-
1 академизм
академі́зм, -у -
2 академист
академіст.* * *академі́ст -
3 академический
академі́чний -
4 академичность
академі́чність, -ності -
5 академичный
академі́чний -
6 академия
академія.* * *акаде́мія -
7 наблюдение
1) (действие) - а) спостерегання и (реже) постерегання, примічання, оконч. спостереження, постереження, примічення; б) наглядання, назирання, надзирання, стеження, кмічення, пильнування, достерегання, доглядання, дозирання. Срв. Наблюдать. Доступный -нию - приступний спостереженню, спостережний;2) (что узнано) спостереження, (редко) постереження.[«Нема серця в нас», - таким гірким докором кінчає поет свої спостереження над життям (Рада). Ти нагадуєш мені моє власне постереження (Куліш)]. Астрономические -ния - астрономічні спостереження. Сделать -ние - зробити спостереження. Проверять свои -ния - перевіряти свої спостереження;3) (надзор) нагляд, догляд (-ду), дозір (-зору), призор (-ру). [Почало ставати якось моторошно під дозором тих очей без людського виразу (Франко). Я бачу, що то вже за мною призор такий (Козелеч.)]. Иметь общее -ние за чем - мати загальний догляд за чим (нагляд за или над чим). [Правління Академії має загальний догляд за непорушністю і цілістю будинків Академії та її установ (Стат. Ак. Наук)]. Быть, состоять под -нием - бути (перебувати) під доглядом (під наглядом, під дозором, під призором).* * *1) ( действие) спостере́ження, (неоконч.) спостеріга́ння; сте́ження; нагляда́ння, на́гляд, -у, назира́ння, надзира́ння; доглядання, до́гляд, -у, пильнува́ння; доде́ржання, (неоконч.) доде́ржуваннясостоять (быть) под \наблюдение нием — бути (перебувати) під на́глядом (під до́глядом)
3) ( результат рассматривания у изучения) спостере́женняпо мои́м \наблюдение ниям — за моїми спостереженнями
-
8 академик
академик. -ический, -ски - академічний, -но.* * *акаде́мік -
9 академотпуск
академвідпу́стка; академі́чна відпу́стка -
10 движимость
1) рухомість (р. -мости), рухоме добро, рухоме майно. [Його родові села і козацька рухомість: гроші, золото, срібло, одежа, коні (Куліш). Академії Наук надається право набувати рухоме й нерухоме майно];2) физич. - рухливість (р. -вости).* * *юр.рухо́мість, -мості, рухо́ме майно́ -
11 действительный
дійсний, справжній, справдешній, правдивий, існий, істотний; (юрид.) дійсний, чинний, правосильний, важний. [Дійсні члени Академії Наук, або ординарні академики. Той закон ще й досі чинний. Визнали його наказ за правосильний. Перевіряючи результати голосування, комісія одкинула три голоси, як неважні]. Действительный залог, грам. - стан діяльний.* * *1) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, достеме́нний, справде́шній\действительный член Акаде́мии нау́к — ді́йсний член Акаде́мії наук
2) ( действенный) дійови́й3) ( имеющий силу) ді́йсний -
12 ежегодный
щорічний; (годичный) річний. [Щорічне звідомлення Академії].* * *щорі́чний -
13 жалованье
1) (деньгами регулярно) платня, (вообще плата) плата, заплата. [Місячна платня. Поменшила мені плату на карбованця що-місяця]. -нье деньгами и различн. припасами (содержание) - удержання, утримання. [Дійсні члени Академії, що дістають удержання, повинні жити в Київі]. Двойное -нье - подвійна платня. Третное -нье - третна платня. Добавочное -нье - додаткова платня. Жить -ньем - жити з платні. [Живу єдине з платні за службу (Кониськ.)];2) (пожалование) - см. Жалование 1.* * *1) платня́, пла́та; жа́лування; ист. утри́мання2) (награда, дар) пла́та3) см. жалование -
14 запрос
1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.* * *1) запита́ння, за́пит, -у2) ( о цене) запра́вабез \запрос са — без запра́ви, без то́ргу
3) (требование, спрос) по́пит, -у4)\запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)
-
15 изобретение
1) винахід (-ходу), винайдення, вигад (-ду). [Академія розглядає нові винаходи та відкриття (Стат. Акад. Наук). Міна вигадами й знаходами (открытиями) - се найважніші прикмети того міжнароднього змагання (Грінч.)]. Остроумное -ние - дотепний винахід. Взять (получить) патент на -ние - взяти (дістати) патент на винахід;2) (выдумка) вигадка, вигад (-ду). Жалкое -ние - мізерна, нікчемна вигадка.* * *1) ( действие) ви́нахід, -ходу, ви́найдення; вига́дування2) (о предмете, вещи) ви́нахід, -ходу; ( выдумка) ви́гадка -
16 имущество
майно, добро (диал. добре, р. -рого) статок (-тку) и статки (-ків), статки- маєтки, достаток, худоба, (ум.) худібчина, (преим. земельное) маєток (-тку) маєтність (- ности), добра (р. дібр). [Оддаю тобі в руки все його майно (Св. П.). Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози, - все добро своє (Пісня). Що я, не хазяїн на свойому доброму? (Козел. п.). А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п'ятсот ярем волів (Св. П.). Нажив собі статки-маєтки кривою присягою (Л. Укр.). От як умер батько, зосталася їм худоба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Маєток його доходить до мільйона (Франко). Маєтність рухома і нерухома (К. С.). Порозпорошували дідизну і великі добра (М. Вовч.)]. -во движимое - рухоме добро (майно), рухомість (-мости). [Їй (Академії) надається право набувати рухоме й нерухоме майно (Ст. Ак. Н.). Худоба і вся рухомість при йому (Номис)]; (пожитки) збіжжя, худоба, скарб (-бу), ужитки (-тків), манатки (-ків), манаття (ср. р.), (жалкое) мізерія, злидні (-нів), (неплохое) достаток (-тку). -во недвижимое - нерухоме добро (майно), нерухомість. Государственное, общественное -во - державне, громадське добро (майно). Казённое -во - скарбове (казенне) майно. Городское -во - міське (комунальне) майно. Удельные -ва - удільні добра (маєтки). Церковное -во - церковне добро (майно). Частное -во - приватне майно. Благоприобретенное -во - набуте (надбане, нажите) добро (майно), набуток (-тку), надбанок (-нку), надбання. [Неділене між нами все надбання наше (Куліш)]. -во наследственное - спадкове добро (майно), спадщина, спадок (- ку), спадки (-ків). -во родовое - родове добро (майно), родовий маєток. -во, доставшееся от предков - предківщина. -во, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братівщина, (от деда) дідівщина, дідизна. -во пожалованное - надане добро (майно). -во заповедное - заказне майно, заповідник. -во долговое - боргове майно, борги на кому. -во наличное - наявне майно (добро), готовизна. -во раздельное и нераздельное - майно подільне і неподільне. -во тленное и нетленное - майно тлінне і нетлінне.* * *майно́, скарб, -у, добро́, має́тність, -ності; диал. худо́багосударственное \имущество во — держа́вне майно́
-
17 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
18 казначейство
скарбниця, скарбівня. [Державна скарбниця. Наша академічна скарбівня].* * *держа́вна скарбни́ця -
19 канцелярия
канцелярія, писарня. [Канцелярія Академії Наук. Пішли в писарню до волосного писаря (Олекс. п.)].* * *канцеля́рія -
20 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)
См. также в других словарях:
Академ — в мифах древних греков афинский герой, указавший Диоскурам, где была укрыта их сестра Елена, похищенная Тесеем. Считалось, что Академ похоронен в священной роще к северо западу от Афин. В 4 в. до н.э. в этой роще учил философ Платон, потом его… … Исторический словарь
академ — (нов.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. академический, напр. академработа, академуспешность и т. п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
АКАДЕМ — (Άκάδημος), в греческой мифологии афинский герой, указавший Диоскурам, где была укрыта их сестра Елена, похищенная Тесеем, Считалось, что А. похоронен в священной роще к северо западу от Афин (Paus. I 29, 3). В 4 в. до н. э. в этой роще учил.… … Энциклопедия мифологии
Академ — (или Экадем, Гекадем: др. греч. Ἀκάδημος, Ἑκάδημος) древнегреческий герой[1], указавший братьям Кастору и Полидевку место, где была укрыта их сестра Елена, похищенная Тесеем. Рассказал Диоскурам, что Елену прячут в Афиднах[2] (местечко в… … Википедия
академ — АКАДЕМ, а, м., АКАДЕМКА, и, ж. Перерыв в обучении в вузе (обычно на один год) по состоянию здоровья или другим уважительным причинам; академический отпуск. Взять академ. Уйти в академку … Словарь русского арго
академ. — академ. академический акад. академ. академия академик академический образование и наука акад. Словари: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с., Новый словарь сокращений русского языка, М.: ЭТС … Словарь сокращений и аббревиатур
академ… — (неол.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. академический, напр. академработа, академуспешность и т.п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
академ — сущ., кол во синонимов: 2 • академка (3) • перерыв (44) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
академ — а, м. académique adj. разг., студ. Академический отпуск. Мокиенко 2000 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
академ... — АКАДЕМ... Первая часть сложных слов. 1. Обозначает отнесённость к процессу обучения в среднем и высшем учебном заведении; учебный. Академгруппа, академзадолженность, академуспеваемость. 2. Обозначает отнесённость чего л. к академии; академический … Энциклопедический словарь
академізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
