(прихильним)

1) прихильність; інтерес; пільга; послуга

2) бути прихильним ( до чогось), прихильно ставитися, сприяти

•

- favor capital punishment

1. n

1) прихильність, доброзичливість

2) послуга, ласка, люб'язність, ласкавість, милість

3) заступництво

4) підтримка, допомога; сприяння

5) дозвіл

6) значок; бант; стрічка; розетка

7) повідомлення, лист

8) принадність, привабливість, вабливість

2. v

1) ставитися прихильно (доброзичливо)

2) виявляти увагу (люб'язність)

3) сприяти, бути сприятливим; допомагати

4) підтримувати; віддавати перевагу

5) поводитися обережно, берегти; жаліти

6) нагадувати, бути схожим

* * *

1) прихильність, доброзичливість

2) послуга, милість, люб'язність

3) протекція, заступництво ( впливової особи)

4) бант, стрічечка; розетка; значок; фант; невеликий сувенір

5) icт. підтримка; допомога; сприяння

6) icт. дозвіл

7) icт. повідомлення, лист

8) icт. привабливість, принадність

9) у сполученнях

1) прихильно ( доброзичливо) ставитися, бути прихильним; виявляти увагу, проявляти люб'язність; потурати, надавати перевагу; проявляти пристрасть

2) сприяти, допомагати; заохочувати

3) підтримувати; схвалювати

4) ( with) робити честь, приносити задоволення, зробити приємне

5) поводитися обережно, берегти, щадити

6) нагадувати, бути схожим

1. n розм.

1) додаткова порція (у ресторані)

2) удар накочуванням, накат (більярд)

2. v

1) іти слідом, іти за кимсь

2) супроводити

3) наставати після, відбуватися після

4) бути спадкоємцем, успадковувати

5) переслідувати (когось), гнатися (за кимсь)

6) стежити; слідкувати поглядом

7) додержуватися напряму

8) дотримуватися, триматися; зберігати прихильність

9) розуміти, уважно стежити (за ходом думки)

10) цікавитися, стежити за (політикою)

11) наслідувати приклад, бути послідовником; підтримувати

12) випливати, логічно виходити; відповідати

13) займатися (чимсь); обирати своєю професією

* * *

1) іти, їхати слідом ( услід) (за ким-небудь, чим-небудь); супроводжувати

2) іти за, наставати після; бути спадкоємцем

3) переслідувати ( кого-небудь); стежити ( за ким-небудь); стежити поглядом

4) іти, притримуватися ( якого-небудь) напрямку

5) дотримуватися; дотримувати (закону, правил)

6) розуміти; уважно стежити (за ходом думки, словами); слухати; стежити, цікавитися

7) наслідувати приклад, бути послідовником

8) ( логічно) випливати з; залежати, відповідати

9) займатися ( чим-небудь); обирати ( що-небудь) своєю професією

10) ( with) подавати ( після чого-небудь)

1. n

1) нахил, спад, схил; похила площина

2) фіз. схилення (магнітне)

2. v

1) нахиляти, нагинати; схиляти (ся)

2) відхиляти (ся)

3) приваблювати

4) мати схильність, бути схильним (прихильним) (до чогось — to)

* * *

1) нахиляти, нагинати; схиляти

2) відхиляти ( від горизонтального або вертикального положення); відхилятися

3) схиляти, спонукувати, підбурювати ( кого-небудь до чого-небудь); схилятися, тяжіти; бути схильним ( до чого-небудь)

1) прихильність, доброзичливість

2) послуга, милість, люб'язність

3) протекція, заступництво ( впливової особи)

4) бант, стрічечка; розетка; значок; фант; невеликий сувенір

5) icт. підтримка; допомога; сприяння

6) icт. дозвіл

7) icт. повідомлення, лист

8) icт. привабливість, принадність

9) у сполученнях

1) прихильно ( доброзичливо) ставитися, бути прихильним; виявляти увагу, проявляти люб'язність; потурати, надавати перевагу; проявляти пристрасть

2) сприяти, допомагати; заохочувати

3) підтримувати; схвалювати

4) ( with) робити честь, приносити задоволення, зробити приємне

5) поводитися обережно, берегти, щадити

6) нагадувати, бути схожим

прихильно, ласкаво, (добро)зичливо. Смотреть благосклонно - поглядати прихильним оком.

* * *

1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;

2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;

3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!

* * *

1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)

2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́лувати

3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого)

1) історія (-рії); (дееписание) дієписання, дієпис (-су), (стар.) дієпись (-си). [Історія України-Руси (М. Груш.). Історія українського письменства (Єфр.). Історія соціялізму. І все те, що росло, цвіло, умирало - все те історію нашої України становить (Куліш). Що-ж до Василя та до Марусі, то на всю історію їх кохання поглядають прихильним оком (Грінч.)]. -рия социальных, общественных движений - історія соціяльних, громадських рухів. Всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая -рия - всесвітня, загальна, давня (стародавня), нова, новітня історія. Священная, библейская -рия - священна, біблійна історія. Естественная -рия - природнича історія;

2) (случай) пригода, оказія, сторія, історія, притичина, причина, причта, (неприятная) халепа, (смехотворная) кумедія, чудасія; см. Происшествие, Приключение. [Оце ще вам сторію розкажу (Март.). Та й буде тобі халепа (Крим.)]. Затеять -рию - (скандал) зчинити бешкет, (дело) завести справу з ким, завестися з ким. Попасть в неприятную -рию - ускочити в халепу. [Вскочила наша громада в халепу (Кон.)]. Случилась -рия - трапилася оказія, пригода. Вот так -рия! - оце пригода, оказія! оце так пригода, сторія!

* * *

1) істо́рія

2) ( происшествие) історія; приго́да; ока́зія, прити́чина, при́чта

-бливать

1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];

2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];

3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;

4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.

* * *

милостивий, ласкавий до, для, супроти кого. [Господи милостивий! (Номис). Будь милостива, будь незлобна (Котл.). Пані моя ласкавая (Гол. I)]. -вые слова - ласкаві слова. Он обратил на него -вое внимание - він звернув на його ласкаву увагу, він ласкаво зглянувся на нього. Быть -вым к кому - бути ласкавим до кого, мати в ласці кого, (благосклонным) бути прихильним до кого. -вый государь! - шановний (високошановний, високоповажний, ласкавий) добродію, (очень вежливо) шановні добродію! (устар.) мостивий пане! -вая государыня! - шановна (високошановна, високоповажна, ласкава) добродійко! или (к даме) -вна пані! (к девушке) -вна панно! -вые государыни и -вые государи! - шановні пані і панове! шановне панство (товариство)!

* * *

КОМУНІТАРИЗМ ( від англ. community - спільнота, громада, община; ознаками "ком'юніті" звичайно вважають спільне існування, кооперацію і взаємодію, спільні інтереси) - напрям соціальної філософії і політичної ідеології. Виникнення і поширення К. зумовлено, з одного боку, реакцією на занепад "реального соціалізму" і колапс системи "світового соціалізму", з іншого - дійсними і уявними небезпеками з боку різних течій лібералізму, лібертаризму та ін. Комунітаристи доводять, що лібертаристи недооцінюють (або ж прямо нехтують) притаманну людині потребу ідентифікувати себе з прихильним соціальним оточенням, встановлювати і відновлювати стосунки соціальності, спілкування, взаємності. Реалізація лібертаристських установок, вважають представники К., неминуче призводить до фрагментації суспільства, гонитви за особистим успіхом за рахунок суспільного інтересу і громадських обов'язків. Комунітаристи критикують індивідуалістичну ліберальну антропологію, яка недооцінює значення тієї обставини, що соціальна свобода може бути реалізована тільки в умовах суспільства, що ліберальна спільнота - умова і запорука такої свободи. Деякі представники ліберальної філософії активно розробляють концепцію "ліберального ком'юніті" (Кимліка). Комунітаристи дискутують також з соціалістами, зокрема стосовно віри останніх у спроможність держави захистити комунітарну соціальність від розпаду. Ідеал К. може бути окреслений як асоціативна мікроспільнота общинного типу, яку держава ані опікує, ані контролює, але яка існує як самодостатня агрегація (дещо більше, ніж просто сума) індивідів. Таким чином, комунітаристи ставлять питання про можливість і необхідність комунітарної солідарності як непримусової солідарності, добровільного колективізму. Значна кількість т. зв. "нових соціальних рухів" тією чи іншою мірою використовує засади і принципи К. Популярність багатьох протестантських общин підкреслює тяжіння сучасних громадян (зокрема в урбанізованих суспільствах) до інтимності і відкритої взаємності комунітарних форм. Комунітарні форми довели свою життєспроможність у кризових суспільствах (територіальна самоорганізація, створення сусідських громад - общин), а також у подоланні людиною екстремальних, межових станів (громади наркоманів, анонімних алкоголіків, громади-притулки для жінок, що зазнали сексуального або іншого насильства). Разом з тим, комунітаристи вочевидь переоцінюють перспективи і можливості комунітарних форм у вирішенні проблем сучасності К. ритики К. вказують на сентименталізм комунітарних ідеологів, на їхню "утопічну антропологію".