-
1 предпринимать
предпринять починати, почати, розпочинати, розпочати що, підійматися, піднятися чого; (браться за что) братися, взятися до чого, заходжуватися, заходитися коло чого; (принимать наперёд какие-либо меры) вживати, вжити (наперед) якихсь заходів. [Ой що-ж тепер почну я, нещаслива, з дрібними дітьми! (Л. Укр.). Що мені почати, щоб визволитися з злиднів? - Та що-ж-би розпочав я голий-босий? Завести торг? Я- ж ні шага не мав (Л. Укр.)]. Трест -мает устройство фабрики - трест заходжується коло будування фабрики (-ється будувати фабрику), трест береться до будування фабрики. -нять кругосветное путешествие - піднятися подорожи навколо світа. Предпринятый - початий, розпочатий. -ться - починатися, початися, розпочинатися, розпочатися; вживатися (наперед).* * *несов.; сов. - предприн`ять( что - начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що); (браться за что-л.) бра́тися, узя́тися (за що, до чого), ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (роби́ти що, ко́ло чо́го); ( организовать) організо́вувати (несов.), організува́ти несов., несов.; ( делать) роби́ти, зроби́ти (що); (осуществлять, совершать) зді́йснювати, здійсни́ти (що); (применять, прибегать) ужива́ти, ужи́ти (що) -
2 изобретать
изобрести1) винаходити (-джу) и винаходжувати (-джую), винайти що. [Американці винайшли саможатку (Крим.)];2) (выдумывать) вигадувати, вигадати, видумувати, видумати, вимишляти, вимислити, (о мн.) повигадувати, повидумувати що. [Все більші та дорожчі ті фабрики стають, все мудріші та складніші для їх машини вигадують (Єфр.)];3) (измышлять) вимудровувати, вимудрувати що. [Вимудровують ще важчі статути, щоб скувати і скрутити вбогого (Куліш)]. Изобретённый - винайдений; вигаданий, видуманий; вимудруваний. -ться - винаходжуватися и винаходитися, винайтися, бути винайденим, вигадуватися, вигадатися и т. д.* * *несов.; сов. - изобрест`ивинахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( придумывать) вига́дувати, ви́гадати, вимудро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, ви́мудрувати, сов. змудрува́ти, -ру́ю, -ру́єш -
3 мастерская
сщ. майстерня, майстрівня, робітня. [Фабрики та майстерні усякі (Доман.). Усі майстрі в майстрівні (Кониськ.). Швачки в її робітні гнуться над шитвом (Л. Укр.)]. Портняжная, столярская и т. п. -кая - кравецька (кравцівська), столярна (столярська) и т. п. майстерня (робітня) или просто (чаще) кравечня (швальня), столярня и т. п. -кая художника - ми(с)тцева (художникова) майстерня (робітня), малярня, ательє (нескл.).* * *сущ.майсте́рня, робі́тня; ( по пошиву одежды) ательє́ (нескл., с.); ( художественная) сту́дія -
4 наёмный
1) (отдаваемый в наём) найманий, наємний; (только о недвиж. имущ.) посесійний, віддаваний в оренду (в посесію). -ный луг - наймана лука. -ная работа - а) (по найму) наймитська (наємна) праця, найми (-мів). [Піде на хуторі шукати собі наймів (Васильч.)]; б) (нанимаемая) наймана праця;2) (нанимаемый, нанятой) найманий, на(й)нятий, наємний. [Хліб на найманій землі сіємо (Богодухівщ.). Найманим екіпажем їздять (Київ)]. -ный работник, -ная -ница - найманий робітник (-ка), -на робітниця, наймит, наймичка. [Повстали фабрики, де робили наймані робітники за поденне (Рада). Наймитів держимо, бо сами не впораємося (Канівщ.)]. Жить б -ной квартире - жити (сидіти) в найманій (на(й)нятій) ква(р)тирі, в найманому приміщенні (помешканні), в комірному (Свидниц.), сидіти в на(й)нятій хаті, жити в сусіда. -ная плата - (за работу) заробітна плата; (за пользование чем) плата за що, наймове (-вого), найманка, наймиця (Сл. Гр.), (за аренду земли ещё) орендна (посесійна) плата, (оброк) чинш (-шу). [За луку найманки дають двадцять карбованців на рік (Сл. Ум.)]. -ные войска - наймане (на(й)няте, (за)плачене, грошове) військо. [Пани проти короля бунтувалися і на його військо своїм грошовим і надвірнім військом били (Куліш)]. -ный агент, убийца - найманий (заплачений) агент, душогуб, підплачений душогуб. [Заплачений агент (Рада)].* * *на́йманий, найо́мний\наёмныйая пла́та — найо́мна пла́та
\наёмныйый экипа́ж — на́йманий екіпа́ж
\наёмныйый труд — на́ймана пра́ця
-
5 несчастный
нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.* * *1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й\несчастныйая до́ля — неща́сна (нещасли́ва, лиха́) доля
\несчастныйый слу́чай — неща́сний (нещасли́вий) ви́падок
3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка -
6 суконщик
1) спец. сукна́р, -я, сукноро́б2) (торговец, владелец суконной фабрики) сукна́р
См. также в других словарях:
Фабрики в долине реки Деруэнт — Фабрики в долине реки Деруэнт* Derwent Valley Mills** Всемирное наследие ЮНЕСКО … Википедия
Фабрики-кухни — Фабрики кухни, комбинаты для массового производства готовых блюд, строились в Ленинграде в конце 1920 х начале 30 х гг. Главная цель фабрик кухонь обеспечить горячим питанием рабочих промышленных предприятий и освободить женщин… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
Фабрики-кухни — комбинаты для массового производства готовых блюд, строились в Ленинграде в конце 1920 х начале 30 х гг. Главная цель Ф. к. обеспечить горячим питанием рабочих промышленных предприятий и освободить женщин работниц от забот по приготовлению… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
Фабрики консервные — или заводы устраиваются в местах добычи сырых материалов, идущих на приготовление консервов зелени, фруктов, рыбы, мяса. В местах лова сардины по берегам Бретани во Франции расположены Ф. или заводы, приготовляющие только рыбные консервы, тогда… … Википедия
Фабрики консервные — Обычно такие Ф. или заводы устраиваются в местах добычи сырых материалов, идущих на приготовление консервов зелени, фруктов, рыбы, мяса. В местах лова сардины по берегам Бретани во Франции расположены Ф. или заводы, приготовляющие только рыбные… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ФАБРИКИ МИРОВОГО РЫНКА — (ФМР) (world market factories WMFs) см. Новое международное разделение труда … Большой толковый социологический словарь
Клуб фабрики «Свобода» — Здание Клуб фабрики «Свобода» Клуб фабрики «Свобода» Союза химиков … Википедия
Клуб фабрики «Буревестник» — Здание Клуб фабрики «Буревестник» Клуб завода «Буревестник» Союза кожевенников … Википедия
Девушка со спичечной фабрики — Tulitikkutehtaan tyttö … Википедия
Здание суконной фабрики (Гатчина) — Здание Здание суконной фабрики … Википедия
Выход рабочих с фабрики — La Sortie de l usine Lumière à Lyon … Википедия