Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

боже!

  • 21 holy

    1. n
    святиня; святилище
    2. adj
    1) (тж H.) святий; священний; церк. найсвятіший

    holy bread — церк. проскура

    H. City — Священне місто (Єрусалим, Рим та ін.)

    H. Cross — церк. хрест господній

    H. Family — рел. свята родина

    H. Trinity — рел. свята трійця

    H. Father — його святість (римський папа)

    H. Mother — мадонна, богоматір, богородиця, пречиста

    H. See — найсвятіший престол; папський престол, Ватикан

    H. Scripture — святе письмо, біблія

    2) священний

    H. Alliance — іст. Священний союз

    3) праведний, безгрішний; непорочний; благочестивий, побожний; святий
    4) жахливий, надзвичайний

    a holy terror — жахлива людина; відьма

    holy mackerel (Moses, Mother of God)! — боже мій!, боже праведний!

    holy clover — бот. еспарцет

    holy fire — мед. бешиха; антонів огонь

    holy-water sprinkle — церк. кропило

    * * *
    I n
    1) святиня; святилище
    2) ( Holy) Господь, Всевишній
    II a
    1) ( часто Holy) святий; священний; святійший

    holy bread — цepк. проскура

    holy oil — цepк. миро

    Holy Cross day — цepк. Здвиження ( честного хреста) ( свято)

    Holy Communion /Table/ — цepк. святе причастя

    (Most) Holy Father — його святість ( Римський Папа)

    Holy Mother — мадонна; Богоматір, Богородиця

    Holy See — святійший престол; папський престол, Ватикан

    Holy Writ /Scripture/ — Священне писання, Біблія

    2) (Holy) священний
    3) праведний, безгрішний; непорочний; благочестивий
    4) жахливий, страшенний, надзвичайний

    English-Ukrainian dictionary > holy

  • 22 jeez

    int розм.
    боже!; ого!
    * * *
    Боже!, Господи! ( перекручене Jesus)

    English-Ukrainian dictionary > jeez

  • 23 Jesus

    n ч. ім'я
    1) Джізус
    2) бібл. Ісус
    * * *
    n
    1) peл. Ісус

    English-Ukrainian dictionary > Jesus

  • 24 Miserere

    n лат.
    1) благання про милосердя (прощення)
    2) церк. «помилуй мя, боже», мізерере (псалом)
    * * *
    n; лат.; церк.
    "помилуй мя, Боже", мізерере ( псалом); благання про прощення, милосердя

    English-Ukrainian dictionary > Miserere

  • 25 visitation

    n
    1) офіційний візит
    2) розм. тривалий (затяжний) візит
    3) відвідання, обхід; об'їзд
    4) право відвідання (дитини за рішенням суду)
    5) рел. випробування, кара; божа кара
    6) юр. огляд, обшук (кораблів)
    7) переліт (приліт) птахів не в сезон
    8) поет. гість з іншого світу; небесний пришелець
    * * *
    n.
    1) відвідування, обхід, об’їзд; visitation of the sіck відвідування /обхід/ хворих вдома; юр. право на відвідування ( дитини залишеної судом в одного з батьків)
    2) офіційний огляд, інспекція; = vіsіt n. 3
    4) рел. іспит, кара; “кара боже”; а visitation of God for the people’s sіns покарання боже за гріхи; dіed by the visitation of God загинув від руки божої (ч.асто про раптову смерть); year marked by a visitation of pestіlence рік, відзначений навалою чуми
    6) поет. гість з іншого світу; небесний прибулець

    English-Ukrainian dictionary > visitation

  • 26 wig

    1. n
    1) перука, парик
    2) жарт. волосся, шевелюра, чуприна; чубок
    3) посадова особа в перуці (суддя тощо); сановник, вельможа; велике цабе
    4) розм. прочухан
    5) амер., розм. голова, мозок
    6) амер., розм. інтелігент; розумаха
    7) амер., розм. білий (у мові негрів)
    2. v
    1) надівати перуку
    2) розм. дати прочухана; посварити
    3) амер., розм. набридати (комусь), чіплятися
    4) амер., розм. утішатися, зазнавати насолоди; блаженствувати
    * * *
    I n
    1) перука; чуб; волосся, шевелюра
    2) посадова особа в перуці ( суддя); сановник, шишка
    4) cл.; cл. голова, мізки

    to blow one's wig — сходити с розуму, біситися

    5) cл.; cл. інтелігент, розумник
    6) cл.; cл. білий ( в мові негрів)
    ••

    my wig (s)! — Боже мій! ( виражає подив)

    wigs on the green — звалище, бійка; шумна сварка, скандал

    the wig, the scalpel and the cloth — юриспруденція, медицина та церква

    II v
    1) одягати перуку; постачати перуки( акторам)
    2) давати прочухану; вичитувати
    3) cл.; cл. надокучати (кому-н.); приставати
    4) cл.; cл. насолоджуватися ( музикою); блаженствувати

    English-Ukrainian dictionary > wig

  • 27 work

    1. n
    1) робота, праця; труд; справа, діло

    easy (hard) work — легка (важка) праця

    to be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь

    to do no work — не працювати; нічого не робити

    to get (to set) to work — розпочати працювати; взятися за діло

    to go (to set) about (to) one's work — приступати до праці; братися за діло

    I have work to do — мені ніколи; я зайнятий

    2) місце роботи; посада; заняття

    in work — зайнятий; що має місце роботи

    to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи

    what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?

    3) дія; вчинок

    bloody work — злодіяння; кровопролиття

    dirty work — підлота, брудна справа

    4) pl вчинки; діяння

    a person of good works — добродійник, благодійник

    5) виріб; вироби; продукція

    bad (faulty) work — брак

    6) твір, витвір, творіння; праця

    a learned (a historical) work — наукова (історична) праця

    the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)

    the works of God — поет. світ божий

    7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання
    8) обробка

    hot work — тех. гаряча обробка

    9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль
    10) бродіння; піна при бродінні

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    work force — робоча сила; робітники, працівники

    work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада

    work hardening — тех. механічне зміцнення

    work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження

    work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк

    health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія

    2. v
    1) працювати, робити, трудитися
    2) служити, мати роботу (місце, посаду)
    3) примушувати працювати

    to work smb. (oneself) to death — загнати когось (себе) в могилу непосильною працею

    4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень
    5) приводити в рух (в дію)
    6) рухатися, бути в русі; ворушитися
    7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею
    8) розм. використовувати
    9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати
    10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    3. v (past і p.p. тж wrought)
    1) діяти, справляти вплив (on, upon)
    2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці
    3) викликати, завдавати; спричиняти
    4) творити, створювати
    5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати
    6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішувати

    work against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)

    work around — військ. обходити, робити обхід

    work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати

    work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися

    work off — позбутися, звільнитися; збути, розпродати; зганяти (зло)

    work on — див. work away

    work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися

    work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)

    work round — повернути (ся); обігнути

    work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору

    to work it — розм. досягти мети

    to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)

    * * *
    I n
    1) робота, труд; справа; діяльність

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати

    to set /to go/ about one's work — приступати до роботи

    to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати

    I have work to do — я зайнятий, мені немає коли

    at work — зайнятий на роботі, на постійній

    to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)

    loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає

    the forces at work — діючі /рухомі/ сили

    three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)

    a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу

    to set smb; a piece of work — дати кому-н. завдання; виконана робота; місце роботи; заняття; посада

    what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує

    my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/

    3) результат праці; виріб; продукт

    bad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір

    works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]

    a learned [a historical] work — наукова [історична]праця

    collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів

    the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)

    the works of God — пoeт. світ божий

    4) дія, вчинок

    dirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння

    a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння

    5) результат впливу, зусиль
    6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

    open work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка

    hot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь

    8) фiз. робота
    9) дiaл. біль
    10) cпeц. піна при бродінні; бродіння
    11) cл. краплена кість
    ••

    not dry /thirsty/ work — не брудна робота

    to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.

    to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;

    to make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.

    II v
    (worked [-t]; wrought)
    1) працювати, трудитися

    to work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл

    to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.

    we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити

    to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею

    3) діяти, працювати; бути справним

    machinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом

    5) рухатися, бути в русі; ворушитися

    conscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість

    6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

    to work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття

    7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

    to work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання

    this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу

    8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

    to work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)

    to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого

    10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

    he worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати

    11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

    to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди

    to work the ruin of smb — погубити кого-н.

    the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху

    the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати

    to work wonders /miracles/ — творити чудеса

    13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати
    14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)
    15)

    to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.

    to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.

    16)

    to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.

    to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори

    17) (past, p. p. wrought)

    to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля

    18)

    to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.

    to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.

    19)

    to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан

    to work smb free — звільнити кого-н.

    to work smth tight — поступово затягувати що-н.

    to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан

    20)

    to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі

    the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу

    to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд

    it won't work — це не вийде; номер не пройде

    to work it — cл. досягнути мети

    to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"

    English-Ukrainian dictionary > work

  • 28 would

    I
    n
    1) потяг, невиразне бажання (прагнення)
    2) (the would) бажане; воля
    II
    v
    1) допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу, узгодженого з минулим часом у головному реченні

    she told us she would come at five — вона сказала нам, що прийде о п'ятій (годині)

    2) допоміжне дієслово для утворення умовного способу
    3) службове дієслово, що виражає звичну або повторювану дію в минулому

    he would stand for hours watching the machine work — він, бувало, цілими годинами спостерігав за роботою машини

    he would often call on us — він, бувало, часто заходив до нас

    4) модальне дієслово, що виражає:
    а) упертість, наполегливість

    I warned you, but you would do it — я застерігав вас, але ви неодмінно стояли на своєму

    I would have stayed there forever — я з задоволенням лишився б там назавжди; в) імовірність

    that would be his house — це, мабуть, його дім

    5) ввічливе прохання

    would you help me, please — будьте (такі) ласкаві, допоможіть мені

    would to God it were a mistake — о, Боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!

    * * *
    I [wud] n
    1) тяга, невиразне бажання або прагнення
    2) ( the would) воля (в противоп. долгу или необходимости)
    II [wud] v
    (повна форм; wad, ad, d (редуковані форми))
    2) виражає волю, бажання, схильність; I would not do it for anything я ні за що не стану цього робити
    3) виражає перевагу I would rather stay at home я з великим задоволенням залишився б дома; I would rather not speak about it мені б не хотілося про це говорити
    4) виражає сильне бажання: I would I were young again як я хотів би знову стати молодим
    5) виражає прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)

    would you (kindly) pass the salt — є будь ласка, передайте ( мені) сіль

    6) виражає пропозицію, сумнів

    that would be he! — це, мабуть, він!

    this explanation would seem satisfactory — даного пояснення, мабуть, достатньо

    7) виражає дію, що повторюється або є звичною

    he would often call on us — він, бува, до нас заходив

    she would get up very early — вона, як правило, дуже рано вставала

    8) неправ. див. should; в 1-ій oc. од., мн.: I would be glad to go there я був би радий туди поїхати ІІІ Б допоміжне дієслово
    9) в підрядному доповнювальному слугує для вираження майбутнього часу, узгодженого з минулим часом в головному реченні

    he told me he would be there — він сказав мені, що буде там

    10) слугує для утворення форм 2-ої 3-ої oc. умовного способу в головному реченні при підрядному умови

    he would come if you invited him — він би прийшов, якби би ви його запросили

    if he were in your place he would do it — він би це зробив, якщо був би на вашому місці

    I wouldn't know — звідки мені знати

    would to God it were a mistake! — о боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!

    English-Ukrainian dictionary > would

  • 29 visitation

    n.
    1) відвідування, обхід, об’їзд; visitation of the sіck відвідування /обхід/ хворих вдома; юр. право на відвідування ( дитини залишеної судом в одного з батьків)
    2) офіційний огляд, інспекція; = vіsіt n. 3
    4) рел. іспит, кара; “кара боже”; а visitation of God for the people’s sіns покарання боже за гріхи; dіed by the visitation of God загинув від руки божої (ч.асто про раптову смерть); year marked by a visitation of pestіlence рік, відзначений навалою чуми
    6) поет. гість з іншого світу; небесний прибулець

    English-Ukrainian dictionary > visitation

  • 30 Господь

    Господь (р. Господа, д. Господеві). Господи! - Господи! Не приведи Господи - не доведи боже, не дай Господи.
    * * *
    рел.
    Госпо́дь, -пода

    Го́споди!; ах ты, Го́споди! — в знач. межд. Боже!; Го́споди!; ах ти, Бо́же [мій]!

    \Господь зна́ет (ве́дает) — Бог [його] зна́є (зна, ві́дає), Госпо́дь [його́] зна́є

    прости́ Го́споди — в знач. вводн. сл. прости́ Го́споди

    Русско-украинский словарь > Господь

  • 31 жизнь

    життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.
    * * *
    життя́; (период существования кого-л.; век) вік, -у; диал. живо́ття

    впервы́е (пе́рвый раз) в \жизнь ни — уперше (пе́рший раз) в житті́ (на віку́); ( до смерти) дові́ку, по́ки [й] віку (життя́)

    дать \жизнь нь кому́ — ( родить) да́ти життя́ кому́, народи́ти (породи́ти) кого́

    Русско-украинский словарь > жизнь

  • 32 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 33 здоровье

    здоров'я, дужість. Отсутствие -вья - безздоров'я. Беречь -вье - шанувати здоров'я. Дай бог -вья кому - дай боже здоров'я кому, поздоров боже кого. Лишить -вья кого - здоров'я збавити кому. Набираться -вья - набирати здоров'я. Ослабевать -вьем - занепадати (занепасти) (на здоров'ї). С надорванным -вьем - занепалий. Его -вье падает - він упадає на здоров'ї. Плохое -вье - лихе здоров'я. Слабый -вьем - кволий. Пить (выпить) за чьё -вье - пити (випити), здоровкатися до кого, поздоровкати кого. Пей (пейте) на -вье - здоров пий, пийте здорові, здорові пивши. Если -вье позволяет, то… - як здоров'я змагає, то… Поправить -вье - порятувати (підправити) здоров'я. Спрашивать о -вьи - питати за (на) здоров'я. Как -вье? - як ся маєш (маєте)? чи живі-здоровї? яково-можете? (гал.) як дужі? На -вье ему - на здоров'я йому, нехай здоров ходить.
    * * *
    здоро́в'я

    Русско-украинский словарь > здоровье

  • 34 любовь

    1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;
    2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];
    3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];
    4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;
    5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.
    * * *
    любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння

    Русско-украинский словарь > любовь

  • 35 наказывать

    наказать
    1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];
    2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -
    1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];
    2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -
    1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);
    2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).
    * * *
    I несов.; сов. - наказ`ать
    ( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́ти
    II несов.; сов. - наказ`ать
    (давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > наказывать

  • 36 небо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) не́бо

    \небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо

    до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру

    до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с

    [отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́

    [как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)

    с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)

    упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]

    ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]

    на небеси́ — на небеса́х

    на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)

    \небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє

    о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!

    под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом

    свод \небо ба — см. небосвод

    2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

    Русско-украинский словарь > небо

  • 37 нёбо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) анат. піднебі́ння
    2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

    Русско-украинский словарь > нёбо

  • 38 ни

    1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;
    2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].
    * * *
    I
    1) част. ні, усилит., ані; ніже́

    ни души́ — ні (ані́) душі́

    ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

    ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

    ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

    2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

    кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

    во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

    как ни на е́сть — хоч би там я́к

    како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    3) союз ні

    ни..., ни... — ні..., ні

    ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к

    II

    ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

    Русско-украинский словарь > ни

  • 39 память

    1) (способность помнить) пам'ять (-ти), (реже) тямка. -ть к числам - пам'ять на числа, до чисел. Твёрдая -ть - добра пам'ять. В здравом уме и твёрдой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (или: в цілому і повному розумі) бувши. Дурная, слабая -ть - ледача пам'ять. Короткая -ть - коротка пам'ять. Врезаться (врезаться) в -ть - в тямки (в тямку) вбиватися (вбитися), в тямку вдаватися (вдатися), в помку даватися (датися), в пам'ять (в пам'ятку) впадати (впасти) кому. [Добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.). Чимсь вона йому в тямки вбилася]. Выбрасывать, выбросить из -ти - викидати; викинути з пам'яти (з тямки, з голови). Держать в -ти - мати на пам'яті (в тямці), держати в голові. Не задержалось в -ти - не впало в пам'ятку, не вдержалося голови. Запечатлевать, запечатлеть в -ти - відбивати, відбити (закарбувати) в пам'яті, в пам'ятку. Запечатлеться в -ти - відбитися в пам'яті, впасти в пам'ятку, бути в тямку. Зараниваться, зарониться в -ть - западати, запасти в пам'ятку. Изглаживаться (изгладиться), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из -ти - виходити (вийти) з пам'яти, випадати (випасти) з пам'яти, зникати (зникнути) з пам'яти, викидатися (викинутися) з пам'яти, вилітати, вилетіти з пам'яти, кому, голови не держатися. [Вона ніколи в мене з пам'яти не виходила і до віку не вийде (Конис.)]. Изощрять, -рить -ть - виправляти (гострити), виправити пам'ять. Лишаться, лишиться -ти - тратити, утратити пам'ять позбуватися, позбутися пам'яти. Оставаться, остаться в -ти - пам'ятатися, запам'ятатися. Притуплять, притупить -ть - притирати, притерти пам'ять. -ть притупилась - пам'ять притерлася. Удержать в -ти - запам'ятати, запам'ятувати. [Він добре запам'ятував кожне слово]. Удерживаться в -ти - держатися голови. Это совсем вон у меня из -ти - це зовсім (геть) випало мені з пам'яти. На -ти вертится - на думці крутиться. Приводить, привести в -ть кого - опам'ятати кого. Приходить, прийти в -ть - до пам'яти приходити, прийти, опам'ятатися. Без -ти - непритомно, без помку. [Він непритомно впав на стілець. Плив без помку]. Не идёт из -ти - не йде з пам'яти, з думки кому що. Без -ти влюблён - шалено закоханий. -ть изменила кому - пам'ять зрадила кого. Если не изменяет мне -ть, то это случилось в прошлом году - коли (як) не зраджує мене пам'ять, то це сталося минулого року (торік). Учить на -ть (наизусть) - учити на пам'ять. С -ти, по -ти - з пам'яти, з голови. Сказать, прочитать по (с) -ти - по пам'яті, з голови проказати. Отшибло кому -ть - памороки забило кому;
    2) (воспоминанье) пам'ять, пам'ятка, пам'ятання, згадка, спомин, споминок (-нку). [Небіжчик лишив добру по собі пам'ять. Пам'ятання про тебе час у мене не відніме (Куліш). Один по однім роки встають у спомині моїм (Черняв.)]. На -ть - на пам'ять, на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на згадування, на пам'ятання, на незабудь про кого, про що. [Я вам на незабудь спишу думки сумні (Л. Укр.)]. В -ть кого - на пам'ять (на спомин, на спогад) про кого, про що. За мою -ть, на моей -ти - за моєї пам'яти. [За моєї пам'яти такого не бувало]. Для -ти - на пам'ятку, на незабудь. [Запишу собі на пам'ятку]. Блаженной -ти - святої пам'яти. По старой -ти - за давньою звичкою. Дай бог -ть, -ти - дай, боже, на пам'ять. [Дай, боже, на пам'ять, у вівторок, чи що не діялось]. Я дам ему о себе -ть - я йому пригадаюся. Приводить, привести что кому на -ть - нагадувати, нагадати, пригадувати, пригадати кому що. [Усе пригадав собі, а того таки не згадав]. Приходить (прийти) на -ть - приходити (прийти) на згадку, навертатися (навернутися) на пам'ять, спадати (спасти) на думку кому, даватися (датися) на згадку, уставати (устати) в думці. [Прийшла йому на згадку давня розмова. Але той мотив ніяк не давався на згадку (Л. Укр.)]. Стёрлась -ть о ком - згладилася пам'ять про кого, слід загув на ким. [Їх давно на світі нема, і слід за ними загув].
    * * *
    1) па́м'ять, -ті
    2) ( воспоминание) па́м'ять, спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка
    3) (способность воспринимать действительность) па́м'ять

    больно́й лежа́л без па́мяти — хво́рий лежа́в неприто́мний (без па́м'яті; без тя́ми)

    Русско-украинский словарь > память

  • 40 помиловать

    I. (пощадить) помилувати кого, (сжалиться) змилуватися над ким. [Вовчики- братіки, помилуйте мене - не їжте. Суд помилував злочинця]. -вать жизнь (освободить от смертн. казни) - горлом дарувати кого. -луй (сохрани) бог - крий боже, боронь боже, хай бог милує кого. -луй, что ты говоришь? -луйте, что вы говорите? - даруй, що ти кажеш? даруйте, що ви кажете? [Даруйте, невже-ж це правда?]. -луй (опомнись), что ты делаешь, - луйте, что вы делаете - схаменись, що ти робиш, схаменіться, що ви робите? Помилованный - помилуваний. Преступник -ван - злочинця помилувано. -ться - бути помилуваним.
    II. помилувати, поголубити кого. -ться - помилуватися, поголубкатися. [Поцілуймося, помилуймося].
    * * *
    поми́лувати

    поми́луй, поми́луйте — та що ти (ви), де́ там; ( полноте) го́ді, [-бо]

    поми́луйте, это чисте́йший вздор — дару́йте (вибача́йте, ви́бачте), це чисті́сінька дурни́ця (нісені́тниця)

    поми́луйте, что вы де́лаете! — схамені́ться, що ви ро́бите!

    Русско-украинский словарь > помиловать

Страницы

См. также в других словарях:

  • БОЖЕ — 1. см. бог. 2. межд. Выражает удивление, восторг, негодование и другие чувства. Б., как здесь красиво! Б., как я устал! • Боже правый! (высок.) восклицание, выражение удивления, восторга, гнева, печали. Боже (ты) мой! (разг.) то же, что боже (во… …   Толковый словарь Ожегова

  • БОЖЕ — БОЖЕ. 1. зват. от бог (церк. книжн. устар.). 2. (чаще в сочетании со словом мой ), межд. Выражает удивление, восхищение, негодование и т.п. (разг.). Боже (мой), как хорошо! Боже (мой), какая гадость! Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

  • боже — боженька, бог, господи Словарь русских синонимов. боже сущ., кол во синонимов: 3 • бог (375) • боженька …   Словарь синонимов

  • БОЖЕ — (обращ. к Богу; в знач. междом.; в составе сочет. междометного типа; см. тж БОЗИ, ОТЧЕ) Боже, как жизнь молодая ужасна, Как упоительно дышит она, АБ898 (I,371); Буду дышать поцелуем твоим, Боже, как скоро часы пронесутся... Боже, какою я страстью …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

  • Боже — Коммуна Боже Beaugeay Страна ФранцияФранция …   Википедия

  • боже — 1. Бо/же зват. к Бог (сохранилось в словосочетаниях, пословицах, поговорках и т.п.) * На тебе, Боже, что мне негоже (посл.) * 2. межд. см. тж. боже мой! …   Словарь многих выражений

  • боже — I. [с прописной буквы] зват. к Бог (сохранилось в словосочетаниях, пословицах, поговорках и т.п.). * На тебе, Боже, что мне негоже (Посл.). Но дай мне зреть мои, о Боже, прегрешенья (Пушкин). II. межд. Выражает восторг, удивление, негодование и т …   Энциклопедический словарь

  • боже — междом. (употр. также в ряде выражений, напр.: дай боже; не дай боже; ни боже мой; на тебе, боже, что нам негоже) …   Орфографический словарь русского языка

  • Боже, Царя храни! — Боже, Царя храни! …   Википедия

  • Боже Правде — Bože pravde русск. Боже правды Автор слов Йован Джорджевич, 1872 Композитор Даворин Енко, 1872 Страна  Сербия Утверждён 2006 …   Википедия

  • Боже спасе — Боже правде Bože pravde русск. Боже правды Автор слов Йован Джорджевич, 1872 Композитор Даворин Енко, 1872 Страна  Сербия Утверждён 2006 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»