Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

артист

  • 1 артист

    артист, мистець (р. -тця).
    * * *
    арти́ст

    Русско-украинский словарь > артист

  • 2 актёр

    актер, актор, артист. [Драматичний артист]. Балаганный а. - комедіянт.
    * * *
    акто́р

    Русско-украинский словарь > актёр

  • 3 искусство

    1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;
    2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;
    3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.
    * * *
    1) мисте́цтво; диал. шту́ка

    вое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва

    \искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки

    по́варское \искусство во — см. поварской

    произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри

    типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва

    из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо

    2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рство

    владе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́

    \искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва

    Русско-украинский словарь > искусство

  • 4 количество

    кількість (-кости) (редко скількість), число, численність (-ности), (отношение) міра. [Коли така кількість дійсних членів не прибуде на спільне зібрання, то вибори переносяться (Ст. Акад. Н.). Ся книга є спроба пояснити скількість фактичного матеріялу (Грінч.). Хоч мале число полегкости собі мали (АД. 1). Панам зручніше було правити з меншою численністю людей (Кон.). Людей тут була вже не та міра (Звин.)]. Большое -во - велика кількість (численність), великість. В большом -ве - у великій кількості, у великому числі, у великій мірі. Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) - сила, велика сила, сила силенна, незліченна (незчисленна) сила, безліч (-чи), безмір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи зможе сільський глядач орієнтуватися серед сили людей та подій? (Грінч.). Велика сила артистів-малярів захоплюється портретами (Наш). Безліч літ (Л. Укр.). Безліч не аби-якої сили (Єфр.). Ще того поля - безмір (Коцюб.). Худоби було шмат (Рудан.)]. Достаточное -во - достатня кількість, доволі. Иметься, имеющийся в достаточном -ве - см. Достаточный 2. Изрядное -во - чимало, читрохи. Некоторое (известное) -во - деяка (певна) кількість, деяке (певне) число, деяка міра, дещо, скільки(сь), скільки-там. [Дайте йому скільки-там грошей (Звин.). Дещо грошей у мене є (Звин.)]. Какое -во? - скільки? яка кількість? (яка) сила? [Грошей не стане. - А сила-ж грошей вам треба? (Звин.)]. В каком -ве? - в якому числі? якою мірою? Учёт по -ву - облік на кількість. Дело не в -ве - справа не в числі, не в мірі, не в кількості. Дело не в -ве, а в качестве - справа не в числі, а в добротності (в добрих прикметах); справа не в кількості, а в якості.
    * * *
    кі́лькість, -кості

    Русско-украинский словарь > количество

  • 5 комик

    1) (артист) комік, комедійний акте[о]р;
    2) (писатель) комік, автор комедій, комедійний письменник;
    3) (шутник) комік, штукар (-ря);
    4) (смешной человек) кумедник, кумедна людина. Он -мик немного - він трошки кумедна людина. Вот -мик! - от чудило!
    * * *
    ко́мік

    Русско-украинский словарь > комик

  • 6 кочевой

    кочовий, кочівний, (странствующий) мандрівний, мавдровий, мандрований, перехожий. [Починається рух у шатрах кочового народу (Франко). Це хтось із моєї братії: бідний маляр або кочовий артист (Крим.). Мусіли ті недовідомі нам народи жити перехожими з місця на місце скотарями (Куліш)].
    * * *
    кочови́й

    Русско-украинский словарь > кочевой

  • 7 неизбежность

    неминучість, (необходимость) конечність, (в филос. яз.) необхідність (- ости). [Жах, як неминучість, стис серце (Черкас.). З неминучістю долі насувається реакція (Наш). З конечности бере артист роботу, яка прийдеться (Л. Укр.)].
    * * *
    немину́чість, -чості

    Русско-украинский словарь > неизбежность

  • 8 необходимость

    конечність, доконечність, потрібність, невід[од]мінність, неминучість, (в филос. яз.) необхідність (-ости), (нужда) потреба. [Доконечність задуманої роботи (Н.- Лев.). Жене мене до того неминучість (Грінч.). Щиро віруючи в їх необхідність, людина виконує норми морали (Наш). Геґель був перший, що правильно визначив відношення між свободою й необхідністю; для його свобода є розуміння необхідности (Азб. Ком.). Пора жорстока й потреба вимага від мене служби (Куліш)]. Крайняя -мость - крайня (конечна, неминуча, необхідна) потреба, крайня конечність, конечна необхідність, конечна річ (р. речи). [Так схотілося авторові, але конечної потреби в цьому нема ніякої (Гр. Думка). Неминучая потреба та, що і державців володарську волю лама (Грінч.). Вимага того потреба необхідна (Грінч.). Ніхто не осмілювався без крайньої конечности взяти на себе ту страшну гідність (Франко)]. Настоятельная -мость - пекуча потреба. [Відчуваємо аж надто пекучу потребу мати свій університет (Діло)]. Иметь -мость в чём - потребувати чого, мати потребу чого. Имеется -мость в чём - є потреба на що. Нет -ти - нема(є) потреби; не треба. По -ти - з конечности, з потреби, (по принуждению) з примусу, (диал.) з мусу. [З конечности бере артист роботу (Л. Укр.)]. Покориться -ти - скоритися конечності (неминучій потребі, диал. мусові). Поставить в -мость кого - змусити, примусити, приневолити кого. Предметы первой -ти - речі (най)першої потреби. При -ти, в случае -ти - в потребі, якщо є потреба.
    * * *
    1) необхі́дність, -ності; [доконе́чна] потре́ба, доконе́чність; немину́чість, -чості; неодмі́нність
    2) филос. необхі́дність

    Русско-украинский словарь > необходимость

  • 9 певун

    певунья співун, співуха, співливий, -ва. Неустанная -нья - співуха невсипуща.
    * * *
    1) ( много поющий) співу́н, -а, співа́ка; співа́к, -а
    2) ( артист) співа́к, співе́ць, -вця́; співа́ка
    3) ( поэт) співе́ць

    Русско-украинский словарь > певун

  • 10 первоклассный

    1) першорядний. [Першорядний артист, музика];
    2) першої класи, перш[в]окласний.
    * * *
    першокла́сний; ( первостепенный) першоря́дний

    Русско-украинский словарь > первоклассный

См. также в других словарях:

  • артист — артист …   Нанайско-русский словарь

  • артист — а м. artiste m. 1. Артист .. Художник; человек, упражняющийся в каком либо искусстве, в котором потребно содействие вымысла и рук. Музыканты, Живописцы, Скульпторы, Граверы, Архитекторы суть Артисты. Ян. 1803 1 219. Ездить смотреть, что есть… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • АРТИСТ — (франц. artiste, от лат. ars, artis искусство). Лицо, занимающееся каким либо изящным искусством. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. АРТИСТ 1) лицо, занимающееся каким либо искусством, как профессией… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • АРТИСТ — АРТИСТ, артиста, муж. (франц. artiste). 1. Занимающийся публичным исполнением произведений искусства. Оперный артист. Артист драмы. Артист балета. Артист эстрады. Цирковой артист. Звание народного артиста. || Актер. Артисты художественного театра …   Толковый словарь Ушакова

  • артист — См. актер, виртуоз, знаток, музыкант, плут, художник... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. артист актёр, виртуоз, знаток, музыкант, художник, танцовщик, прыгун, фокусник,… …   Словарь синонимов

  • АРТИСТ — военный (военный артист). 1. Жарг. угол. Ирон. Аферист, жулик. СРВС 2, 164. // Одобр. Мошенник высокого класса. ТСУЖ,14. 2. Жарг. гом., лаг. Пассивный лагерный гомосексуалист. Кз., 120. Артист [из] погорелого театра. 1. Разг. Ирон. Человек… …   Большой словарь русских поговорок

  • АРТИСТ — муж. артистка жен., франц. художник, занимающийся изящными искусствами, художествами; более употр. о музыкантах, актерах, плясунах, фокусниках, даже поварах и пр. шутя, | вообще, мастер своего дела, искусник, дока, дошлец. Какой то артист к моему …   Толковый словарь Даля

  • артист —     АРТИСТ, актер, скоморох, устар. комедиант, устар. лицедей     АРТИСТКА, актриса, устар., разг. сниж., пренебр. актерка, устар. комедиантка, устар. лицедейка     АРТИСТИЧЕСКИЙ, актерский, комедиантский, скомороший …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • АРТИСТ — (франц. artiste от лат. ars искусство), то же, что актер. В широком смысле человек, занимающийся творчеством в области какого либо искусства. В переносном смысле человек, достигший мастерства в своем деле …   Большой Энциклопедический словарь

  • АРТИСТ — АРТИСТ, а, муж. 1. Творческий работник, занимающийся публичным исполнением произведений искусства (актёр, певец, музыкант). Оперный а. А. эстрады. Цирковой а. Драматический а. А. кино. 2. в чём. Человек, к рый обладает высоким мастерством в какой …   Толковый словарь Ожегова

  • артист ан швё — * artiste en cheveux. Парикмахер. Если какой нибудь портик или палаццо есть произведение искусства на том основании, что он построен красиво и радует глаз правильностью своих форм, то на таком же точно основании надо будет назвать произведениями… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»