Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(ремонт)

  • 41 позаплановий ремонт

    внепла́новый ремо́нт

    Українсько-російський політехнічний словник > позаплановий ремонт

  • 42 поточний ремонт

    теку́щий ремо́нт

    Українсько-російський політехнічний словник > поточний ремонт

  • 43 профілактичний ремонт

    профилакти́ческий ремо́нт

    Українсько-російський політехнічний словник > профілактичний ремонт

  • 44 середній ремонт

    сре́дний ремо́нт

    Українсько-російський політехнічний словник > середній ремонт

  • 45 планово-предупредительный ремонт

    Русско-украинский металлургический словарь > планово-предупредительный ремонт

  • 46 ремонтирующийся

    ремонтівни́й

    Русско-украинский политехнический словарь > ремонтирующийся

  • 47 ремонтирующийся

    ремонтівни́й

    Русско-украинский политехнический словарь > ремонтирующийся

  • 48 капитальный

    1) (к капиталу относ.) капіталовий;
    2) капітальний, (основательный) ґрунтовний, (главный) головний, (прочный) міцний. -ный ремонт - великий, капітальний ремонт. -ная постройка - капітальна, міцна будівля. -ная стена - головна, капітальна стіна. -ная работа, сочинение (в научн. отн.) - ґрунтовна, капітальна праця, -ний твір.
    * * *
    капіта́льний; ( основательный) ґрунто́вний, фундамента́льний

    Русско-украинский словарь > капитальный

  • 49 производить

    несов. производи́ть, сов. произвести
    1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́
    - производить салют
    2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти
    3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти
    5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

    Русско-украинский политехнический словарь > производить

  • 50 производить

    несов. производи́ть, сов. произвести
    1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́
    - производить салют
    2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти
    3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти
    5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

    Русско-украинский политехнический словарь > производить

  • 51 заботиться

    позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.
    * * *
    1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)
    2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

    Русско-украинский словарь > заботиться

  • 52 капремонт

    (капита́льный ремо́нт) капремо́нт (капітальний ремонт)

    Русско-украинский словарь > капремонт

  • 53 поправляться

    поправиться
    1) поправлятися, поправитися, бути поправленим, лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, підправлятися, підправитися, бути підправленим и т. д.; см. Поправлять. Мостовая -ляется - брук лагодиться, підправляється;
    2) (производить у себя ремонт, исправления) лагодитися, полагодитися, підправлятися, підправитися, облагоджуватися, облагодитися. [Повітка похилилась на-бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці (Неч.-Лев.)];
    3) (поправлять свои дела) підправлятися, підправитися, підмагатися, підмогтися, підживати(ся), піджити(ся), підживлятися, підживитися;
    4) підправлятися, підправитися, поправлятися, поправитися, (выздоравливать) видужувати, видужати, одужувати, одужати, вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, відходити, відійти, виходжуватися, виходитися, оклигувати, оклигати и оклигнути, відживати(ся), віджити(ся), (о мног.) попідправлятися, повидужувати, поодужувати, повичунювати и т. д. [Синицю хоч і в пшеницю, дак не поправиться (Борз.). Жита після дощу трохи попідправлялися (Харк.)]. Здоровье его -ляется - здоров'я його поправляється, підправляється, кращає. Больной -ляется - хорий видужує, одужує, вичунює, очунює, відживає(ться), відходить. Он долго не -лялся, не мог -виться после своей болезни - він довго не одужував (не видужував, не очунював и т. д.), він довго не міг одужати, видужати, очуняти, вичуняти, відійти, оклигати, оздоровіти після своєї х(в)ороби. [Мендель помалу видужував, але не було надії, щоб міг прийти до давнього здоров'я (Франко). Зінько наче й одужував, але вельми помалу (Грінч.). Очунюю потроху, ходжу з палицею (Васильч.). Ти одживешся на Вкраїні (Л. Укр.). Параска потроху оклигувала, та дуже помалу (Грінч.)];
    5) поправлятися, поправитися. Он сказал одно слово вместо другого, но тотчас -вился - він сказав був одно слово замість другого, але зараз-же поправився.
    * * *
    несов.; сов. - попр`авиться
    1) поправля́тися, попра́витися; ( в сказанном) виправля́тися, ви́правитися
    2) ( поправлять своё здоровье) поправля́тися, попра́витися; диал. підправля́тися, підпра́витися и попідправля́тися; ( выздоравливать) виду́жувати, ви́дужати, оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, очу́нювати, очу́няти, диал. окли́гувати, окли́гати, окли́гнути
    3) ( полнеть) повні́шати, поповні́шати, гла́дшати, погла́дшати
    4) ( похмеляться) похмеля́тися, похмели́тися
    5) страд. (несов.) поправля́тися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися; виправля́тися; вправля́тися

    Русско-украинский словарь > поправляться

  • 54 починка

    1) (действие) лагодження, ладження, ладнання, оконч. полагодження, поладження, поладнання; (белья) латання, полатання; налагоджування, налагодження, облагоджування, облагодження, (легкая) підлагоджування, підлагодження и т. д.; срв. Починивать. [Раз якось треба було обом громадам порадитися про полагодження шляху (Кониськ.)];
    2) (что сделано для починки) полагода, направа, поправа, поправка. Занимающийся -кой обуви - підлаток (-тка), полатайко (-ка), (гал.) полатух.
    * * *
    1) ( действие) ла́годження, пола́годження, ладна́ння, лата́ння; підла́тування; ( ремонт) ремо́нт, -у
    2) (починенная вещь; то, что чинится) пола́года; диал. напра́ва

    Русско-украинский словарь > починка

  • 55 ремонтировать

    несов., сов.
    1) ( производить ремонт) ремонтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, сов. відремонтува́ти
    2) воен., с.-х. ремонтува́ти

    Русско-украинский словарь > ремонтировать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ремонтёр — ремонтёр …   Русское словесное ударение

  • ремонтёр — ремонтёр, а …   Русский орфографический словарь

  • ремонтёр — ремонтёр …   Словарь употребления буквы Ё

  • ремонтёр — ремонт/ёр/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ремонт — а, м. remonte f. 1. Ремонт. Ремонтныя лошади. Ян. 1806. От покупающего ремонт офицера. 1810. ПСЗ 31 51. Таким образом все 7 мь эскадронов должны быть всегда в полном комплекте лошадей. Для покупки же ремонтов послать офицеров из запасных… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ремонтёр — ремонтёр, ремонтёры, ремонтёра, ремонтёров, ремонтёру, ремонтёрам, ремонтёра, ремонтёров, ремонтёром, ремонтёрами, ремонтёре, ремонтёрах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • РеМОнТ — Жанры рок, русский рок, дзен рок Годы 1993 наши дни Страна …   Википедия

  • ремонт — Комплекс операций по восстановлению исправности или работоспособности изделий и восстановлению ресурсов изделий или их составных частей ======= Под операцией ремонта в соответствии с ГОСТ 3.1109 82 понимают законченную часть ремонта, выполняемую… …   Справочник технического переводчика

  • РЕМОНТ — (фр.). 1) починка, поправка, требуемые постоянно домом, заведением. 2) покупка новых лошадей для конных полков, а также и самые лошади. 3) содержание в порядке чего либо, годичные расходы на это. 4) деньги, отпускаемая от казны на поддержание… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • РЕМОНТ — РЕМОНТ, ремонта, муж. (франц. remonte). 1. Исправление разрушившегося или обветшавшего, починка. Смета на капитальный ремонт здания. Профилактический ремонт. Ремонт фабрики закончен. Ремонт одежды. 2. Приобретение войсковыми частями лошадей для… …   Толковый словарь Ушакова

  • ремонт — См. исправление, улучшение производить ремонт... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ремонт починка, наладка, исправление, восстановление; содержание, уход, обслуживание;… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»