Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вины)

  • 1 вины

    вины причины.

    Лексисъ съ толкованiемъ словенскiхъ мовъ просто > вины

  • 2 половина

    половина; (чаще в сложении с друг. словом) пів. [Половина літ минає, а щастя немає. Пів життя свого віддав я на цю роботу. Пів літа вже зійшло. Не сказав ні півслова]. Прошла -вина года - зійшло (минуло) півроку. Разделить на две -вины - розполовинити, переділити на дві половині (надвоє). Убавить на -вину, взять от чего-л. -вину - зменшити удвоє, надполовинити, переполовинити. На -вину - напів, навпіл, наспіл, на половину, половиною через пів. [Надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (Коцюб.). Будинок станції, який половиною складався з юрти і тільки наполовину з руського зруба (Корол.). Я живу банкнотами синіми та сивими через пів фальшивими (Франко)]. В -вину - удвоє. [Там удвоє дешевше (дорожче)]. Сделанный до -вины - зроблений до-пів, до половини. [Людей тих не стало; зостались тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)]. На -вине, в -вине дороги - на пів путі (дороги), о-пів путі (дороги). [О-пів путі він нас перестрів]. До -вины дороги - до пів (до половини) пути (дороги, шляху). Это случилось в - вине зимы - це сталося о-половині зими. Это случилось в -вине третьего - це сталося о- пів до третьої години; це сталося о-пів на третю годину. Отдать (взять) поле (огород) с -вины - віддати (взяти) поле (город) наспіл, з-половини. [Своєї землі мало - беремо ще наспіл]. Он с ним в -вине - він із ним наспіл, з-половини. В -вине срока - до половини терміну. Два с -виною - два з половиною, півтретя. Три с -виною - півчверта, три з половиною. Четыре с -виною - півп'ята и т. д.
    * * *

    моя́ \половина — моя́ полови́на; ( о жене) моя́ стара́; ( о муже) мій стари́й

    2) ( часть помещения) полови́на

    Русско-украинский словарь > половина

  • 3 вина

    вина (малоупотр.), провина, провинність (р. -ности), (ум.) провинонька, проступок (р. -пку), причина. [Прощайте людям провини їх. За провинності карають]. Взводить, взвести на кого-л. вину - звертати, звернути на кого. Вменять, вменить (ставить, поставить) кому-л. в вину что - привиняти, привинити кому що, ставити, поставити за провину кому що. Искупать вину - покутувати, спокутувати (свою провину). Сознаться в вине - повинитися, признатися до вини. [Коли нашкодила, то й повинися]. Чувствовать за собою вину перед кем-л. - почуватися до вини супроти кого. Без вины - безвинно, безневинно. [Безневинно в'їлися в мене (Кониськ.)];
    2) причина. По чьей вине - з чиєї причини. По моей вине это произошло - з моєї причини це сталося. По своей вине - самохіть. [Самохіть поїзд утеряли - що-б було поспішитися]. Быть, послужить виною чего - спричинятися, спричинитися чому и до чого, привинитися до чого. [Сама спричинилася своїй смерті].
    * * *
    1) ( проступок) прови́на, вина́
    2) (причина) вина́, причи́на

    по вине́ чего — ( вследствие чего) че́рез що

    Русско-украинский словарь > вина

  • 4 искупление

    1) (вины, проступка) ви[від]куплення, спокутування и (реже) спокутання чого, за що, покута за що;
    2) (избавление) визвіл (-волу), визволення, збавлення.
    * * *
    (чего) поку́тування, споку́тування (чого, за що), поку́та, споку́та (за що)

    Русско-украинский словарь > искупление

  • 5 невинно

    нрч.
    1) (без вины, напрасно) невинно, безвинно, безневинно. [Страждаєш ти невинно (Л. Укр.). Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв (Ант.-Драг.)];
    2) (непорочно, простодушно) невинно, безвинно, безневинно. [Юнак невинно поцілував панночці руку (Кандід)];
    3) (безобидно) невинно, (скромно) скромно. [Грали невинно в карти (Коцюб.)];
    4) (в сложении) невинно-, безвинно-, безневинно-.
    * * *
    нареч.
    неви́нно; безви́нно, безневи́нно; цнотли́во

    Русско-украинский словарь > невинно

  • 6 незаслуженно

    нрч. незаслужено, не по заслузі; (ни за что) ні за що, (без вины) без(не)винно.
    * * *
    нареч.
    незаслу́жено; несправедли́во; диал. неви́нно

    Русско-украинский словарь > незаслуженно

  • 7 основание

    1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;
    2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;
    3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);
    4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;
    5) бот. - насада, основа (напр. листка).
    * * *
    1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да
    2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння
    3) (причина, повод, мотив) підста́ва
    4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у
    5) мат. осно́ва

    \основание треуго́льника — осно́ва трику́тника

    6) хим. осно́ва

    Русско-украинский словарь > основание

  • 8 подавлять

    подавить
    1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;
    2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -
    1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;
    2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).
    * * *
    несов.; сов. - подав`ить
    1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти
    2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти
    3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти
    4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти

    Русско-украинский словарь > подавлять

  • 9 сознание

    1) свідо́мість, -мості; (состояние человека, противоположное беспамятству) прито́мність, -ності; быть без

    \сознание ния — бу́ти неприто́мним; бу́ти в нетя́мі

    быть в \сознание нии — бу́ти прито́мним

    жить в нии чьём — жи́ти в па́м'яті чиї́й

    лиши́ться ния (потеря́ть \сознание ние) — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

    привести́ в \сознание ние — см. приводить

    приходи́ть, прийти́ в \сознание ние — прито́мніти, оприто́мніти, ста́ти прито́мним сов., прихо́дити, прийти́ до па́м'яті (до тями; до тямку); очу́нювати, очу́няти, сов. очу́нятися, очу́матися, оча́патися, очу́титися

    2) ( осознание) усвідо́млення, свідо́мість

    \сознание ние свое́й оши́бки — усвідо́млення (свідо́мість) своє́ї по́ми́лки

    3) ( в чём - признание) призна́ння, зізна́ння (в чому), визнання́ (чого)

    \сознание ние в преступле́нии — призна́ння (зізна́ння) в зло́чині

    \сознание ние свое́й вины́ — визна́ння (осознание: усвідо́млення, свідо́мість) своє́ї прови́ни

    Русско-украинский словарь > сознание

  • 10 угрызение

    1) ( действие) прост. гризі́ння
    2) ( раскаяние) каяття́, розка́яння; ( сознание своей вины) гризота́, скру́ха

    Русско-украинский словарь > угрызение

  • 11 Искупание

    1) с[за]куповування, закупляння;
    2) (выкупание) викупання, викупляння;
    3) (заглаживание вины) ви[від]купання, покутування, с[від]покутування.

    Русско-украинский словарь > Искупание

См. также в других словарях:

  • ВИНЫ — жен., мн. черная карточная масть, со знаком широкого копья; лопаты, клуши, пики. Вина или виновка жен. пиковка, одна карта этой масти. Винновый король, пиковый. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • вины — сущ., кол во синонимов: 2 • масть (49) • пики (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • вины —  ВИНЫ    , вин, мн. и ВИНИ, ней, мн. Пиковая масть в картах.    ◘ Есть бубны славны за горами; // Вскрываю вины для друзей ◊ П.А.Вяземский. Выдержка, 1827.    ◘ Козыри вины. Вскрыть игру на винах. СЦРЯ, 1847. Ср.: Подайте картежникам милостинку …   Карточная терминология и жаргон XIX века

  • ВИНЫ ВМЕНЕНИЕ — ВМЕНЕНИЕ ВИНЫ …   Юридическая энциклопедия

  • ВИНЫ ДОЛЖНИКА ПРЕЗУМПЦИЯ — ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНЫ ДОЛЖНИКА …   Юридическая энциклопедия

  • ВИНЫ ПРИНЦИП — ПРИНЦИП ВИНЫ …   Юридическая энциклопедия

  • ВИНЫ ПРИНЦИП — один из принципов уголовного законодательства в РФ (ст. 5 УК РФ). Означает, что: лицо подлежит уголовной ответственности только за те общественно опасные действия (бездействие), в отношении которых установлена его вина; объективное вменение, т.е …   Юридический словарь

  • ВИНЫ ВМЕНЕНИЕ — (см. ВМЕНЕНИЕ ВИНЫ) …   Энциклопедический словарь экономики и права

  • ВИНЫ ДОЛЖНИКА ПРЕЗУМПЦИЯ — (см. ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНЫ ДОЛЖНИКА) …   Энциклопедический словарь экономики и права

  • ВИНЫ ПРИНЦИП — (см. ПРИНЦИП ВИНЫ) …   Энциклопедический словарь экономики и права

  • вины — мн. пики в карточной игре , от вино, потому что эта карточная масть имеет изображение виноградной грозди; см. Преобр. 1, 84 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»