-
1 бом
межд. -
2 захлёбом
с \захлёбом ом — захлина́ючись
-
3 Нагрёбом
нрч. нагребом, унагріб. -
4 небо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) не́бо\небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо
до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру
до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с
[отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́
[как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)
с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)
упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]
ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]
на небеси́ — на небеса́х
на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)
\небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє
о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!
под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом
свод \небо ба — см. небосвод
-
5 нёбо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) анат. піднебі́ння2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння -
6 вздыбливаться
несов.; сов. - взд`ыбиться1) ( становиться на дыбы) зди́блюватися и ди́битися и диби́тися, зди́битися, става́ти (підніма́тися, підійма́тися, зво́дитися) на диби́ (на дибки́, ди́бки), ста́ти (підня́тися, підійня́тися, зве́стися) на диби́ (на дибки́, ди́бки), става́ти го́пки, ста́ти го́пки2) ( подниматься дыбом) зди́блюватися и ди́битися, зди́битися, става́ти (встава́ти, підніма́тися, підійма́тися) ди́бом, ста́ти (вста́ти, підня́тися, підійня́тися) ди́бом -
7 дыбом
нар. (вверх, торчком) дибом, диба, дубом, дуба, сторче[о]м, догори. [Волос дибом став. Диба стала грива (Гліб.). Аж волосся стає дубом].* * *нареч.ди́бом, ди́ба, дибала́, сторч, сторчака́, сто́рчки, сто́рчма, ста́вма; ца́па, ца́пки, цапко́м; во́лосы\дыбом [встаю́т, стано́вятся] — воло́сся ди́бом [встає́, стає, підійма́ється]
-
8 кормиться
кармливаться годуватися, (редко) кормитися; харчуватися, контентуватися чим и з чого, (питаться) живитися чим, з чого, споживлятися, заживлятися чим; (зимой) зимуватися; (столоваться) столуватися. [Не хлібом я, - зідханнями годуюсь (Куліш). Инші по пущах селами сідали і звіроловством та пасікою кормилися (Куліш). Буде чим харчуватись (Коцюб.). Живились овочами садовими (Крим.). Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Вони хлібом з низових земель заживлялися (Куліш)]. -ться от трудов своих - годуватися з своєї праці (своєю працею); контентуватися із своїх ручок та пучок (Г. Барв.). Он с трудом -тся - він ледве-ледве прогодовує себе, заробляє собі на прожиток (на прожиття).* * *1) годува́тися, ко́рмитися2) годува́тися; харчува́тися3) годува́тися -
9 нищенствовать
старцювати, жебрачити, жебрати, жебрувати, (о нищем ещё) дідувати, (ходить по миру) з торбами (з торбою, з довгою рукою, по жебрах, на жебри, за прошеним или проханим хлібом) ходити, попідвіконню ходити; (жить в нищете) злиднювати, голодні злидні годувати (Шевч.), за проханим хлібом жити. [(Хоч які вони) злидарі, а старцювати не піде жоден (М. Левиц.). Пішов уже жебрувати (Номис)].* * *1) старцюва́ти, -цюю, -цю́єш, жебрува́ти, жебра́чити, же́брати; ходи́ти попідвіко́нню (на же́бри)2) ( жить в нищете) жи́ти (живу́, живе́ш) в зли́днях (в убо́зтві), злидарюва́ти, -рюєш, злиднюва́ти, -рю́ю, -рю́єш -
10 стоять
1) стоя́тивре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)
\стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го
\стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)
\стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́
\стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)
\стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що
\стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися
\стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)
\стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега
\стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті
\стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́
\стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці
стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть
\стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді
\стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі
сто́йте! — сті́йте!
2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому) -
11 обдувка дробью
обдува́ння дро́бом; обдува́ння коле́ктора -
12 сплачивание зубом
спо́ювання зу́бомРусско-украинский политехнический словарь > сплачивание зубом
-
13 обдувка дробью
обдува́ння дро́бом; обдува́ння коле́ктора -
14 сплачивание зубом
спо́ювання зу́бомРусско-украинский политехнический словарь > сплачивание зубом
-
15 споювання зубом
спла́чивание зу́бомУкраїнсько-російський політехнічний словник > споювання зубом
-
16 бабничать
см. Бабить.* * *1) ( проявлять слабохарактерность) бути ба́бою2) ( быть бабником) бу́ти бабіє́м (ба́бичем, баболю́бом)3) бабува́ти, ба́бити -
17 бедно
убого, бідно, мізерно, нужденно, злиденно, тісно. [Тісно їм живеться, заробітки малі, так що й хлібом бідкаються]. Бедно на что - тонко на що. [У нас на гроші тонко].* * *нареч.бі́дно; мізе́рно; убо́го, злиде́нно, нужде́нно -
18 благо
I. добро, благо, пожиток. [За благо рідного народу. Для загального добра. Праця на пожиток країні нашій]. Блага - добра, достатки, блага. [На світі достатки дуже нерівно між людьми поділено (Єфр.)].II. нар. гаразд, гаразд що (гаращо), добре що. [Да ми й хлібом закусимо, гаращо чарку дано].* * *I сущ.1) бла́го; ( добро) добро́2) в знач. сказ. до́бре, гара́зд; ( очень хорошо) ду́же до́бре; ( счастье) ща́стяII союздо́бре що, гара́зд що; ( тем более что) тим бі́льше що -
19 встречать
-ся, встретить, -ся стрічати, -ся, стрінути, -ся, стрівати, -ся, стріти, -ся, зустрічати, -ся, зустрівати, -ся, зустріти, -ся; (застигнуть) зуспі[и]ти кого, спобігти; (итти навстречу) перестрівати кого, перестрічати, перестріти кого; ( случайно) здибати, -ся, здибати, -ся, подибувати, -ся, надибати, спотикати, -ся, спіткати, -ся. В-ать с хлебом-солью - вітати хлібом-сіллю.* * *несов.; сов. - встретить(кого-что) зустріча́ти, зустрі́нути и зустрі́ти, стріча́ти и стріва́ти, стрі́нути и стрі́ти и диал. стрі́тити (кого-що); (неожиданно, случайно) спітка́ти сов., зди́бувати и зди́бати, зди́бати (кого́-що), нади́бувати, нади́бати; ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити -
20 гроб
1) труна, домовина, трумна, трумно, дубовина; (долбленый) деревище; (с выпуклой крышкой) горбата труна. Гроб делать - труну будувати;2) (метоним., могила) гріб (р. гробу). Одной ногой в гробу стоять - бути на божій дорозі, над гробом стояти [Я над гробом стою - брехати не хочу], (шутл.) три чисниці до смерти кому. Вогнать кого в гроб - на той світ (в могилу) загнати. Гроба (мн.) - гробки - см. Кладбище.* * *1) труна́, домови́на2) ( могила) моги́ла, домови́на, гріб, род. п. гро́бу, гроб3) (в знач. сказ.: гибель, очень плохо) гробидти́ за гро́бом — ( провожать покойника) проводжа́ти покі́йника
по \гроб [жи́зни] — дові́ку, поки́ й ві́ку [мого́], до са́мої сме́рті
См. также в других словарях:
БОМ — 1. (стар.), см. Бон. 2. (Royal) слово, прибавляемое ко всем парусам, рангоутным деревьям, снастям и такелажу, принадлежащим бом брам стеньге. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
бом — (гол. boom) мор. первая составная часть сложных слов, обозначающих названия предметов и приспособлений, относящихся к четвертому снизу колену мачты парусного судна, напр.: бом брам рей, бом брамсель. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, ,… … Словарь иностранных слов русского языка
бом- — и БОМ БРАМ (голланд. born и bram) (мор.). Первая часть составных названий предметов и приспособлений, относящихся к четвертому ярусу парусного вооружения судна, напр. бом брам стеньга, бом кливер. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Бом — Бом узкий, трудный проход по ущелью[1] Бом фамилия Бом, Дэвид Примечания ↑ БОМ См. также БОМ … Википедия
Бом- — Первая часть сложных слов, вносящая значение: имеющий отношение к четвертому снизу колену мачты парусного судна, связанный с ним (бом брамсель, бом кливер, бом салинг и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
БОМ — или бон муж., нем., голланд. застава, запор, заворы, для временной задержки путников; шлагбаум, шлагбон, шламбов, застава из поперечного через дорогу бревна, лежащего на перевесе; запор, перевес, журав, очеп. Подвысь бон. | Застава на воде,… … Толковый словарь Даля
бом — межд. Обозначает низкий, гулкий звук от удара колокола. * * * бом (эвенк.), высокая отвесная стена, крутой склон речной долины; труднопроходимое ущелье (Алтай, Саяны, Забайкалье). * * * БОМ БОМ (эвенк.), высокая отвесная стена, крутой склон… … Энциклопедический словарь
БОМ — ближнепольный оптический микроскоп физ. БОМ уголь бурый орех мелкий энерг. БОМ беспоршневая отсадочная машина БОМ Большой Обуховский мост … Словарь сокращений и аббревиатур
БОМ — БОМ, межд. (детск.). Звукоподражание, воспроизводящее звук колокола. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
бом — БОМ, межд. (детск.). Звукоподражание, воспроизводящее звук колокола. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БОМ — БОМ, межд. (детск.). Звукоподражание, воспроизводящее звук колокола. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова