-
1 модуси силогізму
МОДУСИ СИЛОГІЗМУ - схеми силогізмів, в яких враховано розташування термінів у судженнях (фігури силогізму) та їх кількісна і якісна характеристики В. раховуючи будову простого категоричного силогізму (два засновки і висновок), 4 види його можливих категоричних суджень (загальностверджувальні (А), частковостверджувальні (І), загальнозаперечні (Е), частковозаперечні (О)) і кількість фігур (чотири), всього можна отримати 256 модусів. Проте не кожна можлива комбінація висловлювань складає логічно правильний М.с. (загалом їх 24). Правильним є такий модус, який завжди гарантує отримання істинного висновку за умови істинних засновків. В епоху Середньовіччя правильні модуси отримали власні назви (голосні літери вказували якісну і кількісну характеристики, відповідно: більшого засновку, меншого засновку і висновку): Barbara (AAA), Celarent (ЕАЕ), Darii (All), Ferio (EIO) - в першій фігурі; Cesare (ЕАЕ), Camestres (AEE), Festino (EIO), Baroco (AOO) - в другій фігурі; Darapti (ААІ), Disamis (IAI), Datisi (All), Felapton (EAO), Bocardo (OAO), Ferison (EIO) - в третій фігурі; Bramantip (AAI), Camenes (AEE), Dimaris (IAI), Fesapo (EAO), Fresison (EIO) - в четвертій фігурі. Цей перелік можна розширити за рахунок ослаблених модусів (в яких отримують часткові висловлювання-висновки у випадках, коли існує можливість отримання загального висновку): Barbari (ААІ), Celaront (EAO) - в першій фігурі; Cesaro (EAO), Camestrop (AEO) - в другій фігурі; Camenop (AEO) - в четвертій фігурі. -
2 фігури силогізму
ФІГУРИ СИЛОГІЗМУ - форми силогізму, які виділяють в залежності від місця розташування у його засновках середнього терміна. В першій фігурі середній термін (М) є суб'єктом більшого засновку і предикатом меншого засновку; в другій - предикатом обох засновків; в третій - суб'єктом обох засновків; в четвертій - предикатом більшого засновку і суб'єктом меншого засновку. Схематично:Першу фігуру Аристотель вважав досконалою з огляду на її більшу очевидність і відповідність природному порядку руху пізнання, а також - на можливість зведення до неї інших фігур. У традиційній логіці наявна "проблема існування четвертої фігури". Аристотель припускав лише перші три фігури і тлумачив як приховані (неявні) ті силогізми першої фігури, що пізніше стали вважатися силогізмами четвертої фігури (вперше четверта фігура "з'являється самостійно" у підручнику "Логіка" Пор-Рояля, 1662). Інколи цю фігуру називають галенівською, за іменем її ймовірного відкривача - римського лікаря і філософа Галена (бл. 130 - бл. 300 рр.). Дослідження "додаткових, модифікованих" силогізмів першої фігури також пов'язують із працями учня Аристотеля, грецьк. філософа Теофраста (бл. 372 - бл. 287 рр. до н. е.). -
3 силогізм
СИЛОГІЗМ ( від грецьк. συλλογισμαι - міркую, роблю умовивід) - дедуктивний умовивід, в якому з двох суджень (засновків) отримують зумовлене ними третє судження - висновок. Розрізняють три великі групи С.: категоричний С., у якого засновками є категоричні судження; умовний С., одним із засновків якого є умовне судження; розподільний С., серед засновків якого є розподільне судження. Істотною властивістю будь-якого С. є те, що його висновок випливає із засновків з логічною необхідністю. При цьому, якщо засновки істинні, то за умови, що не порушені логічні закони, висновок є завжди істинним. На цій підставі С. широко використовують у повсякденному і науковому мисленні як форму доведення. Особливе значення має такий різновид умовного С., як Modus ponens,. відомий під назвою "правило відокремлення". Основи теорії С. були закладені Аристотелем (див. модуси силогізму, силогістика, термін, фігури силогізму, правила виводу).І.Алексюк -
4 силогістика
СИЛОГІСТИКА ( від грецьк. σνλλογιστικοζ - той, що робить умовивід) - розділ традиційної формальної логіки, в якому вивчають особливі види дедуктивних умовиводів (силогізми); перша, сформульованаАристотелем, логічна теорія дедуктивного виводу, який ґрунтується на врахуванні суб'єктно-предикативної структури висловлювань (суджень). У С. вивчають структуру силогістичного умовиводу, виділяють його види, з'ясовують, за яких умов з одного, двох або більше висловлювань - засновків з необхідністю випливає нове висловлювання - висновок, визначають, які модуси силогізму є правильними умовиводами, а які хибними і чому. Формалізація С. виявила, що вона може бути узагальнено виражена через числення предикатів. С. недостатня для опису всіх видів дедуктивних міркувань. У сучасній математичній логіці С. як окремий розділ не виділяють. -
5 силогізм
-
6 епісилогізм
ЕПІСИЛОГІЗМ ( від грецьк. έπι - префікс, що означає перебування над чимось або на чомусь; рух проти чогось, надмірність тощо; συλλογισμόζ - міркування, умовивід) - силогізм, що є складовою частиною полісилогізму. Один із засновків Е. водночас є висновком попереднього силогізму - просилогізму (іншої складової частини полісилогізму). -
7 полісилогізм
ПОЛІСИЛОГІЗМ - поєднання декількох силогізмів, коли висновок одного силогізму (просилогізму) стає засновком іншого силогізму (епісилогізму) і т.д. -
8 епіхейрема
ЕПІХЕЙРЕМА ( від грецьк. επιχείρημα - скорочений умовивід) - силогізм, обидва засновки якого представлені ентимемами. Схема Е.:Правильність Е. перевіряють через відновлення кожної ентимеми - складника Е. в повний силогізм. Із висновків відновлених повних силогізмів будують новий силогізм. Якщо висновок останнього співпадатиме із висновком аналізованої Е., то Е. буде правильно побудованою. Засновки (1) і (2) можна представити відповідно:Отримані висновки можна перетворити на більший та менший засновки нового силогізму: -
9 syllogize
vвиражати у формі силогізму* * *vвиражати у формі силогізму; доводити за допомогою силогізмів -
10 ентимема
ЕНТИМЕМА ( від грецьк. ένυνμέομαι - маю на думці) - неповний, скорочений силогізм, в якому один із засновків або висновок в явному вигляді не сформульовані, хоч їх мають на увазі. Напр., у міркуванні "Всі філософи мудрі, отже, Сократ мудрий" в явному вигляді не сформульований менший засновок: "Сократ - філософ". Застосування Е. значно прискорює процес обміну думками, а також посилює переконливість міркувань. У слід за Аристотелем, Е. інколи характеризують (на противагу демонстративним міркуванням) як риторичний силогізм, "силогізм із ймовірного". На відміну від повних силогізмів, використання Е. дещо утруднює виявлення можливих помилок, які можуть існувати або свідомо припускатись саме в пропущених засновках чи висновку. Логіка аналізує правильність/неправильність Е. (т. зв. проблема ентимематичного слідування) через відновлення Е. до повного силогізму. За допомогою Е. будують більш складні силогізми - епіхейреми. -
11 argument
n1) довід, доказ, аргумент (на користь чогось — for; проти чогось — against)2) аргументація3) дискусія, спірка5) мат. аргумент, незалежна змінна величина6) лог. середній термін силогізму* * *n1) доказ, аргумент2) аргументація3) суперечка, дискусія4) тема або основна ідея ( літературного твору); короткий зміст ( книги)5) лог. середній термін силогізму6) мaт. аргумент, незалежна змінна7) інформ., обч. параметр -
12 reason
1. n1) причина, підставаby reason of..., for the reason that... — з тієї причини, що..., через те, що...
with good reason — з повним правом, цілком виправдано
2) аргумент, мотив, міркування3) пояснення, обґрунтування, мотивована заяваto give (a) reason — пояснити (обґрунтувати) (свою поведінку тощо)
4) лог. мала посилка (силогізму)5) можливість (події тощо)6) розум, інтелект7) здоровий розум (на противагу божевіллю)8) розсудливість, розважливість, здоровий глуздto bring smb. to reason — наводити на розум, напоумляти когось
to hear (to listen to) reason — прислухатися до голосу розуму
there is reason in what you say — у тому, що ви говорите, є здоровий глузд
it stands to reason — так; само собою (зрозуміло); ясно, певно
9) розумний вчинок; розсудлива поведінка10) справедливість, належне2. v1) міркувати, обмірковувати; робити висновкиto reason about (of, on, upon) a subject — обмірковувати щось, міркувати про щось
to reason that... — дійти висновку, що...
2) мислитиthe ability to reason makes man different from animals — здатність мислити відрізняє людину від тварини
3) обговорювати, дискутувати, дебатувати4) переконувати (когось — with, у чомусь — into); умовлятиto reason smb. into smth. (into doing smth.) — умовити когось зробити щось
5) переконувати когось (у помилковості його вчинків, у хибності його думок тощо), відмовляти (від чогось — out of)to reason smb. out of smth. — відмовити когось від чогось
6) обґрунтовувати, аргументувати; доводитиreason down — заглушити (любов тощо), прислухавшись до голосу розуму
reason out — обміркувати; дійти висновку логічним шляхом
* * *I n1) причина; підстава2) ( суб'єктивне) причина, мотив, міркування; виправдання3) пояснення, обґрунтування; вмотивована заява4) мала посилка ( силогізму)5) розум, інтелектbereft of reason — божевільний; часто здоровий ґлузд, розсудливість
II ain reason — у розумних межах; у відповідності зі здоровим ґлуздом; розумно
1) мислити, міркувати ( логічно); робити висновки; мислити2) обговорювати; дебатувати, дискутувати; розмірковувати ( уголос)3) ( with) умовляти, урезонювати ( кого-небудь); ( into) умовити, переконати ( у чому-небудь); ( out of) переконувати ( у чому-небудь)4) рр.
— обґрунтовувати, аргументувати; доводити5) icт., дiaл. ( with) сперечатися або розмовляти ( з ким-небудь) -
13 syllogize
vвиражати у формі силогізму; доводити за допомогою силогізмів -
14 assumption
n1) взяття на себе (відповідальності тощо)2) привласнення, захоплення3) самовпевненість; гордовитість, пихатість, зарозумілість4) припущення, допущення5) удавання6) церк. перша Пречиста* * *n1) взяття, прийняття на себе (відповідальності, обов'язку); юp. прийняття на себе усного або письмового зобов'язання2) привласнення, захоплення3) удавання, нещирість4) зарозумілість, пихатість; самовпевненість5) припущення, допущення; вихідне положення; лог. вихідна посилка силогізму6) peл. узяття живим на небеса ( Assumption) Успіння ( Богородиці) ( свято) -
15 conclusion
n1) закінчення, завершення2) укладення (договору тощо)3) висновокto jump to (at) a conclusion — завчасно робити висновок
4) результат, наслідок5) юр. рішення суду* * *n1) закінчення, завершення3) умовивід, висновок; висновок силогізму4) результат, наслідок5) юp. рішення суду; заключна частина або узагальнення документа чи аргументації в процесі -
16 elenchus
n; (pl- chi) -
17 elenctic
adj1) що спростовує2) що домагається істини (розкриваючи протиріччя у судженні противника)* * *[i'leçktik]= elenctical; a1) який спростовує (пepeв. у формі силогізму)3) перехресний ( про допит) -
18 major
1. n1) майор (звання)2) юр. повнолітній3) муз. мажор2. adj1) більший2) важливіший3) головний; важливий; великий4) старший5) юр. повнолітній6) муз. мажорний3. v амер.спеціалізуватися (про студента)* * *I n II n1) юp. повнолітній2) лог. велика посилка ( силогізму)3) мyз. мажор4) aмep. головний, основний предмет спеціалізації ( у коледжі)5) aмep.; cпopт. команда вищої ліги6) pl велика нафтова компаніяIII a1) більший, більш важливий, значний; основний, винятковий2) головний; великий4) старший5) юp. повнолітній6) мyз. мажорний; великий ( про інтервал)IV v; амер. -
19 major premise
лог. велика посилка ( силогізму) -
20 medium
1. n (pl mediums, media)1) засіб; спосіб, шлях2) матеріал (що його використовують митці)3) засіб вираження4) фіз. середовище5) середина; проміжний ступінь; середнє число6) агент, посередник7) посередництво8) медіум (у спіритів)9) жив. розчинник (фарби)10) друк. формат паперу2. adj1) середній, проміжнийmedium frequency — рад. середня частота
2) помірний3) військ. середньокаліберний* * *I n; (pl тж.- dia)1) засіб; спосіб, шлях2) матеріал, засоби вираження3) фiз. середовищеculture medium — бaкт. живильне середовище; обстановка, умови ( життя); носій інформації (папір, магнітна стрічка)
4) середина; проміжний ступінь5) агент, посередник; посередництво7) жив. розчинник ( фарби)8) пoлiгp. формат паперу 23x 18 д. або 22x 171/2 д.9) лог. середня посилка ( силогізму)II a1) середній, проміжний2) помірний3) вiйcьк. середньокаліберний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
силогістичний — а, е. Стос. до силогізму і силогістики … Український тлумачний словник
епісилогізм — у, ч., філос. Силогізм, в якому засновком є висновок попереднього силогізму … Український тлумачний словник
антилогізм — у, ч., лог. Несумісність категоричного силогізму із запереченням його висновків … Український тлумачний словник
модус — у, ч. 1) лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної та кількісної характеристик посилок. 2) філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. 3) Вид, прояв, різновидність, норма. •• Мо/дус… … Український тлумачний словник
термін — I у, ч. 1) Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого небудь; строк. Термін кредиту. •• Гаранті/йний те/рмін інтервал часу, протягом якого виробник гарантує та забезпечує виконання затверджених вимог до виробу за умови дотримання… … Український тлумачний словник
трилема — и, ж. 1) Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну. 2) Особливий випадок умовно розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один… … Український тлумачний словник
форма — и, ж. 1) Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2) Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось… … Український тлумачний словник