Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(язик)

  • 21 Їжте борщ з грибами, держіть язик за зубами

    Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Їжте борщ з грибами, держіть язик за зубами

  • 22 a woman's tongue is one that will never wear out

    язик жінки ніколи не зітреться ≅ сорока – жіноча розмова

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > a woman's tongue is one that will never wear out

  • 23 the tongue always returns to the sore tooth

    язик завжди повертається до хворого зуба ≅ що в кого болить, той про то й говорить у ведмедя десять пісень, і всі про мед

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > the tongue always returns to the sore tooth

  • 24 tunge

    язик, язичок

    Dansk-ukrainsk ordbog > tunge

  • 25 tongue

    1. n
    1) язик

    coated (dirty, foul, furred) tongue — обкладений язик (хворого)

    2) мова
    3) манера говорити

    rough tongue — фуба мова, брутальність

    silver (smooth) tongue — красномовність, улесливість

    4) язик (страва)
    5) щось, що нагадує за формою язик
    6) геогр. коса
    7) стрілка терезів
    8) тех. шпунт, шип, гребінь
    9) дишло
    10) зал. вістря стрілки
    11) тех. хвостовик

    on the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх

    to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)

    to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)

    to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити

    his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило

    to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати

    he knows much who knows how to hold his tongueприсл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото

    2. v
    1) розмовляти, базікати
    2) говорити, вимовляти
    3) лаяти, ганьбити
    4) лизати
    5) буд. з'єднувати у шпунт
    * * *
    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongueвисовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongueці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 26 tongue

    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongueвисовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongueці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 27 тиль

    1. язик ВН-У; кичене тиль СБ, кичик тиль Б, К анат. язичок; тилим уҗуне / уҗна айляный крутиться в мене на язиці СМ / К; ағызы вар, тили йох рот у нього є, язика немає СГ; тилим айлянмай язик у мене не повертається К; айтмаға / айтмаа тилим бармай / вармай язик у мене не повертається сказати О / К; тильни тут, чох лафетме тримай язика, багато не балакай К.
    2. мова ВН-У; бизим тиль наша мова У; тиль вер- давати дар мови Г; тили ачылды німий заговорив Г; йашлар бизим тильче чох лафетмейлер мало молодих людей розмовляє нашою мовою СМ; т'имсе аннамай бунун тилиндэн його мову ніхто не розуміє Г; Камара тили мова Комара У; ӧзӱ тили бле лафет- розмовляти своєю мовою СМ; татлы тиль балдан да татлы солодка мова є солодшою за мед СБА; Т'ерменчик тили сӧз айтайым я розповім словами старомлинівської мови Б; урум тиль урумська мова К; биз лафетиймиз урум тильне ми розмовляємо урумською мовоюП; урум тиль блен ӧгреннавчатися урумською мовою НМ; … тиле тӱш- потрапити на язик, стати об'єктом пліток Б; халды татлы тилимиз ми розійшлися, приємно поговоривши У; тильне кӧре иши вар як говорить, так і робить СЛ; йаман тиль шапара т'есий злий язик розріже шибку СБЧ; оон тильне эпси вар він мастак говорити К; пор. диль.

    Урумско-украинский словарь > тиль

  • 28 loll

    1. n
    1) ледарювання
    2) лінива поза
    3) висолоплений язик
    4) пестун, мазунець, розбалувана дитина
    5) студентська вечірка (гулянка)
    2. v
    1) сидіти, розвалившись; стояти у лінивій позі (спершись на щось; тж loll about, loll back, loll out)
    2) висолопити (язик; звич. loll out)
    3) висовуватися (про язик)
    4) звисати
    * * *
    I n
    1) icт. неробство, байдикування; лінива поза
    2) ( звисаючий) язик
    3) мазун; розпещена дитина
    II v
    1) сидіти або стояти в лінивій позі (loll about, loll back, loll out)
    2) (звич. loll out) висовувати; висовуватися

    English-Ukrainian dictionary > loll

  • 29 wedge

    1. n
    1) клин

    to drive (to force)a wedge — забивати клин

    entering wedgeперен. початок важливих подій

    2) щось клиноподібне
    3) військ. бойовий порядок кутом уперед
    4) метеор. гребінь, язик
    5) мат. трикутна призма

    wedge keyтех. шпонка, загвіздок

    2. v
    1) закріпляти клином
    2) розколювати за допомогою клинка (тж wedge apart, wedge asunder, wedge open)
    3) утискувати; заганяти (в тісне приміщення); уклинювати; протиснутися (кудись)
    4) двоїти шкіру

    to wedge oneself in — утискатися; влізати; уклинюватися

    wedge upгірн. заклинювати, забивати клинки

    * * *
    I n

    to force /to drive/ a wedge — вбивати клин

    2) початок змін, важливих подій
    3) що-н. клиновидне

    a wedge of cake [of cheese] — трикутний кусок торта [сиру]

    4) радіо лінійчатий клин
    5) вiйcьк. бойовий порядок кутом вперед ( wedge formation)
    6) мeтeop. клин, язик, гребінь

    a cold wedge — клин /язик/ холодного повітря

    7) мaт. трикутна призма

    the thin end of the wedgeперший шаг (до чого-н.); скромний, але багатообіцяючий початок ( часто)

    II v
    1) закріплювати клином, заклинити (wedge in, wedge on, wedge up)
    2) розклинювати (wedge apart,-г asunder, wedge open)
    3) втискати; загоняти; вклинитися, втиснутися
    4) забивати клин, заклинити ( wedge up)

    English-Ukrainian dictionary > wedge

  • 30 невоздержанный

    нездержливий, (зап.) непоздержливий; (несдержанный) нестриманий; (неумеренный) непоміркований, непомірний (у чому), недомірний. [Нестримана вдача (Київ)]. -ный в пище - непоміркований у їжі, непоздержливий на їжу. -ная жизнь - непомірковане (непомірне, непоздержливе) життя. -ный язык - нестриманий язик. -ный на язык - нездержливий на язик, (чаще) язикатий, (болтливый) слабкий на язик (Крим.), (не умеющий держать в секрете) слизькоязикий. [Непосидячої вдачі був дід, і на язик нездержливий (Кониськ.). Ти дуже язиката: сваволі й смілости в тобі як-раз до ката (Самійл.)].
    * * *
    незде́ржливий; ( неумеренный) непомі́рний, надмірний; ( не знающий меры) непомірко́ваний; ( несдержанный) нестри́маний

    Русско-украинский словарь > невоздержанный

  • 31 болтливый

    балакучий, язикатий, довгоязикий, (с)ковзький на язик, слизькоязикий, лепетливий, на язик лепетливий. Он болтлив - (иронич.) у нього язик як лопатень.
    * * *
    балаку́чий, балакли́вий; лопотли́вий, лепетли́вий, язика́тий, теркотли́вий

    Русско-украинский словарь > болтливый

  • 32 острый

    1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);
    2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;
    3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);
    4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;
    5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.
    * * *
    го́стрий; ( резкий) різки́й; ( о глазах) метки́й; ( остроумный) доте́пний, го́стрий на язи́к; (донимающий, язвительный) дошку́льний

    Русско-украинский словарь > острый

  • 33 furred

    adj
    1) підбитий (оздоблений) хутром
    2) хутровий (про звіра)
    3) одягнений у хутряне пальто
    4) мед. обкладений (язик)
    5) тех. укритий накипом (казан)
    * * *
    a
    1) оздоблений, підбитий хутром
    3) який носить хутро; одягнений у хутряне пальто
    4) мeд. обкладений, обложений ( язик)

    English-Ukrainian dictionary > furred

  • 34 rag

    1. n
    1) ганчірка; клапоть, обрізок (тканини)
    2) pl лахміття, дрантя
    3) тех. мотлох, ганчір'я
    4) жмут; віхтик; клаптик; обривок, шматок

    to tear smth. to rags — порвати щось на дрібні клаптики

    worn to rags — поношений, пошарпаний

    5) pl клоччя; лахміття
    6) pl жарт. одяг
    7) знев. ганчірка, клапоть, шмат (про носову хусточку тощо)
    8) знев. газетка
    9) погань (про людину)
    10) бот. білий волокнистий жмутик (у плодах цитрусових)
    11) невелика кількість; незначний залишок; крапля
    12) гострий кут, зазублина
    13) амер., розм. паперовий долар
    14) розм. язик
    15) мін. твердий вапняк, крупнозернистий пісковик; будівельний камінь
    16) піддражнювання; розіграш
    17) грубі жарти; шум, гам; скандал, бешкет, галас; грубе порушення дисципліни

    rag fair — товкучка, барахолка

    to get one's rag out — розізлитися, втратити самовладання

    2. v
    1) дробити каміння (руду)
    2) дражнити; дратувати глузуванням
    3) лаяти, сварити; вичитувати, шпетити (когось)
    4) скандалити, галасувати; зчиняти галас; грубо порушувати дисципліну

    rag over — сперечатися, сваритися (через щось)

    * * *
    I n
    1) ганчірка, клапоть; обрізок ( тканини); pl ганчір'я; тex. дрантя; обтиральні кінці
    2) жмут, клаптик; обривок, шматочок
    3) pl дрантя, лахміття; pl одяг
    4) през. клапоть, ганчірка (про носову хустку, вітрило); листок, газетка
    5) бoт. білий волокнистий пучок ( у плодах цитрусових)
    6) дещиця, крихта, крапля
    7) гострий кут, зазублина
    8) aмep.; cл. паперовий долар
    9) cл. язик
    10) пісня або музична п'єса в стилі "регтайм"
    II n; мін.
    міцний вапняк, грубозернистий піщаник; будівельний камінь
    III n; сл.; жарг.
    1) піддражнювання; розігрування, розіграш
    2) скандал, шум; групове порушення дисципліни; студентська ескапада
    IV v; сл.; жарг.
    1) дражнити, навмисно виводити з себе; доводити насмішками, кепкуванням; розігрувати ( кого-небудь)
    2) сварити, вичитувати, шпетити
    3) скандалити, шуміти; колективно порушувати дисципліну
    4) ( over) сперечатися, сваритися ( через що-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > rag

  • 35 spire

    1. n
    1) бот. стрілка (злака); росток, зародок пагінця; стеблинка
    2) вістря, стрілка, гострий верх (чогось)
    3) язик полум'я
    4) шпиль, голка
    5) гострокінцева верхівка (дерева)
    6) бот. колос
    7) розм. очерет
    8) відгалуження рогу оленя
    9) шпиляста вершина, пік
    10) спіраль
    11) виток
    2. v
    1) бот. виходити в стрілку; колоситися
    2) бот. проростати (про зерно)
    3) підніматися вгору
    4) загострюватися, звужуватися догори
    5) будувати із шпилем
    6) скручуватися у спіраль
    7) рухатися по спіралі; злітати по спіралі
    8) креслити спіральну лінію
    * * *
    I n
    1) стрілка ( злаку); паросток, зачаток пагона; билинка
    2) вістря, стрілка, гострий верх ( чого-небудь); язик полум'я
    3) шпіц, шпиль, голка
    4) гостра маківка, верхівка ( дерева)
    5) = spike I 2
    6) гостра вершина, пік
    II v
    1) іти, виходити в трубку ( про злак); колоситися; проростати ( про зерно)
    2) підніматися вгору, здійматися ( загострюючись)
    3) загострюватися, звужуватися вгору
    4) оснащувати вістрям, шпилем; будувати зі шпилем
    III n IV v
    1) завиватися, закручуватися в спіраль
    2) рухатися по спіралі; злітати по спіралі; креслити спіральну лінію

    English-Ukrainian dictionary > spire

  • 36 well-hung

    adj
    1) добре підвішений (про язик)
    2) гарно припасований (про одяг тощо)
    3) витриманий, з присмаком, з душком (про дичину)
    4) оббитий (завішений) гобеленом (дорогими тканинами)
    * * *
    [`wel`heç]
    a
    2) той, що добре сидить ( про спідницю)

    English-Ukrainian dictionary > well-hung

  • 37 whist

    1. n
    2) розм. мовчання
    2. adj розм.
    1) німий, мовчазний; безмовний
    2) що тримає язик за зубами
    3. v (past і p.p. whisted, whist) розм.
    мовчати
    4. int розм.
    тсс!, цить!
    * * *
    I [wist] n; карт. II [wist] a; діал.
    1) німий, безмовний, той, що мовчить
    2) той, що тримає язик за зубами
    III [wist] n; діал. IV [wist] v; діал.
    (whisted [id], whist) мовчати
    V [wist]
    int дiaл. тсс!, шшш!, циц!

    English-Ukrainian dictionary > whist

  • 38 wedge

    I n

    to force /to drive/ a wedge — вбивати клин

    2) початок змін, важливих подій
    3) що-н. клиновидне

    a wedge of cake [of cheese] — трикутний кусок торта [сиру]

    4) радіо лінійчатий клин
    5) вiйcьк. бойовий порядок кутом вперед ( wedge formation)
    6) мeтeop. клин, язик, гребінь

    a cold wedge — клин /язик/ холодного повітря

    7) мaт. трикутна призма

    the thin end of the wedgeперший шаг (до чого-н.); скромний, але багатообіцяючий початок ( часто)

    II v
    1) закріплювати клином, заклинити (wedge in, wedge on, wedge up)
    2) розклинювати (wedge apart,-г asunder, wedge open)
    3) втискати; загоняти; вклинитися, втиснутися
    4) забивати клин, заклинити ( wedge up)

    English-Ukrainian dictionary > wedge

  • 39 закусывать

    закусать
    I. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;
    2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.
    II. Закусывать, закусить -
    1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;
    2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.
    * * *
    I несов.; сов. - закус`ить
    ( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    \закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)

    II несов.; сов. - закус`ить
    1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати
    2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти
    3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти

    Русско-украинский словарь > закусывать

  • 40 корень

    1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;
    2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);
    3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;
    4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;
    5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;
    6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.
    * * *
    1) ко́рінь, -реня

    ко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння

    в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно

    2) грам., мат. ко́рінь

    Русско-украинский словарь > корень

См. также в других словарях:

  • язик — сущ., кол во синонимов: 1 • язь (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • язиківський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Язик — м. разг. 1. уменьш. к сущ. язь 2. ласк. к сущ. язь Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • язик — а/, ч. 1) Рухливий м язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. || Страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (перев. коров ячого або… …   Український тлумачний словник

  • язик — I [йази/к] зиека/, м. (на) зиеку// зиец і/, мн. зиеки/, зиек і/ў (м язовий орган у роті) II [йази/к] зиека/, м. (на) зиеко/в і/ зиеку/, мн. зиеки/, зиек і/ў (про людину) …   Орфоепічний словник української мови

  • язик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • язик —   народ; племе; орган на речта …   Църковнославянски речник

  • без'язикість — кості, ж. Абстр. ім. до без язикий …   Український тлумачний словник

  • м'язик — а, ч. Зменш. пестл. до м яз …   Український тлумачний словник

  • м'язик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • водяний язик — водяной язык water finger *Wasserzunge – ділянка нафтового (газового) покладу з локальним випереджувальним переміщенням водонафтового (газоводяного) контакту по напластуванню порід …   Гірничий енциклопедичний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»