-
1 потолок
-
2 потолок
-
3 потолок
стеля, (редко) стіль (р. стелі от стеля), (гал.) повала.* * *1) сте́ля; диал. пова́лабрать с потолка́ — бра́ти з голови́ (зі сте́лі, з пові́тря)
2) ав. сте́ля; (перен.) межа́, [найви́ща] то́чка, [найви́щий] рі́вень, -вня3) ( чердак) диал. гори́ще -
4 динамический потолок
динамі́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > динамический потолок
-
5 практический потолок
практи́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > практический потолок
-
6 статический потолок
стати́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > статический потолок
-
7 теоретический потолок
теорети́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > теоретический потолок
-
8 динамический потолок
динамі́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > динамический потолок
-
9 практический потолок
практи́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > практический потолок
-
10 статический потолок
стати́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > статический потолок
-
11 теоретический потолок
теорети́чна сте́ляРусско-украинский политехнический словарь > теоретический потолок
-
12 небо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) не́бо\небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо
до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру
до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с
[отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́
[как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)
с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)
упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]
ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]
на небеси́ — на небеса́х
на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)
\небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє
о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!
под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом
свод \небо ба — см. небосвод
-
13 настильный
техн.насти́льний; (пол, потолок и т. п.) ви́стелений, сте́лений -
14 настильный
техн.насти́льний; (пол, потолок и т. п.) ви́стелений, сте́лений -
15 вистелений
-
16 капать
капнуть и Кануть1) (падать каплями) капати (-паю, -паєш и каплю, -плеш, -плють), капнути, крапати (-паю, -паєш и -плю, -плеш), крапнути, (иногда: о дожде, крови) цяп(к)ати, цяпнути и цянути, (о слезах, крови иногда) канути, сов. канути; (учащённо, беспрерывно) капотіти, крапотіти, ляпотіти, цяпотіти. [Чую сльози на моє лице капають, капають (Грінч.). Дощик, дощик капає дрібненько (Пісня). Дощик крапле (Рудч.). Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле (Пісня). Капле кровця у криницю (Рус. Дн.). Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка). Кровцю пустила - кровця цяпала; де кровця цяпне, церковця стане (Kolb.). Ой зоре, зоре! - і сльози кануть (Шевч.). З палаша кровця кане (Голов.). Дощик, дощик, аж із стріхи капотить (Пісня). З стріхи ляпотить (Грінч. III). День і ніч дощі холодні б'ють о вікна, цяпотять (Франко)]. Пот -пал с его лица - піт капав йому з лиця. С кровли -плет - з стріхи капає, капле. Свеча -ет - свічка капає. Над нами не каплет - на голову нам не тече; дощ не йде;2) -пать, капнуть что (лить по капле) - капати, капнути що у що, куди. -пай лекарство по пяти капель в ложечку воды - капай ліки по п'ять крапель у ложечку води;3) (пропускать сквозь себя капли) протікати, текти. Крыша, потолок -плет - дах, стеля протікає, тече.* * *несов.; сов. - к`апнутькра́пати и усилит. крапоті́ти, кра́пнути, ка́пати и усилит. капоті́ти; (проливать, ронять капли на что-л.) ля́пати и усилит. ляпоті́ти, ля́пнути -
17 коробчатый
коробуватий, коробкуватий, коробчастий, коробчатий. [До цих дверей треба коробчатого замка (Яворн.)]. -тый потолок - склепувата стеля. -тое железо - коритувате залізо.* * *коро́бчастий, коро́бчатий, коробува́тий -
18 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
19 лепной
ліпний, виліпний, ліплений, виліплений; (налепной) наліпний. -ное искусство - ліплярське, ліпниче, ліпне мистецтво, мистецтво ліпіння. -ное изображение - ліпне, виліпне (ліплене, виліплене) зображення. -ной мастер - см. Лепщик. -ной потолок - ліпна (ліплена) стеля. -ное украшение - ліпна (наліпна) оздоба.* * *ліпни́й -
20 матица
1) (брус вдоль избы, поддерж. потолок) сволок (-лока), трам (-му), ум. сволочок (- чка), трамок (-мка); (поперечная балка в хворост. или камыш. потолке) сляж, слиж (-жа). [Чорний сволок з вирізаним хрестом аж вилискувався на сонці (Коцюб.)]. Сидеть под -цею (перен: быть свахою) - сватати дівчину на відданні;2) (киль) кіль (-ля);3) (в солеварении) матиця, головна розсільна труба;4) (в неводе) матня;5) (раковина) скойка, черепашка, мушля, (жемчужная) матиця;6) (прорубь для ловли рыбы) вікно, вікнина; см. Прорубь;7) (у славян: лит.-научн. общество) матиця;8) (стар.) см. Подлинник;9) -ца и белая -ца, бот. Bryonia alba L. - переступень (-пня) (чорноягідний), нечіпай-зілля (-лля).* * *1) строит. сво́лок; диал. трямо́к, -мка́, трям2) рыб. диал. матня́, гузи́р, -я
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПОТОЛОК — муж. настилка или подшивка досок под крышей, под стропилами, по матицам, переводинам, балкам, лежащий на стенах строения; дощатая стлань, нередко двойная, сверху и сысподу матиц, отделяющая низ или покои от чердака, верху, подволоки. В жилом доме … Толковый словарь Даля
ПОТОЛОК — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… … Толковый словарь Ушакова
потолок — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… … Толковый словарь Ушакова
ПОТОЛОК — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… … Толковый словарь Ушакова
потолок — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… … Толковый словарь Ушакова
Потолок — летательного аппарата наибольшая высота, которую может набрать летательный аппарат при данном полётном весе. Различают статический потолок (для вертолётов потолок висения), практический потолок и динамический потолок. П. является одной из… … Энциклопедия техники
ПОТОЛОК — 1. Потолок самолета предельная высота подъема самолета при данной нагрузке. 2. Максимальная высота, которую может достигнуть данный дирижабль или аэростат. Различают: статический потолок высоту, достигаемую при сбрасывании всего балласта и при… … Морской словарь
ПОТОЛОК — максимальный предел кредита, который по закону может быть предоставлен банком клиенту. Словарь финансовых терминов. Потолок Потолок установленный регулирующим органом верхний предел процентной ставки по долгосрочным долговым обязательствам с… … Финансовый словарь
ПОТОЛОК — должен иметь достаточно плотную, непроницаемую для воздуха, отделку, особенно потолок чердачного перекрытия (см.). Наиболее распространённая отделка потолка штукатурка. Оштукатуренный потолок, как правило, окрашивают в светлые тона, обычно в… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
потолок — верх, верхушка; высота, потолочина, артесонадо, подволок, дальше некуда, плафон, предельная возможность, предел Словарь русских синонимов. потолок см. предел 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. А … Словарь синонимов
потолок — ПОТОЛОК, лка, м. Что л. хорошее, отличное, самое высокое. потолок машина! … Словарь русского арго
