подлинный

справжній, справдешній, правдивий, автентичний, достотній, щирий, сутий, сущий, нестеменний, чистий, настоящий, існий, істий, вірутний. [Справдешня границя землі руської. Щирий патріот. Перстінь сутого злота. Кость оцей, чиста болячка на оці (Крим.). Іста мама. Вся мамина врода і вдача (Неч.-Лев.)]. С -ным верно - з оригіналом згідно. В -ном виде - (о людях) живцем. -ный источник - автентичне джерело. -ная причина - суща (справжня причина). -ная правда - суща (щира) правда.

* * *

(содержащий истину, верный) істинний, правдивий справедливий; б) (подлинный, настоящий) істинний, справжній, справдешній, правдивий, справедливий, щирий, чистий; в) (действительный, реальный) дійсний, справжній; срвн. Правдивый 3, Подлинный, Сущий. [Ось розкажу істинну правду (Квітка). Нема на світі правдивої приязні, ані правдивих приятелів (Франко). Виховувати справедливих громадян (Крим.). Це справедливий чумак (М. Вовч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Щирий козак (Номис). Чисте пекло з тобою жити (Поділля). Вважала на себе, як на справдешню аристократку (Н.-Лев.)]. -ное учение (содерж. истину) - істинна, правдива наука, істинне, правдиве вчення. -ное происшествие - дійсна пригода (приключение), подія (событие). -ный путь - правдивий шлях. Наставлять кого на -ный путь - навертати кого на добру (праву) путь, на добрий розум.

* * *

1) і́стинний; ( настоящий) правди́вий; ( неподдельный) щи́рий, справедли́вий; ( действительный) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, справде́шній

2) (устанавливаемый научно; соответствующий сущности явления) ді́йсний, і́стинний

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

1) (подлинный) оригінальний, первотворний, первописний. См. Подлинный;

2) (самобытный) оригінальний, самостійний, своєрідний. [Оригінальне письменство. Самостійна цивілізація. Наші своєрідні форми та фарби (Єфр.)]і

3) (странный) оригінальний, чудний, дивний, чудасійний, дивачний.

* * *

1) (некривой, простой) прямий, простий, правий. -менький (ум.-ласк.) - пряменький, простенький, правенький, прямесенький, простесенький, правесенький. [Рубайся, дерево, і пряме й криве (Рудч.). Я знаю сам, що просте, що кривеє (Куліш). Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги (Дума). Рубайся, дерево, криве і праве (Чуб. II). Стан правенький, мов тополя (Глібів)]. -мая линия, мат. - пряма (проста) лінія. -мой угол, мат. - прямий (простий) кут. -мая дорога - пряма, проста дорога, прямий, простий шлях. -мая кишка - кутня кишка, кутнячка;

2) (искренний) простий, щирий, прямий. [Десь Бог мене покарав - лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу (Чуб. V). А мурин (негр), щирий і прямий з природи, вважає чесним кожного (Куліш)]. -мой человек - щира (відверта) людина, щира душа;

3) (истый, настоящий) чистий, справжній, дійсний; см. Настоящий, Подлинный. [Чистий бовдур (болван) (Липовеч.)]. Друзья -мые - братья родные - приятелі (друзі) справжні - що брати рідні;

4) (непосредственный) безпосередній. [Безпосереднє голосування. Занепад тутешньої торговлі був безпосереднім наслідком тих заходів (Єфр.)] -мые налоги - безпосередні податки. -мые наследники - безпосередні спадкоємці. -мой смысл, значение - безпосереднє розуміння, -нє значення. -мое понимание (смысл) этих слов - властиве розуміння цих слів. -мой ответ - проста відповідь. -мое сообщение - пряме сполучення. -мой образ действий - одверте поводження. -мой характер - відверта, пряма вдача. -мая речь, грам. - пряма мова.

* * *

1) прями́й; (подлинный, настоящий) спра́вжній

2) (правдивый, бесхитростный) прями́й; ( откровенный) відве́ртий; ( искренний) щи́рий

дійсний, справжній, справдешній, правдивий, існий, істотний; (юрид.) дійсний, чинний, правосильний, важний. [Дійсні члени Академії Наук, або ординарні академики. Той закон ще й досі чинний. Визнали його наказ за правосильний. Перевіряючи результати голосування, комісія одкинула три голоси, як неважні]. Действительный залог, грам. - стан діяльний.

* * *

1) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, достеме́нний, справде́шній

2) ( действенный) дійови́й

3) ( имеющий силу) ді́йсний

настоящий подлинный) справжній, справдешній, правдешній, правдивий, існий. [Я не міщанка якась, а справжня пані (Н.-Лев.). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Існий німець]. В -скую - справді, справжки, навсправжки. [Не розберу, чи граються, чи навсправжки б'ються].

* * *

неприкрашений, (подлинный) щирий, щирісінький. [Неприкрашена правда (Київ)].