Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

суб'єктивне

  • 1 суб'єктивне забарвлення

    Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > суб'єктивне забарвлення

  • 2 конституційне право

    ( суб'єктивне) constitutional right, ( об'єктивне) law of the Constitution

    Українсько-англійський юридичний словник > конституційне право

  • 3 визначати право

    ( суб'єктивне) define a right

    Українсько-англійський юридичний словник > визначати право

  • 4 скасовувати право

    ( суб'єктивне) abrogate a right

    Українсько-англійський юридичний словник > скасовувати право

  • 5 цивільне право

    ( суб'єктивне) civil right, private law

    Українсько-англійський юридичний словник > цивільне право

  • 6 allegation

    (суб'єктивне) твердження, заява ( нерідко безпідставна), (безпідставне) звинувачення; обвинувачення у суді у справах неповнолітніх; обвинувачення у церковному суді
    - allegation of faculties

    English-Ukrainian law dictionary > allegation

  • 7 author's right

    English-Ukrainian law dictionary > author's right

  • 8 imperscriptible right

    English-Ukrainian law dictionary > imperscriptible right

  • 9 subjective law

    English-Ukrainian law dictionary > subjective law

  • 10 subjective overtone

    English-Ukrainian psychology dictionary > subjective overtone

  • 11 personalism

    n
    суб'єктивізм; суб'єктивне ставлення
    * * *
    n
    суб'єктивізм, суб'єктивне відношення

    English-Ukrainian dictionary > personalism

  • 12 trespass

    1) зловживання; зазіхання, злочинне посягання (на особу, закон, право, принцип); правопорушення, (злочинне) порушення ( об'єктивного або суб'єктивного права); вторгнення; злочинне (протиправне) порушення володіння із заподіянням шкоди; заподіяння (завдання) шкоди; позов з нанесення збитків; позов з порушення володіння; заявлення необґрунтованої претензії
    2) здійснювати правопорушення; зазіхати (на особу, закон, право, принцип); протиправно порушувати володіння із заподіянням шкоди; порушувати ( суб'єктивне або об'єктивне право); завдавати шкоду; заявляти необґрунтовану претензію; зловживати; втручатися
    - trespasser
    - trespassing
    - trespass on domestic affairs
    - trespass on property
    - trespass on the case
    - trespass on the premises
    - trespass quare clausum fregit
    - trespass to goods
    - trespass to land
    - trespass to person
    - trespass vi et armis

    English-Ukrainian law dictionary > trespass

  • 13 Грайс, Пол Герберт

    Грайс, Пол Герберт (1913 - 1988) - англ. філософ-аналітик. Од 1938 по 1967 р. - викладач Оксфордського ун-ту; потому - проф. філософії Каліфорнійського ун-ту в Берклі (США). Царина досліджень Г. - проблеми філософії мови і філософії свідомості. Найбільш дискутованою є т. зв. психосемантична концепція Г., пов'язана (в широкому значенні) із прагненням включити дослідження мови до більш загального контексту теорії раціональності, а також (у вужчому значенні) із вирішенням очевидної проблеми: яким чином мовець і слухач без особливих зусиль спілкуються, якщо між тим, що мовець має на увазі, і тим, що він фактично говорить, наявна значна відмінність? Г. звертає увагу на тісний зв'язок між інтенціями мовця і значенням висловлювання, а також на розрізнення між тим, що деяке речення означає саме по собі, і тим, що деякий мовець має на увазі, промовляючи це речення (суб'єктивне значення). Аналітикофілософська програма Г. передбачає побудову низки взаємозалежностей: інтенції (намір) - значення мовця (суб'єктивне значення; те, що мовець має на увазі за допомогою того, що він промовляє) - значення речення (те, що речення означає саме по собі). Кожний наступний елемент запропонованої взаємозалежності повинен експлікуватися за допомогою попереднього, який є більш фундаментальним у концептуальному відношенні. Згідно з Г., якщо мовець має намір сказати комусь, що йде дощ, то він промовляє речення "йде дощ" з інтенцією (1) переконати слухача в тому, що дощ іде з інтенцією (2), що слухач розпізнає інтенцію (1). Інтенціальний підхід до проблеми значення Г. поєднував із дослідженням певних раціональних принципів (і відповідних правил або максим) мовленевої комунікації, на які спираються її учасники. Напр., основним принципом Г. вважав принцип кооперації, який деталізують чотири правила: мовець повинен говорити не більше і не менше того, що є необхідним для мети діалогу (максима кількості); висловлювання повинні бути правдивими і щирими (максима якості); висловлювання повинні відповідати конкретній меті діалогу (максима відповідності); мовець повинен висловлюватись ясно (максима манери). Серед інших досліджень Г. важливе значення мав аналіз каузальних теорій сприйняття.
    [br]
    Осн. тв.: "Дослідження способів використання слів" (1989).

    Філософський енциклопедичний словник > Грайс, Пол Герберт

  • 14 холізм

    ХОЛІЗМ (голізм) ( від грецьк. όλοξ - цілий, увесь) - методологічний принцип та світоглядна концепція, що стверджують цілісність і неподільність матеріального і духовного світу. Термін "X." вперше запроваджений південноафриканськ. філософом Сметсом у 1926 р., який висунув формулу X.: "Ціле більше за суму його частин". Сметс вважає цілісність найвищою філософською категорією, яка синтезує суб'єктивне і об'єктивне та є останньою реальністю буття. Виразом X. є процес еволюцій, що породжує нові об'єкти як цілісності; вищою формою цілісності є людська особистість. Попри певну суб'єктивність та містичність тлумачення Сметсом і його послідовниками змісту X., останній, як реакція на механістичну і антропоморфічну інтерпретацію природи, набув вагомого значення в сучасній філософській думці. Витоки X. сягають давньогрецьк. філософії, зокрема апорій Зенона відносно перервності - неперервності просторового і часового континууму, вчення Парменіда про єдність і нерухомість буття, ідеї Платона про цілісність як немножинність Е. лементи X. пронизують вчення Ляйбніца про монади як прості і незнищенні цілісності, що не мають частин. У XX ст. ідеї X. отримали розвиток в концепціях "творчої еволюції" Бергсона, "процесуального холізму" Вайтгеда, віталізму, гештальтпсихології, працях Лемана, Мейер-Абіха, Холдейнатощо. Принципи X. використовуються у тезах Дюгема-Куайна та Куна - Феєрабенда про системний характер фізичних теорій. Фундаментального обґрунтування надала холістичним ідеям квантова механіка, яка довела нерозкладність фізичних станів на елементи і множини, узаконила статус ймовірностей в описі фізичного світу і поглянула на Всесвіт, включаючи і дослідника-спостерігача, як на неподільну, цілісну монаду (ідеї Бора, Бома, Велла, Фока та ін.).

    Філософський енциклопедичний словник > холізм

  • 15 матеріальне право

    ( об'єктивне) law of substance, ( суб'єктивне) material right, substantive law

    Українсько-англійський юридичний словник > матеріальне право

  • 16 патентне право

    ( об'єктивне) patent law, ( суб'єктивне) right of patent

    Українсько-англійський юридичний словник > патентне право

  • 17 порушувати

    ( вірність) abandon, (право, норму) contravene, (закон, право, норму) be in breach, ( шлюб тощо) break up, break, ( справу) bring, commence, dislocate, encroach, ( право тощо) entrench, frustrate, impair, infringe, institute, offend, overturn, rupture, ( закон тощо) transgress, ( суб'єктивне або об'єктивне право) trespass, (в т. ч. порядок, плани) upset, violate

    Українсько-англійський юридичний словник > порушувати

  • 18 протилежне право

    ( об'єктивне) adverse law, ( суб'єктивне) adverse right

    Українсько-англійський юридичний словник > протилежне право

  • 19 відношення

    ВІДНОШЕННЯ - філософська категорія, яка характеризує вид зв'язку речей або властивостей, що визначається сторонами В. і, в свою чергу, сам їх визначає. Напр., кількісне В. 2/7 визначається числами 2 і 7; це В. визначає інші числа, що йому відповідають: 4 і 14,6 і 21,8 і 28 і т.д. Якщо за вихідні взяти числа 2 і З (2/3), то В. і відповідні числові пари змінюються. Основні види В.: якісні, кількісні, сутнісні (до них належать закони), причинні, цільові. Важливість категорії В. виявляється у тому, що інколи дійсність охоплюється трьома поняттями: річ - властивість - В., основним серед яких є річ. Це породжує речовизм у тлумаченні буття і його пізнанні, коли вся багатоманітність зв'язків зводиться до В. визначеностей до властивості, а об'єктів - до речей. Для певних потреб така структура корисна, і як елемент дійсності вона справді існує. Розкриття В. та їх зміна—одне з основних теоретичних і практичних завдань людини, яка повсюдно намагається знайти і сформулювати закони, в яких узагальнюється знання В. Але світ В. відкривається їй лише тому, що вона сама відноситься до світу: своєю діяльністю роздвоює його на суб'єктивне і об'єктивне, усвідомлює це В., робить його предметом і проблемою діяльності. Отже, для людини її зв'язок зі світом постає як усвідомлюване, пізнаване і змінюване нею В., а вся дійсність - як сукупність В.

    Філософський енциклопедичний словник > відношення

  • 20 небуття

    НЕБУТТЯ - заперечення буття. Має відповідні останньому, але протилежні значення. 1) Синонім неіснування, котре у Гегеля отримало назву "ніщо", або "чисте ніщо". Взяті самі по собі, такого роду буття і "ніщо" - це абстракції, що й виражено прикметником "чисте". Якщо від речі відокремити всі властивості, за винятком того, що вона є, то нічого не залишиться. Тому чисте буття і "ніщо" однаково беззмістовні і тотожні між собою В. одночас вони абсолютно протилежні, бо становлять відмінність між існуючими чи неіснуючими речами. В цій суперечності криється таємниця, чому Гайдеггер і каже: "3 питанням про буття як таке ми підступаємо до межі повної темряви". 2) Визначене Н. - певна річ, явище, стан, що виникають із знищення чи зникнення попередніх утворень. Так, брунька зникає, коли розпускається квітка, квітка - з появою плода тощо (Гегель, "Феноменологія духу"). Кожне наступне утворення є запереченням, Н. попереднього. Буття та Н. у поєднанні утворюють сторони чи моменти становлення, в якому щось виникає і щось зникає, отже, містить в собі подвійний перехід буття в Н. і навпаки. В цьому особливість філософії Геракліта і всієї діалектики становлення, що її Лосєв відносить до головних характеристик античного світогляду. Обидва сенси Н. відіграють вирішальну роль у житті людини, бо лише вона здатна відокремлювати їх від речей і робити змістом своєї діяльності. Це досягається завдяки свідомості і мисленню. 3) Звідси третій сенс Н.: воно - синонім свідомості. Таке тлумачення розроблено в праці Сартра "Буття і ніщо". У Гегеля дані категорії мають переважно онтологічний характер. Сартр повертає їх у сферу антропології. Перша позначає об'єктивне, матеріальне, тілесне, друга - суб'єктивне, діяльнісне начало, котре обґрунтовує фундаментальну властивість людини - свободу. Остання - це не пізнання необхідності, як уявлялося традиційно, а неантизація (тобто заперечення) всього об'єктивного. В цьому полягає й інший вагомий сенс, бо з поступом історії руйнівна, неантизуюча роль людства помітно зростає і ставить під питання своє власне буття (див. ніщо).
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > небуття

См. также в других словарях:

  • суб'єктивний — а, е. 1) Стос. до суб єктивізму (у 1, 2 знач.). •• Суб єкти/вний ідеалі/зм філософський напрям, представники якого заперечують існування об єктивного світу, а основою всіх явищ природи і суспільства вважають людську свідомість або її окремі… …   Український тлумачний словник

  • суб'єктивність — ності, ж. 1) Властивість за знач. суб єктивний 3). Суб єктивність сприйняття. 2) Надто суб єктивне ставлення до чого небудь, упереджений погляд на щось; брак об єктивності …   Український тлумачний словник

  • 33.170 — Теле та радіомовлення ГОСТ 11515 91 Каналы и тракты звукового вещания. Основные параметры качества. Методы измерений. Взамен ГОСТ 11515 75, ГОСТ 23107 78, ГОСТ 22504 83 ГОСТ 18471 83 Тракт передачи изображения вещательного телевидения. Звенья… …   Покажчик національних стандартів

  • Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович …   Википедия

  • атман — а, ч. В давньоіндійській ідеалістичній філософії – всепроникне суб єктивне духовне начало, душа …   Український тлумачний словник

  • густ — а, ч. Психофізична одиниця смаку, що її визначають як суб єктивне відчуття солодкості, викликане 1% ним розчином сахарози …   Український тлумачний словник

  • маска — и, ж. 1) Пов язка зі щілинами для очей, що закриває верхню частину обличчя. || Про людину в маскарадному костюмі. •• Маскара/дна ма/ска заслона, що закриває обличчя у стилізованій формі людського обличчя або звіриної морди. Африканська маска. 2)… …   Український тлумачний словник

  • потяг — I у, ч. 1) до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. || Велика зацікавленість чим небудь. 2) до кого. Посилена, непереборна схильність до кого небудь, настійна потреба спілкуватися з… …   Український тлумачний словник

  • право — а, с. 1) тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. 2) Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного… …   Український тлумачний словник

  • ДСТУ ITU-R BT.1210-3:2010 — Телебачення мовленнєве. Суб єктивне оцінювання якості телевізійних зображень. Випробувальні матеріали (ITU R BT.1210 3:2004, IDT) [br] НД чинний: від 2012 07 01 Зміни: Технічний комітет: Мова: Метод прийняття: Переклад Кількість сторінок: Код НД… …   Покажчик національних стандартів

  • ДСТУ ITU-R BT.802-1:2008 — Цифрове телевізійне мовлення. Зображення та послідовності випробувальні. Суб єктивне оцінювання якості зображення на виході кодеків сигналів цифрового телебачення, що відповідають рекомендації ITU R BT.601 (ITU R BT.802 1:1994, IDT) [br] НД… …   Покажчик національних стандартів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»