-
81 переходить
перейти1) переходити, переходжати, перейти що и через що. [Довелось переходити йому через засіяні поля. Той блукає за морями, світ перехожає (Шевч.). Перейшов ліс і вийшов до річки. Перейшов по кладці (по каміннях) на той бік річки. Військо перейшло кордон. Він перейшов до нас жити. Кухоль переходив з рук до рук. І рабство їх на діти переходить (Грінч.). Ця хороба не заразна, на инших не переходить. Перейшов з медичного відділу на правничий. Перейти на четвертий курс. Перейшов (переступив) у п'яту класу. З благочестя на унію перейшов]. -ть (через улицу, площадь) - переходити, перейти вулицю, площу, через вулицю, через площу. -дить, -ти на новую квартиру - переходити, перейти, перебиратися, перебратися у (на) нову квартиру, (у нове помешкання). -дить, -ти дорогу кому - переходити, перейти кого, переходити, перейти дорогу кому. Войска -шли в наступление - військо перейшло до наступу, військо почало наступати. -ти в католичество, в ислам - перейти на(в) католицтво, на(в) іслям;2) -дить к кому (передаваться) - переходити, перейти, перекидатися, перекинутися, (приставать) приставати, пристати, (о мног.) попереходити, поперекидатися, поприставати до кого. [Перейшов до ворога];3) (доставаться) переходити, перейти від кого до кого, припадати, припасти, спадати, спасти, діставатися, дістатися від кого кому. -дить по наследству - переходити спадщиною;4) -дить от чего, к чему - переходити, перейти від чого до чого. -дить от одной темы к другой - переходити від одної теми до иншої. -дёмте к следующему пункту устава - перейдімо до наступного (дальшого) пункту в статуті;5) (изменяться) переходити, перейти в що, зіходити, зійти, переводитися, перевестися на що, (прев(об)ращаться) обертатися, обернутися в що, на що, чим. Срв. Изменяться, Превращаться, Обращаться. [Одна хороба переходить в иншу. Сварка перейшла (перевелася) на бійку]. Чёрнозем за этим лесом -дит в суглинок - чорнозем за цим лісом переходить (сходить) на суглинок. Известняк -дит (обращается) в мел - вапняк обертається у крейду;6) (миновать, проходить) переходити, перейти, минати, минути, минутися. [Перейшло місяців два (М. Вовч.)];7) -дить (исходить повсюду) виходити, обійти, обходити що. [Виходив усі вулиці, а його будинку не знайшов]. Пока сам не -хожу все улицы, Киева не узнаю - поки сам усі вулиці не виходжу, Київа не взнаю. По всем дворам -дил - усі двори виходив (обійшов);8) -живать (ходить лишку) - переходжувати, переходити. Перехоженный - переходжений. Хожено и -но - ходжено й переходжено. -тся, безл. - переходиться. [Якось переходиться і в латаній свитині].* * *I см. перехаживать II несов.; сов. - перейт`иперехо́дити, перейти́ и поперехо́дити -
82 посредство
1) см. Посредничество. При -тве, через -тво кого - за посередництвом, за (до)помогою, спомогою кого, через посередництво чиє, через кого. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Номис)];2) засіб (-собу), спосіб (-собу); (помощь) спомога, (до)помога, пособа.* * *посере́дництвопри посре́дстве чего́ — за допомо́ги чого́
при посре́дстве, че́рез \посредство кого́ — за посере́дництва кого́; ( при помощи) за допомо́ги кого́
-
83 просевать
просеять1) просівати, просіяти, (реже) висівати, висіяти, перепускати, перепустити (зерно, борошно) через що; (сквозь решето, сито) переточувати и точити, переточити через що, на що, рещетувати, (о мн.) попросівати, поперепускіти, попереточрати що через що, на що. [Просівати, як пшеницю (Єванг.). Хочеш білої муки, то добре висій пшеницю (Под. г.). Ходить, наче решетом горох точить (Неч.-Лев.). Я ще борошно точитиму через сито (Звин.). Переточили пшеницю на решето (Грінч.). Не навчивсь решетувати слово (Куліш)];2) розсипати, розсипати; см. Просыпать;3) просеять (известное время) - просіяти якийсь час. [Просіяв цілий день]. Просеянный -1) просіяний, висіяний, перепущений, переточений через що, на що, решетований;2) розсипаний.* * *см. просеивать -
84 ӧтӱрӱ
про, щодо, стосовно, для, задля, через СМ, У, Г, СЛ, М, Кб.; җанавар ӧтӱрӱ айтылған кишидэн ӧтӱрӱ айтылый сказане про вовка насправді говориться про людей СМ; ишт'е ӧтӱрӱ айтыл- говоритися стосовно роботи СМ; абу папийлердэн ӧтӱрӱ щодо цих качок У; биздэн ӧтӱрӱ через нас Г; сорду олардан ол йердэн ӧтӱрӱ розпитав у них стосовно тих місць Г; инсаннардан ӧтӱрӱ для людей Г; ондан ӧтӱрӱ через те СЛ; сендэн ӧтӱрӱ через тебе СЛ; бахшышинен керчеклик инсандан ӧтӱрӱ олунду благодать і істина явилися через людину М; йағудудан ӧтӱрӱ кельди він прийшов задля юдеїв М; варасыңыз бендэн ӧтӱрӱ підете в моє ім'я Кб.. -
85 Барт, Карл
Барт, Карл (1886, Базель - 1968) - швейц. протестантський теолог, засновник діалектичної теології. Від 1921 р. - проф. у Геттингені, потім у Мюнстері та Бонні. У 1935 р. емігрував у Швейцарію, викладав у Базельськомуун-ті. У першій великій праці "Послання до римлян (коментарі до послання ап. Павла до римлян)" (1919) Б. перетлумачує ідеї К'єркегора про неспівмірність Богового та людського, наголошуючи, що витоки віри тільки у Богові, який сам породжує цю віру через одкровення, а тому підґрунтя віри треба шукати у ній самій. Бог - поза розумом, неспівмірний із людиною і не пізнається нею. Між людиною та Богом прірва. Не існує контакту ані через почуття, ані через релігійні переживання, ані через історичне знання, до якого звертається католицький релігійний раціоналізм. Тільки сам Бог через Христа та його пророків може явити себе людині. З концепції Б. випливає розуміння християнської антропології як христол огії. Людина є лише у тій мірі людиною, в якій вона бере участь у людському бутті Христа.[br]Осн. тв.: "Послання до римлян" (1919); "Слово Бога і слово людини" (1928); "Ансельм" (1931) та ін. -
86 визначення
ВИЗНАЧЕННЯ ( від лат. definitio - логічне визначення, дефініція, розмежування) - логічна дія, спрямована на відрізнений об'єкта від інших об'єктів через встановлення його специфічних і типових ознак чи такого розкриття значення терміна певного об'єкта, яке замінює опис його властивостей. У процесі В. об'єкт береться в ідеалізованій формі В. ідповідно до аналізу ознак чи знакових позначень об'єкта, В. буває реальним і номінальним. Із гносеологічного погляду, В. є встановленням істотних ознак об'єкта, що передбачає врахування відносності рівней пізнання сутності. Оскільки істотні ознаки виражаються у наукових поняттях, В. виступає як розкриття та формулювання змісту понять у формі суджень за певними правилами. Поширеним є В. понять через вказівку на їх найближчий рід і видову відзнаку. Умовному аспекті В. поділяються на семантичні і синтаксичні. Різновидами семантичних В. є остенсивні В., коли значення терміна розкривається через демонстрацію дій з об'єктом, який визначається, та вербальні В., коли зміст невідомого терміна роз'яснюється через відомий. Видами синтаксичних В. є генетичні В., що характеризують об'єкт способом його побудови чи правилами оперування з ним, та індуктивні В. у математиці. У природознавстві вживають також операційні В., які є описом експериментальних ситуацій фіксації об'єкта чи операцій вимірювання величин. Окрім В. за властивостями або явних В., бувають і неявні В., що здійснюються через встановлення відношень об'єкта до інших об'єктів (у формулюванні аксіом чи контекстуальному аналізі тощо) С. пеціальні види В. потребують врахування переходу від формального опису об'єкта до змістовного розкриття його істотних рис. -
87 дух
ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.С. Кримський -
88 ніщо
НІЩО - категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія Н. з поняттям небуття чи смерті вказує на межу його логічного аналізу й безпосереднього розуміння; ознаки Н. добираються у царині відношення "буття - Н." Особливого (конститутивного) значення категорія Н. набуває у східній традиції. В даосизмі роль першооснови і завершення всього існуючого виконує поняття дао В. оно нескінченне і безіменне, форма без форми і образ без сутності, безтілесне, порожнє і нице. Завдяки дао небуття проникає усюди; все народжується у бутті, а буття з'являється з небуття. В буддизмі подібний принцип називається нірваною. Це видозмінене поняття мокші (позбавлення, звільнення), що означає зникнення, кінець, припинення існування, вічний спокій. У західній філософії проблема Н. порушується ще з Античності. Вона вже наявна у вченні Геракліта про становлення - як вираз єдності протилежностей (буття і Н.). Парменід висловлює думку, що Н. неможливо ані помислити, ані висловити В. оно виступає запереченням існування Г. оргій обстоював тезу, виражену в трьох принципах: нічого не існує; якщо дещо існує, то воно незбагненне; якщо його можна осягнути, то неможливо пояснити і виразити. Розбіжності двох попередніх позицій долає Демокрит, вбачаючи в атомах мислиму повноту буття, котра визначається через свою протилежність - порожнечу як континуум, позбавлений кількостей і якостей. В діалектиці 17латона Н. подається через категорію "іншого" - породження буттям свого інобуття. "Інше" виступає можливістю пізнання не лише буття, а й Н. Аристотель вбачав ознаки Н. в неоформленому, позбавленому сутності матеріалі - матерії С. тоїки (див. стоїцизм) пов'язували Н. з уявленням про нескінченність як безтілесну порожнечу, всередині якої міститься Космос. Епікур виражав поняттям Н. феномен смерті (позбавлення будьяких форм та ознак життя). У наданні Єдиному якостей над-буття Плотин уподібнював його Н. Він розрізняв небуття як матерію й абсолютне Н., що виступає "іншим" стосовно існуючого. Середньовічна інтерпретація співвідношення буття і небуття визначалася доктриною творення з Н. Акт творення передбачає появу світу, властивості якого нічим не обумовлені. В апофатичній теології (Філон, Климент, Ориген, ареопагітики, Максим Сповідник, Дамаскій, Палама, Еріугена, Кузанський), каббалі та містичній традиції (Екгарт, Франк, Силезій, Беме) вживання варіантів терміна "Н." (безодня, possest Ungrund (невкоріненість) стосовно Бога, через відкидання усіх його предикатів, означає, що він не є чимось серед сущого, але, як першопричина, піднімається над сущим і перебуває всюди й ніде. Входження у домени "божественного мороку" відбувається в актах мовчання та містичного переживання Н. овочасна метафізика відмовилася від тези про створення світу з Н., виходячи з положення ex nihilo nihil fit (з нічого ніщо не виникає). У Канта Н. подається як можливість і неможливість предмета або його поняття, що постають у людському розумі. Гегель називав Н. чистою безпосередністю, довершеною порожнечею з відсутністю визначень і змісту, яка дорівнює самій собі і буттю, а відмінність між ними лише абстрактна. У філософії екзистенціалізму термін "Н." тлумачиться як царина свободи і трансценденції. Таїну Н. як безодні та невідання К'єркегор називав станом, що пробуджує в людині жах і спонукає до пізнання. У Гайдеггера проблема Н. постає через спосіб самопроектування людини у майбутнє, що супроводжується зустріччю з образом смерті. Категорія Гайдеггера "буття-до-смерті" позначає можливість вирватись із повсякденності, що характеризується анонімністю існування. Бердяєв залучає поняття Н. до розгляду проблеми творчості. Остання не виходить з наявного буття, а виступає прагненням до свободи, яка у своїй можливості - бездонна і безпідставна. Вкорінення свободи лежить не в бутті, а у Н. Сартр визначає людину як істоту, що характеризується здатністю вирізняти себе з-посеред буття через Н. (neant). Націленість людської свідомості на суще здатна проявляти, нівелювати його С. відомість постає вільною умовою прояву сущого. У дуальності буттєво-небуттєвих зв'язків Н. стає не простою альтернативою буття, а його співучасником, джерелом розвитку та творчих здатностей (див. небуття).Т. Лютий -
89 ineligible
неправочинний; який не має права ( через невідповідність встановленим вимогам); який не має права на обрання ( через невідповідність встановленим вимогам); позбавлений права на обіймання посади ( через невідповідність встановленим вимогам), позбавлений права перебування на посаді; який не має пасивного виборчого права ( через невідповідність встановленим вимогам)- ineligible for office
- ineligible for citizenship
- ineligible to citizenship
- ineligible to be President -
90 after
1. adj1) наступний, дальший; пізніший2) задній, кормовий2. adv1) потім; пізніше; згодом2) позаду, ззаду3. prep1) після, за, позаду2) через3) за, згідно4) про, за, з приводу5) незважаючи на, всуперечafter all — кінець кінцем, зрештою
after a manner (fashion) — поганенько, так собі
who is he after? — кого він шукає?,
4. conjпісля того якthis happened after he had fallen ill — це трапилося після того, як він захворів
* * *I a1) наступний; пізніший; майбутній2) звич. мop. задній, кормовийII adv1) потім; пізніше; згодом2) позаду, заIII prep1) у часовому значенні вказує на послідовну зміну явищ після; проміжок часу, точку відліку або обставину, після якої що-небудь відбувається після; через2) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження за ким-небудь, чим-небудь за; рух слідом за ким-небудь, чим-небудь за, слідом за4) указує на причину після5) указує на мету або напрямок пошуків у погоні, розшукуючи6) указує на вияв турботи, уваги про, відносно (звич. з дiєcл. to ask, to inquire)7) указує на відповідність чому-небудь, наслідування якому-небудь зразку, схожість з ким-небудь згідно, по8) указує на людину, на честь якої хто-небудь названий на честь, на ім'я9) кoм. у відповідності, як вказано10) у сполученняхIVafter all — після, незважаючи на зрештою; все-таки
cj після того якV n; (скор. від afternoon)розм. час після полудня -
91 because
conj1) тому що; через те що; бо; оскількиbecause of — через, з-за, заради
2) розм. для того, щоб◊ because that, because why — тому що
* * *cj1) тому що2) дiaл. ( для того) щобbecause of — через, внаслідок
-
92 brabble
1. nсперечання; сварка через дрібниці2. vсперечатися; сваритися через дрібниці* * *I nзаст., дiaл. суперечка; сварка через дрібниціII vзаст., дiaл. сперечатися; сваритися через дрібниці -
93 get
1. n1) приплід, потомство (у тварин)2) розм. заробіток, получка3) прибуток2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати2) заробляти; одержувати3) домагатися, добиватися4) купити, придбати5) спіймати; схопити6) зрозуміти, збагнути; усвідомити7) помічати, спостерігати8) доводити до свідомості9) спантеличувати, ставити в тупик10) попасти, потрапити11) діставатися, добиратися; досягати12) заразитися, схопити (грип тощо)16) вивчати (вірш тощо)to get smth. by heart — вивчити щось напам'ять
17) з'їдати (сніданок тощо)get your dinner and then go to school — пообідай, а потім іди до школи
18) народжувати (про тварин)19) ставати, робитися20) мати, володіти21) бути змушеним, мусити22) починати (з inf або gerund)get aboard — сісти (на поїзд, пароплав)
get about — а) ставати відомим, поширюватися; б) пересуватися
get across — переконливо довести, викласти
get ahead — а) добиватися успіху, процвітати; б) (of) — випереджати
get along — жити, прожити
how are you getting along? — як ви поживаєте?, як справи?
get away — а) уникнути; дременути; вислизнути; б) від'їжджати
get back — а) повернутися; б) повернути (втрачену річ)
get behind — амер. підтримувати
let me get by, please — будь ласка, пропустіть мене; б) складати (екзамени)
get down — спускатися, сходити, злазити
get in — а) входити, заходити; влазити; б) прибувати, приходити
get off — а) злазити, вилазити; сходити, спускатися; б) знімати, скидати; в) відбувати, від'їжджати; г) спорт. стартувати; д) ав. злітати; є) виряджати, проводжати; є) утекти, врятуватися; ж) уникнути, позбутися
get on — а) залазити, сідати в; б) надівати; в) просуватися, робити успіхи
get out — виходити, вилазити, висаджуватися
get through — а) закінчити; б) вижити, витримати; в) скласти (екзамен); г) зв'язатися по телефону
get together — а) збиратися, зустрічатися; б) амер. дійти згоди
get up — а) вставати, підводитися; б) сходити (на гору); в) сідати (на коня); г) збільшувати (швидкість); д) посилюватися; є) організовувати, влаштовувати; ставити (п'єсу); засновувати (фірму); є) наряджати; ж) доходити; досягати; з) підганяти (коней)
1) посилено вивчати (щось)to get the upper hand — здобути перемогу, взяти гору
to get through smth. — пробиратися крізь щось
to get along (on) with smth. — обходитися чимсь
* * *I n1) приплід, потомство ( у тварин)2) дiaл. заробіток; прибутокII v1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати5) спантеличити, загнати в глухий кут6) попасти, потрапитиIII1) заразити; підхопити (нежить, грип)2) створюватися ( про враження)3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)6) вивчати (роль, вірш)8) з'їдати (сніданок, обід)9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися10) народити ( про тварин)IV1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудьto get to know — дізнаватися; знайомитися
8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smthcan you get the door to shut? — ти можеш зробити так, щоб двері закрилися?
9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положенняto get into time-troubte — шax. потрапити в цейтнот
to get smb into trouble — підвести кого-небудь; бути винуватцем чиєї-небудь вагітності
13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь16) to get across smth = to get over smth17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь21) to have got матиI havt got little time y — мене мало часу; to have got to do smth бути необхідним, зобов'язаним що-небудь зробити
to get cool — ставати прохолодним; охолоджуватися; заспокоюватися
23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменникаto get a warm — (зі)грітися
to get out of hand — відбитися від рук, вийти з з-під контролю
24) -
94 in
1. n1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа3) вплив, влада4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)ins and outs — входи і виходи; деталі, подробиці; завсідники
2. adj1) внутрішній, розташований всередині2) спрямований всередину3) розм. що перебуває при владі4) розм. призначений для вузького кола5) розм. модний, популярний6) спорт. що подає (м'яч)3. adv1) всерединіis anybody in? — чи є там хто-небудь?, чи є хтось вдома?
2) вдома; у себе (на роботі тощо)he is not in today — його немає сьогодні (вдома, на роботі тощо)
3) всередину, туди4) з внутрішнього бокуa coat with the furside in — шуба на хутрі, дублянка
to be in — прибувати (про пошту тощо); наставати (про весну тощо); бути у в'язниці; бути при владі; горіти
◊ to have it in for smb. — мати зуб на когось
◊ in with you! — заходьте!, приходьте!
◊ in with it! — неси сюди!
◊ in and out — то всередину, то надвір; з ваганнями
◊ now in now out — то туди, то сюди
◊ to be in with smb. — бути в добрих стосунках з кимось
◊ to be in for it — бути у скрутному становищі
◊ to be in for a competition — брати участь у конкурсі
4. v1) збирати, складати (сіно)in the hay before it rains — складіть сіно, поки немає дощу
2) оточувати, обгороджувати5. prep1) у просторовому значенні у, в, на2) у часовому значенні у, в, за, через, протягомin the past — у минулому
in good time — завчасно, заздалегідь
3) період, проміжок часу через, за, протягом4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, наin smb.'s place — на чиємусь місці
in cash — при грошах, з грішми
5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, вto be engaged in trade — працювати в торгівлі, займатися торгівлею
6) зовнішній вигляд, одяг тощо7) ознака, властивість, сфера прояву у, на8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з10) мова, якою розмовляють, пишуть11) причина, мета від, у, на◊ in case — якщо; у разі
◊ in detail — докладно
◊ in fact — насправді
◊ in fashion — у моді
◊ in front — попереду, перед
◊ in haste — похапцем, поспішно
◊ in my opinion — на мою думку
◊ in order — для того, щоб
◊ in pairs — парами
◊ in rows — рядами
◊ in so far as — оскільки
◊ in spite of — незважаючи на
◊ in that — оскільки; тому що
◊ in turn — по черзі
◊ in use — у вжитку
◊ in a whisper — пошепки
◊ in accordance with — згідно з
◊ in any case — в усякому разі
◊ the book in question — книжка, про яку йдеться
◊ to take part in smth. — брати участь у чомусь
◊ what is the new style in hats? — які капелюхи тепер модні?
◊ what shall I go in? — що мені надіти?, в чому мені піти?
◊ I did not know he had it in him — я не знав, що він здатний на це
◊ to get in front of oneself — амер., розм. діяти швидко й енергійно; перевершити самого себе
* * *I [in] prep1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівникамиin time — негайно; вчасно; завчасно
3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при4) указує на обставини, умови в, у, при, за5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у7) указує на причину або ціль в, у, від, наin answer, in reply y — відповідь
8) указує на спосіб дії, стиль в, уin accordance with — відповідно до, згідно
9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по11) указує на участь у чому-небудь в, уaccomplices in a crime — співучасники злочину; включення в, у
12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з15) указує на ступінь або обсяг в, у17) у сполученняхin front of — перед, спереду; біля
in general — в цілому; взагалі
in itself — сам по собі; як такий
in the end — в остаточному підсумку; зрештою; нарешті
II [in] nin return y — відповідь; в обмін, замість; у свою чергу, зі свого боку; у порядку компенсації
1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)III [in] a1) розташований усередині, внутрішній2) спрямований, звернений усередину3) який знаходиться при владі; правлячий4) призначений для вузького кола, для посвячених5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове6) cпopт. який подаєIV [in] adv1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, тудиcome in! — увійдіть!; з внутрішньої сторони
2) aмep. вказує на тривалість процесуto be in — прибувати бути прибраним наставати ( про сезон) бути в моді бути у в'язниці бути при владі горіти, палати cпopт. подавати м'яч (крикет, бейсбол)
V [in] v; діал.in and out — зовні е усередині; то всередину, то назовні; то туди, то сюди
1) збирати, забирати2) оточувати, огороджувати -
95 overcast
I1. n1) обшивка; оббивка; покрив2) хмари, суцільна хмарність3) зшивання через край4) розм. вигнанець5) покидьки6) гірн. повітряний міст2. adj1) хмарний, покритий хмарами, похмурий (про небо)2) перен. сумний, понурийIIv (past і p.p. overcast)1) покривати темрявою; закривати хмарами; затемняти, затьмарювати2) хмаритися, темніти3) зшивати через край5) перевертати* * *I n1) хмари; суцільна хмарність2) обшивка, покрив, оббивка4) дiaл. вигнанець; покидьки5) гipн. повітряний міст6) aв. верхній з двох повітряних коридорів, які перетинаються на одному рівніII a1) покритий хмарами; похмурий ( про небо)2) сумний; похмурий3) який затягнувся, зарубцювався (про шов, рану)III v( overcast)1) покривати мороком, закривати хмарами; затемнювати; покриватися мороком, закриватися хмарами; темніти2) запошивати ( край); зшивати через край3) покривати ( що-небудь); накидати ( на що-небудь)4) накласти шов (на рану; to overcast a seam) -
96 overflow
In1) переливання через край2) розлив (річки); повідь, повінь3) надлишок, надмір, зайвина4) тех. наплив з форми5) водозлив6) тех. переливна трубаoverflow weir — гідр. водозливна гребля
overflow meeting — збори в додатковому приміщенні для тих, хто не вмістився в основному залі
IIv1) переливатися (через край)2) розливатися; заливати, затоплювати (поверхню)3) виходити за межі, переповнювати* * *I n1) переливання через край; переповнення2) розлив, повінь3) надлишок4) тex. наплив з форми5) водозливoverflow weir — гiдp. водозливна гребля
6) тex. переливна трубаII v(overflowed [d]; overflown)1) переливатися ( через край)2) розливатися; заливати, затопляти3) виходити за межі, переповняти4) бути переповненим ( чим-небудь), буятиIII a -
97 per
prep1) через, поper post — по пошті, поштою
2) за, наper capita — на людину, на душу населення
per se — по суті; сам по собі
per annum — за рік, щороку
per cent — на сотню; відсоток, процент
per pro (скор. від per procurationem) — за уповноваженням, за дорученням
* * *prep1) вказує на кількість, яка припадає на певну одиницю в, на, з, за2) вказує на спосіб пересилання або передачі по, через; передається орудн. відмінком3) ( часто as per) згідно, відповідно доper procurationem — за дорученням, за повноваженняс (викор. y cкop. формі per pro, p. p.-в підписах на документах)
per saltum — відразу, одним махом
per usual — як звичайно, як завжди -
98 rove
1. n1) прогулянка без певної мети2) мандри, блукання3) с.г. мілка бранка, легке розпушування4) тех. шайба5) текст. рівниця2. v1) мандрувати; блукати, тинятися2) блукати (про очі, думки)3) ловити рибу на живця4) пропускати через блок (про трос тощо)5) пропускати через вушко6) past і p.p. від reeve* * *I n1) ( безцільна) прогулянка, блукання2) c-г. неглибока оранка, легке розпушуванняII v2) блукати (про очі, думки)3) ловити рибу на жирую принаду, на живцяIII n1) тex. шайба2) тeкcт. рівницяIV vпропускати через блок ( трос); cпeц. пропускати через вушкоV past, р. р. від reeve II -
99 run
I1. n1) біг, пробігon the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи
to be on the run — квапливо відступати, тікати
to break into a run — побігти, кинутися навтіки
to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)
2) нетривала поїздка3) маршрут; рейс4) перехід5) зал. перегін6) ав. політ; переліт7) пройдена відстань; відрізок шляху8) ав. відрізок траси10) стежка (прокладена тваринами)11) здатність бігати13) напрямthe run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід
19) (попередній тип (сорт, розряд)20) попит22) загін, кошара; вольєра23) потік, струмок24) приплив (води тощо)25) обвал, зсув26) схил, траса27) труба, жолоб28) довжина (дроту, труби)30) амер. двоє жорен млина32) муз. рулада34) хід, перебіг35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)36) провезення (контрабанди)37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)38) амер. спущена петля на панчосі◊ at a run — підряд, один за одним
◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом
◊ to go with a run — іти як по маслу
◊ the run of one's teeth — безплатне харчування
2. adj1) рідкий, розплавлений; розтоплений2) виливаний, литий3) відціджений, відфільтрований4) контрабандний5) скислий, скипілий6) збіглий◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля
◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест
IIv (past ran, p.p. run)1) бігти, бігатиto run for smb. — збігати за кимсь
2) гнати, підганяти, квапити3) тікати, рятуватися втечеюto run for one's life — розм. бігти щосили
4) рухатися, котитися, ковзати5) ходити, курсувати, плавати6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)7) з'їздити (кудись) ненадовго8) ав. робити пробіг (розбіг)9) ав. заходити на ціль11) пронестися, промайнути (про думку)12) швидко поширюватися13) простягатися, розкидатися14) повзти, витися (про рослини)15) прокладати, проводити (лінію тощо)16) бути чинним протягом певного строку17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території18) бути в обігу (про гроші)19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати20) протікати, текти, бути нещільним21) розливатися, розпливатися (по поверхні)22) танути23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися24) лити, наливати25) крутитися; обертатися26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)27) гласити, говорити; йтися (про щось)hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...
28) долати (перешкоду)29) линяти31) штукатурити32) керувати, управляти33) водити (про транспорт)35) працювати, діяти (про машину)37) відправляти на лінію (за маршрутом)38) проводити (змагання)39) брати участь (у змаганнях)40) посідати місце (у змаганні)42) іти (про фільм, п'єсу)43) перевозити, транспортувати47) друкувати, публікувати48) балотуватися49) виставляти (кандидатуру)50) вводити (в товариство)51) базікати, патякати52) спускатися (про петлю на панчосі)53) зметувати (сукню тощо)54) іти (на нерест)57) відставати (про кору дерева)59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)61) ставати, робитисяto run dry — а) висихати; б) видихатися
to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)
to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися
to run short — підходити до кінця, вичерпуватися
to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду
to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер
62) бути□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати
it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти
run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!
□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)
□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)
□ run back — сягати; брати початок
□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)
□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал
□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання
□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)
□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок
□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)
□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)
◊ also ran — невдаха
◊ to run errands — бути на побігеньках
◊ to run (a) temperature — мати високу температуру
◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище
◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду
◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину
◊ to run to cover — уникнути небезпеки
◊ to cut and run — утекти, дременути
◊ to run (up) bills — заборгувати
◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось
◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь
◊ to run against smb. — виступати проти когось
◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну
◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось
◊ to run into debt — залізти в борги
◊ to run into trouble — потрапити в біду
◊ to run into smb. — випадково зустріти когось
◊ to run out of smth. — залишатися без чогось
◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне
◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку
◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)
◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось
◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім
◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок
◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити
◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось
◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто
◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру
* * *I [ren] n1) біг, пробігat a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка
3) рейс, маршрут4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)8) період, відрізок ( часу), смуга9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку14) кapт. ряд, серія15) середній тип, сорт або розрядthe common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди
16) попит17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма19) aмep. струмок, потік20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання21) схил, траса22) обвал, зсув23) труба, жолоб, лоток ( для води)24) довжина (проводу, труб)26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься28) мop. кормове загострення ( корпуса)29) мyз. рулада30) хід, робота, дія (мотора, машини)31) перебіг, хід ( подій)32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)33) провезення ( контрабанди)34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)at a run — підряд, один за одним
II [ren] ain the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
1) рідкий; розплавлений; розтоплений2) вилитий у розплавленому стані; литий3) відціджений, відфільтрований6) cпeц. м'який7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)III [ren] v(ran, run)1) бігти, бігати2) гнати, підганяти3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль7) проноситися, миготіти8) ( швидко) поширюватися9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)10) проводити, прокладати11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)13) лити, наливати14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)15) говорити, гласити16) проходити; долати ( перешкоду)17) линяти18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)19) бyд. покривати штукатуркою 1121) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)23) працювати, діяти ( про машину)25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою29) піддаватися (ризику, небезпеці)30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)32) виконувати ( доручення)33) базікати34) спускатися ( про петлю)38) відставати ( про кору дерев)39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положенняto run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою
48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку64) ставати, робитисяto run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися
65) бути, бувати66) мати -
100 seeing
1. n1) бачення; здатність (можливість) бачити на відстані2) астр. видимість, обумовлена станом атмосфериseeing is believing — як не побачу, не повірю
2. prepчерез; у зв'язку з3. conj (тж seeing that)тому що; з огляду на те, що; через те, що; беручи до уваги, що* * *I [`siːiç] n1) бачення; здатність або можливість бачити2) acтp. видимістьII [`siːiç] prepчерез; у зв'язку зIII [`siːiç]cj (часто seeing that) беручи до уваги, оскільки, тому що; через те, що
См. также в других словарях:
ЧЕРЕЗ — предлог с вин.. 1. Поперек чего н., с одной стороны на другую, с одного конца, края до другого. Мост через Москву реку. Перейти через улицу. Лента через плечо. Прыгнуть через препятствие. Ступить через порог. «Через Дон переправились на… … Толковый словарь Ушакова
ЧЕРЕЗ — или чрез, зап., южн. перез, пред. с вин. (перезать, малорос. опоясывать; скерас, литовск. поперечный). О предмете, вещи: поперек, снаружи или насквозь. Пройти через дорогу. Перелезть через забор. Пуля через эту доску не пройдет. Через стекло… … Толковый словарь Даля
через — Чрез, сквозь; посредством, путем, помощью, при помощи; вследствие, от. Ср. после... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. через чрез, сквозь; посредством, путем, помощью, при… … Словарь синонимов
через... — через... ЧЕРЕЗ..., прист. Образует прилагательные и существительные со знач. чередования чего н., напр. черезбороздый, черезрядный, череззерница (неполное завязывание семян у злаков; спец.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… … Толковый словарь Ожегова
ЧЕРЕЗ — кого (что), предл. с вин. 1. Пересекая что н. с одной стороны на другую. Мост ч. реку. Прыгнуть ч. ручей. Портупея ч. плечо. 2. Над поверхностью чего н.; располагаясь, протягиваясь по чему н., по поверхности чего н. Перепрыгнуть ч. забор. Улица ч … Толковый словарь Ожегова
через те, що — сполучник складний сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
через — сквозь — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы сквозь EN throughthr … Справочник технического переводчика
через — 1. Употребляется при обозначении пространства, места, поперек которого располагается что либо, через которое совершается движение. Перейти через улицу. Переправиться через реку. Мост через Днепр. Через всю комнату от угла до угла тянется веревка … Словарь управления
через — I через I, предлог, чрез, поэт. (заимств. из цслав.), укр. через, блр. через, др. русск. черес (Смол. грам. 1229 г., В; см. Срезн. III, 1501), чересъ (Лаврентьевск. летоп. под 1096 г.), черосъ (Усп. сборн. ХII в.; согласно Шахматову (Очерк 153),… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
через — ▲ в направлении ↑ внутренний, часть, область (пространства) предлог+винительный падеж:, через что пересекая что л. (перескочить #). сквозь (пробираться # толпу). насквозь через путем образования отверстия. из конца в конец. из края в край. по… … Идеографический словарь русского языка
через — прийм., зі знах. в. Сполучення з че/рез виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на означення якогось простору, місця і т. ін., впоперек якого розміщується що небудь, по якому з одного боку на інший, з одного краю на інший відбувається дія … Український тлумачний словник