Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(iii)

  • 41 вывешивание

    I
    виві́шування
    II
    вива́жування, ви́важення
    III геод.
    прові́шування, виві́шування, вити́чування

    Русско-украинский словарь > вывешивание

  • 42 вывешивать

    вывесить
    1) вивішувати, вивісити. [Почала вивішувати на сонце кожухи й кунтуші (М. Вовч.)]; (флаги) викидати прапорці;
    2) (весы) виважувати, виважити, витаровувати, витарувати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ывесить
    ( располагать в висячем положении) виві́шувати, ви́вісити
    II несов.; сов. - в`ывесить
    ( взвешивать) вива́жувати, ви́важити
    III геод.; несов.; сов. - в`ывешить
    прові́шувати, прові́сити, виві́шувати, ви́вішити, вити́чувати, ви́тичити

    Русско-украинский словарь > вывешивать

  • 43 вывешиваться

    I
    виві́шуватися
    II
    вива́жуватися
    III геод.
    прові́шуватися, виві́шуватися, вити́чуватися

    Русско-украинский словарь > вывешиваться

  • 44 вывешить

    Русско-украинский словарь > вывешить

  • 45 выстеганный

    I
    ви́стьобаний
    II
    відхльо́станий, відшма́ганий
    III
    відсте́бнутий

    Русско-украинский словарь > выстеганный

  • 46 выстёгивать

    выстегать штапувати, виштапувати, вистьобувати, вистьобати. [Виштапувала очіпок]. Выстеганный - виштапуваний, штапований, вистьобаний, стьобаний. Срв. Выстрачивать.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыстегн`уть
    ( отстёгивать) відстіба́ти, відстебнути
    II несов.; сов. - в`ыстегать
    ( прошивать стежками) вистьо́бувати, ви́стьобати, сов. постьоба́ти
    III несов.; сов. - в`ыстегнуть и в`ыстегать
    ( выхлёстывать) вихльо́стувати, ви́хльостати и ви́хльоснути, відхльо́стувати, відхльоста́ти, сов. відшмага́ти, пошмага́ти, відпа́рити, ви́парити, ви́шпарити

    Русско-украинский словарь > выстёгивать

  • 47 выстёгиваться

    I
    вистьо́буватися
    II
    вихльо́стуватися
    III
    відстіба́тися

    Русско-украинский словарь > выстёгиваться

  • 48 гласный

    1) гласний, прилюдний, привселюдний;
    2) грам. - самоголосний, голосний. -ая буква - голосівка;
    3) гласний. [Земський гласний].
    * * *
    I
    (доступный, открытый) гла́сний; ( публичный) прилю́дний, привселю́дний
    II лингв.
    1) прил. голосни́й
    2) в знач. сущ. голосни́й, -о́го, голосі́вка
    III в знач. сущ.
    гла́сний, -ого

    Русско-украинский словарь > гласный

  • 49 голубец

    1) (краска) синь (р. -ни), синява;
    2) (гриб Agaricus violaceus) синюха, синяк;
    3) бот. - сокирки, польові сокирки, комарові носики, черевички;
    4) (род копчика) кібець (р. кібця), голуб'ятник;
    5) см. Голбец. Голубцы (кушанье) - голубці (р. -ців).
    * * *
    I орн.
    1) см. голубок 1)
    2) ( род ястреба) голуб'я́тник
    II см. голубцы III хим.
    голубе́ць, -бця́

    Русско-украинский словарь > голубец

  • 50 губа

    I. 1) губа (мн. губи, р. губів), уста (р. уст) (ум. губка, губонька, мн. губки, губоньки, губенята, устоньки; ув. губище). Отвислые губы (насмешл.) - капиці, варги. С отвислой губой - вислогубий, варгатий. Губа венчика (бот.) - губа віночка. Развесить, распустить губы - розпустити губи, капиці. С заячьей губой - тригубий. Губа не дура - губа не з лопуцька, знає де смак. Губы дуть - губи надимати, г. закопилювати. Губы сжать - стиснути г., зашити г., зшилити губи. Закусить, прикусить губу - укуситися за язик. Молчит и губами не шевельнёт - мовчить - ні пари з уст; ротом не поведе;
    2) (виды грибов): а) (съедобные) - губи, б) (грибы наросшие на деревьях) - соб. трут (ед. трутник), губка.
    II. (залив со впадающей рекою) сага, затока, (на Белом море) губа.
    * * *
    I
    губа́

    не по губе́ (губа́м) что кому́ — не до смаку́ (не до губи́) що кому́

    II
    ( залив) губа́
    III
    ( гриб-трутовик) гу́бка, трут
    IV ист.
    губа́

    Русско-украинский словарь > губа

  • 51 губка

    1) (зоол., Spongia) губка. [Як губка воду, втягували школярі нові знання (Васильч.)];
    2) бот. (на пнях) - скрипух (м.), скрипуха (ж.). [Треба бджіл скрипухою обгонити].
    * * *
    I уменьш.-ласк.
    гу́бка, гу́бонька

    гу́бки — мн. гу́бки, -бок, губеня́та, -ня́т, у́стонька, -ньок, у́стоньки, -ків

    II зоол.
    и пр. гу́бка
    III
    ( гриб-трутовик) гу́бка, трут

    Русско-украинский словарь > губка

  • 52 дача

    1) давання, подача (р. -чі);
    2) дача (р. -чі); (неточно, мыза) хутір (р. хутора).
    * * *
    I
    ( действие) дава́ння
    II III лес.
    да́ча

    Русско-украинский словарь > дача

  • 53 доносить

    донести что
    1) доносити, донести. [Ложки до рота не донесе]. Донести с трудом - дотягти, доперти, дотарабанити, доцупити. [Мішок важенний, - на превелику силу допер];
    2) -ть о чём, на кого - доносити, донести про що, на кого, донос дати, (с жалобой) підскаржувати, підскаржити, (докладывать) доповідати, доповісти. [Він ото прирозумів дати донос на Зінька, що він і такий, і сякий (Грінч.). Підскаржував на своє товариство (Ном.). Усе доповідає, кому треба (Грінч.)]. Донесенный - донесений, (с трудом) дотягнений, допертий и пр.
    * * *
    I см. донашивать II несов.; сов. - донест`и
    1) (доставлять до какого-л. места) доно́сити, донести́
    2) (сов.: быстро довезти, домчать) домча́ти, донести
    III несов.; сов. - донест`и
    (кому-чему - сделать донесение, донос) доно́сити, донести́ (кому-чому); вно́сити (вклада́ти) у ву́ха, внести́ (вкла́сти) у ву́ха (кому́); (докладывать, сообщать) доповіда́ти, доповісти́ и допові́сти (кому-чому), повідомля́ти, повідо́мити, сексо́тничати

    Русско-украинский словарь > доносить

  • 54 дорываться

    дорваться допадатися, допастися до чого. [Як допадеться (до) горілки, то й за вуха не відтягнеш].
    II. Дорывать, -ся, дорыть, -ся - докопувати, -ся, докопати, -ся; доривати, -ся, дорити, -ся. [Докопалися до води. Свиня дорила вже й другу грядку)]. Дорытый - докопаний; доритий.
    * * *
    I несов.; сов. - дорв`аться
    (рваться, изнашиваться) дорива́тися, дорва́тися
    II несов.; сов. - дорв`аться
    (набрасываться на что-л.) дорива́тися, дорва́тися, допада́тися, допа́стися
    III несов.; сов. - дор`ыться
    дорива́тися, дори́тися; доко́пуватися, докопа́тися

    Русско-украинский словарь > дорываться

  • 55 дорыться

    Русско-украинский словарь > дорыться

  • 56 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 57 же

    и ж
    1) же, (после гласной) ж; (со своей стороны) знов, пак. [Він-же. Я-ж. За моє жито мене-ж і бито. Люди не знатимуть, яка я, а я знов (= я же) їх не знатиму (М. Вовч.). Це так кажу я та й дивлюся на нього; він, знов - мовчить. Їздилося пак тим шляхом - з Гадяча до Київа - через Піски, Чорнухи, Березань і инші села];
    2) бо, но. [Та йди-бо швидче сюди. Гляди-но! Де ти був до цього часу? Сядь-но, розкажи-но! (Рудан.)]. Ну же, да ну же - нубо, та нубо, (мн.) нум-же. Полно же, перестань - годі-бо (нубо годі), перестань. Когда же, где же, куда же, как же, кто же, что же и т. п. - коли-ж, де-ж, куди-ж, як-же, хто-ж, що-ж. Если же - коли-ж, як-же, а як-що, як-же що. Если же наши надежды не оправдаются, то… - коли-ж (як-же, а як-що) наші надії не справдяться, то… Так же, точно так же - так-же, так само. Срв. Также. Тот же, один и тот же - той-же, той(-же) самий. В той же книге, но в другой статье… - в тій самій книжці, але в иншій статті… Или же - або-ж, а чи. [Де поділось?! Ізгоріло? А чи затопило синє море? (Шевч.)]. Всё же - проте, все(-ж) таки.
    * * *
    I союз II част.
    же, ( после гласного) ж; ( при указаний тождества) са́мий; (с повелительным накл. в значении "ка") -но, -бо, бо
    III этногр.; тж. жес
    же, жес нескл., м., ж.

    Русско-украинский словарь > же

  • 58 живот

    1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];
    2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].
    * * *
    I
    живі́т, -вота́, че́рево

    вверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева

    вниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева

    II
    ( жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ття

    не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть

    III диал.
    2)

    \живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку

    Русско-украинский словарь > живот

  • 59 забухать

    I заб`ухать
    забу́хати, забу́хкати и усилит. забухкоті́ти, загу́пати и усилит. загупоті́ти, -почу́, -поти́ш
    II забух`ать
    жарг.
    запия́чити; ( запить) запи́ти (зап'ю́, зап'є́ш); ( напиться) напи́тися, упи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся
    III забух`ать
    несов.; сов. - заб`ухнуть
    набуха́ти, набу́хнути, розбуха́ти, розбу́хнути и мног. порозбуха́ти

    Русско-украинский словарь > забухать

  • 60 завозиться

    1) завозитися, завезтися, бути завезеним. Товары к нам -зятся издалека - крам до нас завозять (привозять) здалека. Письма к нам -зятся почтальоном по пути - листи до нас завозить поштар по дорозі;
    2) запоратися, заволоводитися, почати поратися; см. Возиться.
    * * *
    I несов.
    заво́зитися, -во́зиться
    II сов.
    заяло́зитися, -яло́жуся, -яло́зишся и мног. позаяло́жуватися, -жуємося, -жуєтеся, засмальцюва́тися и мног. позасмальцьо́вуватися, -цьо́вуємося, -цьо́вуєтеся
    III сов.
    1) ( начать беспокойно двигаться) завовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся, закуйо́вдитися, -джуся, -дишся
    2) (с кем-чем, около кого-чего - начать заниматься кропотливым делом) запо́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); ( засуетиться) заметуши́тися (коло кого-чого)

    Русско-украинский словарь > завозиться

Страницы

См. также в других словарях:

  • III — steht für: Drei, altrömische Schreibweise der Zahl III ist die Signatur folgender Personen: Jack White (Gitarrist) (* 1975), US amerikanischer Songwriter, Sänger und Gitarrist Hank Williams III (* 1972), US amerikanischer Rock Sänger Siehe auch:… …   Deutsch Wikipedia

  • III — (as used in expressions) Abd al Rahman III Afonso III Alexander III Amenhotep III Andronicus III Palaeologus Antiochus III Augustus III Cabell Calloway III Casimir III Charles III Christian III …   Universalium

  • III — Not to be confused with Ill (ill, ILL). III (iii) is the Roman number for three, but may also refer to: * III, official artist name for the Inti Creates sound team * III (Download album), an album by the band Download * III (Chad Brock album), an …   Wikipedia

  • III — Cette page d’homonymie répertorie les différents sujets et articles partageant un même nom. Acid King III, album de Gui Boratto III, album de Bob Sinclar Catégorie : Homonymie …   Wikipédia en Français

  • iii — ISO 639 3 Code of Language ISO 639 2/B Code : iii ISO 639 2/T Code : iii ISO 639 1 Code : ii Scope : Individual Language Type : Living Language Name : Sichuan Yi …   Names of Languages ISO 639-3

  • III. РОССИЯ. СССР. СНГ - полный — III.1. Племенные союзы восточных славян …   Правители Мира

  • III.6. Правительства периода гражданской войны — ⇑ III. РОССИЯ. СССР. СНГ III.6.1. Европейская Россия III.6.1.1. Юг России III.6.1.2. Дон III.6.1.3. Кубань …   Правители Мира

  • III.9. Содружество независимых государств (СНГ) — ⇑ III. РОССИЯ. СССР. СНГ …   Правители Мира

  • III. Kerületi TVE — III. Kerületi TUE Nombre completo III. Kerületi TVE Futball Club Obuda Fundación 24 de enero de 1887 (124 años) Estadio Hévízi út, Budapest (Hungría) …   Wikipedia Español

  • III Comando Administrativo Aéreo — Activa 4 de febrero de 1938 1944 País Alemania Nazi …   Wikipedia Español

  • III. Korps (Bundeswehr) — III. Korps Verbandsabzeichen Aktiv 6. Apr. 1957–31. Mär. 1994 Land …   Deutsch Wikipedia

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»