-
1 Боже
-
2 Боже
межд.Бо́же, Созда́тель -
3 боже право
-
4 Царство Боже
ЦАРСТВО БОЖЕ - релігійний образ та богословське поняття, зокрема у біблійній традиції, що охоплює ряд визначень сакральної реальності - світу, безпосередньо керованого Богом, наділеного максимальною досконалістю, який є взірцем для духовного зростання віруючих та вдосконалення суспільного життя, а також метою та кінцевим пунктом історичного розвитку людства. У Старому Завіті образ Ц.Б. мислиться за аналогією до традиційної земної монархії, подовженої на "всі віки" та "всі роди". У новозавітному трактуванні поняття "Ц.Б." збагачується насамперед морально есхатологічними та сотеріологічними визначеннями. Ц.Б. зображено як очікуваний ідеальний стан світу, час якого наближається і настане після останнього суду над неправедними. Водночас Ц.Б. є ідеальним духовним станом, внутрішнім виміром моральності: правди, духовної чистоти, розуму, "праведності, миру і радості у Дусі святім". Досягти цього стану зможуть лише праведні, ті, хто любить Бога. Прихід до Ц.Б. означає і перетворення світу, і перетворення людини, освячення її Святим Духом, "народження згори", що і є справжнім спасінням. Образ Ц.Б. трансформується у зв'язку із змінами у християнській топології. Поряд із традиційним образом "входження" до Ц.Б. як переходу зі світу "історичного" до "вічності" народжується образ "Царства Небесного", як продукту граничної моралізації просторової опозиції "верх " низ". Цей образ розкриває віруючим "таємниці" сакрального світу. Зокрема, образ "гірчичного зерна", яке виростає "більше над усі зілля", яскраво ілюструє есхатологічні сподівання християн. З вірою у Божественність Христа та його місії пов'язані також визначення Ц.Б. як Царства Христового.С. Головащенко -
5 Дай, Боже, нашому теляті вовка з'їсти
Ayuda, Dios, a nuestro ternero comer al lobo (se usa para aconsejar a una persona no sobreestimar sus capacidades ni posibilidades)Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Дай, Боже, нашому теляті вовка з'їсти
-
6 Куліш, Пантелеймон Олександрович
Куліш, Пантелеймон Олександрович (1819, побл. містечка Вороніж, Чернігівщина - 1897) - укр. культурний та суспільний діяч, історик, літератор, етнограф. Закінчив місцеву гімназію (1839), деякий час вчився на історико-філологічному від. та юридичному ф-ті Київського ун-ту. Од 1841 р. викладав рос. словесність та історію в навчальних закладах Луцька, Києва, Рівного, Петербурга. К. - один із головних розробників ідеології Кирило-Мефодіївського братства. Хоч до організації братства К. не був причетним безпосередньо, його заарештували і вислали до Тули із забороною писати і друкуватися (заборона була скасована у 1856 р.). У 1861 - 1862 рр. К. разом з Білозерським та Костомаровим організував і редагував перший загальноукр. ж. "Основа"; у 1867 - 1870 рр. керував львівським народовським ж. "Правда" (разом з Вахняним). Основою історичних, літературно-естетичних та філософських поглядів К. був ідеалістичний романтичний світогляд, який згодом зазнав еволюції, головним чином у галузі історії, через перехід до оцінки історичної ролі укр. козаччини та гайдамацького руху як руйнівних історичних сил. К. протиставляв впорядковане станово-класове укр. суспільство нерегульованій козацькій вольниці. Слово Боже, за К., є внутрішньою ідеальною суттю історії; воно проявляється у народних ідеалах, що втілюються у культурних та цивілізаційних здобутках. Освіта і культурний поступ мають протистояти темним стихійним силам руйнування. Антитеза внутрішнього, духовного, Божого та зовнішнього визначає структуру і спрямування мислення К. Внутрішнє виявляє себе у гармонії природи, у поезії, яка здатна безпосередньо висловити "правду серця" (на відміну від раціональної істини), у народних ідеалах, що зберігають Слово Боже. Зрештою консервативна тенденція приводить К. до романтизації минулого ("хутора") як антипода бездуховній урбанізації і цивілізації.[br]Осн. тв.: "Чорна рада" (1857); "Нотатки про Південну Русь". У 2 т. (1856 - 1857); "Історія возз'єднання Руси". У 2 т. (1874 - 1877); "Мальована Гайдамаччина" (1876); "Козаки стосовно держави і суспільства" (1877); "Хутірська філософія та відсторонення від світу поезії" (1879).Філософський енциклопедичний словник > Куліш, Пантелеймон Олександрович
-
7 Бог
-
8 милостивий
gracious, kindмилостивий пане! (звертання) — sir!; ( y листах) Dear Sir!
Боже мій милостивий! виг. — my God!
-
9 упасти
-
10 божественний
рел.боже́ственный -
11 божественність
-ості; рел.боже́ственность -
12 божественно
нар., рел.боже́ственно -
13 божистий
1) бо́жий2) боже́ственный -
14 побожний
1) рел. на́божный, благочести́вый; ( о церковном пении) боже́ственный2) благогове́йный3) ( ревностный) и́стовый -
15 Бог
-
16 одкровення
vahiy; одкровення Боже – vahiyi Ilâhiy -
17 коран
КОРАН (араб. - "те, що читають") - священна книга мусульман. Вважається, що К. існує одвічно, зберігається в Аллаха, який передав його у вигляді одкровення Мухаммеду. К. ділиться на 114 розділів, які називаються сурами, кожна сура ділиться на аяти - фрази чи фрагменти фрази. Мухаммед одержав перше Боже одкровення в місяці рамадан, тому рамадан був вибраний місяцем посту. К. містить настанови, повчання, правила, заборони, накази культового, етичного, юридичного, господарського характеру. К. як джерело віровчення доповнюється іншим, не менш важливим для мусульман джерелом - суною, зафіксованою в хадисах, або переказах про пророка та його учнів. К. є цінною історичною і літературною пам'яткою ранньосередньовічної епохи історії арабів. Він навчає кожну людину відповідальності перед Богом, що повинно забезпечити виправлення існуючих у суспільстві недоліків і несправедливостей.В.Лубський -
18 Ориген
Ориген (185, Александрія - 254) - християнський теолог і філософ, представник ранньої патристики. У творі "Про першооснови" здійснив спробу систематичного викладу основних істин християнства. Біблію О. тлумачив алегорично, розробляючи вчення про три її смисли - "тілесний" (буквальний), "душевний" (моральний), "духовний" (філософсько-містичний). У дусі неоплатонізму О. розглядав Бога-сина - Христа-логоса і Бога-духа як еманації верховного Бога-отця. Христос-логос - Боголюдина виконує у нього космологічну функцію: він як "Боже слово" містить у собі умоглядний світ ідей, за яким твориться природно-людський світ, а сам є посередником між цим світом і Богом-отцем. (У творах О. вперше зустрічається слово "Боголюдина".) Творіння світу хоч і було творінням "з нічого", є не одноразовим актом, а вічним процесом творення все нових світів. Наш світ відрізняється від інших світів тим, що саме в ньому Божественний логос став Боголюдиною і оприявнив функцію спасіння, повернення до Бога; проте після цього повернення настає нове падіння, що веде до утворення нового світу, і так до безкінечності. В 543 р. в едикті імператора Юстиніана І О. було оголошено єретиком. Ідеї 0. як теолога і філософа справили значний вплив на патристику і середньовічну філософію.[br]Осн. тв.: "Про першооснови"; "Про молитву"; "Проти Цельса". -
19 таїнства релігійні
ТАЇНСТВА релігійні (лат. sarramentum) - 1) Таємне, утаємничене, "незбагненне навіть ангелам" (за Біблією), видима дія, за допомогою якої незрима благодать Божа може передаватися віруючим. 2) Певні обумовлені Церквою культові дії, за допомогою яких засвоюється невидима сила Божа і закликається благословіння Боже на зовнішнє життя і діяльність людини. До IV ст. до Т.р. відносили будь-яку культову дію, що породжувала відчуття святості. У православ'ї і католицизмі визнається сім Т.: хрещення; причастя (євхаристія); покаяння (сповідь); священство; миропомазання; малосвяття (соборування); шлюб. У католицизмі вони не є рівнозначними К. ожне з Т.р. має певний догматичний зміст, який, однак, не визнається більшістю протестантських церков, де Т. р. розглядають як звичайні обряди.О. Саган -
20 Федоров, Микола Федорович
Федоров, Микола Федорович (1829, с К. лючі Тамбовської губ. - 1903) - рос. реліг. мислитель. Утопічний проект Ф., викладений у праці "Філософія спільної справи", ґрунтується на ідеї воскрешення померлих, безсмертя живих і переображення земного світу в Царство Боже Ц. я ідея повинна бути усвідомлена людством як спільна, всесвітня справа, необхідною умовою здійснення якої є, за Ф., "регуляція" природи за допомогою волі та розуму. Моральнісне підґрунтя воскрешення становить "супраморалізм", обов'язок щодо батьків-предків, у якому Ф. вбачав не тільки вищу християнську мораль, а й сенс християнства взагалі. Шляхом до здійснення моральнісного ідеалу Ф. вважав позитивну цноту як рішучу протидію жадібній плоті. Політичною передумовою воскреіпецня є, за Ф., самодержавство як батьківська форма правління. Ідея перемоги над смертю приваблювала багатьох сучасників (В. Соловйов, Достоєвський,Толстой), але накреслений Ф. проект відштовхував їх своїм натуралізмом. Сучасні дослідники вважають Ф. предтечею рос. космізму. В 20-ті рр. вчення Ф. пропагували "ліві" євразійці, намагаючись пов'язати його з марксизмом.[br]Осн. тв.: "Філософія спільної справи" (т. 1, 1906; т. 2, 1913); "Твори" (1982); "Твори: В 4-х т." (т. 1, 2, 1995).Філософський енциклопедичний словник > Федоров, Микола Федорович
- 1
- 2
См. также в других словарях:
БОЖЕ — 1. см. бог. 2. межд. Выражает удивление, восторг, негодование и другие чувства. Б., как здесь красиво! Б., как я устал! • Боже правый! (высок.) восклицание, выражение удивления, восторга, гнева, печали. Боже (ты) мой! (разг.) то же, что боже (во… … Толковый словарь Ожегова
БОЖЕ — БОЖЕ. 1. зват. от бог (церк. книжн. устар.). 2. (чаще в сочетании со словом мой ), межд. Выражает удивление, восхищение, негодование и т.п. (разг.). Боже (мой), как хорошо! Боже (мой), какая гадость! Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… … Толковый словарь Ушакова
боже — боженька, бог, господи Словарь русских синонимов. боже сущ., кол во синонимов: 3 • бог (375) • боженька … Словарь синонимов
БОЖЕ — (обращ. к Богу; в знач. междом.; в составе сочет. междометного типа; см. тж БОЗИ, ОТЧЕ) Боже, как жизнь молодая ужасна, Как упоительно дышит она, АБ898 (I,371); Буду дышать поцелуем твоим, Боже, как скоро часы пронесутся... Боже, какою я страстью … Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён
Боже — Коммуна Боже Beaugeay Страна ФранцияФранция … Википедия
боже — 1. Бо/же зват. к Бог (сохранилось в словосочетаниях, пословицах, поговорках и т.п.) * На тебе, Боже, что мне негоже (посл.) * 2. межд. см. тж. боже мой! … Словарь многих выражений
боже — I. [с прописной буквы] зват. к Бог (сохранилось в словосочетаниях, пословицах, поговорках и т.п.). * На тебе, Боже, что мне негоже (Посл.). Но дай мне зреть мои, о Боже, прегрешенья (Пушкин). II. межд. Выражает восторг, удивление, негодование и т … Энциклопедический словарь
боже — междом. (употр. также в ряде выражений, напр.: дай боже; не дай боже; ни боже мой; на тебе, боже, что нам негоже) … Орфографический словарь русского языка
Боже, Царя храни! — Боже, Царя храни! … Википедия
Боже Правде — Bože pravde русск. Боже правды Автор слов Йован Джорджевич, 1872 Композитор Даворин Енко, 1872 Страна Сербия Утверждён 2006 … Википедия
Боже спасе — Боже правде Bože pravde русск. Боже правды Автор слов Йован Джорджевич, 1872 Композитор Даворин Енко, 1872 Страна Сербия Утверждён 2006 … Википедия
