-
61 buzz
1. n1) дзижчання2) гудіння; гомін3) суєта, метушня4) поговір, чутка, плітка5) розм. телефон6) фон. звук вібрації голосових зв'язок7) примха, дивацтво8) бот. шип, колючка; шпичак9) принада2. v1) дзижчати2) гудіти3) шастати, снувати4) кидати, жбурляти5) ав., розм. атакувати з повітря6) розм. поширювати плітки7) розм. дзвонити по телефону8) витися, пурхати9) бурчати, гарикати10) нашіптувати3. int1) старе!, чули!2) мерщій!, ворушися!* * *I [bez] n1) дзижчання; глухий гул, гудіння ( юрби)2) суєта; загальний рух3) поговір, чутки, плітки4) телефон; телефонний дзвінок5) aмep.; = buzz-saw6) лiнгв. звук вібрації голосових зв'язок7) заст. примхаII [bez] v1) дзижчати; гудіти ( про юрбу); видавати глухий гул2) снувати, швидко е шумно рухатися (тж. buzz along, buzz about)3) шпурляти, кидати4) aв.; жapг. пролітати на бриючому польоті; вiйcьк.; жapг. атакувати з повітря5) поширювати чутки, плітки6) телефонувати; викликати дзвінком ( секретаря)7) рідко витися, пурхати (тж. buzz about, buzz over)8) заст. бурмотати, бурчатиIII [bez] v IV [bez] n1) бoт. шип, колючка2) принада, насадка ( для рибного лову) -
62 buzzer
n1) гудок, сирена2) амер. дзвінок3) ел. зумер, електромагнітний переривник4) військ., розм. льотчик, який здійснює бриючий політ5) військ., розм. зв'язківець6) пліткар* * *n2) гудок; сирена; aмep. дзвінок3) eл. зумер4) вiйcьк.; жapг. льотчик, що йде на бриючому польоті5) вiйcьк. зв'язківець -
63 campanile
-
64 campanula
-
65 clear
1. adj1) ясний, світлий2) чистий, прозорий3) виразний4) дзвінкий, чистий (про звук)5) зрозумілий, ясний; безсумнівний6) логічний; світлий (про розум)7) вільний (від перешкод — of); безперешкодний8) повний, цілий, весь9) абсолютний, цілковитий2. adv1) ясно2) зовсім, цілком, цілковито, абсолютноto get clear away — а) безслідно зникнути; б) вийти сухим з води
3. v1) очищати; розчищати2) очищатися, ставати прозорим (чистим, ясним)3) пояснювати, роз'яснювати, проливати світло4) звільняти; усувати перешкодиclear the way! — звільніть дорогу!, стережися!
5) виправдовувати, очищати від підозр6) подолати перешкоду, взяти (висоту)7) військ. вивозити, евакуювати8) розплутувати (вірьовку тощо)9) розвантажувати11) виконати митні формальності12) одержувати чистий прибуток13) розпродавати14) спорт. відбити (м'яч тощо)15) тел. роз'єднувати (абонентів)□ clear away — прибирати посуд зі столу; розсіюватися (про туман); піти, зникнути
□ clear off — закінчити недороблену роботу; іти геть
□ clear out — відчистити від бруду; залишити без грошей
□ clear up — прояснюватися (про погоду); давати лад (чомусь); з'ясовувати
* * *I a1) ясний, світлий2) чистий, прозорий; дзеркальний ( про поверхню)3) виразний, ясний, чіткий4) дзвінкий, виразний, чистий ( про звук)5) ясний, зрозумілий; який не викликає сумнівів6) світлий, ясний, логічний ( про розум)7) вільний, незайнятий (тж. про лінію); безперешкоднийclear line — зaл. вільний перегін
clear way — мop. фарватер
8) чистий; здоровий9) (of) вільний ( від чого-небудь)10) повний, цілий; весь; чистий ( про дохід)11) абсолютний, повний12) тex. який не зачіпає; який вільно проходить13) гpaм. світлий14) iм. клер, нешифрований текст15)to be in the clear — бути поза підозрами, зняти із себе обвинувачення
II advthe coast is clear — дорога вільна, перешкод немає
1) ясно2) зовсім; цілком; начисто3) (of) осторонь4) cпopт. чистоIII v1) очищати; очищатися, ставати ясним, чистим; робитися прозорим2) пояснити, роз'яснити, пролити світло3) звільняти, очищати, розчищати; прибирати, усувати перешкоди4) виправдувати; очищати від підозр5) взяти, перебороти перешкоду; ледь не зачепити, уникнути6) вiйcьк. вивозити, евакуювати7) розплутувати ( мотузку)9) заплатити борг, розрахуватися; оплатити ( витрати); eк. здійснювати кліринг чеків або векселів; здійснювати розрахунок по векселям або чекам через розрахункову палату10) кoм. очищати (товари, вантаж) від мита; виконувати митні формальності11) кoм. отримувати чистий прибуток12) розпродавати, влаштовувати розпродаж14) cпopт. відбити ( м'яч)15) cпeц. прояснювати, просвітлювати; очищати16) тeл. роз'єднувати ( абонентів)17) aмep. ( with) узгодити ( з ким-небудь)18) розшифровувати, декодувати -
66 clink
1. n1) дзенькіт (скла тощо)2) сильний різкий удар3) розм. гроші, дзвінка монета4) розм. в'язниця, в'язнична камера2. v1) дзвеніти; звучати2) дзенькати, брязкатиto clink glasses — цокатися, пити за (чиєсь) здоров'я
3) розм. клепати, заклепувати* * *I [klink] n1) дзенькіт (скла, ключів)2) віршик3) пронизливий крик ( птаха)4) дiaл. гроші, дзвінка монетаII [kliçk] v1) дзвеніти, звучати; дзенькати ( чим-небудь)to clink glasses — цокатися, пити за ( чиє-небудь) здоров'я
2) римуватисяIII [kliçk] n; сл.в'язниця, тюремна камера -
67 clinking
1. adj1) дзвінкий; що дзвенить2) розм. чудовий; першокласний, першорядний2. advдуже* * *I [`kliçkiç] a1) який дзвенить, дзвінкий, дзвенячий2) чудовий, першокласнийII ['kliçkiç] adv -
68 darby
n1) кельма; лопатка муляра2) готівка, наявні гроші; дзвінка монета* * *n1) бyд. правило штукатура; лопатка муляра; кельня2) ( Darby) ель, пиво3) готівка, дзвінка монета -
69 death-bell
-
70 diving-bell
-
71 dong
-
72 door-bell
-
73 dust
1. n1) пил, порох2) пилинка3) пучка, щіпка4) хмара, клуби пилуto raise a dust — здіймати куряву; перен. зчиняти галас
5) перен. шум, метушня6) поет. прах; тлін7) розм. гроші, дзвінка монета8) розм. борошно9) бот. пилокto lick the dust — плазувати, принижуватися
to take the dust — амер. плентатися у хвості
to throw dust in smb.'s eyes — замилювати очі комусь
2. v1) стирати пил; обмітати; вибивати пил; витрушувати, зчищати; витирати порох2) посипати, обсипати3) сипати, підсипати4) запилити, запорошити5) амер., розм. мчати, нестися; переганяти, залишати позаду6) розм. замилювати очі* * *I [dest] n1) пил2) пилина, порошина; пучка, щіпка3) хмара, хмара пилу; шум, метушня4) порох; тлін5) гроші, дзвінка монета6) aвcтpaл. борошно7) бoт. пилок8) = dust-brandII [dest] v1) стирати, змахувати пил; вибивати пил; обмітати; струшувати, зчищати (тж. dust off)2) посипати, обсипати (порошком, борошном); запилювати; сипати, підсипати3) запилити; запорошити4) aмep. нестися, мчати; переганяти; залишати за (тж. to dust it)5) втирати очки -
74 fog-bell
-
75 gong-bell
-
76 jingle bell
1) дзвіночок, бубонець ( санної запряжки)2) мop. сигнальний дзвін у машинному відділенні -
77 jingly
adj1) що бряжчить (дзвенить)2) дзвінкий; переливчастий* * *aякий дзвенить; який побрязкує; переливчастий; дзвінкий -
78 loudness
-
79 media
In (pl mediae)1) фон. дзвінкий приголосний2) анат. середня оболонка стінки кровоносної судиниIIpl від medium* * *I n; (pl- ae)1) гpaм. дзвінкий приголосний2) aнaт. середня оболонка стінки кровоносної судиниII n1) pl вiд medium I2) = mass media -
80 night-bell
nнічний дзвінок (до чергового — в лікарні, аптеці)* * *nнічний дзвінок (до чергового- у лікарні, аптеці)
См. также в других словарях:
Дзвін — «ДЗВІН» литературно художественный и общественно политический ежемесячный журнал, орган украинской соц. дем. рабочей партии, издавался в Киеве в эпоху «Звезды» и «Правды» (1913 1914). Руководящую роль в журнале играли Юркевич, Антонович и др.… … Литературная энциклопедия
дзвіночок — 1 іменник чоловічого роду дзвін дзвіночок 2 іменник чоловічого роду квітка … Орфографічний словник української мови
дзвін буденний — Дзвін, у який дзвонять в усі дні літургійного року, крім неділь та великих церковних свят; простодневний дзвін … Словник церковно-обрядової термінології
дзвінок — і дзвіночок, заст. дзвінець Мініатюрні порожнисті кульки з ударниками всередині на архиєрейському сакосі, кадильницях, каціях … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін — 1 іменник чоловічого роду річ дзвін 2 іменник чоловічого роду звук … Орфографічний словник української мови
дзвін — [дзв ін] дзво/на, м. (на) дзво/н і, мн. дзво/ние, дзво/н іў (річ) … Орфоепічний словник української мови
дзвіниця — [дзв іни/ц а] ц і, ор. цеийу … Орфоепічний словник української мови
дзвіночок — [дзв іно/чок] чка, м. (на) чку, мн. чкие, чк іў … Орфоепічний словник української мови
дзвін малий — Дзвін, у який дзвонять під час Великого Посту … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін недільний — Дзвін, у який дзвонять у неділі … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін полієлейний — Дзвін, у який дзвонять під час полієлею … Словник церковно-обрядової термінології