-
1 борщ
борщ (р. -щу). Любитель, -ница -ща - борщівник, -ниця. Есть борщ - борщувати. Прил. борщевий, борщовий. Борщ без приправы, безо всего - нізчимний борщ.* * *кул.борщ, -у -
2 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
3 ботвинья
кушанье) холодець (р. -дцю), холодник, холодний борщ. [Треба сьогодні зробити холодний борщ з раками].* * *кул.холодни́к, -у, холоде́ць, -дцю́, холо́дний борщ (-у) -
4 приправлять
приправливать, приправить1) (приделывать что к чему) приправляти, приправити, (во множ.) поприправляти що до чого. [Приправив засув]. -влять набор, типогр. - приладжувати, приладити, пририхтовувати, пририхтувати (складання);2) что чем - заправляти и заправлювати, заправити, (о множ.) позаправляти и -правлювати, смачити, посмачити, засмачувати, засмачити, присмачувати, присмачити що чим, (гал.) заряджувати, зарядити що чим, (салом) затушковувати, затушкувати, (толчёным салом или зеленью) затовкувати, затовкти, (о мног.) позатушковувати, позатовкувати, (жиром пережаренным с мукой) затирати, затерти, засмажувати, засмажити, (пережареным салом) зашкварювати, зашкварити, (во множ.) позатирати, позасмажувати, позашкварювати що чим, (перцем) заперцьовувати, заперцювати, заперчити, (мёдом) медити, помедити що. [Заправляла борщ олією (Гр.). Нема чим картоплі посмачити (Звяг.). Куліш пісний. Чом-же та його не засмачила? (Грінч. II.). Юшку салом затушкую (Г. Барв.). Жінко, вари, лишень, гречані галушки, та сито їх із салом затовчи (Рудч.). Чи страву вже позатовкувала? (Харк.). Затирати борщ (Гр.)]. Приправленный -1) приправлений до чого;2) заправлений, посмачений, засмачений, присмачений, затушкований, затовчений, затертий, засмажений, зашкварений, (перцем) заперчений, (маслом, жиром) мащений. [Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Борщ, галушки і картоплю мащену до огірків (Проскурівна)]. -ться -1) приправлятися, бути приправленим;2) заправлятися, бути заправленим, смачитися, бути посмаченим. засмаченим и т. д.* * *несов.; сов. - припр`авить1) кул., перен. приправля́ти, припра́вити, присма́чувати, присмачи́ти; несов. посмачи́ти2) полигр. прила́джувати, прила́дити -
5 борщевик
бот.; тж. борщ`овникборщівни́к, -а -
6 довариваться
довариться доварюватися, доварити, -ся, докипати, докипіти, упрівати, упріти, умлівати, умліти, домлівати, домліти. [Обід уже доварюється. У нас сьогодні і борщ недокиплений, і каша не впріла. Засунь борщ далі, хай умліває. Не вмлілого м'яса і їсти не візьмусь].* * *несов.; сов. - довар`итьсядова́рюватися, довари́тися -
7 жаркое
жареное (жареное мясное блюдо) печеня, печене (р. -ного), печево (р. -ва), смаженя (редко жареня). [Перша страва - борщ, друга - бараняча печеня. Носили у ночвах печеню, шматочками покраяну (Кв.). Борщ, каша ще й печене, чвертка бараняча]. -кое из воловьего мяса - волова печеня, волове (р. -вого).* * *кул.пече́ня, жарке́, -о́го; пече́не, -ого, смажени́на; диал. квасо́к, -ску́ -
8 жирный
1) гладкий, ситий, опасистий. Очень жирный - гладючий, гдаденний, ситенний. [Вона трясла гладкими боками (Коцюб.). Ото, яка гладюча жінка! Обличчя сите. Купив собі двох кабанців, годував, доглядав їх - такі ситі були (Коцюб.)]. Жирный человек - гладиш, гладун, (о женщине) гладуха, гладуля. [Ач гладуха - трясе салом (Коцюб.)];2) ситий, масний; (о глине, земле) масткий, сит[н]ий; (о земле) буйна. [Борщ дуже ситий. Треба, щоб каша на пироги масна була. Десь узялася на керсетці масна пляма (= жирное пятно). Глина там така гарна, мастка, як помастиш, то ніколи не поколеться. Це з ситої землі хліб. Буйна земля (Хотин. п.)]. Жирная капля на жидкости - скалка, скалочка, скалина, скалиночка. [На борщі хоч-би тобі скалочка - мабуть він сала й не бачив]. Жирный блеск, мин. - масний блиск.* * *1) жи́рний; (содержащий много жира; сочный) си́тий; (пропитанный жиром, замасленный) масни́й, мастки́й\жирныйая трава́ — жи́рна (сита) трава́
\жирныйый кусо́к — жи́рний (перен. ла́сий) шмато́к (кусо́к)
\жирныйый шрифт — тип. жи́рний шрифт
\жирныйая земля́ — жи́рна (си́та, масна́) земля
2) (толстый, упитанный) жи́рний, си́тий, гладки́й, опа́систий;3) (перен.: густой) жи́рний, масни́й, мастки́й -
9 заправлять
и Заправливать заправить1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.* * *несов.; сов. - запр`авить1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити -
10 зелень
1) (травы) зелень (-ни), зелення, зеленина, зілля, зело, май (р. маю); (вообще) зелена поросль (-слі); (на дереве) брость (-сти), (соб.) бростя (-стя); (на кочке среди воды) купина, куп'я (-п'я), (для украшения на Тройцу) клечання, май; (лука, чеснока) пір'я (-р'я), пір'ячко; (стрелки огурцов и пр.) гудина, гудиння;2) (овощи) городина, зеленина, (для борща) закришка, бутвиння. Класть -лень в борщ - закришувати, закришити борщ чим;3) (всё незрелое) зеленець (-нцю);4) (на меди) їдь; (плесень) цвіль (-лі);5) (зелёный цвет) зелена барва, пазелень. Убирать, убрать -ленью - маїти, обмаїти, умаїти, квітчати, уквітчати. Покрыться -нью - зазеленіти, (вполне) узеленіти; (заплеснеть) зацвісти, поцвісти, цвіллю взятися. [Ще синій ліс не взеленів (Тичина). Чоботи цвіллю взялися (поцвіли)].* * *зе́лень, -ні; ( растительность) зеле́нощі, -щів, поэз. зело́, кле́чання; ( травянистое растение) зі́лля, уменьш.-ласк. зі́ллячко; (кул.) за́кришка -
11 свекольник
1) см. свекловичник2) кул. ю́шка з бурякі́в, пі́дчас (-у) з бурякі́в (з бурячи́ння); ( борщ) борщ, -у -
12 Деделя
деделюшки, бот. Heraclcum sibiricum L. борщ, борщівник, козел. -
13 Объядение
1) см. Обжорство;2) самий смак, розкіш. Пирог (борщ и т. п.) просто об'ядение - пиріг (борщ і т. и.) такий смачний, що язика з ним проковтнути можна; таке смачне: їси й не наїсися. -
14 борщок
-
15 брюхо
черево, пузо. Брюхо отрастить - зачереватіти, запузатіти. На брюхе шёлк, а в брюхе щёлк - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Плохо лежит - брюхо болит - лихий сховок і доброго спокусить. Брюхом хочется - хочеться аж-аж.* * *че́рево, пу́зо -
16 бурда
бурда, люра. [Якоїсь бурди замість пива дав. Не борщ, а якась люра].* * *бурда́ -
17 вкус
1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.* * *1) смак, -у2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра -
18 вкусный
смачний, смаковитий, добрий (на смак), ласий, сласний. [Смачна їжа. Смаковиті яблука. Добрий борщ. Все-б їй ласенького та добренького]. Делаться, сделаться вкуснее - смачнішати, посмачнішати, смачніти, посмачніти.* * *смачни́й; смакови́тий, до́брий [на смак]; ( лакомый) ла́сий -
19 выкипать
выкипеть википати, википіти; (медленно) випрівати, випріти, вимлівати, вимліти. [Вода википіла. Борщ випрів, вимлів].* * *несов.; сов. - выкипетьвикипа́ти, ви́кипіти -
20 выливать
вылить1) виливати, вилити, вилляти; (опрокидывая) вивертати, вивернути. [Виверни воду з діжки. Глечики повивертала];2) висипати, висипати. [Висип у миску всенький борщ. Висип окріп із баняка в ночви = вылей кипяток из котла в корыто]. -ать, - ить напиток в рот - хилити, вихиляти, вихилити. [Вихилив дві чарки];3) (колокол, статую и т. п.) лити, виливати, вилити. Вылитый -1) вилитий, виллятий, висипаний, вихилений. [Де-ж тая барилочка, що виллята горілочка?]2) вилитий, злитий, виливаний. [Кремезний, як з криці злитий (Коц.). Виливаних богів не будеш робити];3) похож, как вылитый - як викапаний. [Син - викапаний батько. Ми всі, як викапані, скидаємся один на одного (Крим.)].* * *несов.; сов. - в`ылить1) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти и мног. повилива́ти; ( пищу) висипа́ти, ви́сипати2) ( изготовлять литьём) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти
См. также в других словарях:
борщ — борщ, а … Русское словесное ударение
борщ — борщ/ … Морфемно-орфографический словарь
БОРЩ — первое блюдо; заправочный суп (см.) острого вкуса. Приготовляют борщ мясной (из говядины, баранины, свинины, копчёной грудинки и т. п.), грибной, овощной, иногда с рыбой. К борщу обычно подаётся сметана; часто также подают и ватрушки. Борщ мясной … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
борщ — Основное первое блюдо украинской кухни. Получило широкое международное распространение и признание. Имеет около дюжины разновидностей, что связано с разобщением в прошлом украинских земель, с существованием разных частей украинского народа в … Кулинарный словарь
БОРЩ — БОРЩ, борща, муж. Суп со свеклой и другими овощами. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БОРЩ — БОРЩ, а, муж. Суп со свёклой и другими овощами. | уменьш. борщок, щка, муж. (разг.). | прил. борщовый, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
БОРЩ — муж. квашеная свекла; | род щей, похлебка из свекольной кваши, на говядине и свинине или со свиным салом. | Растение Acanthus или Heracleum (sphondylium et sibiricum), борщевник, пучки, бодран, роженец, опаль, вонючка, коего стебли едят сырьем;… … Толковый словарь Даля
борщ — борщевский, свекольник, борщок, суп Словарь русских синонимов. борщ сущ., кол во синонимов: 11 • бодран (4) • … Словарь синонимов
Борщ — суп, в состав к рого входит свекла. Похожие блюда знают и др. народы (румын. борщ, польск. борщец и т. д.), однако в Польше Б. появился лишь в 18 в., а в России упоминается в памятниках 16 17 вв. На Украине известен очень давно. Считается, что… … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
Борщ — м. Жидкое кушанье, приготовленное из свеклы и капусты с добавлением других овощей и различных приправ. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
борщ — борщ, а, твор. п. ом … Русский орфографический словарь