-
1 количество
-
2 количество
1) физ. кі́лькість, -кості2) матем. кі́лькість, -кості, число́- мнимое количество
- отрицательное количество
- положительное количество -
3 количество
1) физ. кі́лькість, -кості2) матем. кі́лькість, -кості, число́- мнимое количество
- отрицательное количество
- положительное количество -
4 количество
кількість (-кости) (редко скількість), число, численність (-ности), (отношение) міра. [Коли така кількість дійсних членів не прибуде на спільне зібрання, то вибори переносяться (Ст. Акад. Н.). Ся книга є спроба пояснити скількість фактичного матеріялу (Грінч.). Хоч мале число полегкости собі мали (АД. 1). Панам зручніше було правити з меншою численністю людей (Кон.). Людей тут була вже не та міра (Звин.)]. Большое -во - велика кількість (численність), великість. В большом -ве - у великій кількості, у великому числі, у великій мірі. Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) - сила, велика сила, сила силенна, незліченна (незчисленна) сила, безліч (-чи), безмір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи зможе сільський глядач орієнтуватися серед сили людей та подій? (Грінч.). Велика сила артистів-малярів захоплюється портретами (Наш). Безліч літ (Л. Укр.). Безліч не аби-якої сили (Єфр.). Ще того поля - безмір (Коцюб.). Худоби було шмат (Рудан.)]. Достаточное -во - достатня кількість, доволі. Иметься, имеющийся в достаточном -ве - см. Достаточный 2. Изрядное -во - чимало, читрохи. Некоторое (известное) -во - деяка (певна) кількість, деяке (певне) число, деяка міра, дещо, скільки(сь), скільки-там. [Дайте йому скільки-там грошей (Звин.). Дещо грошей у мене є (Звин.)]. Какое -во? - скільки? яка кількість? (яка) сила? [Грошей не стане. - А сила-ж грошей вам треба? (Звин.)]. В каком -ве? - в якому числі? якою мірою? Учёт по -ву - облік на кількість. Дело не в -ве - справа не в числі, не в мірі, не в кількості. Дело не в -ве, а в качестве - справа не в числі, а в добротності (в добрих прикметах); справа не в кількості, а в якості.* * *кі́лькість, -кості -
5 количество
кі/ лькість, -кості -
6 количество движения
кі́лькість ру́хуРусско-украинский политехнический словарь > количество движения
-
7 количество информации
кі́лькість інформа́ціїРусско-украинский политехнический словарь > количество информации
-
8 количество движения
кі́лькість ру́хуРусско-украинский политехнический словарь > количество движения
-
9 количество информации
кі́лькість інформа́ціїРусско-украинский политехнический словарь > количество информации
-
10 количество теплоты
кількість тепла [теплоти] -
11 мнимое количество
уя́вна кі́лькість, уя́вне число́Русско-украинский политехнический словарь > мнимое количество
-
12 отрицательное количество
від'є́мна кі́лькість, від'є́мне число́Русско-украинский политехнический словарь > отрицательное количество
-
13 положительное количество
дода́тна кі́лькість, дода́тне число́Русско-украинский политехнический словарь > положительное количество
-
14 мнимое количество
уя́вна кі́лькість, уя́вне число́Русско-украинский политехнический словарь > мнимое количество
-
15 отрицательное количество
від'є́мна кі́лькість, від'є́мне число́Русско-украинский политехнический словарь > отрицательное количество
-
16 положительное количество
дода́тна кі́лькість, дода́тне число́Русско-украинский политехнический словарь > положительное количество
-
17 нацеживать
и Нацежать нацедить1) (процеживать известное количество чего) націджувати, націдити чого. -дить сквозь зубы - націдити крізь зуби;2) (наливать во что) націджувати, націдити, вціджувати, вцідити чого в що, (из крана, из затыкаемого сосуда ещё) наточувати, наточити, вточувати, вточити чого в що з чого, (о мног.) понаціджувати, повціджувати, понаточувати, повточувати; (вдобавку к ранее нацежённому) підціджувати, підцідити, підточувати, підточити чого. [Націди молока в пляшку (Київщ.). В таку маленьку кварту багато не вцідиш (Брацл.). Веде його до бочок та й точить пів кварти, але тілько наточив, - аж чопа чорт має! (Рудан.). Ходім, меду вточим! (Тобіл.). Підточи наливки в пляшку! (Сл. Гр.)]. Нацеже[ё]нный -1) націджений, понаціджуваний;2) націджений, вціджений, наточений, вточений, понаціджуваний и т. п.; підціджений, підточений. -ться -1) націджуватися, націдитися, понаціджуватися; бути націджуваним, націдженим, понаціджуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) націдитися, попоцідити (досхочу), (о мног.) понаціджуватися и т. п.; срв. Цедить.* * *несов.; сов. - нацед`итьнаці́джувати, націди́ти, -ціджу, -цідиш и мног. понаці́джувати; (сов.: некоторое количество) уціди́ти; ( из крана) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; ( некоторое количество) уто́чувати, уточи́ти -
18 малость
1) (малое количество) мализна, малина, дещиця, криха, кришка; кришечка, крихта, жменя, щось. [Як писали людям волю, то здебільшого або зовсім землі не давали, або давали саму мализну (Єфр.). Грошей сама дещиця зосталась (М. Грінч.). Не дали і кришки здрімнути (Рудан.). Хоч-би кришечку перемінився (Куліш). Приніс я тобі грошенят крихту п'ять карбованців (М. Вовч.). Стоїть хатина, коло неї жменя города (Н.-Лев.). Тютюну вкрав щось (Тесл.)]. Подожди -лость - пожди (почекай, погуляй) трошки;2) (пустяк) мализна, малина, малість (-лости), дрібниця, абищо. Всякая -лость его сердит - усяка дрібниця його сердить, за кожну мализну (за кожне абищо) гнівається.* * *сущ.1) ( незначительность по величине) ма́лість, -лості, мали́зна2) ( незначительное количество) кри́хта, жме́ня, дрі́бка, дрібо́к, -бка́; де́щиця3) (мелочь, пустяк) дрібни́ця; ма́лість, мали́зна4) в знач. нареч. де́що, тро́хи, тро́шки, трі́шки -
19 множество
1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.* * *1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ностіво мно́жестве — у вели́кій кількості; без ліку
2) мат. множина́ -
20 содержание
1) матем. зміст, -ту2) физ. умі́ст, -ту3) техн., физ. ( состав) склад, -ду4) ( обеспечение средствами) утри́мання, (неоконч. д. - ещё) утри́мування5) ( наличие) ная́вність, -ності; ( количество) кі́лькість, -кості; ( концентрация) концентра́ція
См. также в других словарях:
КОЛИЧЕСТВО — филос. категория, отображающая общее в качественно однородных вещах и явлениях. Чтобы выявить в них это общее, необходимо, во первых, установить их однородность, т.е. показать, в каком именно отношении они эквивалентны между собою, во вторых,… … Философская энциклопедия
количество — Число, сумма, цифра, контингент, наличность, состав; величина, мера. Ср. . См. число бессчетное количество, неисчислимое количество, несметное количество, несчетное количество... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред.… … Словарь синонимов
КОЛИЧЕСТВО — КОЛИЧЕСТВО, количества, ср. 1. только ед. То в вещах и явлениях, что подлежит измерению и счету; одна из основных логических категорий, выражающая ту сторону действительности, которая определяет предмет со стороны его измеримости (филос.).… … Толковый словарь Ушакова
КОЛИЧЕСТВО — КОЛИЧЕСТВО, а, муж. 1. Степень выраженности измеряемых свойств предметов, явлений, их мерные характеристики (спец.). Категории количества и качества. К. времени. К. звука. 2. кого (чего). Величина, число (в 3 знач.). Большое к. людей. | прил.… … Толковый словарь Ожегова
КОЛИЧЕСТВО — КОЛИЧЕСТВО, см. коли. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
количество — КОЛИЧЕСТВО, численность, число КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ, числовой … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Количество — Количество ♦ Quantité То, что отвечает на вопрос «сколько?». Количество есть определенная величина, отсылающая к принятой порядковой или измерительной шкале. Например: сколько их? сколько это весит? сколько это стоит? какова длина, ширина и… … Философский словарь Спонвиля
КОЛИЧЕСТВО — (1) вещества физ. величина, определяемая числом структурных элементов, содержащихся в веществе. В СИ единицей количества вещества является (см.); (2) К. информации мера снятой неопределённости её уменьшение в результате наблюдения за др. объектом … Большая политехническая энциклопедия
КОЛИЧЕСТВО — философская категория, выражающая внешнюю определенность объекта: его величину, число, объем, степень развития свойств и т. д … Большой Энциклопедический словарь
КОЛИЧЕСТВО — англ. quantity; нем. Quantitat. Определенность предмета, характеризующая его величину, интенсивность и степень проявления того или иного свойства. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии
Количество — Количество: числовое значение параметра, выражаемое в определенных единицах измерения... Источник: ИНФОРМАТИЗАЦИЯ ЗДОРОВЬЯ. СОСТАВ ДАННЫХ О ВЗАИМОРАСЧЕТАХ ЗА ПРОЛЕЧЕННЫХ ПАЦИЕНТОВ ДЛЯ ЭЛЕКТРОННОГО ОБМЕНА ЭТИМИ ДАННЫМИ. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ. ГОСТ Р… … Официальная терминология
