-
1 выбор
вибір (р. -бору), добір (р. -бору), обрання, добрання. [Чотири дочки на вибір. У цій крамниці гарний добір краму. Обрання виборців]. Выбор предоставить - дати до вибору, полишити на вибір.* * *ви́бір, -борувы́боры — мн. ви́бори, -рів
-
2 двухстепенный
двоступене́вийдвухстепе́нные вы́боры — двоступене́ві ви́бори
-
3 непрямой
непрямий, непростий; (неискренний) нещирий, непрямодушний, криводушний.* * *1) непря́мий; ( кривой) криви́й2) ( чуждый прямоты) непрями́й; ( неоткровенный) невідве́ртий; ( неискренний) нещи́рий\непрямой о́й отве́т — непряма́ ві́дповідь
\непрямой о́й челове́к — непряма́ (невідве́рта, нещи́ра) люди́на
3) ( косвенный) непрями́й\непрямой о́е доказа́тельство — мат. непряме́ дове́дення
\непрямой ы́е вы́боры — непрямі́ вибори́
-
4 равный
1) рі́вний; ( одинаковый) одна́ковий, одна́кий; ( тождественный) тото́жний\равныйые ме́жду собо́й величи́ны — рі́вні між собо́ю величи́ни, одна́кові величи́ни
\равныйый по величине́ — рі́вний (одна́ковий) [за] ро́зміром; (по объёму: [за] о́бсягом)
\равныйые промежу́тки вре́мени — рі́вні (одна́кові) про́міжки відти́нки ча́су
в \равный ом коли́честве — у рі́вній (в одна́ковій) кі́лькості
не \равный ого досто́инства — не одна́кової (не рі́вної) ва́ртості
при про́чих \равный ых усло́виях — за і́нших рі́вних умо́в
\равныйый тала́нтом кому́ — рі́вний тала́нтом кому́
\равный ым о́бразом — так са́мо, [а] та́кож и тако́ж
с \равный ой ско́ростью — з одна́ковою шви́дкістю
2) (равноправный, основанный на равноправии) рі́вний\равныйое — и
прямо́е избира́тельное пра́во — рі́вне і пряме́ ви́борче пра́во
\равныйые вы́боры — рі́вні ви́бори
\равныйый среди \равный ых — рі́вний серед рі́вних
3) ( равняющийся) яки́й (що) дорі́внює\равныйый, \равный вен чему́ — дорі́внює чому́
пло́щадь квадра́та \равный на́ произведе́нию дву́х его́ сторо́н — пло́ща квадра́та дорі́внює до́буткові дво́х його́ сторі́н
-
5 тайный
тає́мний; (потайной, затаённый) потайни́йта́йная мысль — тає́мна (потайна́) ду́мка
та́йная причи́на — тає́мна причи́на
та́йное о́бщество — тає́мне товари́ство
та́йные вы́боры — тає́мні ви́бори
та́йная ве́че́ря — церк. та́йна вече́ря
См. также в других словарях:
Боры — название нескольких населённых пунктов: Боры посёлок в Архангельск Архангельской области. Боры деревня в Приморском районе Архангельской области. Боры деревня в Вичугском районе Ивановской области … Википедия
боры — боры, боров, борам, боры, борами, борах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
борық — тартты. Ақ сүйрегін жеу үшін борықты су астынан тартып, суырып алды. Тізіліп өзен үстінен, Ұшады құстар аспандап. Балдырлы қамыс ішінен Т а р т а д ы б о р ы қ қасқалдақ (Ж. Тоғашев, Атырау., 21) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
боры́ — боры, ов (складки) … Русское словесное ударение
боры — бор ы, ов (складки) … Русский орфографический словарь
боры — мн., Р. боро/в (складки) … Орфографический словарь русского языка
боры — бор/ы … Морфемно-орфографический словарь
борық — зат. Сулы жерде өсетін жұмсақ, ақсүйрік тамырлы, қамыс тәрізді өсімдік. зат. кәсіб. Аутартатын ұршық ағаш … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
борық — 1 (Шығ.Қаз., Зайс.) ау тартатын ұршық ағаш. Қысты күні мұз астына салған ауды б о р ы қ арқылы тартып алады. Б о р ы қ т ы атпен тартады (Шығ.Қаз., Зайс.) 2 (Сем., Ұрж.) борсыған, шалшық су. Біздің жерде ішуге жарамайтын б о р ы қ сулар көп (Сем … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
борықтық — зат. ауыс. Жұмсақтық, бостық, жасықтық. – Аға, мен журналистика факультетіне түсем! – дедім, енді әлгі бір сәттегі б о р ы қ т ы ғ ы м ғайып боп (Ә. Ыдырысов, Тұлға., 20) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
борықтану — (ҚХР) сасу, божу. Қышқыл ашты тағамдармен ұдайы тамақтандырғандықтан, оның б о р ы қ т а н ғ а н исі мүңкіп …кетті (ҚХР) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі