-
1 бранить
лаяти (сов. вилаяти), сваритися на кого, сварити кого, картати, бештати, шпетити, гримати, на зуби брати (сов. взяти) кого. [Батько свариться на мене, щоб не гуляв із хлопцями до пізнього пізна]. Бранить с укорами - ганити кого. Б. с головомойкой - милити кого. [Добре милила чоловіка, як прийшов п'яний]. Б. назойливо кого-либо из семьи, преимущ. мужа - скребти (скромадити) моркву кому. Б. сильно - лаяти на всі боки (заставки), кобенити, коренити, корешувати, шельмувати, штапувати, паскудити, клясти в батька-матір, батькувати, банітувати. Б. как собаку - псякувати, псячити, собачити (кого или кому). Б. скверными, площадными словами - лаяти неподобними словами, москалів гонити, матіркувати, по-московському загинати.* * *ла́яти, свари́ти; свари́тися, шпе́тити; (порицать, укорять) га́нити, карта́ти; ( сильно) корени́ти -
2 выделение
1) (из семьи) виділ, виділення, віддіління, вирізнення, відрізніння, вилучення, (из наследства) виділ. [Виділ спадщини];2) (из стада) вилука, вилучання, сов. вилучення;3) (из среды чего) вирізнювання, вирізнення, відзначання, відзначення;4) в-ние лучшего зерна - чолкування;5) в-ние пара, паров - парування;6) в-ние мокроты, слюны и т. п. - відхід (р. -ходу), витікання, слизіння (мн. слизоти), хим. виділення.* * *1) ( действие) ви́ділення, ви́різнення, ви́окремлення, (неоконч.) виділя́ння, вирі́знювання, виокре́млювання2)выделе́ния — мн. фиоиол. ви́ділення, -лень
-
3 выделять
-ся, выделить, -ся1) (от семьи) виділяти, -ся, виділити, -ся, відділяти, -ся, відділити, -ся, різнитися, відрізнятися, відрізнитися. [Ми ще торік виділили старшого сина, а на рік і середульшого відділяти думка. Збудуй собі хату та й різнись тоді]. Выделиться на отдельный участок - піти на одруб, на одріз. Выделять, выделить свой скот из стада - вилучати, вилучити;2) (отличать, -ся) вирізняти, -ся, вирізнити, -ся, визначати, -ся, визначити, -ся, відзначувати, -ся, відзначити, -ся, значити, -ся, позначити, -ся, (вырезываться) вирізуватися, вирізатися, (выдвигаться) проступати, проступити, вибиватися, вибитися. В. пятнами - плямитися. В. из темноты - бовваніти. [В кожній драмі можна вирізнити три головні моменти (Єфр.). Він з-межи всіх вирізняється своїм життям. Обличчя виразно визначалося проти вікна своїм профілем (Грінч.). Обличчя в його було сердите та бліде, тільки на лицях плямився рум'янець. Розвитком своїм вибиваються в маси];3) в. лучшее зерно - чолкувати;4) в. пар - парувати;5) выделять (слизь, слюну и т. п.) - випускати. Выделяется (мокрота, слюна и т. п.) - харкотина (слина) одходить, витікає, слизить.* * *несов.; сов. - в`ыделитьвиділя́ти, ви́ділити; ( отличать) вирізня́ти, ви́різнити, виокре́млювати, ви́окремити, відрізня́ти, відрізни́ти -
4 домашний
1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].* * *1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній\домашний аре́ст — домашній аре́шт
дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)
дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)
2) ( о животных) сві́йський, дома́шній -
5 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
6 одиночка
1) (единств. сын) о[є]динець (-нця);2) (бессемейный) одинець. По -ке - поодинцю[і], поодиноко, по одному. В -ку - самотою;3) запрячь в -ку (о лошади) - запрягти одним конем; (о воле) запрягти бовкуном. [Запріг він вола бовкуном];4) -ка в тюрьме - опрічна[я] камера.* * *1) (один, без других) одина́к, -а, одино́чкав одино́чку — ( в отдельности от других) по одному́, пооди́нці; ( собственными силами) сам оди́н, сам оди́н
2) ( не имеющий семьи) одина́к, -а (м.), одина́чка (ж.) одине́ць, -нця́ (м.)3) ( тюремная камера) одино́чка4) спорт. одино́чка -
7 родственник
ро́дич; диал. рода́к, -а; ( член семьи) сім'яни́н -
8 семьянин
сім'яни́н; (член семьи диал.) посім'яни́н -
9 содержание
1) утри́мування, утри́мання\содержание ние семьи́ — утри́мування (утри́мання) роди́ни (сім'ї́)
2) держа́ння3) трима́ння, держа́ння\содержание ние постро́йки в надлежа́щем состоя́нии — трима́ння (держа́ння) буді́влі в нале́жному ста́ні
\содержание ние под аре́стом — трима́ння (держа́ння) під аре́штом
4) ( иждивение) спец. утри́мання, ко́шти, -тів, кошт, -ужить (быть, находи́ться) на \содержание нии — жи́ти (бу́ти) на утри́манні
5) ( содержимое) вміст, -у; ( наличие) ная́вність, -ності; ( количество) кі́лькість, -кості\содержание ние кле́тки — вміст кліти́ни
\содержание ние минера́ла в руде́ — вміст (кі́лькість, ная́вність) мінера́лу в руді́
проце́нтное \содержание ние — проце́нтний вміст
6) ( состав) склад, -у; ( концентрация) концентра́ція\содержание ние спла́ва — мет. склад сто́пу
7) (смысл, сущность) зміст, -у\содержание ние кни́ги — зміст кни́жки (кни́ги)
фо́рма — и
\содержание ние — филос. фо́рма і зміст
-
10 фамилия
1) прі́звище; диал. по́рекло2) (ряд поколений, род) рід, род. п. ро́ду; фамі́лія3) (семья, члены семьи) роди́на, сім'я́; диал. фамі́лія4) ( в древнем Риме) ист. фамі́лія -
11 хозяин
1) госпо́дар, -я, хазя́їнхозя́ева — мн. госпо́дарі, -по́дарів, хазяї́, -зяї́в
2) (глава дома, семьи, предприятия; полновластный распорядитель) госпо́дар, хазя́їн; диал. ґа́здахозя́ева — мн. госпо́дарі, хазяї́, хазяїни́, -ні́в
\хозяин положе́ния — госпо́дар стано́вища
3) (в обращении - зват.) дя́дьку, чолові́че до́брий, хазя́їне, добро́дію4) ( муж) диал. хазя́їнхозя́ева — мн. хазяї́
5) ( домовой) домови́к, -а, домови́й, -о́го6) биол. живи́тель, -ля
См. также в других словарях:
СЕМЬИ — у животных, устойчивое объединение особей, основанное на половом влечении, связях между родителями и потомками, терр. общности и необходимости совместной заботы о потомстве. Все эти условия соблюдаются лишь в моногамной семье, напр. у оседлых… … Биологический энциклопедический словарь
Семьи — Языковая систематика вспомогательная дисциплина, помогающая упорядочивать изучаемые лингвистикой объекты языки, диалекты и группы языков. Результат такого упорядочивания также называется систематикой языков. В основе систематики языков лежит… … Википедия
СЕМЬИ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ — англ. family, disorganization of; нем. Desintegration der Familie. Внутренняя нестабильность семьи в современном обществе, проявляющаяся в разрушении и ослаблении под влиянием внешних (социальных) и внутренних (психологических) факторов. Antinazi … Энциклопедия социологии
СЕМЬИ ЧЛЕН — ЧЛЕН СЕМЬИ … Юридическая энциклопедия
Семьи история — * сям’і гісторыя * family history … Генетика. Энциклопедический словарь
Семьи Сосниных (станция скоростного трамвая) — Координаты: 50°25′59″ с. ш. 30°23′59″ в. д. / 50.43305 … Википедия
Семьи со взрослыми детьми — Этот период называют «пустым гнездышком». Это депрессивное состояние женщины, лишившейся забот. Здесь появляются внуки, и приходится создавать новые взаимоотношения. В основном семья на этом этапе прекращает воспитательную деятельность и попытки… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
Семьи со школьниками и подростками — Это третья ступень развития семьи. Семья должна разработать новые модели: как помочь справиться со школьной программой, кто должен помогать, время отхода ко сну, домашняя работа, свободное время, как оценивать развитие ребенка. Границы контакта… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
СЕМЬИ ЧЛЕН — (см. ЧЛЕН СЕМЬИ) … Энциклопедический словарь экономики и права
СЕМЬИ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ — англ. family, disorganization of; нем. Desintegration der Familie. Внутренняя нестабильность семьи в современном обществе, проявляющаяся в разрушении и ослаблении под влиянием внешних (социальных) и внутренних (психологических) факторов … Толковый словарь по социологии
Семьи, СОСТОЯЩИЕ НА УЧЕТЕ ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ ЖИЛЬЯ И УЛУЧШЕНИЯ ЖИЛИЩНЫХ УСЛОВИЙ — учитываются в местных органах исполнительной власти и на предприятиях в соответствии с Правилами учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставления жилых помещений, утверждаемыми местными органами исполнительной власти … Словарь терминов по социальной статистике
