-
81 peal
1. n1) дзвін; дзвоніння (в усі дзвони)2) набір дзвонів2. v1) гриміти, гуркотіти; лунати2) дзвонити (в усі дзвони)* * *I [piːl] n1) дзвін дзвонів, передзвінII [piːl] v1) гриміти, лунати2) дзвонити -
82 push-button
n1) кнопка (дзвінка тощо); натискна кнопка2) кнопка вмиканняpush-button flight — розм. політ з наведенням по радіо
push-button pilot — розм. недосвідчений пілот
push-button weapon — розм. телекерована автоматична зброя
* * *I nнатискна кнопка; кнопка ( дзвінка); кнопка вмиканняII a -
83 rampion
-
84 rattlepot
-
85 sea-coal
n1) бітумінозне вугілля2) розм. готівка, дзвінка монета* * *n2) cл. готівка, дзвінка монета -
86 shattering
j adj1) руйнівнийshattering explosive — військ. бризантна вибухова речовина
2) дзвінкий; оглушливий* * *a1) руйнівний2) дзвінкий; оглушливий -
87 shop-bell
-
88 silver
1. n1) срібло2) срібні гроші (монети)3) шотл. гроші4) срібні вироби5) срібний колір; колір сріблаspeech is silver, but silence is golden — присл. слово — срібло, мовчання — золото
2. adj1) срібнийS. star — орден «Срібної зірки»
2) поет. сріблястий3) дзвінкий, мелодійний, сріблястийsilver bell (tree) — бот. галезія
silver bullets — розм. гроші, що стягуються як воєнна позика
silver certificate — амер. срібний сертифікат
silver fir — бот. благородна ялиця
silver gilt — позолочене срібло; підробка під позолочення
silver lining — а) білий край (хмари); б) промінь надії
silver plate — а) срібна тарілка (таріль); б) срібна пластинка; в) збірн. столове срібло
3. v1) сріблити; покривати сріблом2) амальгамувати (дзеркало) амальгамою ртуті3) сріблитися4) сивіти* * *I n1) срібло2) срібні монети; дiaл. гроші4) сріблистий, срібний колір5) cл.; фoтo ( азотнокисле) сріблоII a1) срібний2) пoeт. сріблистий; дзвінкий, мелодійний, сріблистийIII v1) сріблити, покривати сріблом; амальгамувати ( дзеркало)2) сріблитися; сивіти ( про волосся) -
89 sleigh-bell
-
90 sonance
-
91 sounding
1. n1) звучання; звук; дзвін, дзвеніння2) вимова, вимовляння3) сигнал (тривоги)4) вимірювання глибини ехолотом5) виміряна глибина; глибина за лотом6) pl мілководдя (біля берегів); місця, де можливе промірювання лотом7) гірн. шурфування8) дослідження (верхньої) атмосфери9) зондування, промацування10) розпитування; запит з метою з'ясування11) pl пірнання2. adj1) що звучить2) звучний; гучний3) пустий, гучний (про фрази тощо)* * *I [`saundiç] n1) звучання; звук; дзенькіт2) вимовляння; вимоваII ['saundiç] a1) який видає звук; звучний, дзвінкий; гучний, резонуючий2) пихатий, пишномовний; порожнійIII [`saundiç] n1) cпeц. вимірювання глибини ( ехолотом); зондування; виміряна глибина, глибина по лоту2) pl мілководдя ( біля берегів); місця, де можливе промірювання лотом3) гipн. шурфування; cпeц. дослідження ( верхньої) атмосфери; зондування, промацування4) pl занурювання, пірнання ( китів) -
92 steeple
-
93 table-bell
-
94 tin
1. n1) олово2) біла жерсть3) бляшанка, консервна банка4) амер. олов'яний посуд; форма для печива; деко5) розм. гроші, дзвінка монетаtin box — амер., розм. сумнівні доходи; темні джерела прибутків
tin hat — а) сталевий шолом (солдата); б) захисний шолом (робітника)
tin lizzie — амер. дешевий автомобіль, фордик
straight from the tin — з перших рук; свіженький, незіпсований
2. v1) консервувати, закупорювати в бляшанки2) консервуватися3) лудити, покривати оловом* * *I [tin] n1) олово2) луджене листове залізо, біла жерсть3) бляшанка; консервна банка4) aмep. олов'яний посуд; форма для печива; лист, деко5) cл. гроші; дзвінка монетаII [tin]straight from the tin — з перших рук, з першоджерела; свіженький, незіпсований, непошкоджений
1) олов'яний, зроблений з олова2) жерстяний, залізний, зроблений з жерстіa house with a tin roof — дім, що покритій жерстю
a
(little) tin god — пихатий дрібний чиновник; людина, що користується незаслуженною повагою; є "глиняний ідол"tin wedding — десята річниця весілля, "олов'яне" весілля
III [tin]tin box — aмep.; cл. сумнівні доходи, тіньові джерела прибітків ( політичного діяч)
1) υl. закупорювати в бляшанки; консервуватиto tin fruit [fish, milk] — консервувати фрукти [рибу, молоко]; консервуватися
2) лудити, покривати оловом -
95 tinkly
adjщо дзвенить, бряжчитьa tinkly piano — розладнаний (деренчливий) рояль
* * *aдзвінкий; той, що бринькає -
96 tintinnabulation
-
97 tintinnabulum
-
98 toller
-
99 verberation
-
100 vesper
n1) (V.) вечірня зоря; Веспер, Венера2) поет. вечір3) pl церк. вечерня4) pl поет. вечірня молитва5) вечірній дзвін* * *n.1) (V.) поет. вечірня зоря; Веспер, Геспер, Венера2) іст. вечір3) pl. церк. вечерня; Sіcіlіan Vespers іст. сицілійська вечерня (повстання 1282 р.)4) pl. поет. вечірня молитва; вечірній дзвін; вечірня, прощальна пісня ( птаха)
См. также в других словарях:
Дзвін — «ДЗВІН» литературно художественный и общественно политический ежемесячный журнал, орган украинской соц. дем. рабочей партии, издавался в Киеве в эпоху «Звезды» и «Правды» (1913 1914). Руководящую роль в журнале играли Юркевич, Антонович и др.… … Литературная энциклопедия
дзвіночок — 1 іменник чоловічого роду дзвін дзвіночок 2 іменник чоловічого роду квітка … Орфографічний словник української мови
дзвін буденний — Дзвін, у який дзвонять в усі дні літургійного року, крім неділь та великих церковних свят; простодневний дзвін … Словник церковно-обрядової термінології
дзвінок — і дзвіночок, заст. дзвінець Мініатюрні порожнисті кульки з ударниками всередині на архиєрейському сакосі, кадильницях, каціях … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін — 1 іменник чоловічого роду річ дзвін 2 іменник чоловічого роду звук … Орфографічний словник української мови
дзвін — [дзв ін] дзво/на, м. (на) дзво/н і, мн. дзво/ние, дзво/н іў (річ) … Орфоепічний словник української мови
дзвіниця — [дзв іни/ц а] ц і, ор. цеийу … Орфоепічний словник української мови
дзвіночок — [дзв іно/чок] чка, м. (на) чку, мн. чкие, чк іў … Орфоепічний словник української мови
дзвін малий — Дзвін, у який дзвонять під час Великого Посту … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін недільний — Дзвін, у який дзвонять у неділі … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін полієлейний — Дзвін, у який дзвонять під час полієлею … Словник церковно-обрядової термінології