Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(что-либо+во+что-либо)

  • 41 уменьшение

    1) ( действие) зме́ншення, (неоконч. - ещё) зме́ншування
    2) матем., техн., физ. ( состояние) зме́ншення, ме́ншання, поме́ншання
    3) матем., физ. (величина, на которую что-либо уменьшено или уменьшилось) зме́ншення

    Русско-украинский политехнический словарь > уменьшение

  • 42 уменьшение

    1) ( действие) зме́ншення, (неоконч. - ещё) зме́ншування
    2) матем., техн., физ. ( состояние) зме́ншення, ме́ншання, поме́ншання
    3) матем., физ. (величина, на которую что-либо уменьшено или уменьшилось) зме́ншення

    Русско-украинский политехнический словарь > уменьшение

  • 43 бессильный

    безсилий, слабий, немічний, безмочний, немощний, неспроможний, недолугий, хирний, хирявий, безвладний, безсилок, (о женщ.) безсилка; -ый что-либо сделать - нездольний. -но - безсило, безвладно, немічно.
    * * *
    безси́лий, безси́льний, безвла́дний, не́мічний; ( обессиленный) знеси́лений, хире́нний, хи́рий; ( неспособный) неспромо́жний, диал. нездо́льний

    Русско-украинский словарь > бессильный

  • 44 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 45 вплоть

    до чего-либо аж до, до самого, до самої. [Аж до кінця]. Вплоть по что - аж по. [Наївсь-напивсь аж по саме горло].
    * * *
    нареч.
    щі́льно; вприту́л; ду́же бли́зько

    Русско-украинский словарь > вплоть

  • 46 выделывать

    выделать
    1) виробляти, вироблювати, виробити, уробляти, уробити. [З дерева виробляють силу всяких речей. Забрали п'ять смухів уроблених і сирцю чимало]. В- ать кожи - правити, виправити, гарбувати, погарбувати, вичинювати, вичинити;
    2) в-ать штуки, что-либо плохое, смешное - витворяти, витворювати, коїти, виробляти, фиґлі стругати. [Синок таке батькові коїть, що мабуть і з світу зжене]. Выделанный - вироблений, уроблений, (о коже) вичинений, виправлений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыделать
    1) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и мног. повиробля́ти и повиро́блювати; ( кожу) чини́ти и вичи́нювати, ви́чинити, виправля́ти, ви́правити
    2) (несов.: вытворять) витворя́ти, витво́рювати, витіва́ти, виробля́ти, виро́блювати, ко́їти

    Русско-украинский словарь > выделывать

  • 47 выписывать

    выписать
    1) виписувати, виписати. [Випиши мені оцю байку. Гарно літери виписує]; (красками) вимальовувати, вималювати;
    2) (газеты, книги по подписке) передплачувати, передплатити, (гал.) пренумерувати, запренумерувати; (что-либо не по подписке) виписувати, виписати. [Перед війною наші селяни виписали з-за кордону саможатку]. Выписанный - виписаний, вималюваний; передплачений, (гал.) запренумерований.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыписать
    випи́сувати, ви́писати и мног. повипи́сувати; ( о подписке) передпла́чувати, передплати́ти

    Русско-украинский словарь > выписывать

  • 48 даваться

    даться даватися, датися. [Ох, не даймося, панове-молодці, ми у неволю!]. Не даётся мне в руки - не йметься мені, до рук мені не дається. Мне даётся (= удаётся), не даётся что-либо - я вдаю, вдам це, не вдам цього; мені цього не вдати. Даться кому - датися, задатися кому. [Далися тобі ті пісні,- на якого ката вони тобі! (Крим.). Усім їм задався той Петро! (Мирн.)].
    * * *
    несов.; сов. - д`аться
    1) дава́тися, да́тися
    2) страд. (несов.) дава́тися; надава́тися, подава́тися

    Русско-украинский словарь > даваться

  • 49 делить

    -ся ділити, -ся, (в том числе арифмет.) поділяти, -ся, переділяти, -ся, паювати. [То буде наш отець і мати батьківщину на три часті паювати]. Делить добычу - ділити здобич, (в грабит. жаргоне) дуванити, -ся. Делить разрезав, переломив что-либо - (в песнях) перекраюватися, переламуватися чим. [Ми з тобою мов сестри рідні жили - одним яблучком перекраювались, одним пиріжком переламувались]. Делить на двое, на трое - двоїти, троїти. Делиться с кем намерениями, мыслями и т. п. - ділитися з ким (думками). [З тобою звикла я ділитися журбою (Л. Укр.)]. Склонный делиться - подільчивий.
    * * *
    1) (разъединять на части; классифицировать) розподіля́ти, діли́ти, переділя́ти, поділя́ти; паюва́ти; ( разделять) розділя́ти
    2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́ти, поділя́ти, розділя́ти
    3) мат. діли́ти, розділя́ти

    Русско-украинский словарь > делить

  • 50 забегать

    I. забежать
    1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].
    2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.
    II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].
    * * *
    I заб`егать
    забі́гати
    II забег`ать
    несов.; сов. - забеж`ать
    забіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити

    Русско-украинский словарь > забегать

  • 51 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 52 засушка

    1) засушування, засушення;
    2) (засохшее что-либо) засушок (-шка).
    * * *
    засу́шування, засу́шення

    Русско-украинский словарь > засушка

  • 53 злоупотреблять

    злоупотребить чем и (устар.) что зловживати, зловжити, надуживати, надужити чого и що, уживати, ужити чого, що на зле. [Надуживати його добрости (Крим.). Він зловживає їх боязкість та полохливість для своїх жартів (Н.-Лев.). Уживали свого звичаю на зле (Доман)]. -блять чьим-либо доверием, своим правом - зловживати, надуживати чийого довір'я, свого права или чиє довір'я, своє право. Злоупотреблёний - зловжитий, надужитий. -ться - зловживатися, надуживатися; бути зловжитим, надужитим від кого.
    * * *
    несов.; сов. - злоупотреб`ить
    зловжива́ти, зловжи́ти, -живу, -живе́ш

    Русско-украинский словарь > злоупотреблять

  • 54 игрушка

    Игрушечка
    1) цяця, цяцька, іграшка, забавка, ум. цяценька, цяцечка, іграшечка, забавочка. [Йому добрих цяцьок не купуйте: ламає (Крим.). Маю я теж іграшок і забавок багацько… коники славні маю… (М. Вовч.)];
    2) (переносно) іграшка, цяцька, забавка. Быть -шкой чего, чьей - бути за іграшку чого (чому), кому, іграшкою чого, кому, за цяцьку (за забавку) кому. [Як раб скорявсь усім вередуванням, за іграшку її всім примхам був (Грінч.)]. Кошке -шки, а мышке слёзы - кішці іграшка, а мишці сльози (Номис) или Кіт гуляє, а мишка загибає;
    3) (что-л. изящное) цяця, цяцечка, лялечка. Домик как -шечка - будиночок, як лялечка, як цяцечка;
    4) (лёгкое дело) іграшка, забавка. Это ему не работа, а -шка - це йому не робота, а іграшка (забавка); це йому за іграшки.
    * * *
    1) і́грашка, ця́цька; цяця́нка; дет. ця́ця; (предмет забавы, развлечения) за́бавка, заба́ва, ви́грашка

    как (сло́вно) \игрушка ка — як (на́че, нена́че, мов) і́грашка (ля́лечка, ця́цечка)

    2) ( послушное орудие чужой воли) і́грашка, за́бавка

    быть \игрушка кой в чьи́х-либо рука́х — бу́ти і́грашкою (за і́грашку, за́бавкою) в чиїх-не́будь рука́х

    Русско-украинский словарь > игрушка

  • 55 изобличать

    изобличить (кого) виявляти, виявити, виводити, вивести (на чисту воду), викривати, викрити кого, доказувати, доказати на кого, (стар.) висвідчати, висвідчити кого; кого в чём - виявляти, виявити, доказувати, доказати кому и на кого що, виказувати, виказати на кого що; (выдавать что) зраджувати, зрадити щось; см. Обличать, Уличать. [Він сам зраджує своє неуцтво (Крим.)]. -чать кого во лжи, в воровстве - виявляти (виводити, виказувати) чиюсь брехню, чиєсь злодійство. Арестованного -чили в убийстве - заарештованому довели (доказали) душогубство, виявили, що заарештований убійник (душогуб). Изобличённый - виявлений, виведений, викритий, (опровергнутый) спростований. -ная ложь - висвідчена, виявлена неправда. -ный в чём - той, кому доведено що, на кого и кому доказано що. В чём он -чён? - що йому доведено? що на його доказано? Он -чён в измене - доведено його зраду, на його или йому доказано зраду. -ться -
    1) виявлятися, виводитися, викриватися, бути виявленим, виведеним, викритим;
    2) (самого себя) виявляти, виявити себе, викривати, викрити себе, зраджувати, зрадити самого себе.
    * * *
    несов.; сов. - изоблич`ить
    викрива́ти, ви́крити, -крию, -криєш; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, -явлю, -явиш; ( обвинять) обвинува́чувати, обвинува́тити, -ва́чу, -ва́тиш, звинува́чувати, звинува́тити

    \изобличать чить кого́-либо во лжи — ви́крити (ви́явити) чию́сь брехню́

    Русско-украинский словарь > изобличать

  • 56 куда

    нрч.
    1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;
    2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;
    3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;
    4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;
    5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.
    * * *
    нареч.
    1) куди́
    2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

    \куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

    \куда как — ирон. ач як, ди́ви як

    Русско-украинский словарь > куда

  • 57 менее

    Меньше, нрч.
    1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];
    2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;
    3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).
    * * *
    1) сравн. ст. прил. менший
    2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш
    3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

    Русско-украинский словарь > менее

  • 58 набор

    1) см. Наборка 1;
    2) (рекрутский) набір (-бору), призов (-ву), (гал.) бранка, (народн.) некрутчина. [Бути-ж мені у неволі, у некрутському наборі (Пісня). Задумав цісар бранку брати (Федьк.). Пройшла в нас чутка - некрутчина сього року буде (М. Вовч.)]. По -ру - за призовом. [У мене два за призовом, другий - своєю охотою (Звин.)]. Являться к рекрутскому -бору - ставитися (до набору, до призову, зап. до бранки). [А Гнат ще не вірить, що і йому-би ставитися, що се бранка буде (Федьк.)];
    3) (всё, что набрано) набір (- бору), набрання (-ння), (подбор, ассортимент) добір (-бору). -бор слов, фраз - низка (збиранина, сплетево) слів, фраз. -бор шерстей для узора - добір шерстей (вовни) до узору. -бор инструментов - добір (припас) інструментів (приладів, пристроїв), пристрій (-рою), приладдя (-ддя) до чого. Хирургический -бор - хирургічний пристрій, хирургічне приладдя. Чертёжный -бор - рисувальний пристрій. Полный -бор инструментов для какого-либо дела - справа, справилля (-лля), начиння (-ння), припас (-су), снасть (-ти). [Прийшов швець зо всім своїм справиллям (Сл. Ум.). А в мішку вся моя снасть (Звин.)];
    4) типогр. - складання (-ння), набір. Один лист -бора отпечатан - один аркуш складання (набору) вже віддруковано;
    5) морск. -бор корабля - снасть (корабельна);
    6) (для сбруи, упряжи) добір блях (бляшок, цвяхів (до збруї)).
    * * *
    1) набі́р, -бо́ру; набира́ння; ( рекрутский) бранка

    \набор р слов — набі́р слів

    сапоги́ с \набор ром — чоботи гармо́шкою

    2) тип. набір; складання, набирання
    3) мор. набір

    Русско-украинский словарь > набор

  • 59 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 60 накалывать

    наколоть
    1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;
    2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];
    3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];
    4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];
    5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;
    6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -
    1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;
    2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;
    3) пришпилений, попришпилюваний;
    4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;
    5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;
    6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - накол`оть
    (раскалывая, наготовлять) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов.; сов. - накол`оть
    1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти
    2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

    Русско-украинский словарь > накалывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧТО ТАКОЕ ФИЛОСОФИЯ? — ’ЧТО ТАКОЕ ФИЛОСОФИЯ?’ (‘Qu est ce que la philosophie?’, Les Editions de Minuit, 1991) книга Делеза и Гваттари. По мысли авторов, обозначенной во Введении, ‘что такое философия’ это такой вопрос, который ‘задают, скрывая беспокойство, ближе к… …   История Философии: Энциклопедия

  • Что — I мест. 1. Употребляется при постановке общего вопроса о предмете, явлении, действии. отт. разг. Употребляется при вопросе о количестве, соответствуя по значению сл.: сколько? какую сумму? отт. разг. Употребляется при выражении вопроса, заменяя… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Что — I мест. 1. Употребляется при постановке общего вопроса о предмете, явлении, действии. отт. разг. Употребляется при вопросе о количестве, соответствуя по значению сл.: сколько? какую сумму? отт. разг. Употребляется при выражении вопроса, заменяя… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Что — I мест. 1. Употребляется при постановке общего вопроса о предмете, явлении, действии. отт. разг. Употребляется при вопросе о количестве, соответствуя по значению сл.: сколько? какую сумму? отт. разг. Употребляется при выражении вопроса, заменяя… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Что — I мест. 1. Употребляется при постановке общего вопроса о предмете, явлении, действии. отт. разг. Употребляется при вопросе о количестве, соответствуя по значению сл.: сколько? какую сумму? отт. разг. Употребляется при выражении вопроса, заменяя… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ЧТО ТАКОЕ РАСТЕНИЕ —         Общая площадь планеты Земля составляет 510 млн. км2. На долю суши приходится 149 млн. км2, Мировой океан занимает 361 млн. км2. И суша и океан заселены растениями и животными. Разнообразие и тех и других очень велико. Ныне установлено… …   Биологическая энциклопедия

  • Что, где, когда — Что? Где? Когда? Эмблема телеигры: сова (символ мудрости) с короной Жанр телевизионная игра Автор Владимир Ворошилов Режиссёр Владимир Ворошилов (1975 2000) Борис Крюк (2001 наст. время) Производство …   Википедия

  • Что, Где, Когда? — Что? Где? Когда? Эмблема телеигры: сова (символ мудрости) с короной Жанр телевизионная игра Автор Владимир Ворошилов Режиссёр Владимир Ворошилов (1975 2000) Борис Крюк (2001 наст. время) Производство …   Википедия

  • Что-Где-Когда — Что? Где? Когда? Эмблема телеигры: сова (символ мудрости) с короной Жанр телевизионная игра Автор Владимир Ворошилов Режиссёр Владимир Ворошилов (1975 2000) Борис Крюк (2001 наст. время) Производство …   Википедия

  • Что, где, когда? — Что? Где? Когда? Эмблема телеигры: сова (символ мудрости) с короной Жанр телевизионная игра Автор Владимир Ворошилов Режиссёр Владимир Ворошилов (1975 2000) Борис Крюк (2001 наст. время) Производство …   Википедия

  • Что, Где, Когда — Что? Где? Когда? Эмблема телеигры: сова (символ мудрости) с короной Жанр телевизионная игра Автор Владимир Ворошилов Режиссёр Владимир Ворошилов (1975 2000) Борис Крюк (2001 наст. время) Производство …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»