-
1 prove a case alibi
-
2 prove a case an alibi
-
3 prove a case
prove a case guilt beyond any reasonable doubt — доводити вину (винуватість) за відсутністю будь-якого сумніву щодо того
prove a case guilt beyond reasonable doubt — доводити вину (винність) за відсутності обґрунтованого сумніву щодо того
prove a case one's innocence of a crime — доводити невинність ( або непричетність до злочину)
prove a case to the satisfaction of the court — = prove a case to the satisfaction of the court jury доводити перед судом (присяжними)
- prove a case a defenceprove a case to the satisfaction of the court jury — = prove a case to the satisfaction of the court
- prove a case a defense
- prove a case a debt
- prove a case a will
- prove a case an alibi
- prove a case adverse
- prove a case alibi
- prove a case arguments
- prove a case by a document
- prove a case conspiracy
- prove a case effective
- prove a case erroneous
- prove a case from the contrary
- prove a case guilt
- prove a case innocence
- prove a case insane
- prove a case smb. insane
- prove a case justification
- prove a case one's case
- prove a case one's identity
- prove a case one's right
- prove a case out
- prove a case satisfactorily
- prove a case the contrary
- prove a case the identity
- prove a case to the contrary
- prove a case wrong -
4 bring to notion
-
5 complete a crime
-
6 consummate a crime
доводити злочин до кінця; виконувати склад злочину -
7 consummate commission of crime
доводити злочин до кінця; виконувати склад злочинуEnglish-Ukrainian law dictionary > consummate commission of crime
-
8 falsify an entry
доводити необґрунтованість запису (в реєстрі, журналі, бухгалтерській книзі тощо), оскаржувати запис; підробляти запис (в реєстрі, журналі, бухгалтерській книзі тощо) -
9 maintain innocence
доводити невинність, заявляти про свою невинуватість ( на суді), не визнавати себе винним -
10 make a good title
-
11 make bankrupt
-
12 make out one's case
-
13 notify
доводити до відома, повідомляти, заявляти, повідомляти заздалегідь; попереджатиnotify an accused of his right to counsel — = notify an accused of her right to counsel повідомляти обвинуваченого про його право на адвоката
notify an accused of her right to counsel — = notify an accused of his right to counsel
notify of pending criminal proceedings — повідомляти про передбачуване кримінальне переслідування ( за судом)
- notify a protestnotify the authorities of any cases of infectious diseases — повідомляти власті про будь-які випадки інфекційних хвороб
- notify in a written form
- notify of a loss
- notify officially
- notify the police -
14 prove
доводити; засвідчувати, підтверджувати; випробовувати; затверджувати ( заповіт) -
15 prove a case a debt
-
16 prove a case adverse
-
17 prove a case conspiracy
-
18 prove a case effective
-
19 prove a case from the contrary
English-Ukrainian law dictionary > prove a case from the contrary
-
20 prove a case guilt
доводити вину (винуватість, провину)
См. также в других словарях:
доводити — Доводити: командувати, керувати [10] … Толковый украинский словарь
доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… … Український тлумачний словник
доводити — I = довести 1) (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), обґрунтовувати, обґрунтувати, мотивувати, у[в]мотивовувати, у[в]мотивувати, показувати, показати, арґументувати; обставляти, обставити, підпирати,… … Словник синонімів української мови
доводити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доводити — 1. дастаўляць што н. у пэўнае месца; 2. прыводзіць доказы, сведчыць, сцвярджаць; 3. ажыццяўляць, выконваць, чыніць … Старабеларускі лексікон
зводити з розуму — доводити до божевілля … Словник лемківскої говірки
оп'яняти — я/ю, я/єш і рідко оп я/нювати, юю, юєш, недок., оп яни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Робити п яним, доводити до стану оп яніння. || Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп яніння. 2) перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття … Український тлумачний словник
виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… … Український тлумачний словник
доліковувати — ую, уєш, недок., долікува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Доводити лікування кого , чого небудь до кінця, до видужання. 2) Неправильно або погано лікуючи, доводити кого , що небудь до ще гіршого стану … Український тлумачний словник
дотягати — а/ю, а/єш і дотя/гувати, ую, уєш, недок., дотягти/ і дотягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. дотя/г, ла/, ло/; док. 1) перех. Тягнучи кого , що небудь, доставляти до певного місця. || розм. З труднощами доводити до якого небудь місця літак, машину і … Український тлумачний словник
