- non-nuclear weapon parties учасники договору/ угоди, що не володіють ядерною зброєю- non-nuclear zone зона, вільна від ядерної зброї -
104 writ
юр. судовий наказ; судовий документ; судова повістка; судовий припис; наказ; ухвалаофіційно виданий судом документ з певним розпорядженням═════════■═════════alias writ повторна заява про позов • повторний судовий наказ; alternative writ альтернативний судовий припис; concurrent writs паралельні судові приписи; judicial writs приписи суду; original writ первісна повістка до суду; prerogative writ прерогативний припис; testatum writ повторний припис про виконання рішення═════════□═════════to enforce a writ приводити/привести припис суду до виконання • приводити/привести судовий припис до виконання; to issue a writ видавати/видати судовий припис; to receive a writ одержувати/одержати судовий припис; to serve a writ вручати/вручити судовий припис • надсилати/надіслати судову повістку; writ of arrest розпорядження про накладання арешту на товари; writ of assistance виконавчий припис про введення у володіння; writ of attachment припис про приведення до суду • судовий припис накладання арешту на майно; writ of attendance припис щодо участі у засіданні; writ of capias припис суду про арешт особи; writ of covenant припис щодо виклику до суду у справі порушення договору; writ of debt судовий виклик у справі стягнення грошового боргу; writ of deceit ухвала позову про ошуканство • ухвала позову про підробку; writ of delivery виконавчий лист; writ of ejectment судова повістка у справі повернення володіння нерухомістю; writ of entry судова повістка у справі повернення володіння нерухомістю; writ of execution судовий припис про виконання рішення • виконавчий лист; writ of execution against property виконавчий лист про стягнення з майна; writ of extent ухвала суду про конфіскацію майна; writ of fieri facias виконавчий лист щодо видачі позову на майно боржника; writ of habeas corpus судовий припис щодо захисту недоторканності особи від довільного арешту; writ of inquiry судовий припис про з'ясування вимог позивача й оцінювання збитків; writ of mandamus судовий припис службовій особі про виконання вимог позивача; writ of ne exeat regno припис про заборону виїзду за межі країни; writ of possession виконавче введення у володіння; writ of privilege ухвала про звільнення з-під арешту; writ of process припис про виклик до суду; writ of prohibition заборонний судовий припис; writ of restitution припис про повернення майна; writ of review ухвала про перегляд справи; writ of right ухвала про право; writ of sequestration судовий припис щодо конфіскації; writ of summons судовий виклик; writ of supersedeas ухвала апеляційного суду про припинення виконання рішення підпорядкованого суду; writ server особа, яка вручає судовий припис -
105 command
[kə'mɑːnd] 1. v1) кома́нда; нака́з2) кома́ндуванняto be in command of a regiment — кома́ндувати полко́м
3) військо́ви́й о́круг ( у Великій Британії)4) панува́ння, вла́да5) володі́ння2. vhe has a good command of English — він до́бре володі́є англі́йською (мо́вою)
1) нака́зувати2) кома́ндувати, керува́ти3) панува́ти над ( чимсь); ма́ти в своє́му розпоря́дженні; володі́тиto command one's temper, to command oneself — володі́ти собо́ю
4) вселя́ти, виклика́ти ( повагу)5) ко́штувати, дава́ти ( про ціну)this article commands a good price — за цей това́р мо́жна да́ти висо́ку ці́ну
-
106 intruder
зловмисник; зломщик, зломлювач ( помешкання тощо); той, хто вдирається; особа, яка незаконно привласнює собі чуді володіння ( або права); порушник ( володіння); особа, яка неправомірно захопила нерухомість до вступу у володіння законного власника -
107 joint tenancy
спільне володіння нерухомістю; спільне володіння на правах оренди ( або майнового найму); спільне володіння майном кількома особами -
108 tenement
орендоване майно; орендована земля; орендоване приміщення; володіння; права, пов'язані з володінням ( або нерухомістю); предмет володіння- tenement house
- tenement householder -
109 tenure
власність, майно; повноваження; володіння ( нерухомістю); тимчасове володіння; термін ( або умови) володіння; перебування ( на посаді); термін ( або умови) перебування ( на посаді)- tenure of appointment
- tenure of office -
110 trespass
1) зловживання; зазіхання, злочинне посягання (на особу, закон, право, принцип); правопорушення, (злочинне) порушення ( об'єктивного або суб'єктивного права); вторгнення; злочинне (протиправне) порушення володіння із заподіянням шкоди; заподіяння (завдання) шкоди; позов з нанесення збитків; позов з порушення володіння; заявлення необґрунтованої претензії2) здійснювати правопорушення; зазіхати (на особу, закон, право, принцип); протиправно порушувати володіння із заподіянням шкоди; порушувати ( суб'єктивне або об'єктивне право); завдавати шкоду; заявляти необґрунтовану претензію; зловживати; втручатися- trespasser
- trespassing•- trespass on domestic affairs
- trespass on property
- trespass on the case
- trespass on the premises
- trespass quare clausum fregit
- trespass to goods
- trespass to land
- trespass to person
- trespass vi et armis -
111 property
(1. prop.)n юр. 1. власність; майно; маєток; a майновий; маєтковий; власний; 2. право власності1. матеріальні (tangible assets) і нематеріальні активи (intangible assets), що належать кому-небудь із правом розпоряджатися, користуватися і володіти ними; 2. охоронювана державою, узаконена можливість розпоряджатися, користуватися, володіти матеріальними і нематеріальними активами═════════■═════════alien property іноземна власність; blocked property заморожена власність; city property міська власність; common property спільна власність; communal property спільне майно подружжя; community property громадська власність; cooperative property корпоративна власність; copyrighted property власність, забезпечена авторським правом; corporate property корпоративна власність • акціонерна власність; corporeal property матеріальна власність • фізична власність; damaged property пошкоджене майно; depreciable property майно, яке зношується; discarded property списане майно; external property закордонне майно; financial property власність у формі цінних паперів; fixed property нерухоме майно; foreign property закордонне майно; freehold property повна земельна власність • повноправна земельна власність; future property майбутня власність; government property державна власність; group property групова власність; immovable property нерухоме майно • нерухомість; income-yielding property доходна власність; incorporeal property нематеріальна власність; individual property особиста власність; industrial property промислова власність; insured property застраховане майно • застрахована власність; intangible property нематеріальні активи; intellectual property інтелектуальна власність; investment property інвестиційна власність; joint property спільна власність; leased property орендне майно; leasehold property орендована земельна власність; mortgaged property заставлене майно; movable property рухоме майно; municipal property муніципальна власність; partnership property майно товариства; personal property особиста власність; pledged property заставлене майно; private property приватна власність; public property громадська власність; real property нерухоме майно • нерухомість; rented property орендована власність; residential property житло; town property міська власність; unencumbered property незаставлене майно; wasting property власність з обмеженим терміном служби═════════□═════════appraisal of property оцінка вартості майна • оцінка вартості власності; property held in trust власність, передана довірчому фонду; property line межа власності; property management управління майном; property, plant and equipment основні засоби • земля, підприємство і обладнання • матеріальні активи; property right право власності; property trust власність/майно у трастовому управлінні; property tax податок на власність; registration of property реєстрація власності; to acquire property придбати нерухоме майно; to administer property керувати власністю; to buy property купувати/купити майно; to inherit property успадковувати/успадкувати власність; to insure property застраховувати/застрахувати майно; to own property володіти власністю; to register property реєструвати/зареєструвати майно; to rent property винаймати/винайняти майно • орендувати майно; to sell property продавати/продати майно; to surrender property майно • відмовлятися/відмовитися від майнаproperty²:: ownership:: proprietorship* * *майно; нерухомість; нерухоме майно; власність -
112 repossession
відновлення у володінні; вступ у володіння майном; вступ кредитора у володіння майном боржника -
113 ambidexter
1. n1) людина, що однаково володіє обома руками2) дворушник2. adj1) що вільно володіє обома руками2) дворушницький, дволичний* * *I n1) людина, яка однаково володіє обома руками2) icт. дворушник, зрадник; хабарникIIapx. = ambidextrous -
114 command
1. n1) наказ, команда2) військ. командування; управління3) військ. частина; з'єднання; військовий округ4) влада, контроль; панування5) розпорядженняI am at your command — я у вашому розпорядженні; я до ваших послуг
6) замовлення2. v1) наказувати; давати наказ2) командувати, керувати3) контролювати, стримувати (почуття тощо)4) мати в своєму розпорядженні5) мати, володіти6) вселяти, викликати (повагу тощо)7) панувати, височіти8) коштувати9) військ. тримати під обстрілом* * *I n1) наказ, команда; розпорядження2) вiйcьк. командування; керівництво3) вiйcьк. частина; з'єднання; військовий округ4) панування, влада5) кoм. замовлення6) тoп. перевищення7) cпeц. командаII vcommand word — ім'я команди, команда
1) наказувати; віддавати наказ2) командувати3) контролювати, стримувати ( почуття)4) мати у своєму розпорядженні; мати, володіти6) панувати; підніматися7) кoм. коштувати8) вiйcьк. контролювати, тримати під обстрілом -
115 control
1. n1) управління; керування, керівництво2) контроль, перевірка; нагляд3) стриманість, самовладання4) регулювання5) pl важелі управління; ручки настройки (приладу)2. v1) управляти, керувати2) контролювати, перевіряти3) регулювати4) настроювати (про радіо)5) розпоряджатися, володіти (чимсь)6) стримувати (гнів тощо)7) робити пробний удар (фехтування)* * *I n1) управління, керівництво; контроль, влада; володіння ( територією)2) контроль, перевірка; нагляд; контрольний екземпляр, препарат; контрольна група ( при випробуваннях ліків)3) регулювання, керування, управління4) ( державне) регулювання; обмеження6) стриманість, самовладання7) pl; тex. органи керування (ручки настроювання, важелі)8) тoп. мережа опорних пунктів9) пробний удар ( фехтування)10) paд. регулювання, модуляція11) дух, що віщає вустами медіума ( під час спіритичного сеансу)12) шеф, що керує діяльністю агента, розвідникаII a1) контрольний2) який стосується, відноситься до керування, управлінняcontrol room — диспетчерська, апаратна;; пункт управління
control board — тex. панель або пульт управління
control wheel — aв. штурвал
III vcontrol bit — керуючий розряд; службовий розряд
1) управляти, керувати; контролювати, володіти2) контролювати, перевіряти; регулювати, контролювати; обмежувати3) стримувати -
116 domain
n1) володіння; територія2) маєток3) галузь, сфера; поле діяльності (знань)* * *n1) володіння; територія; володіння, маєток2) галузь, сфера, поле діяльності, знань; мaт. областьdomain of function — область визначення функції; мaт. інтервал; фiз. домен; обч. проблемна область
-
117 enjoy
v1) діставати задоволення; насолоджуватися (чимсь)to enjoy oneself — добре провести час; розважатися, веселитися
2) користуватися; мати, володіти* * *v1) любити ( що-небудь), отримувати задоволення ( від чого-небудь)2) тж.; refl насолоджуватися ( чим-небудь); веселитися, добре проводити час3) користуватися, володіти, мати4) поліпшуватися, удосконалюватися -
118 estate
1. n1) маєток; маєтність; земельне володіння2) майно, статокpersonal (real) estate — рухоме (нерухоме) майно
3) станthe fourth estate — жарт. четвертий стан, преса
4) становище5) статус, звання, становище в суспільстві6) країна, державаestate agent — а) управляючий маєтком; б) агент з продажу нерухомого майна
2. v* * *I [i'steit] n1) маєток; земельне володіння (тж. a country estate); майно, статокestate for life — юp. довічне володіння майном
estate in tail — юp. ( нерухоме) майно, власник якого обмежений у праві його відчуження е розпорядження ним на випадок смерті
2) ділянка, площадка, майданчик3) станThird Estate — icт. третій стан, буржуазія
the fourth estate — "четвертий стан", преса
4) положенняman's [woman's] estate — повноліття чоловіка [жінки]
5) положення в суспільстві; статус; звання (пepeв. високе)II [i'steit] v; іст.обдарувати; надаряти -
119 hold
In1) мор. трюм2) утримування, захопленняto take hold of smth. — ухопитися за щось
to lose one's hold on reality — відірватися від життя; втратити відчуття реальності
3) влада; вплив (на — on, over, upon)4) опора, вушко; захват5) сховище, вмістилище6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення7) володіння; зберігання8) поет. схованка, притулок9) охорона, захист10) арешт; ув'язнення11) фортеця12) фіксація13) здатність схопити (зрозуміти)14) спорт. захват (боротьба)15) спорт. тримання м'яча16) муз. паузаto keep a good hold of the land — мор. триматися поблизу берега
IIv (past і p.p. held)1) тримати, держати2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти3) володіти, мати; бути власником4) зберігати контроль (над чимсь)5) вміщувати, мати в собі6) гадати, вважатиI hold this to be impossible — я вважаю, що це неможливо
7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)10) зобов'язувати, змушувати11) тривати, триматися, стояти15) зберігати, утримувати (в пам'яті)16) дотримуватися (переконань)17) резервувати18) влаштовувати, організовувати, проводити19) святкувати, відзначати20) бути непроникним, не пропускати21) піти на парі22) зачати, понести (про самку)to hold oneself ready — бути (завжди) готовим
to hold smb. to his promise — наполягати на виконанні кимсь своєї обіцянки
to hold in with smb. — дружити з кимсь
hold back — а) стримувати, затримувати
to hold back one's tears — стримувати сльози; б) стримуватися; в) ухилятися; г) приховувати
hold down — а) не давати піднятися (вирватися); тримати (у лежачому положенні); б) пригнічувати; придушувати
hold forth — показувати; пропонувати, подавати
hold in — а) стримувати; б) стримуватися, утримуватися; в) мовчати
hold off — а) не пускати, тримати осторонь; б) не підходити; триматися осторонь; в) затримуватися
hold out — а) простягати; б) пропонувати; в) обіцяти; г) витримувати; триматися до кінця
hold over — а) відкладати (справу), баритися; б) відкладати (убік)
hold together — а) скріпляти; б) бути згуртованими; триматися разом
hold under — тримати в покорі; придушувати, пригнічувати
hold up — а) підтримувати, підпирати; б) показувати, виставляти; в) зупиняти, затримувати; г) грабувати; д) утримуватися на ногах; є) витримувати, не піддаватися; є) стояти (про погоду); ж) ущухати (про дощ)
hold hard!, hold on! — стій!, почекай!
hold fast! — мор. стоп!
to hold water — витримувати критику; бути обгрунтованим
hold your noise (your jaw)! — перестаньте галасувати!, замовкніть!
hold enough! — годі, замовкніть!
hold the fort! — амер. тримайтеся!
* * *I n; мор. II n1) утримання, утримування; захоплення; хватка2) (часто on, over, upon) влада; вплив3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко4) сховище, вмістище5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера6) притулок, укриття; лігвище, барліг7) замовлення, вимога8) icт. арешт; ув'язнення9) icт. фортеця10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки12) мyз. фермата13) cпeц. фіксація14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)III v(held; held, icт. holden)1) тримати2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти3) володіти, мати; бути власником4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)5) вміщати, містити в собі6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)11) icт. зобов'язувати; змушувати12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)
16) заволодівати ( увагою)17) зберігати, тримати ( у пам'яті)18) дотримуватися (поглядів, переконань)19) резервувати (місця, квитки)20) провести, улаштувати, організувати ( захід)to hold a service — цepк. відправляти службу
21) не пропускати ( рідину), бути непроникним22) затискати, затикати (ніс, вуха)23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)24) зачати, понести ( про самку)25)to hold copy — пoлiгp. підчитувати ( коректуру)
-
120 impropriation
n1) передача церковних володінь світським особам2) церковні володіння, передані світським особам* * *n
См. также в других словарях:
володѣти — ВОЛОДѢ|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. Обладать, владеть, иметь власть; управлять: поищемъ собѣ кнѩзѩ. иже бы володѣлъ нами. и судилъ по праву. ЛЛ 1377, 7 (862); ˫Арополкъ посадники сво˫а посади в Новѣгородѣ. и бѣ володѣ˫а единъ в Руси. Там же, 23 об. (977); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Володіївці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
володіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
володієвецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
володільник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
володільниця — іменник жіночого роду, істота власниця рідко … Орфографічний словник української мови
володільницький — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
володіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
володільницький — а, е, рідко. Стос. до володільника, володільниці … Український тлумачний словник
володільниця — і. Жін. до володільник … Український тлумачний словник