(через)

1. n

1) стрибок

2) пропуск (під час читання тощо)

3) розм. танець

4) розм. біг

5) гірн. скіп

6) служитель університетського коледжу (в Дубліні)

2. v

1) стрибати, скакати

2) стрибати через скакалку

3) пустувати, вибрикувати (тж skip about)

4) бігти підстрибом

5) перестрибувати, перескакувати

6) перен. перескакувати, переключатися

7) пропускати, робити пропуски; обходити, не зачіпати (питання)

8) побіжно переглядати (книжку тощо)

9) шк. перескакувати (через клас)

10) амер., розм. квапитися, поспішати

11) розм. утекти, ушитися

12) розм. померти (тж skip out)

13) відскакувати, робити рикошет

* * *

1) стрибок

2) пропуск ( при читанні)

3) танець

4) біг

5) вiйcьк. рикошет

1) стрибати, скакати; стрибати через скакалку; гратися, стрибати ( skip about)

2) бігти вистрибом

3) ( часто over) перестрибувати, перескакувати; ( from) перескакувати, переключатися (нaпp., у розмові)

4) пропускати, робити пропуски; обходити, не торкатися ( skip over); (over, through) швидко переглядати; cл. перескакувати ( через клас)

5) cл. квапитися, поспішати; зникнути, втекти, ушитися ( skip off)

6) умерти ( часто skip out)

7) вiйcьк. рикошетувати; змусити підскочити або відскочити

8) = skip-bomb

1. n

1) сопіння; шморгання носом

2) чмихання; хникання; пирхання

3) вдихання, втягування носом

2. v

1) сопіти, сопти; шморгати носом

2) чмихати; хникати; пирхати

3) нюхати, понюхати

4) вдихати носом (через ніс)

5) чути (носом), відчувати запах

6) перен. відчувати, підозрівати

7) розм. вживати спиртне, прикладатися до пляшки

* * *

1) сопіння; шмигання носом

2) фиркання, хмикання

3) вдих, втягування носом

4) понюх ( наркотику)

1) сопіти; чмихати носом

2) фиркати, хмикати

3) нюхати, понюхати; обнюхувати, принюхуватися

4) вдихати (носом, через ніс)

5) відчувати, чути, чуяти ( носом); чуяти, відчувати, підозрювати; рознюхувати, винюхувати; знаходити ( sniff out)

6) (at) нехтувати ( чим-небудь)

7) втягувати через ніс, нюхати (наркотики, ліки; sniff up)

8) cл. вживати спиртне

1) плавання

2) (the swim) основний хід (подій тощо)

3) запаморочення

4) ковбаня (у якій водиться риба)

v (past swam; p.p. swum)

1) плавати; пливти; перепливати

2) примушувати пливти

3) плавно рухатися; линути; ковзати

4) (in) бути заглибленим (поринулим) (у щось); плавати (в чомусь)

5) пропливати (перед очима)

6) відчувати запаморочення; паморочитися (про голову)

7) переливатися через вінця; заливати

* * *

1) плавання; купання (в морі, озері)

2) ( the swim) основний хід, плин (подій, громадського життя)

3) запаморочення

4) ковбаня ( у якій водиться риба)

1) плавати, плисти; перепливати; купатися (в морі, озері)

2) змушувати плисти

3) плавно рухатися, ковзати

4) (in) бути зануреним ( у що-небудь); плавати ( у чому-небудь)

5) плисти ( перед очима)

6) відчувати запаморочення; паморочитися ( про голову)

7) переливатися через вінця, через край; заливати

1) переправа; пором

2) переїзд (через ріку); перехід (через прірву тощо)

* * *

1) переправа; пором

2) переїзд ( через річку); перехід ( через прірву)

1) переправлятися

2) передавати ( думки)

1. n

1) подія, що відбувається раз за три роки (через кожні три роки)

2) трирічний період

3) триріччя

2. adj

1) що повторюється через три роки

2) що триває три роки

* * *

1) подія, що здійснюється раз на три роки, через кожні три роки

2) трирічний період

3) трирічні роковини

1) повторяющийся через три года

2) продолжающийся три года

1. n

1) періодичне видання, що виходить через кожні три тижні

2) періодичне видання, що виходить тричі на тиждень

2. adj

1) що виходить (відбувається) через кожні три тижні

2) що виходить (відбувається) три рази на тиждень

* * *

1) що відбувається або виходить через кожні три тижні

2) що відбувається або виходить три рази на тиждень

1) рік

2) pl вік, роки

3) довгий період часу

* * *

1) год

2) pl вік, роки; тривалий період часу

1) верхівка; вершина; верхівка

2) верхня частина, верхній кінець

3) тім'я; голова

4) вищий ступінь

5) почало, ранній етап

6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами

7) pl; бoт. бадилля

8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)

9) гipн. крівля ( вироблення)

10) метал. колошник

11) мop. марс; топ

12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти

13) pl; фiз. звуки верхніх частот

14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)

••

1) верхній

2) вищий, максимальний; останній

3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

4) кращий, перший, ведучий

1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

2) зрізати верхівку

3) досягати рівня, досягати вершини

4) бути завершенням; увінчувати, підноситися

5) бути на чолі; стояти на першому місці

6) бути більше (якої-н. величини)

7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати

8) c-г. проводити підкормку ( посіві)

9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху

10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)

11) c-г. покривати

••

1) архіт. склепіння; cloіster vault монастирське склепіння; поет. небосхил (тж. the vault of heaven); the blue vault блакитний купол; анат. звід; cranіal vault звід черепа

2) підвал, льох (винний)

3) склеп (тж. sepulchral vault); famіly vault фамільний склеп, усипальниця

4) сховище; (сталева) камера; сейф; safety vault сховище (цінностей) (у банку); cash іn vault готівка каси; готівка (у касі банку); фільмосховище

5) печера

1) архіт. покривати зводом; зводити склепіння (над чим-н.); височіти зводом (над чим-н.); накривати (як) куполом (тж. vault over); the sky vaulted over the sea купол неба над морем

2) згинатися; to vault lіke the raіnbow згинатися зводом /веселкою/

1) перестрибувати, перескакувати; стрибати; to vault (over) a fence перескочити через огорожу; to vault іnto the saddle підхопитися на коня /у сідло/; to vault a rіver військ. форсувати ріку

2) стрибати з опорою об що-н. ( гімнастика); вольтижувати ( кінний спорт)

1) через; згідно маршруту через; із заходженням у; via London через Лондон; from Helsіnkі to London via Hamburg з Хельсінкі в Лондон із заходженням у Гамбург ( про судно)

2) шляхом, за допомогою; to make one’s vіews known - a magazіne artіcle висловлювати свій погляди в журнальній статті; І sent her a message via her sіster я передала їй записку через її сестру

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);

2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];

3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;

4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].

* * *

1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

неподавання, оконч. неподання, не(по)дача. По -че заявления в срок в просьбе отказать - через подану несвоєчасно (після терміну, після строку) заяву (через неподання своєчасно заяви) в проханні відмовити. -ча вагонов в срок повлекла срыв снабжения - через несвоєчасно (невчасно) подані вагони (через несвоєчасне подання вагонів) зірвано постачання.

* * *

переброситься

1) перекидатися, бути перекинутим;

2) перекидатися, перекинутися, перемітуватися, переметнутися, (о мног.) поперекидатися. -ваться словами, шуткою, остротами - перекидатися (перемітуватися) словами, жартом, дотепами, перемовлятися (словом). [Перекинуться словом-другим та й замовкнуть (Мирн.). Усі мовчали, вряди-годи перемітуючися кількома словами (Неч.-Лев.)]. Огонь -сился с одной избы на другую - огонь перекинувся з однієї хати на другу. С разбегу -ситься через канаву - з розгону пересягнути, перескочити, перестрибнути через рів. Перебросаться - перекидатися, поперекидатися, поперестрибувати. Рыба ушла: -салась через невод - риба повтікала: поперекидалася через сітку.

* * *

1) перекида́тися, переки́нутися

2) страд. (несов.) перекида́тися

перегнать

1) переганяти, перегонити, перегнати (о мног.) попереганяти, поперегонити. [Мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнацять разів (Васильч.). На літо перегнали мене з «нашої» тюрми в иншу (Тесл.). Поперегонили воли через річку];

2) (опережать) переганяти, перегнати, випереджати, випередити, попереджати, попередити, (о мног.) попереганяти, повипереджувати, повипереджати кого. [Я таки тебе перегнав. Одна одну попереджає (М. Вовч.)];

3) (жидкость) перегонити, переганяти на що, через що, перепускати, перепустити через (на) що. Перегоняемый -

1) (на другое место) перегонюваний;

2) (опережаемый) випереджуваний;

3) (о жидкости) перегонюваний; перепущуваний на що, через що. Перегнанный -

1) перегнаний, (о мног.) поперегонений;

2) перегнаний, випереджений; (о мног.) повипереджуваний;

3) перегнаний, перепущений.

* * *

несов.; сов. - перегн`ать

1) ( в другое место) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и попереганя́ти и поперего́нити

2) ( опережать) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти

3) ( подвергать перегонке) спец. переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти

-ся, перелить, -ся

1) переливати, -ся, перелити (-ллю, -ллєш), -ся, перелляти, -ся в що, до чого, через що, (через узкое отверстие: кран, воронку) переточувати, -ся, переточити, -ся, (о жидк. кушаньях) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, попереточувати, -ся, попересипати, -ся; стр. з. бути переллятим, переточеним, пересипаним з чого в що, до чого. [Перелив чаю. Перелив через вінця (края посуды). Пересип юшку (борщ) у горщик];

2) (о металле) переливати, -ся, перелити, -ся, перетоплювати, -ся, перетопити, -ся, (гал.) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, поперетоплювати, -ся на що. [Попереливали дзвони на гармати];

3) (о звуках, цветах) -вать и -ваться - переливатися чим в що, (только о цветах) мінитися, грати(ся), вигравати, леліти, леніти чим. [Море переливалося то темною крицею, то ярим смарагдом (Л. Укр.). Білі крила сріблясті леліли у місячнім сяйві (Л. Укр.). Міняться білі хмаринки то сріблом, то злотом (Л. Укр.)]. -ваться цветами - грати (мінитися) барвами, кольо[і]рами. -ваться всеми цветами радуги - веселкою грати. [Веселкою моя надія грала (Л. Укр.)];

4) -вать из пустого в порожнее (пустословить) - теревені правити, плескати язиком (язиками). Перелитый - перелитий, переллятий, переточений, пересипаний.

* * *

несов.; сов. - перел`ить

1) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти и поперелива́ти; (выливаться, переливаться через что-л.- о жидкости) перелива́тися, перели́тися и перелля́тися

2) (несов.: о цвете, свечении) перелива́ти, перелива́тися, міни́тися, гра́ти, лелі́ти

переправить кого, что через что

1) переправляти, переправити, перевозити, перевезти, переводити, перевести, (во множ.) попереправляти, поперевозити, попереводити кого, що через що. -вить войска через реку - переправити військо через річку;

2) переправляти, переправити, переробляти, переробити, перелагоджувати, перелагодити, срв. Переделывать. -вить платье - переробити убрання;

3) виправити, повиправляти. Сегодня я -вил листов шесть - сьогодні я аркушів із шість виправив. Все корректуры -вил - всі коректи повиправляв. Переправленный -

1) переправлений, перевезений, переведений;

2) переправлений, перероблений, перелагоджений;

3) (исправленный) виправлений.

* * *

1) пропускання, пускання, перепускання кого, чого куди, через що;

2) (минование кого, чего) минання, о(б)минання, поминання, проминання кого, чого;

3) пропускання, упускання, перепускання, проґавлювання кого, чого;

4) (опускание) минання, проминання, поминання, пропускання чого (напр. слів, рядків, сторінок);

5) (упускание) пропускання, перепускання, упускання, проминання чого (напр. часу, пори, терміну, нагоди). -ние времени мешкая - гаяння часу. -ние лекций, заседаний - проминання, пропускання лекцій, засідань. -ние мимо ушей - слухання через верх (Г. Барв.), прослухування, пускання повз (проз) вуха;

6) через что (о жидкости) - перепускання чого через (на) що;

7) пропускання, перепускання чого (напр., води, проміння);

8) (выпивание) вихиляння. -ние по одной - вихиляння по одній. Оттенки см. Пропускать.

* * *

1) си́ла; (физическая энергия, возможность) снага́, насна́га; ( мощь) міць, род. п. мо́ці, ду́жість, -жості, поту́га

2) (сущность, смысл, значение) суть, -ті, си́ла, сенс, -у; ( дело) спра́ва

3) юр. си́ла, чи́нність, -ності

ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.