-
1 discriminate
Iadj1) здатний розрізняти (розпізнавати)2) окремий; відособлений, відокремлений, відмінний (від чогось)IIv1) відрізняти, розрізняти; розпізнавати; бачити різницю3) виділяти4) виявляти упередженість, бути небезстороннім5) ставитися по-різному; дискримінувати; проводити політику дискримінації* * *I aякий розрізняє; здатний розрізнятиII v1) відрізняти, розрізняти; помічати розходження, відмінності2) виділяти, відрізняти3) проявляти пристрасть, бути небезстороннім; ( against) дискримінувати; проводити політику дискримінації -
2 discern
v1) розгледіти, побачити2) помітити, розпізнати3) бачити, розуміти; розрізняти4) відрізняти, відокремлювати, виділяти, вбачати різницю* * *v1) розгледіти, (по)бачити; помітити2) бачити, розуміти; розрізняти, відрізняти3) відрізняти, відділяти, виділяти; розрізняти -
3 distinguish
v1) відрізняти, розрізняти2) побачити, помітити; розпізнати, пізнати3) відокремлювати, розділяти, відособлювати4) характеризувати, відзначати; бути розпізнавальною ознакою5) виділяти, робити помітнимto distinguish oneself by smth. — відзначитися чимсь, стати відомим завдяки чомусь
* * *v1) відрізняти, розрізняти2) роздивитися, розрізнити; розпізнавати, упізнавати3) відокремлювати, розділяти, відособляти; відрізняти, характеризувати; служити розпізнавальною ознакою4) виділяти, вирізняти, робити помітним -
4 discriminate
I aякий розрізняє; здатний розрізнятиII v1) відрізняти, розрізняти; помічати розходження, відмінності2) виділяти, відрізняти3) проявляти пристрасть, бути небезстороннім; ( against) дискримінувати; проводити політику дискримінації -
5 differentiate
v2) диференціювати (ся)3) робити несхожим4) розходитися; відособлюватися* * *v1) відрізняти, розрізняти; проводити або встановлювати розходження, диференціювати; розмежовувати; відрізняти, бути відмітною рисою2) pass робити несхожим; спричиняти розбіжність; робитися несхожим, розходитися; відособлятися, диференціюватися3) мaт. диференціювати -
6 know
1. nзнанняto be in the know — розм. бути обізнаним; бути в курсі справи
2. v (past knew; p.p. known)1) знати; мати уявлення; бути в курсі справи; бути обізнанимlet me know — повідомте мене, дайте мені знати
2) мати знання, розбиратися3) уміти, мати уміння4) усвідомлювати, розуміти5) зазнати, пережитиto know smb. personally — бути особисто знайомим з кимсь
7) звич. pass. бути відомим, користуватися популярністюto be known to the world — бути відомим усьому світові; користуватися світовою популярністю
8) пізнавати, упізнавати, розпізнаватиto know smb. by smb.'s walk (by smb.'s voice) — упізнати когось по ході (по голосу)
9) відрізняти, розрізняти10) бібл. пізнатиto know how many beans make five — знати, що до чого; розумітися на чомусь
to know chalk from cheese — розуміти, що до чого
* * *I n II v(knew; known)1) знати, мати поняття або уявлення; бути в курсі справи2) знати, мати знання, розбиратися, бути досвідченим ( у якій-небудь галузі)3) уміти,4) усвідомлювати, розуміти5) зазнати, пережити6) бути знайомим ( з ким-небудь); знати ( кого-небудь); познайомитися ( з ким-небудь)7) упізнати, упізнавати; розпізнавати; відрізняти, вирізняти, розрізняти8) peл. пізнати ( жінку) -
7 separate
I1. n1) окремий відбиток (статті)2) pl спідниці (штани, жакети, піджаки), що продаються окремо2. adj1) окремий; ізольований; відособлений; відокремленийseparate ammunition — військ. боєприпаси роздільного заряджання
separate drive — тех. одиночний (індивідуальний) привод
separate flower — бот. одностатева квітка
separate loading — військ. роздільне заряджання
separate maintenance — юр. аліменти дружині після розлучення
separate pagination — друк. нарізна пагінація
separate room — ізольована (окрема) кімната
separate system of imprisonment — юр. в'язнична система одиночних камер
2) сепаратний3) самостійний, особливий, спеціальнийseparate battalion — військ. окремий батальйон
IIv1) відокремлювати, відділяти, роз'єднувати2) відокремлюватися, роз'єднуватися, відділятися3) відрізняти, розрізняти4) ділити, розділятиto separate smth. into parts — розділити щось на частки
5) сортувати, відсіювати6) розлучатиto separate smb. from smb., smth. — розлучити когось з кимсь, чимсь
7) розлучатися, розходитися8) розкладати (на частини)9) хім. виділяти з розчину; виділяти відстоюванням10) звільняти (з військової служби)* * *I n1) пoлiгp. окремий відбиток ( статті)2) pl блузки, спідниці, штани, які можна надягати в різних комбінаціях3) pl; c-г окремості ( ґрунту)II a1) окремий; ізольований; відособлений, відділенийseparate cell — одиночна камера; роздільний; сепаратний
2) особливий, спеціальний; самостійний3) бoт. одностатевий ( про квітку)III v1) відокремлювати, роз'єднувати; відділятися, роз'єднуватися; розрізняти, відрізняти2) розділяти, ділити; виділяти, екстрагувати; сепаруватиto separate metal from ore — збагачувати руду; сортувати, відсівати ( separate out)
3) розлучати; розставатися, розлучатися; розходитися ( про подружжя); жити нарізно ( без розлучення)4) розкладати ( на частини); xiм. виділяти з розчину, виділяти відстоюванням; розділяти, ділити ( фракції)5) звільняти з військової служби; демобілізовувати -
8 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
9 difference
1. n1) різниця; відмінність; несхожість; відміна2) розбіжність у думках, суперечка, сварка3) pl чвари, незгоди, нелади4) спірне питання5) мат. різницяto split the difference — брати середню величину, поділити різницю навпіл
2. v1) розрізняти, відрізняти2) мат. обчислювати різницю* * *I n1) різниця; розходження, несхожість, відмінність; розбіжність; перепад; різниця ( кількісна)2) розбіжність; суперечка; сварка3) = differentia; гepaльд. відмітний знак ( герба)4) мaт. різницяII v1) розрізняти; відрізняти2) мaт. знаходити різницю -
10 discern
v1) розгледіти, (по)бачити; помітити2) бачити, розуміти; розрізняти, відрізняти3) відрізняти, відділяти, виділяти; розрізняти -
11 distinguish
v1) відрізняти, розрізняти2) роздивитися, розрізнити; розпізнавати, упізнавати3) відокремлювати, розділяти, відособляти; відрізняти, характеризувати; служити розпізнавальною ознакою4) виділяти, вирізняти, робити помітним -
12 discrimination
n1) розрізнення; з'ясування відмінності2) здатність розрізняти; проникливість3) упередженість, небезсторонність4) дискримінація, обмеження в правах; диференційований підхід; неоднакове ставлення5) відмітна (характерна) ознака* * *n1) розрізнення; встановлення розходження, відмінностей2) здатність розрізняти; проникливість; розбірливість; cпeц. роздільна здатність (системи, пристрою)3) пристрасть, упередженість, небезсторонність; дискримінація, обмеження в правах; cпeц. розпізнавання; дискримінація -
13 discriminative
adj1) відмітний, характерний, розпізнавальний2) що вміє розрізняти (відрізняти, розбиратися); проникливий3) диференціальний* * *a1) відмітний, розпізнавальний; який відрізняє, вирізняє; характерний2) який вміє розрізняти; який розбирається: проникливий3) диференціальний ( про тариф) -
14 appreciate
v1) цінити, високо ставити; бути вдячним (за щось)2) високо цінувати, гідно оцінювати; розуміти цінність (значення); визнавати цінністьI appreciate your difficulties — я розумію, як вам важко
4) брати до уваги, враховувати, зважати5) відчувати, розрізняти6) підвищувати ціну; підвищуватися в ціні7) визначати вартість (ціну)* * *v1) цінувати, високо оцінювати; бути вдячним ( за що-небудь)2) гідно оцінювати; розуміти значення; добре розбиратися ( у чому-небудь); бути знавцем, цінителем3) eк. підвищувати ціну; підвищуватися в ціні; дорожчати -
15 decern
v1) розрізняти, розпізнавати2) юр. ухвалювати судову постанову* * *vрозрізняти, розпізнавати -
16 discerning
adj1) що вміє розрізняти (розпізнавати)2) проникливий; гострий* * *aякий вміє розрізняти або розпізнавати; проникливий -
17 discernment
n1) розпізнання2) уміння розрізняти (розпізнавати); проникливість; інтуїція* * *nрозпізнавання; уміння розрізняти, розпізнавати; проникливість; інтуїція -
18 discriminating
adj1) відмітний, розпізнавальний; особливий, специфічний3) дискримінаційний4) диференційований, диференційний, неоднаковий5) тех. селективний* * *a1) відмітний, розпізнавальний; особливий, специфічний2) який вміє розрізняти, розбиратися3) дискримінаційний; диференціальнийdiscriminating tariff /rate/ — диференціальний тариф
4) тих. селективний -
19 perceive
v1) розуміти, усвідомлювати; збагнути; помітити2) розрізняти; відчувати; почувати; сприймати* * *v1) розуміти, усвідомлювати; осягати2) розрізняти, відчувати -
20 secern
v1) відокремлювати; розрізняти2) фізл. виділяти* * *v1) відокремлювати, розрізняти2) фiзioл. виділяти
См. также в других словарях:
розрізняти — 1 дієслово недоконаного виду сприймати розрізняти 2 дієслово недоконаного виду відокремлювати … Орфографічний словник української мови
розрізняти — [розр із( )н’а/тие] н а/йу, н а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розрізняти — I я/ю, я/єш і розрі/знювати, юю, юєш, недок., розрізни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. і без додатка. 1) Сприймати, розпізнавати що небудь органами відчуттів. || Визначати, відрізняти за якимись ознаками. 2) Встановлювати за певними особливостями,… … Український тлумачний словник
розрізнювати — I юю, юєш, розрізня/ти, я/ю, я/єш, недок., розрізни/ти, ню/, ни/ш, док. Відокремлювати, відділяти одне від одного. || Розлучати кого небудь з кимсь. II див. розрізняти I … Український тлумачний словник
розрізнити — I див. розрізнювати I. II див. розрізняти I … Український тлумачний словник
розрізнятися — I я/ється, недок. 1) Мати певні особливості, відмінності, характерні риси, які відрізняють що небудь від чогось. 2) Пас. до розрізняти I. II див. розрізнюватися … Український тлумачний словник
розрізняння — я, с. Дія за знач. розрізняти I … Український тлумачний словник
відрізняти — 1) = відрізнити (бачити кого / що н. у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), розпізнавати, розпізнати, розрізняти, розрізнювати, різнити, розрізнити 2) (робити кого / що н. несхожим на інших якимись рисами, ознаками),… … Словник синонімів української мови
вирізняти — я/ю, я/єш, недок., ви/різнити, ню, ниш, док., перех. Виокремлювати кого , що небудь, робити помітним серед інших. || Розрізняти, помічати за якими небудь ознаками … Український тлумачний словник
розпізнавати — аю/, ає/ш, недок., розпізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Визначати щось за певними ознаками, прикметами. || Сприймати, розрізняти що небудь органами чуття. || Виявляти, впізнавати в кому , чому небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2)… … Український тлумачний словник
слух — I у, ч. 1) тільки одн. Одне з п яти зовнішніх чуттів, що дає можливість сприймати звуки за допомогою спеціального органа – вуха. || Здатність чути. || Здатність правильно сприймати музичні звуки різної висоти, сили, тривалості, тембру,… … Український тлумачний словник