базуватися

1) to rest (on, upon); ( грунтуватися) to be based (founded, grounded) (on, upon)

2) ( мати базу) to be based (on, upon)

базуватися на чому, ґрунтуватися на чому, спиратися на чому, стояти на чому.

* * *

1. n

1) дно; днище; низ; нижня частина (чогось)

2) сидіння (стільця); сідниця, зад

3) підводна частина корабля

4) судно (торговельне)

5) суть, основа; підвалина, фундамент; засада

6) задня частина штанів

7) запас життєвих сил; витривалість; міцність

8) причина

9) ложе ріки, річище

10) мет. під, черінь

11) текст. фунт, протрава

12) pl тех. осад, гуща; осадок, поденки

13) корпус (плуга)

14) амер. низина, долина (річки)

15) тех. букса

2. adj

1) нижній, найнижчий

2) останній, крайній; що знаходиться на дні

3. v

1) прилаштовувати дно (низ, сидіння)

2) торкатися дна; вимірювати глибину

3) шукати причину; добиратися до суті; вникати, розуміти

4) обґрунтовувати, ґрунтувати (ся); будувати, засновувати (на — on, upon; звич. pass.)

* * *

1) низ, нижня частина; кінець

2) суть, основа

3) дно (моря, ріки, озера)

4) дно, днище

5) мop. днище; підводна частина корабля; судно ( торговельне)

6) сидіння ( стільця)

7) зад; задня частина штанів

8) запас життєвих сил, витривалість; міцність (людини, коня)

9) ложе ріки, річище

10) бyд. основа, фундамент; метал. під; гeoл. постіль, ґрунт; підстильна порода

11) басові або баритональні інструменти в оркестрі

1) нижній, найнижчий; останній, крайній

2) який знаходиться на дні, донний

3) який служить причиною; який лежить в основі

1) прилаштовувати дно, низ, сидіння

2) торкатися дна; вимірювати глибину

3) добиратися до суті, шукати причину; вникати, розуміти

4) (on, upon) pass базувати, обґрунтовувати; давати обґрунтування; базуватися, ґрунтуватися

5) тex. ґрунтувати

1) форма (стиль) будови

2) конструкція, будівля

3) будова тіла

4) буд. вертикальний шов мурування

v (past і p.p. built)

1) будувати, споруджувати

2) будуватися

3) створювати, укладати (плани)

4) вити (гніздо)

5) шити

6) ґрунтувати (ся)

7) засновувати

8) покладатися (на щось — on, upon)

* * *

1) форма, стиль будівлі; будова, конструкція; статура

2) бyд. вертикальний шов кладки

1) будувати, споруджувати; складати; розводити ( вогонь); ( into) вбудовувати, вмуровувати; будуватися

2) = build up I

3) мостити, звивати ( гнізда)

4) створювати

5) робити, шити

6) (on, upon) будувати, ґрунтувати; ґрунтуватися, базуватися; покладатися

1. n

1) центр; середина; центральна точка; осереддя

2) центр (установа, бюро, пункт); будинок

3) вісь; стрижень

4) мед. середня точка тіла

5) вождь, лідер, керівник

6) центр землі

7) військ. внутрішнє кільце мішені

8) спорт. гравець центру

9) тех. шаблон; косинець

2. v

1) концентрувати (ся); зосереджувати (ся)

2) розташовувати в центрі (in, on, at, round, about)

3) тех. центрувати; помічати кернером

4) заст. спиратися; базуватися

* * *

1) центр; середина; центральна точка; осередок

2) центр, вогнище, осередок; вузол

3) частина, район ( міста)

4) центр ( установа), бюро; пункт ( видачі чого-небудь)

5) комплекс торговельних або культурно-освітніх установ

6) (Centre) Будинок ( у найменуваннях)

7) вісь, стрижень

8) (Centre) центр

9) aнaт. середня точка тіла; центр ( ділянка кори головного мозку)

10) icт. вождь, лідер, керівник

11) пoeт. центр Землі; центр світобудови

12) внутрішнє кільце мішені

13) cпopт. гравець центра

14) тex. центр; короткий валик

15) pl; тex. центри ( верстата)

16) тex. шаблон, косинець

1) концентрувати, зосереджувати; концентруватися, зосереджуватися

2) поміщати, розташовувати в центрі

3) тex. центрувати; відмічати кернером

4) правильно почати обертання ( фігурне катання)

1) низ, нижня частина; кінець

2) суть, основа

3) дно (моря, ріки, озера)

4) дно, днище

5) мop. днище; підводна частина корабля; судно ( торговельне)

6) сидіння ( стільця)

7) зад; задня частина штанів

8) запас життєвих сил, витривалість; міцність (людини, коня)

9) ложе ріки, річище

10) бyд. основа, фундамент; метал. під; гeoл. постіль, ґрунт; підстильна порода

11) басові або баритональні інструменти в оркестрі

1) нижній, найнижчий; останній, крайній

2) який знаходиться на дні, донний

3) який служить причиною; який лежить в основі

1) прилаштовувати дно, низ, сидіння

2) торкатися дна; вимірювати глибину

3) добиратися до суті, шукати причину; вникати, розуміти

4) (on, upon) pass базувати, обґрунтовувати; давати обґрунтування; базуватися, ґрунтуватися

5) тex. ґрунтувати

1) форма, стиль будівлі; будова, конструкція; статура

2) бyд. вертикальний шов кладки

1) будувати, споруджувати; складати; розводити ( вогонь); ( into) вбудовувати, вмуровувати; будуватися

2) = build up I

3) мостити, звивати ( гнізда)

4) створювати

5) робити, шити

6) (on, upon) будувати, ґрунтувати; ґрунтуватися, базуватися; покладатися

I n

1. основа, причина, мотив

2. предмет, тема (розмови, дослід ження, суперечки)

- common ground питання, на яке обидві сторони знаходять спільне рішення

- debatable ground спірна тема, предмет для суперечки

- delicate ground делікатна тема

- firing ground дослідницький полігон

- forbidden ground заборонена тема

- testing ground дослідницький полігон

- to cover much ground торкатися багатьох питань

- to cover the/ whole ground нічого не пропустити

- to get the conference off the ground зрушити конференцію з мертвої точки

- to get smth. off the ground успішно покласти початок чогось, пустити в дію

- to give ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати

- to have (good) ground(s) for doing smth./ to do smth. мати (всі) причини для чогось (щоб зробити щось)

- to have no ground for smth. не мати причини для чогось

- to hold one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням

- to keep one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням

- to lose ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати

- to maintain one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням

- to shift one's ground змінити позицію в суперечці, змінити точку зору під час дискусії

- to stand one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням

- to touch ground дійти до суті справи/ до фактів

- on the ground of на основі, з причини, під видом

II v заснувати, базуватися

- to ground one's arguments on facts базувати свої твердження на фактах

- to ground one's claims on facts підкріпити свої вимоги/ претензії фактами

- to ground firmly one's view міцно відстоювати свою точку зору

- ground rules основні правила (поведінки), принципи, основний модус (взаємовідносин тощо)

1. мир

2. порядок, спокій

- durable peace стійкий мир

- equitable peace справедливий мир

- lasting peace стійкий мир

- stable peace стійкий мир

- peace campaign кампанія по боротьбі за мир

- peace conference конференція з проблем миру

- peace fighter борець за мир

- peace initiative мирна ініціатива

- peace movement рух за мир

- peace negotiations мирні переговори

- peace offensive мирний наступ

- peace package договір про мир на основі взаємних поступок

- peace process мирний процес

- peace talks мирні переговори

- peace treaty мирний договір

- universal peace загальний мир

- viable peace життєздатний мир

- world peace загальний мир

- peace at any price мир будь-якою ціною

- peace with honour почесний мир

- breach of peace порушення миру

- consolidation of peace укріплення/ зміцнення миру

- fight for peace боротьба за мир

- legacy of peace місія миру

- prospects for peace перспективи миру

- restoration of international peace відновлення міжнародного миру

- struggle for peace боротьба за мир

- to advocate peace виступати на захист миру

- to be in a peace бути в стані миру

- to be founded on peace базуватися на мирі

- to break peace порушити мир

- to declare some territory a zone of peace оголосити якусь територію зоною миру

- to endanger international peace поставити під загрозу мир у всьому світі

- to ensure peace забезпечувати мир

- to establish peace встановлювати мир

- to jeopardize international peace поставити під загрозу мир у всьому світі

- to maintain peace підтримувати мир

- to make peace заключити мир

- to negotiate for peace вести переговори про мир

- to preserve peace підтримувати мир

- to safeguard peace відстояти/ захистити мир

- upset peace порушити мир

1) базуватися (na czymś, o coś)

2) упертися ( sprzeciwiać mieć odmienne zdanie)

АСОЦІАЦІЯ (лат. associatio - об'єднання, від associo - з'єдную) - форма об'єднання людей для співпраці заради досягнення певної спільної мети. Цілі різних А. за змістом і спрямованістю відзначаються великим розмаїттям і можуть стосуватися як загальних проблем економічного, політичного, культурного характеру, так і досить вузьких, конкретних зацікавлень незначної кількості осіб. Визначальною ознакою А., як форми соціального об'єднання, є її добровільність Б. удь-яка А. утворюється на основі доброї волі осіб, які входять до її складу. Цей факт породжує ще дві чільні ознаки А. - активну позицію її членів у досягненні об'єднувальної мети цієї А. та реальну можливість продуктивного поєднання у належних до даної А. людей певних "інтелектуальних схем", або ідей, з індивідуальними вольовими зусиллями кожної окремішної особи. А., як соціальне явище та його філософське осмислення, додають певною мірою до перспективи практичного і теоретичного подолання альтернативи комунітаризму (наголошується момент колективного, спільного стосовно індивідуального) та антикомунітаризму (вважається пріоритетним щодо спільного індивідуальне, осібне). На рівні А. ця альтернатива значно послаблюється через сприйнятливість індивідуальної волі до розумно вибудованих ідей-цілей та, зворотним чином, завдяки здатності останніх до еволютивних змін (за змістом, системою аргументів, логікою та стилістикою їх викладу) з огляду на індивідуальні очікування та зусилля конкретних членів А. Взаємодоповняльність чинників волі та розуму створює умови для того, щоб окремішні індивіди спрямовували свої зусилля на досягнення спільних цілей. У загальнофілософському аспекті А., як соціально-організаційна одиниця, є своєрідним пунктом узгодження суперечності між єдністю та різноманітністю, втіленням у соціальних стосунках динамічно-конструктивної сторони плюралізму, орієнтованого на створення осередків єднання людей на підставі вільно обраних спільних цілей. Через урізноманітнення сфер локального вибору та діяльності відбувається згуртування, а не роз'єднання людей. З точки зору соціальної та політичної філософії, інститут А. є однією з характерних прикмет демократичного суспільства. Він слугує важливим соціальним механізмом врівноваження, з одного боку, тенденції адміністративноуправлінської централізації та, з другого боку - відцентрових сил, закладених у цілях та діяльності, які базуються на приватній ініціативі. На важливість вирішення цього питання у контексті науки управління вказували у XIX ст. фундатори соціальних та політико-філософських досліджень ролі А. у суспільстві Дж. Ст М. ілль та Токвіль. Висловлені ними ідеі є актуальними для умов будь-якого демократичного суспільства, особливо в період його становлення, зокрема для сучасного укр. суспільства. Мілль відзначав, що "вільні асоціації" облаштовують "практичний бік політичного виховання вільного народу", вводять окремішного індивіда у царину близьких йому спільних інтересів, допомагають долати егоїзм, притаманний ліберальній демократії. Токвіль також наголошував, що американці боролися з індивідуалізмом, зумовленим рівністю, за допомогою свободи і в такий спосіб його здолали. Для сучасної України конструктивний потенціал має ідея взаємовпливу між громадськими та політичними А. Громадські об'єднання створюють ґрунт для політичних А., останні ж сприяють розвиткові і вдосконаленню перших. Згідно з Токвілем, участь у політичних об'єднаннях слід розглядати як безкоштовну школу, де кожний громадянин спроможний вивчити "загальну теорію створення асоціацій". В історії теорій націоналізму до проблеми А. звертався Мацціні. Він розглядав А. як засіб прогресу, обопільно колективного й індивідуального, бо світ, на його думку, перебуває у пошуках не стільки матеріальної солідарності, як моральної єдності, що може базуватися "лише на асоціації рівних і вільних людей та націй".

Гроцій, Гуго де Гроот (1583, Делфт - 1645) - голланд. юрист, філософ, історик. Навчався в Лондонському ун-ті, до якого вступив у віці 12 років, а в 16 років уже здобув ступінь докт. правознавства О. дин з засновників теорії природного права. Зробив також великий внесок у систематизацію ідей міжнародного права. Трактат "Вільне море" був першим великим твором мислителя, в якому він обстоював принцип свободи морів, обґрунтовуючи думку, що океан повинен бути відкритий для усіх націй. Ідея про рівність усіх націй на морі була відправним пунктом для подальшого фундаментального дослідження ним проблем природного та міжнародного права. Філософською основою правової теорії Г. був раціоналістичний світогляд. Природне право - це раціонально (на основі розуму) осягнута система принципів, якій однаковою мірою підлягають звичайні громадяни, правителі, і навіть Бог. Абсолютизація розуму послугувала підставою для внесення папською курією "Трьох книг про право війни і миру" в список заборонених. Концепція міжнародного права Г. є логічним розвитком загальних принципів його теорії і підсумовується наступними тезами: договори між державами повинні замінити владу Папи римського, їх дотримання має базуватися на силі природного закону; несправедливі війни повинні бути заборонені; воюючим сторонам слід утримуватись від знищення власності супротивника та виявів несправедливої жорстокості до цивільного населення. Запропонований Г. "Закон націй" полягав у створенні системи публічного законодавства, яка б регулювала стосунки між суб'єктами права, що представляють різні нації. У морально-етичних міркуваннях Г. вагоме місце посідає думка про Божий гнів, який карає моральне зло. Із переконання у домінуванні в світі розуму Г. робив висновок про можливість і бажаність примирення між різними релігійними конфесіями, зокрема протестантами і католиками.

[br]

Осн. тв.: "Вільне море" (1609); "Три книги про право війни і миру" (1625); "Про істину християнської релігії" (1627).

ДОВІРА - морально-практичне ставлення індивіда до партнера у спілкуванні, яке ґрунтується на вірі в його чесність і щирість. Особистісна настанова у стосунках Д. передбачає обопільне очікування позитивних (благих) наслідків. Д. може прибрати наївну (дитячу) форму; набувати символічного значення (клятва, присяга та ін.); триматися на особистій відданості чи пристрасті; базуватися на дотриманні інтересів спільної справи Н. айбільш поширеною і усталеною формою Д. є авторитет - у взаєминах дітей і батьків, учнів і вчителів та ін., а також у владних стосунках, напр., у ставленні до авторитету лідера. Ця форма Д. ґрунтується на ієрархії, і тому може перейти у догматизм. Абсолютна значимість і цінність притаманні Д. у взаєминах дружби і любові, а також - у спрямуванні релігійної свідомості (довіра до Бога). У ділових, партнерських стосунках юридичним гарантом Д. є договір, який регламентує взаємні обов'язки сторін.

ІДЕОЛОГІЯ - сукупність взаємопов'язаних ідей, уявлень та переконань, призначених об'єднувати людей заради спільного життя та спільних дій. Як свідчать історичні дослідження, ніколи не існувало суспільств без наявності в них певних світорозумінь і норм поведінки, тобто ідеологій-світоглядів. Загальноприйняті норми поведінки (основою яких є цінності) завжди забезпечували здатність людей до спільних дій. Хоч слово "І." іноді застосовують як синонім вислову "політична І.", але доцільніше політичні І. вважати тільки одним із різновидів І. (напр., історики, досліджуючи світогляди різних суспільств та цивілізацій, називають ці світогляди "І."). Слово "І." наприкінці XVIII ст. увів у мову філософії франц. філософ Дестют де Трасі (1754 - 1836), який позначав ним "науку про ідеї" (словом "ідеї" в той час позначали не тільки розумові побудови, а й будь-які уявлення). "Наука про ідеї", на думку Дестют де Трасі, повинна була досліджувати виникнення ідей, щоб відділити різного роду упередження та забобони від науково обґрунтованих уявлень. Ця наука мала базуватися на просвітницькій парадигмі мислення, що продовжувала програму Бекони - усунути владу "ідолів" над свідомістю з метою створити основу для реформування суспільства на науковій основі. У розробці поняття "І." важлива роль належить Марксу та Енгельсу. У їхній спільній праці "Німецька ідеологія" термін "І." віднесено до сукупності ідей, що виражають інтереси, упередження та ілюзії певної соціальної верстви ("класу") З. гідно з класовим принципом соціальної філософії вони твердили, що у класовому суспільстві як гнобителі, так і пригноблені не можуть правдиво осмислювати світ та суспільство: розуміння світу та суспільства у таких суспільствах є неминуче хибним, ілюзорним, отже, і колективна свідомість є хибною свідомістю Ц. ю ілюзорну свідомість вони позначили терміном "І.". Для успішного захисту егоїстичних класових інтересів ідеологи панівного класу прагнуть подавати їх під виглядом загальнолюдських; посилаючись при цьому на загальнолюдську етику, істину і т.п. Тому І. завжди є оманою і самооманою. Звідси випливало, що теоретична критика І. є безсилою: хибність суспільної свідомості зумовлена класовою структурою суспільства, а тому тільки ліквідація класів шляхом соціальної революції дозволить замінити "хибну свідомість" правдивою, тобто науково обґрунтованим світорозумінням З. аслуга Маркса і Енгельса полягала у тому, що вони звернули увагу на соціальну зумовленість (детермінованість) ідей та світоглядів. У цьому вони продовжили зведення релігії до "земної основи", здійснене Фоєрбахом; цей напрям мислення був пізніше розвинутий у "соціології знання", у критичній філософії Франкфуртської школи та комунікативній філософії Апеля й Габермаса. Але принциповою вадою марксистського розуміння І. були, по-перше, припущення, що І. можна замінити науково обґрунтованим світорозумінням (тема "смерті І."), а, по-друге, економічний редукціонізм - намагання пояснити природу всіх установ та ідей як зумовлених "економічним базисом". Маркс і Енгельс вважали, що всі теоретичні філософські і суспільно-політичні ідеї є ідеологічними. Твердження, що можна замінити І. (як колективний світогляд та як філософію) "науковим світорозумінням" є доказом того, що, попри всю відмінність між розумінням І. у Дестют де Трасі і марксистським, вони поділяють переконання в тому, що наукове пізнання здатне зняти з людини відповідальність за вибір ціннісних орієнтацій. Нерозуміння різниці між істиною і цінністю властиве для обох. У сучасних демократичних суспільствах різні люди, групи людей та суспільні верстви, як правило, мають неоднакові ціннісні пріоритети та ієрархію цінностей (розходження стосуються навіть того, які саме цінності мають бути віднесені до найважливіших) Ц. е ситуація ідеологічного плюралізму Ц. ей плюралізм, одначе, не може виключати прийняття деяких найважливіших цінностей та норм, без яких не може існувати жодне демократичне суспільство. До таких норм належать також деякі аксіоми етики спілкування, які забезпечують можливість цивілізованого ідеологічного дискурсу (див. філософія комунікативна). Дотримання цих норм дозволяє уникнути ситуацій, коли Суперечка ціннісних орієнтацій та І. переростає у насильницький конфлікт. У сучасній Україні дослідження І. лише розпочинається: укр. філософська думка у цій ділянці досліджень сьогодні знаходиться у стані освоєння підставових праць західних філософів. Вплив марксистського розуміння ідеології в Україні є дуже відчутним: поняття І. визначають, як правило, через потреби та інтереси, що об'єднують людей у групи (переважно мають на увазі економічні інтереси). З іншого боку, вплив марксистської тези про майбутнє витіснення І. схиляє до позитивістського нехтування ролі І. у суспільному житті. Вплив марксистського розуміння І. тут сягає поза межі критичного виокремлення позитивного внеску Маркса в дослідження І.