Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

браку

  • 1 недоставать

    безл. гл. неставати, невистачати чого кому, чому, в чому, (чаще зап.) бракувати кого, чого и (редко) бракнути чого кому и (реже) в кого, чому, в чому, (при отрицании ещё, гал.) хибувати и хибнути чого, кого кому; срв. Нехватать. [I чого їм нестає! (Звин.). Невистачає двох копійок (Київщ.). Село чимале, але якесь невеселе: дерев бракує (Кониськ.). Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, так обом нам бракує простора (Л. Укр.). Дівчат у нас бракує, а хлопців сила (Сл. Левч.). Коли в тебе бракує того насіння, позич його (Стор.). В їх місті бракує добрих адвокатів (Грінч.). Лічила ранком військо, і багато найкращих вояків у ньому бракувало (Л. Укр.). Бракне копійки (Сл. Гр.). Не бракло Охрімові розваги (М. Вовч.). Не багато йому хибувало, аби всі хати обчитати (Стефаник). Йому ніколи слів не хибло (Франко)]. Чего тебе -таёт? - чого тобі нестає? чого тобі недостача? (Звин.). -таёт двух рублей до полной суммы - нестає (невистачає) два карбованці (двох карбованців) до повної суми. Только этого -вало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало). [Мені тільки цього бракувало (Н.-Лев.)].
    * * *
    безл.
    не става́ти (не стає́); ( не хватать) не вистача́ти, бракува́ти, -ку́є

    \недоставать стаёт слов, что́бы... — не стає́ (не вистача́є, браку́є) слів, щоб

    [э́того ещё, э́того то́лько] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт) — [ті́льки цього́, цього́ ще] бракува́ло (браку́є, не вистача́ло, не вистача́є)

    [ещё] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт), что́бы... — [ще] не вистача́ло (не вистача́є), щоб

    Русско-украинский словарь > недоставать

  • 2 недостаток

    1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);
    2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];
    3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;
    4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].
    * * *
    1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

    за \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак

    нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́

    2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

    \недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів

    3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

    \недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру

    Русско-украинский словарь > недостаток

  • 3 недостающий

    відсутній, недохватний, невистачений, (недополученный) недібраний, (зап.) бракуючий, (нехватавший) забраклий, (обычно) якого нестає (невистачає, бракує). -щее - відсутнє и т. п.; недобір (-бору). Пришлите мне всё -щее - надішліть мені весь мій недобір (все, чого мені нестає и т. п.).
    * * *
    1) прич. якого́ не стає́ (не вистача́є, браку́є)
    2) в знач. прил. відсу́тній

    Русско-украинский словарь > недостающий

  • 4 нуждаться

    1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);
    2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].
    * * *
    1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
    2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > нуждаться

  • 5 Нехватать

    нехватить неставати, нестати, невистачати, невистачити, бракувати, забракнути, забракувати, (гал.) хибувати, хибнути (несов.); срв. Недоставать. [Дві копійки до карбованця нестає (невистачає) (Київщ.). В степовому селі дерев бракує (Кониськ.). Часу все бракує (Кониськ.). Бракувало тільки хати переночувати (Рудан.). Під час баталії забракло набоїв (Н. Громада). Забракувало мені грошей, а нема де роздобути (Липовеч.)]. -тать чего кому - неставати, бракувати чого кому. [Йому бракувало відваги (Грінч.)]. Только этого и -тало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало).

    Русско-украинский словарь > Нехватать

  • 6 винтик

    уменьш.
    гви́нтик и ґви́нтик; диал. шру́бик

    ви́нтиков (ви́нтика) не хвата́ет [в голове́] у кого́ — кле́пки одніє́ї (одно́ї) браку́є [в голові] кому́

    Русско-украинский словарь > винтик

  • 7 восполняться

    восполниться
    1) надолужатися, надолужуватися, надолужитися. [Ритм, якого бракує в народнім віршуванні, надолужується тут голосом, мелодією (Єфр.)];
    2) поповнятися, поповнюватися, поповнитися, доповнятися, доповнюватися, доповнитися.
    * * *
    несов.; сов. - восп`олниться
    запо́внюватися и заповня́тися, запо́внитися; допо́внюватися и доповня́тися, допо́внитися; попо́внюватися и поповня́тися, попо́внитися; надолу́жуватися, надолу́житися

    Русско-украинский словарь > восполняться

  • 8 доставать

    достать
    1) (до чего, куда) сягати, сягнути, досягати, досягти, достягати, достягти (чого, до чого, куди). [І далеко сяга рушниця? - Ген до того дуба сягнула. На кілку висіли віжки, - Демко досяг їх рукою й зняв]. Достать дно где - ґрунтувати, зглибити що. [Місця того ніхто не зґрунтує. Мудрець своїм розумом зглибив землю, обняв небеса]. См. ещё Достигать 3;
    2) (з)добувати, (з)добути що и чого, (з)добуватися, (з)добутися на що, чого, діставати, дістати, роздобути, -ся, доскочити, доп'ясти, запобігти чого, (о многом) подоставати, поздобувати. [Панували, добували і славу, і волю (Шевч.). Грошей нема, не добувся (Квітка). А ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка). Доскочив я собі шматок м'ясця (Греб.). Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога (Г. Барв.). Таки доп'яв собі жінку і хорошу, і багату. Ото подоставали усього, почали обід варити]. См. ещё Достигать 2;
    3) доставать откуда, из чего - виймати, ви(й)няти, добувати, добути, видобувати, видобути, (снимать) здіймати, зняти. [Із торбини прездоровий пиріг добуває (Рудан.). Видобув він з кешені конвертика]. -вать раков из их нор - печерувати, видирати - раки. -вать невод, сети из воды - вибирати;
    4) (быть достаточну) вистачати, вистачити, вистарчати, вистарчити, ставати, стати. [Виста(р)чило на юшку, виста(р)чить і на петрушку. Щось ссало серце, чогось не ставало (Коцюб.). Ще трьох карбованців не стає]; срв. Хватать. Не доставать - не ставати, бракувати, хибувати. Чего кому не достаёт - що (или чого) кому бракує.
    * * *
    несов.; сов. - дост`ать
    1) ( брать) дістава́ти, діста́ти и мног. подостава́ти; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти
    2) ( дотягиваться) дістава́ти, діста́ти, досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти
    3) ( приобретать) дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добути (що); ( с трудом) роздобува́ти, роздобу́ти (що); добува́тися, добу́тися (чого)
    4) ( быть достаточным) вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити

    Русско-украинский словарь > доставать

  • 9 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 10 иметь

    мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.
    * * *
    1) ма́ти

    \иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)

    \иметьть ме́сто — см. место 1)

    \иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)

    ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти

    2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)
    3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

    Русско-украинский словарь > иметь

  • 11 клёпка

    1) клепка, ум. клепочка, клепонька, (отдельная -пка) клепчина. [Там плавало відерце, соснові клепки, а дубове денце (Пісня). Сидить собі у бур'яні та клепку теше (Шевч.)]. У него одной -пки нет - в нього не всі дома, в нього десятої клепки немає;
    2) см. Клепание 1.
    * * *
    1) ( действие) техн. клепа́ння
    2) ( бочарная) кле́пка; (собир.) клепки́, -по́к

    не хвата́ет (недостаёт) [одно́й] клёпки в голове́ у кого́ — перен. нема́є (нема́) [однієї] кле́пки в голові́ в ко́го, браку́є [одніє́ї] кле́пки в голові́ в ко́го (кому́), не сповна́ ро́зуму хто, без сьо́мої кле́пки в голові́ (в ті́м'ї) хто

    Русско-украинский словарь > клёпка

  • 12 любостяжательный

    набутливий, неситий до набутку, заже[и]рливий, захланний, грабовитий. [Він був зажерливий (Куліш). Хвалить свого попа: «Не грабовитий», каже (Основа 1862). Убогому мало що бракує, а захланному всього (Номис)].
    * * *
    заже́рливий; ( корыстолюбивый) користолю́бний, кори́сливий

    Русско-украинский словарь > любостяжательный

  • 13 недостача

    брак (-ку), недостача, нестача, (диал.) невистачка чого; срв. Недостаток 1 и 2. [Як невистачка дров, то я дам хуру (Канівщ.)]. При -че, в случае -чи - коли (якщо) нестає (невистачає, бракує), (в будущем) коли (якщо) неставатиме (невистачатиме, бракуватиме).
    * * *
    недоста́ча, неста́ча, неви́стачка

    Русско-украинский словарь > недостача

  • 14 нужда

    и Нужда
    1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
    2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;
    3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;
    4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
    * * *
    диал. н`ужа
    1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів
    2) ( потребность) потре́ба, нужда́

    из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

    не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

    \нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

    \нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

    нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

    Русско-украинский словарь > нужда

  • 15 придурь

    дурина, ум. дуринка, дур (-ру), дурість (-ости), (опис.) не всі дома, одної клепки нема (бракує) в голові. [Пані з дуринкою трохи (Васильч.)]. Девка с -рью - дівка з дуром, у дівки не всі дома, одної клепки нема в голові.
    * * *
    дур, -у, дури́на; ( глупость) ду́рість, -рості

    с при́дурью — приду́ркуватий, з дури́ною, пришеле́пуватий, пришеле́пкуватий; ( с норовом) з но́ровом, норови́стий

    Русско-украинский словарь > придурь

  • 16 прилежание

    1) см. Прилегание 1;
    2) пильність, горливість, запопадливість, прикидливість (-вости) пильнування. [Я додам ще пильність трудолюбну (Франко)]. У этого ученика мало -ния - цьому учневі бракує запопадливости (пильности). -ние к учению, к работе - прикидливість (горливість) до науки, до роботи.
    * * *
    стара́нність, -ності; рете́льність, запопа́дливість, -вості; пи́льність; ( рвение) за́пал, -у

    Русско-украинский словарь > прилежание

  • 17 силёнка

    прен.
    си́лонька

    \силёнка нок не хвата́ет — си́лоньки не стає́ (не вистача́є, браку́є)

    Русско-украинский словарь > силёнка

  • 18 слово

    сло́во; ( публичная речь) промо́ва

    без ли́шних (да́льних) \слово в — без за́йвих слів

    брать, взять свои́ \слово ва́ обра́тно — бра́ти, взя́ти свої́ слова́ наза́д

    быть господи́ном (хозя́ином) своего́ \слово ва (своему́ \слово ву) — см. господин

    в кра́тких (в коро́тких, в не́скольких) \слово ва́х — см. короткий 1)

    заключи́тельное \слово во — прикінце́ве сло́во

    знать [тако́е] \слово во — шутл. зна́ти [таке́] сло́во

    иностра́нное \слово во — іншомо́вне сло́во

    к \словову [прийти́сь] до — сло́ва [прийти́ся]

    к \словову [сказа́ть] в знач. — вводн. сл. жарг. до ре́чі [ка́жучи]

    на \словова́х — на слова́х

    наруша́ть, нару́шить \словово — пору́шувати, пору́шити (лама́ти, злама́ти) сло́во

    не найти́ \словов — ( от возмущения) не знайти́ слів, не добра́ти (не дібра́ти) слів

    нет \словов, как — нема́ слів, щоб сказа́ти (розказа́ти), як

    но́вое \словово в чём — нове́ сло́во в чо́му

    [одни́м] \слововом (одно́ \слово во) — вводн. сл. [одни́м] сло́вом, одно́ сло́во

    [от \словова] до \словова — [від сло́ва] до сло́ва

    от \словова к \словову — з ко́жним сло́вом

    пе́рвое \словово в чём — а) ( начальный этап) пе́рше сло́во (пе́рший крок) у чо́му; б) ( самое главное) найголовні́ше у чо́му

    по \словова́м чьим — в знач. вводн. сл. за (согласно с: згі́дно з) слова́ми чиї́ми

    после́днее \словово нау́ки (те́хники) — оста́ннє сло́во нау́ки (те́хніки)

    сде́рживать, сдержа́ть \словово — см. сдерживать 2)

    \словов не хвата́ет для чего́ — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є) для чо́го (щоб)

    \словов (\словова) нет в знач. — вводн. сл. жарг. ні́чого й говори́ти, нема́ що (чого́) й каза́ти, що й каза́ти, безпере́чно

    во в \словово — сло́во в сло́во, до сло́ва

    \словово за́ \словово — сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву

    \слововом [сказа́ть] — в знач. вводн. сл. жарг. сло́вом

    со \словов чьих — із (зі) слів чиї́х

    с пе́рвого \словова — з пе́ршого сло́ва

    тра́тить \словова́ понапра́сну (по́пусту, зря) — витрача́ти слова́ даре́мно (ма́рно)

    Русско-украинский словарь > слово

  • 19 хватать

    I
    1) ( схватывать) хапа́ти, схо́плювати, редко хвата́ти; диал. порива́ти

    \хватать — во́здух хапа́ти пові́тря; хвата́ет

    за ду́шу (за се́рдце) — бере́ (хапа́є) за ду́шу (за се́рце); звору́шує, розчу́лює

    2) ( достигать) сяга́ти

    \хватать с не́ба звёзды — перен. зірки́ (зо́рі) з не́ба зніма́ти (здійма́ти, хапа́ти)

    II безл.; несов.; сов. - хват`ить
    вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; вистава́ти, ви́стати, сов. ста́чити; ( с отрицанием) бракува́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити, сяга́ти, сягну́ти; хва́тит; ( достаточно) до́сить, ви́стачить

    с меня́ хва́тит — з ме́не до́сить (ви́стачить); (будет, пора прекратить) го́ді, до́сить, бу́де; не хвата́ет

    слов — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є)

    не — хвати́ло

    терпе́ния — не ста́ло сил терпі́ти; хва́тит

    ума́ — ро́зуму не забра́кне

    э́того ещё не хвата́ло! — ще цього́ бракува́ло (не вистача́ло)!

    э́того — хва́тит

    на всех — цього́ ви́стачить (ста́не) на всіх

    Русско-украинский словарь > хватать

  • 20 Немногий

    мало-хто, небагато-хто (м. и ж. р.), мало-що, небагато-що (ср. р.), мало-який, мало-котрий, небагато; срв. Многий. Счастье -гим служит - мало-хто те щастя має, небагатьом сприяє доля. -гих учи, а многих слушай - багатьох не вчи, а багатьох слухай. -гие его понимали - мало-хто (небагато-хто) його розумів. Он писал для -гих - він писав для небагатьох. Это удовольствие для -гих - це втіха про (для) небагатьох. В -гих словах - в небагатьох словах, небагать(о)ма словами, коротко кажучи. Сказать много в -гих словах - висловити багато кількома словами (в небагатьох словах). -гое понравилось мне из его произведений - мало-що сподобалося (припало до вподоби) мені з його творів (писаннів). -гим могу вас порадовать - мало-чим (небагато-чим) можу вас потішити. Без -гого - безмаль, безмаль не, без трошки, без трошки не, без малого (не); срв. Малый 1 (Без -лого). [Шість тижнів без трошки (Звин.). Без малого два метри (Полт.)]. За -гим остановка - дрібниці бракує (нестає). -гим более (больше) чего - не (на) багато (на небагато, трохи) більше, ніж (як) що; (около) близько чого.

    Русско-украинский словарь > Немногий

См. также в других словарях:

  • ПОДГОТОВКА К БРАКУ И СЕМЕЙНОЙ ЖИЗНИ — направление идейно воспитательной работы, имеющее целью просвещение подростков и молодежи в области брачно семейных отношений и воспитание установок и убеждений, способствующих построению успешной семьи. Примерно до последней трети XX в. П. к б.… …   Российская социологическая энциклопедия

  • Жених весел, всему браку радость. — Жених весел, всему браку радость. См. СВАДЬБА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Человек по отношению к браку — Имена существительные     ЖЕНА/, супру/га, устар. супру/жница, разг., шутл. благове/рная, разг., шутл. полови/на.     Женщина по отношению к мужчине, с которым она состоит в браке (к своему мужу).     ЖЕНИ/Х, устар. наречённый, трад. поэт., разг …   Словарь синонимов русского языка

  • Бракосочетание — Запрос «Брак» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Брак (производное от глагола брать[1]), или брачный союз,  регулируемая обществом (в том числе государством) постоянная связь между мужчиной и женщиной (в некоторых странах  также… …   Википедия

  • Брачный союз — Межличностные отношения Типы отношений Агамия · Брачный союз · Броманс · Вдовство · Гражданское партнёрство · Дружба · Жена (супруг …   Википедия

  • Брак — – брак есть таинство, в котором жених и невеста пред священником и Церковью дают свободное обещание во взаимной их супружеской верности, и союз их благословляется, во образ союза Христа с Церковию, и испрашивается им благодать чистого… …   Полный православный богословский энциклопедический словарь

  • БРАК — общественный, и в частности правовой, институт, заключающийся в продолжительном союзе лиц муж. и жен. пола, составляющем основу семьи. История человечества знает разные формы Б.: моногамный (Б. одного мужа и одной жены), полигамный (многоженство) …   Православная энциклопедия

  • ДЕВСТВО — [греч. παρθενία; лат. virginitas], состояние совершенства, бесстрастия, в узком смысле целомудрие безбрачной жизни человека. Икона Божией Матери «Прежде Рождества и по Рождестве дева». 1847 г. Мастер. Т. В. Филатов (СОКМ) Икона Божией Матери… …   Православная энциклопедия

  • Брак (термин) — (лат. matrimonium или nuptiae, фр. le mariage; нем. die Ehe) термин, в обширнейшем, бытовом своем смысле, обозначающий продолжительный союз лиц разных полов с целью осуществления физических и нравственных требований человеческой природы, служащий …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Брак (термин) — (лат. matrimonium или nuptiae, фр. le mariage; нем. die Ehe) термин, в обширнейшем, бытовом своем смысле, обозначающий продолжительный союз лиц разных полов с целью осуществления физических и нравственных требований человеческой природы, служащий …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Изабелла Баварская — Isabeau de Bavière Королева Изабелла. Литография XIX века …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»