Перевод: с русского на украинский

бедствия

  • 1 ввергать

    ввергнуть см. Вбрасывать. Ввергнуть в бедствия - вкинути в біди, зіпхнути в бідування, призвести до бідування. [Зіпхнути світ у ніч варварства (Фран.)].
    * * *
    несов.; сов. - вв`ергнуть
    вверга́ти, вве́ргнути и ввергти́, укида́ти, уки́нути, повкида́ти

    Русско-украинский словарь > ввергать

  • 2 испытание

    1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), спробунок (-нку), випроба; (процесс) випробування; срвн. Проба 1. [Його любов і вірність вийдуть з честю з якої хочеш проби (Куліш). Се велике горе! Велика проба, браття! (Л. Укр.)]. На -ние - на спробу, на спиток. По -нии - по спробі, по спитку, спробувавши. Дни -ний - дні (с)проби, (бедствий) дні лиха, дні злигоднів. [У дні проби і міри (Франко)]. Тяжёлые -ния нашего времени - тяжкі спроби сучасности (Єфр.). Время -ния до получения места - спроба, спиток, (стаж) стаж (-жу). Брать на -ние что - брати на (с)пробу, на спиток що. Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что - піддавати, піддати пробі, спробі, суворій (тяжкій) спробі кого, що. -ние строительных материалов - спроба, випробування (неок. випробовування и випробування) будівельних матеріялів, спроба над будівельними матеріялами (Крим.). Комиссия для -ния строительных материалов - комісія для випробування (для випробовування) будівельних матеріялів. -ние лошадей - випроба коней;
    2) (бедствие) пригода, лиха пригода. -ния - злигодні (-нів). -ния судьбы - а) (пробы, искушения) спроби долі (від долі); б) (бедствия) злигодні долі;
    3) (экзамен) іспит (-ту). [Іспит на учительку (Кониськ.)]. -ние на степень доктора - іспит на доктора. Подвергать кого -нию (экзамену) - піддавати іспитові кого, вивіряти кого;
    4) дослідження, неок. досліджування чого (напр. природи); см. Исследование 1;
    5) хим. - випробування, (опыт) дослід (-ду), (разложение) розклад (-ду), аналіза (-зи).
    * * *
    1) ( действие) випро́бування, (неоконч.) випробо́вування, випро́бування, ви́проба; переві́рка и пере́вірка; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; ( проба) про́ба, спро́ба

    \испытание ние материа́лов — техн. випро́бування (ви́пробування) матеріа́лів

    подверга́ть \испытание нию, брать на \испытание ние — (проверять качество, пригодность) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, випро́бувати

    2) ( экзамен) і́спит, -у

    \испытание ние по матема́тике — і́спит з матема́тики

    3) ( тягостное переживание) випро́бування; ( невзгоды) зли́годні, -нів

    Русско-украинский словарь > испытание

  • 3 невзгода

    1) негода, знегода, невгода, лиха година, (житейская буря) лиха (зла) хуртовина. [Ніхто вас не любить, не маєш на кім опертися в хвилі негоди (Франко). Одвідай мене в чужій стороні, при лихій хуртовині (Метл.)]. -ды - негоди, знегоди (соб. знегіддя), невгоди (-гід), (бедствия, тяжёлые годины) злигодні, злидні (-нів), (житейские бури) лихі (злі) хуртовини (-вин). [Боротьба з негодами життя (Олесь). Життьові негоди (Рада). Довго думала Оксана про свої негоди (Гр. Григор.). Негоди сих хитких обставин (Куліш). Всі злигодні на мене обернулись (Куліш). Головні причини всіх злиднів України (Крим.). Багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене (Л. Укр.)];
    2) неласка, неприхильність (- ности); см. Немилость;
    3) негода; см. Ненастье.
    * * *
    1) ( несчастье) него́да, знего́да, лиха́ приго́да

    \невзгода ды — мн. него́ди, -го́д, знего́ди, лихі́ приго́ди; ( бедствия) зли́годні, -нів

    годи́на \невзгода д — торж. лихолі́ття, лихі́ ча́си, лиха́ годи́на

    душе́вная (серде́чная) \невзгода да — душе́вна (серде́чна) него́да (знего́да)

    \невзгода ды фронтово́й жи́зни — зли́годні фронтово́го життя́

    2) (непогода, ненастье) диал. него́да, непого́да

    Русско-украинский словарь > невзгода

  • 4 неотвратимость

    невідхильність, невідворотність, непереборність, непереможність; неминучість; призначеність долею, фатальність; непозбутність (-ости); срв. Неотвратимый. -мость бедствия не утешение - невідхильність (неминучість) лиха не потіха.
    * * *
    невідворо́тність, -ності, невідхи́льність; немину́чість, -чості

    Русско-украинский словарь > неотвратимость

  • 5 посещать

    посетить
    1) відвідувати, відвідати, провідувати, провідати, навідувати, навіда[и]ти, завідувати, завідати кого, навідуватися, навідатися, завітати, дозвідуватися, дозвідатися до кого, навіджати кого, візитувати кого, входжати до кого, ходити до кого, (часто) учащати, внаджуватися, внадитися, (не надолго) навертатися, навернутися. [Сердечно радію, коли ти відвідаєш мене (Мова). Провідачі натовпом почали мене провідувати (Кониськ.). Професор пішов навідати художницю Петрову (Крим.). Двір, гумно і сад, шпіхлір і коршму й тік - все чисто навідить (Франко). Одного ранку, ще до сонця, по білій росі завідав він мене у пасіці (М. Вовч.). Кого бог любить, того й навіджає (Ном.). Кому держать господу та земляків своїх візитувати (Куліш). Де люблять, не вчащай, де не люблять, не бувай]. -тить на короткое время - прийти на короткий час, (образно) прибігти, мов огню (жару) вхопити. -щать слишком часто (надоедливо) - хати холодити, рипатися;
    2) (почтить) навідувати, навідати, обдаровувати, обдарувати кого чим. [Навідай нас, боже, ласкою своєю]. -тили нас бедствия - зуспило нас лихо. Бог -тил его несчастиями - обминув його бог ласкою; бог покарав його. Посещаемый - відвідуваний, провідуваний, навідуваний. Посещённый - відвіданий, провіданий, навіданий.
    * * *
    несов.; сов. - посет`ить
    (кого-что) відві́дувати, відві́дати (кого-що), несов. завіта́ти (до кого-чого)

    Русско-украинский словарь > посещать

  • 6 претерпевать

    претерпеть терпіти, витерплювати, витерпіти, перетерплювати, перетерпіти, відтерплювати, відтерпіти що, (испытывать) зазнавати, зазнати чого, (отбывать) перебувати, перебути, відбувати, відбути що. -вать бедность нужду, голод - терпіти бідність, нестатки, голод. -вать, -петь нечеловеческую муку, наказание, пытку - терпіти, відтерпіти, витерплювати, витерпіти, відбувати, відбути нелюдську муку, кару, катування (мордування). [Вже й на цім світі одтерплю муку (Звин.). Хай царству усьому в науку він витерпить такую муку, щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх (Греб.). Жити і знать, що вона люту витерплює муку (Грінч.)]. Он -пел все бедствия, ниспосланные ему судьбой - він перетерпів (перебув) усі лиха (злигодні), що послала йому доля. Много горя -пели мы - багато лиха, горя зазнали (набралися) ми; срв. Испытать. Цена этих товаров -вает частые колебания - ціна на цей крам зазнає частих хитаннів. -вать изменения - зазнавати змін, переходити, перебувати, відбувати зміни (переміни), переиначуватися. [Як росла людськість, які переміни переходила (Єфр.)]. -петь крушение - см. Потерпеть. Претерпевший - терпенний. [Терпен - спасен]. Претерпенный - витерплений, перетерплений, відтерплений, відбутий, перебутий, зазнаний. -ться - витерплюватися, бути витерпленим, перетерплюватися, бути перетерпленим, відтерплюватися, бути відтерпленим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - претерп`еть
    1) ( переносить) перете́рплювати, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти (що); (изведывать, испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого)
    2) ( изменения) зазнава́ти, зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > претерпевать

  • 7 причинять

    причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -
    1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;
    2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?
    * * *
    несов.; сов. - причин`ить
    (что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    Русско-украинский словарь > причинять

  • 8 протерпеть

    1) перетерпіти, стерпіти, витерпіти, (до конца) дотерпіти. -петь бедствия - набратися біди (лиха, горя). [Тоді набрались всі сто лих (Котл.). Хоч горя набрався, зате-ж у робу вбрався (Тобіл.)];
    2) (известное время) протерпіти, витерпіти.
    * * *
    протерпі́ти, перетерпі́ти

    Русско-украинский словарь > протерпеть

  • 9 Проклиyать

    проклясть
    1) проклинати, проклясти и проклянути; (поносить, призывать бедствия) клясти (н. вр. кляну и клену, -неш), заклинати, заклясти, (диал.) уклинати, уклясти кого, що. [Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи (Макс.). Проклинає свою долю (Метл.). Їх усі люди кленуть (Грінч.). Благословляйте, хто клене вас (Єванг.). Закляла ти, ненько, свою дочку рідну (Рудан.). Аби рожі з соловейком мене не вклинали (Федьк.)];
    2) церк. - виклинати, виклясти кого. Тот, та, кто нает - проклінник, -ниця. Проклинающий - який кле[я]не, проклинає; проклінний. [Давній мрії спів проклінний шлю (Чупр.)]. Проклятый и -клятой - проклятий від кого; виклятий від кого. Да будет он -клят - хай буде він проклятий.

    Русско-украинский словарь > Проклиyать

См. также в других словарях:

  • бедствия — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN disaster …   Справочник технического переводчика

  • Бедствия — Б. в юридическом отношении оказывают известное влияние на некоторые институты гражданского права. Так, по нашему законодательству некоторые бедствия служат законными причинами, освобождающими от взыскания лицо, вступившее в обязательство по… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • бедствия — • массовые бедствия • неслыханные бедствия …   Словарь русской идиоматики

  • БЕДСТВИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ЗОНА — ЗОНА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО БЕДСТВИЯ …   Юридическая энциклопедия

  • бедствия гидрологического характера — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN water related disasters …   Справочник технического переводчика

  • бедствия, вызванные деятельностью человека — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN human made disaster Violent, sudden and destructive change in the environment caused by man. (Source: ISEP / RHW) [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]… …   Справочник технического переводчика

  • Бедствия войны — Лист 2: По причине или без (Con razon ó sin ella) …   Википедия

  • БЕДСТВИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ЗОНА — (см. ЗОНА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО БЕДСТВИЯ) …   Энциклопедический словарь экономики и права

  • БЕДСТВИЯ СТИХИЙНЫЕ — В Свящ. Писании указывается, что землетрясение, потоп, засуха, голод, эпидемия и проч. Б. с. происходят или непосредственно по воле Божией (Лев 26. 3 4, 18; 2 Пар 7. 13; Пс 103. 32; 148. 8; Иов 37. 6; Иер 14. 22), или по Его попущению (Ам 3. 6),… …   Православная энциклопедия

  • Сигнал бедствия — У этого термина существуют и другие значения, см. Сигнал (значения). Часы радиста. Цветными секторами на циферблате обозначены трехминутные периоды радиомолчания, когда все служебные станции должны прослушивать частоты сигналов бедствия:… …   Википедия

  • Mayday (сигнал бедствия) — У этого термина существуют и другие значения, см. Mayday. Mayday (произносится «мэйдэй»[1], «мэдэ»[2])  международный сигнал бедствия в радиотелефонной (голосовой) связи, аналогичный сигналу SOS в радиотелеграфной связи (с использованием… …   Википедия

Книги

Другие книги по запросу «бедствия» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»