-
21 Їжте борщ з грибами, держіть язик за зубами
Comed borstch con setas y que vuestra lengua esté detrás de la dentadura // en boca cerrada no entran moscasІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Їжте борщ з грибами, держіть язик за зубами
-
22 a woman's tongue is one that will never wear out
язик жінки ніколи не зітреться ≅ сорока – жіноча розмоваEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a woman's tongue is one that will never wear out
-
23 the tongue always returns to the sore tooth
язик завжди повертається до хворого зуба ≅ що в кого болить, той про то й говорить у ведмедя десять пісень, і всі про медEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > the tongue always returns to the sore tooth
-
24 tunge
язик, язичок -
25 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
26 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
27 тиль
1. язик ВН-У; кичене тиль СБ, кичик тиль Б, К анат. язичок; тилим уҗуне / уҗна айляный крутиться в мене на язиці СМ / К; ағызы вар, тили йох рот у нього є, язика немає СГ; тилим айлянмай язик у мене не повертається К; айтмаға / айтмаа тилим бармай / вармай язик у мене не повертається сказати О / К; тильни тут, чох лафетме тримай язика, багато не балакай К.2. мова ВН-У; бизим тиль наша мова У; тиль вер- давати дар мови Г; тили ачылды німий заговорив Г; йашлар бизим тильче чох лафетмейлер мало молодих людей розмовляє нашою мовою СМ; т'имсе аннамай бунун тилиндэн його мову ніхто не розуміє Г; Камара тили мова Комара У; ӧзӱ тили бле лафет- розмовляти своєю мовою СМ; татлы тиль балдан да татлы солодка мова є солодшою за мед СБА; Т'ерменчик тили сӧз айтайым я розповім словами старомлинівської мови Б; урум тиль урумська мова К; биз лафетиймиз урум тильне ми розмовляємо урумською мовоюП; урум тиль блен ӧгреннавчатися урумською мовою НМ; … тиле тӱш- потрапити на язик, стати об'єктом пліток Б; халды татлы тилимиз ми розійшлися, приємно поговоривши У; тильне кӧре иши вар як говорить, так і робить СЛ; йаман тиль шапара т'есий злий язик розріже шибку СБЧ; оон тильне эпси вар він мастак говорити К; пор. диль. -
28 loll
1. n1) ледарювання2) лінива поза3) висолоплений язик4) пестун, мазунець, розбалувана дитина5) студентська вечірка (гулянка)2. v1) сидіти, розвалившись; стояти у лінивій позі (спершись на щось; тж loll about, loll back, loll out)2) висолопити (язик; звич. loll out)3) висовуватися (про язик)4) звисати* * *I n1) icт. неробство, байдикування; лінива поза2) ( звисаючий) язик3) мазун; розпещена дитинаII v2) (звич. loll out) висовувати; висовуватися -
29 wedge
1. n1) клинto drive (to force)a wedge — забивати клин
entering wedge — перен. початок важливих подій
2) щось клиноподібне3) військ. бойовий порядок кутом уперед4) метеор. гребінь, язик5) мат. трикутна призмаwedge key — тех. шпонка, загвіздок
2. v1) закріпляти клином2) розколювати за допомогою клинка (тж wedge apart, wedge asunder, wedge open)4) двоїти шкіруto wedge oneself in — утискатися; влізати; уклинюватися
wedge up — гірн. заклинювати, забивати клинки
* * *I n1) клинto force /to drive/ a wedge — вбивати клин
2) початок змін, важливих подій3) що-н. клиновиднеa wedge of cake [of cheese] — трикутний кусок торта [сиру]
4) радіо лінійчатий клин5) вiйcьк. бойовий порядок кутом вперед ( wedge formation)6) мeтeop. клин, язик, гребіньa cold wedge — клин /язик/ холодного повітря
7) мaт. трикутна призмаII vthe thin end of the wedge — перший шаг (до чого-н.); скромний, але багатообіцяючий початок ( часто)
1) закріплювати клином, заклинити (wedge in, wedge on, wedge up)2) розклинювати (wedge apart,-г asunder, wedge open)3) втискати; загоняти; вклинитися, втиснутися4) забивати клин, заклинити ( wedge up) -
30 невоздержанный
нездержливий, (зап.) непоздержливий; (несдержанный) нестриманий; (неумеренный) непоміркований, непомірний (у чому), недомірний. [Нестримана вдача (Київ)]. -ный в пище - непоміркований у їжі, непоздержливий на їжу. -ная жизнь - непомірковане (непомірне, непоздержливе) життя. -ный язык - нестриманий язик. -ный на язык - нездержливий на язик, (чаще) язикатий, (болтливый) слабкий на язик (Крим.), (не умеющий держать в секрете) слизькоязикий. [Непосидячої вдачі був дід, і на язик нездержливий (Кониськ.). Ти дуже язиката: сваволі й смілости в тобі як-раз до ката (Самійл.)].* * *незде́ржливий; ( неумеренный) непомі́рний, надмірний; ( не знающий меры) непомірко́ваний; ( несдержанный) нестри́маний -
31 болтливый
балакучий, язикатий, довгоязикий, (с)ковзький на язик, слизькоязикий, лепетливий, на язик лепетливий. Он болтлив - (иронич.) у нього язик як лопатень.* * *балаку́чий, балакли́вий; лопотли́вий, лепетли́вий, язика́тий, теркотли́вий -
32 острый
1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.* * *го́стрий; ( резкий) різки́й; ( о глазах) метки́й; ( остроумный) доте́пний, го́стрий на язи́к; (донимающий, язвительный) дошку́льний -
33 furred
adj1) підбитий (оздоблений) хутром2) хутровий (про звіра)3) одягнений у хутряне пальто4) мед. обкладений (язик)5) тех. укритий накипом (казан)* * *a1) оздоблений, підбитий хутром3) який носить хутро; одягнений у хутряне пальто4) мeд. обкладений, обложений ( язик) -
34 rag
1. n1) ганчірка; клапоть, обрізок (тканини)2) pl лахміття, дрантя3) тех. мотлох, ганчір'я4) жмут; віхтик; клаптик; обривок, шматокto tear smth. to rags — порвати щось на дрібні клаптики
worn to rags — поношений, пошарпаний
5) pl клоччя; лахміття6) pl жарт. одяг7) знев. ганчірка, клапоть, шмат (про носову хусточку тощо)8) знев. газетка9) погань (про людину)10) бот. білий волокнистий жмутик (у плодах цитрусових)11) невелика кількість; незначний залишок; крапля12) гострий кут, зазублина13) амер., розм. паперовий долар14) розм. язик15) мін. твердий вапняк, крупнозернистий пісковик; будівельний камінь16) піддражнювання; розіграш17) грубі жарти; шум, гам; скандал, бешкет, галас; грубе порушення дисципліниrag fair — товкучка, барахолка
to get one's rag out — розізлитися, втратити самовладання
2. v1) дробити каміння (руду)2) дражнити; дратувати глузуванням3) лаяти, сварити; вичитувати, шпетити (когось)4) скандалити, галасувати; зчиняти галас; грубо порушувати дисциплінуrag over — сперечатися, сваритися (через щось)
* * *I n1) ганчірка, клапоть; обрізок ( тканини); pl ганчір'я; тex. дрантя; обтиральні кінці2) жмут, клаптик; обривок, шматочок3) pl дрантя, лахміття; pl одяг4) през. клапоть, ганчірка (про носову хустку, вітрило); листок, газетка5) бoт. білий волокнистий пучок ( у плодах цитрусових)6) дещиця, крихта, крапля7) гострий кут, зазублина8) aмep.; cл. паперовий долар9) cл. язикII n; мін.міцний вапняк, грубозернистий піщаник; будівельний каміньIII n; сл.; жарг.1) піддражнювання; розігрування, розіграш2) скандал, шум; групове порушення дисципліни; студентська ескападаIV v; сл.; жарг.1) дражнити, навмисно виводити з себе; доводити насмішками, кепкуванням; розігрувати ( кого-небудь)2) сварити, вичитувати, шпетити3) скандалити, шуміти; колективно порушувати дисципліну4) ( over) сперечатися, сваритися ( через що-небудь) -
35 spire
1. n1) бот. стрілка (злака); росток, зародок пагінця; стеблинка2) вістря, стрілка, гострий верх (чогось)3) язик полум'я4) шпиль, голка5) гострокінцева верхівка (дерева)6) бот. колос7) розм. очерет8) відгалуження рогу оленя9) шпиляста вершина, пік10) спіраль11) виток2. v1) бот. виходити в стрілку; колоситися2) бот. проростати (про зерно)3) підніматися вгору4) загострюватися, звужуватися догори5) будувати із шпилем6) скручуватися у спіраль7) рухатися по спіралі; злітати по спіралі8) креслити спіральну лінію* * *I n2) вістря, стрілка, гострий верх ( чого-небудь); язик полум'я3) шпіц, шпиль, голка4) гостра маківка, верхівка ( дерева)5) = spike I 26) гостра вершина, пікII v2) підніматися вгору, здійматися ( загострюючись)3) загострюватися, звужуватися вгору4) оснащувати вістрям, шпилем; будувати зі шпилемIII n1) спіраль2) витокIV v1) завиватися, закручуватися в спіраль2) рухатися по спіралі; злітати по спіралі; креслити спіральну лінію -
36 well-hung
adj1) добре підвішений (про язик)2) гарно припасований (про одяг тощо)3) витриманий, з присмаком, з душком (про дичину)* * *[`wel`heç]a1) добре підвішений ( про язик)2) той, що добре сидить ( про спідницю)3) витриманий ( про дичину); -
37 whist
1. n1) віст (гра в карти)2) розм. мовчання2. adj розм.1) німий, мовчазний; безмовний2) що тримає язик за зубами3. v (past і p.p. whisted, whist) розм.мовчати4. int розм.тсс!, цить!* * *I [wist] n; карт. II [wist] a; діал.1) німий, безмовний, той, що мовчить2) той, що тримає язик за зубамиIII [wist] n; діал. IV [wist] v; діал.(whisted [id], whist) мовчатиV [wist]int дiaл. тсс!, шшш!, циц! -
38 wedge
I n1) клинto force /to drive/ a wedge — вбивати клин
2) початок змін, важливих подій3) що-н. клиновиднеa wedge of cake [of cheese] — трикутний кусок торта [сиру]
4) радіо лінійчатий клин5) вiйcьк. бойовий порядок кутом вперед ( wedge formation)6) мeтeop. клин, язик, гребіньa cold wedge — клин /язик/ холодного повітря
7) мaт. трикутна призмаII vthe thin end of the wedge — перший шаг (до чого-н.); скромний, але багатообіцяючий початок ( часто)
1) закріплювати клином, заклинити (wedge in, wedge on, wedge up)2) розклинювати (wedge apart,-г asunder, wedge open)3) втискати; загоняти; вклинитися, втиснутися4) забивати клин, заклинити ( wedge up) -
39 закусывать
закусатьI. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.II. Закусывать, закусить -1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.* * *I несов.; сов. - закус`ить( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сишII несов.; сов. - закус`ить\закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)
1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти -
40 корень
1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.* * *1) ко́рінь, -реняко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння
в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно
2) грам., мат. ко́рінь
См. также в других словарях:
язик — сущ., кол во синонимов: 1 • язь (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
язиківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Язик — м. разг. 1. уменьш. к сущ. язь 2. ласк. к сущ. язь Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
язик — а/, ч. 1) Рухливий м язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. || Страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (перев. коров ячого або… … Український тлумачний словник
язик — I [йази/к] зиека/, м. (на) зиеку// зиец і/, мн. зиеки/, зиек і/ў (м язовий орган у роті) II [йази/к] зиека/, м. (на) зиеко/в і/ зиеку/, мн. зиеки/, зиек і/ў (про людину) … Орфоепічний словник української мови
язик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
язик — народ; племе; орган на речта … Църковнославянски речник
без'язикість — кості, ж. Абстр. ім. до без язикий … Український тлумачний словник
м'язик — а, ч. Зменш. пестл. до м яз … Український тлумачний словник
м'язик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
водяний язик — водяной язык water finger *Wasserzunge – ділянка нафтового (газового) покладу з локальним випереджувальним переміщенням водонафтового (газоводяного) контакту по напластуванню порід … Гірничий енциклопедичний словник