бре

1) груз; кладь; но́ша; нагру́зка

2) + atr перен тя́жесть, тя́гота, бре́мя, груз чего

3) pl обя́занности; обяза́тельства

4) gen pl по́шлина; сбор

5) тех нагру́зка; уси́лие; напряжение

6) погру́зка

7) тех загру́зка; заря́дка; запра́вка, зали́вка

8) тех запа́с (загруженного; заправленного материала); наполне́ние

9) тех, воен заря́д

10) воен заряжа́ние

11) воен взрывно́е устро́йство

12) ( внезапная) ата́ка; налёт

- a carga cerrada

1) (мерцать, тускло светить) relucir (непр.) vi, brillar vi

2) безл. ( рассветать) despuntar vt, amanecer (непр.) vi

* * *

I. добро, благо, пожиток. [За благо рідного народу. Для загального добра. Праця на пожиток країні нашій]. Блага - добра, достатки, блага. [На світі достатки дуже нерівно між людьми поділено (Єфр.)].

II. нар. гаразд, гаразд що (гаращо), добре що. [Да ми й хлібом закусимо, гаращо чарку дано].

* * *

1) бла́го; ( добро) добро́

2) в знач. сказ. до́бре, гара́зд; ( очень хорошо) ду́же до́бре; ( счастье) ща́стя

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1) добре, гаразд, гарно, ладно; (удобно) вигідно. [Хатку опорядкували собі гарненько, - усе гаразд, усе добре, та не батьківщина (М. Вовч.). Оце ладно! три пани, єдні штани (Номис)]. -но ли так будет? - чи так добре (гаразд, гарно) буде? -но тебе толковать - добре тобі балакати. -но живётся - добре живеться, гаразд ведеться. Дело идёт -но - справа йде добре (гаразд). -но уселся, так сиди - добре (вигідно) сів (умостився), то й сиди. Скрипка настроена -но (в лад) - см. Лад 3. Не складно да -но - не складно, та ладно. И -но и складно - і до ладу і до прикладу (Приказка);

2) (в согласии) у (з)лагоді, у згоді, у ладу. Жить -но с кем - см. Ладить 3;

3) (в из'явлении согласия) добре! гаразд! сількісь! іносе! інось! ну-ну! [«Приходьте сьогодні до мене». - Гаразд (Сл. Гр.). «Дай хоч трошечки спочити». - Та сількісь же! (Кон.). «Іносе, дми собі!» - так сонечко сказало, і вітер шпарко полетів (Греб.). «Як це поробиш, принеси води». - Ну-ну! (Звин.)].

* * *

1) нареч. до́бре, га́рно; ла́дно; ( в согласии) у зла́годі, у зго́ді

2) (в знач. сказ.: как следует) до ладу́, ла́дно; ( хорошо) до́бре, га́рно, гара́зд

3) (в знач. утвердительной частицы) гара́зд, до́бре, зго́да

добре підсмажений; (о тесте) добре підпечений.

* * *

1) до́бре піджа́рений, до́бре підсма́жений; ( о хлебе) до́бре підпе́чений

2) см. поджарый

1) (достаточно) добре (ум. добренько и добречко, ув. добряче), доволі, доволеньки, досить, чимало, чималенько, чи трохи, геть-то, порядно, багатенько;

2) (в порядке) доладно, порядно, статечно, до-пуття, як слід. -но вести себя - поводитися статечно, статкувати.

* * *

1) поря́дно

2) ( изрядно) чима́ло, до́бре, до́бре-таки́, добря́че, чимале́нько, ге́ть-то; ( достаточно) до́сить, дово́лі; ( в большой степени) ду́же, си́льно; ( в высшей степени) страше́нно

3) (хорошо, удовлетворительно) до́бре, непога́но

1) прекрасно, (дуже) красно, дуже гарно, прегарно, дуже до ладу; срв. Превосходно, Отлично. [Жив він прекрасно (Куліш). Красно в садочку (М. Вовч.). Прегарно написане оповідання (Грінч.)]. -сно чувствовать себя - прегарно (дуже до ладу) почувати себе. -сно обойтись без чего-н. - любісінько перебутись без чого-небудь;

2) (хорошо, ладно) добре, гаразд; см. Ладно.

* * *

1) нареч. чудо́во, ду́же до́бре; прекра́сно, прега́рно; кра́сно

2) в знач. сказ. чудо́во, ду́же до́бре, прекра́сно, прега́рно

3) (в знач. утверд. част.: для выражения согласия, одобрения) чудо́во; ( ладно) гара́зд, до́бре

1) чима́ло; чимале́нько; ( достаточно) до́сить, дово́лі; ( порядком) до́бре-таки, ге́ть-то; ( довольно много) ду́же бага́то, страше́нно бага́то

2) ( очень хорошо) ду́же (цілко́м) до́бре; ( весьма удовлетворительно) до́сить до́бре, непога́но

1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;

2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];

3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;

4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;

5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].

* * *

1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́

2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу

2. fig. бре́мя*, тя́жесть f; и́го littér.;

несов. - бре́згать, сов. - побре́згать; (тв.)

1) ( испытывать брезгливость) be fastidious / squeamish (about)

2) (гнушаться - обыкн. с отриц.) disdain (d), shrink (from)

1) ( рассветать) dawn; ( слабо светить) glimmer

2) ( слабо проявляться)

1) усе гара́зд, до́бре

2) затве́рджено, схва́лено, пого́джено

3) пра́вильно

Joch n -(e)s, -e ярмо́; хому́т

im Joche sein перен. тяну́ть ля́мку

die Ochsen ins Joch spannen впрячь воло́в

j-n (tüchtig) ins Joch spannen перен. запря́чь кого́-л. в рабо́ту, взвали́ть на кого́-л. рабо́ту

Joch n -(e)s, -e ярмо́, и́го; гнёт; бре́мя

das Joch abschütteln [abwerten] сбро́сить и́го (ра́бства)

j-m ein Joch auferlegen взвали́ть на кого́-л. бре́мя; закабали́ть кого́-л.

er hat ein schweres Joch zu tragen он несё́т тя́жкое бре́мя

durchs Joch gehen подверга́ться униже́ниям, унижа́ться

im [unter dem] Joch под и́гом, в ярме́

unter einem Joch seufzen изныва́ть [стона́ть] под и́гом

Joch n -(e)s, -e упря́жка, па́ра (воло́в)

Joch n -(e)s, -e при ука́з. коли́чества pl = уст. ио́х, ?гер (стари́нная ме́ра пло́щади - 0,55 га)

Joch n -(e)s, -e коромы́сло

Joch n -(e)s, - e pl Jöcher седлови́на (горы́), перева́л

Joch n -(e)s, -e пролё́т (мо́ста́); стр. горизонта́льная (соедини́тельная) ба́лка; горн. вене́ц кре́пи (ша́хтного ствола́)

Joch n -(e)s, -e (попере́чный) ру́мпель

Joch n -(e)s, -e гидр. сва́йный куст; бык (мо́ста́)

Joch n -(e)s, -e . с.-х. кол, шест (для подвя́зывания виногра́да)

Joch n -(e)s, -e . ярмо́, стани́на (электри́ческой маши́ны); ко́рпус (реле́)

Joch n -(e)s, -e . эл. систе́ма растя́жек (для попере́чной подве́ски конта́ктной сети́)

1) es graut es dämmert a) v. Morgen света́ет, рассвета́ет, наступа́ет <бре́зжит> рассве́т, бре́зжит <занима́ется> заря́, бре́зжит b) Abend смерка́ется. der Morgen graut занима́ется заря́ <у́тро>. der Tag graut наступа́ет <занима́ется> день. der Abend graut смерка́ется, наступа́ют су́мерки. es begann erst zu grauen, als … то́лько что забре́зжила заря́, когда́ … eh der Abend graut ещё до су́мерек, до наступле́ния су́мерек

2) jd. graut sich, jdm. <jdn.> graut es кто-н. бои́тся <страши́тся>, кому́-н. (стано́вится) стра́шно <жу́тко>, страх <у́жас> пробира́ет кого́-н. jdn.₁ graut sich vor jdm.₂/etw., jdm. <jdn.>1 graut es vor jdm.₁/etw. кто-н.I бои́тся <страши́тся> кого́-н.₂ чего́-н., кто-н.I испы́тывает страх перед кем-н.₂ чем-н., кому́-н.I (стано́вится) стра́шно <ужа́сно, жу́тко> перед кем-н.₂/чем-н., кто-н.₂/что-н. наво́дит <нагоня́ет> страх на кого́-н.I. jd. graut sich <jdm. <jdn.> graut es> bei dem Gedanken an jdn./etw. [beim Anblick v. jdm./etw.] кому́-н. (стано́вится) стра́шно <жу́тко> при мы́сли о ком-н. чём-н. [при ви́де кого́-н./чего́-н.]. das Kind graut sich allein im Walde ребёнок бои́тся остава́ться оди́н в лесу́, ребёнку стра́шно одному́ в лесу́. ich habe mich dort sehr gegraut мне бы́ло там стра́шно <жу́тко>. mir graut vor diesem Augenblick мне (стано́вится) стра́шно, когда́ я поду́маю об э́том мгнове́нии, я испы́тываю у́жас при мы́сли об э́том моме́нте. mir graut vor der langen Fahrt < bei dem Gedanken an die lange Fahrt> мне (стано́вится) стра́шно при мы́сли о дли́тельной пое́здке

1) Figur; Hinrichtungswerkzeug; Symbol крест. etw. über Kreuz legen класть положи́ть что-н. крест-на́крест. am Rande ein Kreuz machen ста́вить по- крест <кре́стик> на поля́х. ein Kreuz hinter jds. Namen machen < setzen> обознача́ть /-зна́чить кресто́м ря́дом с и́менем чью-н. кончи́ну. das Zeichen des Kreuzes machen, ein Kreuz schlagen крести́ться пере-, осеня́ть осени́ть себя́ кре́стным знаме́нием | am Kreuz hängen быть распя́тым на кресте́. jdn. ans Kreuz nageln < schlagen> распина́ть распя́ть кого́-н. на кресте́, пригвожда́ть /-гвозди́ть кого́-н. к кресту́. am Kreuz sterben умира́ть /-мере́ть на кресте́ | das Kreuz des Südens Южный крест. das Rote [Eiserne] Kreuz Кра́сный [Желе́зный] Крест

2) Teil des Rückens поясни́ца. jd. hat es < Schmerzen> im Kreuz у кого́-н. бо́ли в поясни́це <боли́т поясни́ца>. jd. hat ein steifes Kreuz кто-н. не мо́жет <кому́-н. не> согну́ться. jdn. aufs Kreuz legen besiegen класть положи́ть кого́-н. на (о́бе) лопа́тки, одолева́ть одоле́ть кого́-н.

3) Last крест, му́ка, бре́мя. das Kreuz der Verantwortung auf sich nehmen брать взять на себя́ бре́мя отве́тственности. es ist ein Kreuz mit jdm. с кем-н. про́сто му́ка <муче́нье>. sein Kreuz tragen нести́ свой крест. jd. hat ein schweres Kreuz zu tragen кому́-н. прихо́дится нести́ тяжёлый крест <тяжёлое бре́мя>

4) Musik дие́з [иэ]

5) Spielkartenfarbe тре́фы jd. ist vor Schreck [Staunen] bald aufs Kreuz gefallen кто-н. чуть не свали́лся от испу́га [от удивле́ния]. zu Kreuze kriechen смиря́ться /-мири́ться, покоря́ться покори́ться. jdm. etw. aus dem Kreuze leiern выкола́чивать вы́колотить что-н. из кого́-н. jdn. aufs Kreuz legen надува́ть /-ду́ть кого́-н. sich nicht aufs Kreuz legen lassen не дава́ть дать надува́ть /- себя́. auf dem Kreuz liegen де́латься с- инвали́дом. hinter jdm./etw. drei Kreuze machen три́жды крести́ться пере-, поко́нчив дела́ с кем-н. чем-н. mit jdm. über(s) Kreuz sein быть в натя́нутых отноше́ниях с кем-н.

1) schwärmen, träumen фантази́ровать, мечта́ть. von etw. phantasieren мечта́ть о чём-н. phantasiere bloß nicht! не выду́мывай ! / не фантази́руй ! | ins phantasieren kommen начина́ть нача́ть фантази́ровать <мечта́ть>, размечта́ться pf

2) Medizin бре́дить. im Fieber phantasieren бре́дить в горя́чке. der Kranke phantasiert stark больно́й си́льно бре́дит / у больно́го си́льный бред | phantasierend im Bett liegen лежа́ть в посте́ли в бреду́

3) Musik импровизи́ровать ipf/pf

преходя́щий. sterblich, verweslich бре́нный, тле́нный. vergänglich sein проходи́ть [быть бре́нным <тле́нным>]. vergängliche Freuden преходя́щие ра́дости. wie vergänglich ist doch der Ruhm! как преходя́ща сла́ва ! | alles vergängliche всё преходя́щее [бре́нное <тле́нное>]