Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(притеснять)

  • 1 притеснять

    притеснить
    1) что, кого к чему - притискати, притис(ну)ти, (припирать) припирати, приперти що, кого до чого; см. Притискивать, Прижимать. Неприятеля -ли к реке - ворога приперли до річки;
    2) кого (угнетать) - пригноблювати и пригнобляти, гнобити, пригнобити, утискати и утискувати, утиснути, притис(ну)ти, стискати, стис(ну)ти кого, (утеснять) утісняти, тіснити и тиснути, утіснити, гнітити, пригнічувати, пригнітити кого, налягати, налягти на кого, нас і насідати, насісти на кого або кого, пристязати, прис(у)тяжити, прикручувати, прикрутити кого; срв. Угнетать, Прижимать. [Треба було панам польським не дозволяти гнобити український народ (Загірн.). Тіснять убогого (Еккл.). Міщан стискала шляхта по городах (Куліш). Він ніколи не утискав Макара (Єфр.). Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого (Номис). Один одного їсть один одного насідає (Мирн.), Дуже присутяжив людей (Грінч.)]. Притеснённый -
    1) притиснений и притиснутий, припертий до чого;
    2) пригноблений, утиснений и утиснутий, пригнічений від кого. -ная нация - пригноблена нація. -ться -
    1) притискатися, бути притисненим и притиснутим;
    2) пригноблюватися и пригноблятися, утискуватися и утискатися, утіснятися, гнітитися, пригнічуватися, бути пригнобленим, утисненим, гпригніченим від кого.
    * * *
    несов.; сов. - притесн`ить
    гноби́ти и пригно́блювати, пригноби́ти, ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, утісня́ти, утісни́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский словарь > притеснять

  • 2 преследовать

    1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;
    2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.
    * * *
    1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)

    \преследовать по суду́ — віддава́ти до су́ду (під суд), переслі́дувати судо́м

    2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)
    3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)

    \преследовать коры́стные це́ли — ма́ти на меті́ свою́ ко́ри́сть

    \преследовать свои́ интере́сы — дба́ти ті́льки (лише́) про свої́ інтере́си

    \преследовать цель — ма́ти на меті́, ма́ти мету́, ста́вити собі́ (за) мету́ (мето́ю), добива́тися (домага́тися, добува́тися) мети́

    Русско-украинский словарь > преследовать

  • 3 пригнетать

    пригнести
    1) (придавливать) пригнітати, пригнічувати, пригнітити, придушувати, придушити, притискати, притиснути, причавлювати, причавити;
    2) (угнетать) пригнітати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, утискати; срв. Угнетать, Притеснять. Пригнетённый -
    1) пригнічений, придушений, притиснутий, причавлений;
    2) пригноблений; срв. Угнетённый. [Вона лежала така тиха, пригноблена, розтоптана (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - пригнест`и
    1) диал. пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти
    2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > пригнетать

  • 4 прижимать

    прижать
    1) тиснути, притискати, притискувати, притиснути, тулити, притуляти, притулювати, притулити, (о мног.) попритулювати, (к сердцу, груди) пригортати, пригорнути, (придавить) придушувати, придушити, причавлювати, причавити що до чого. [Не могла говорити, притискала рукою серце і важко дихала (Коцюб.). Втішно притискає рибку до серця (Л. Укр.). Діти, що тулять обличчя до колін матірок (Коцюб.). Обнимав Олесю в танцях і пригортав до себе (Неч.-Лев.). Притиснули дверима хвіст собаці (Звиног.). Причавив дверима пальця]. -мать, -жать уши - щулити, прищулювати, прищулити, прищурювати, прищурити вуха. -жать к стене (переносно) - загнати в тісний кут кого, напнути кого. -жать (о морозе) - притиснути, потиснути. [Який мороз притиснув. Коли студінь потисне, не хвилює вода (Франко)];
    2) см. Притеснять, Угнетать. Прижатый -
    1) притиснутий, притулений, (к сердцу, груди) пригорнутий, (придавленный) придушений, причавлений, (об ушах) прищулений, прищурений. -жатый к стене - припертий до стінки;
    2) см. Притеснённый, Угнетённый.
    * * *
    несов.; сов. - приж`ать
    1) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти; (к груди, к сердцу) пригорта́ти, пригорну́ти и попригорта́ти, притуля́ти, притули́ти и попритуля́ти; ( припирать) припира́ти, припе́рти ( уши - о животных) прищу́лювати и щу́лити, прищу́лити, прищу́рювати, прищу́рити
    2) ( притеснять) ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > прижимать

  • 5 гнать

    гнати (я жену), гонити (я гоню), турити, турлити, туряти, виганяти, вигонити, перти. [Поперед себе вражих ляхів облавою пруть]; (быстро, усиленно) гоном гнати, туром гнати; (рысью) клусувати; (сверх сил) перенатужувати, натужати. [Ми, їдучи, не натужали коня]. Гнать водку - горілку гнати, г. курити. Гнать в шею - гнати у три-шия, в потилицю, в три вирви.
    * * *
    1) гна́ти, гони́ти
    2) (притеснять, преследовать) гноби́ти, гна́ти, ути́скувати, утиска́ти
    3) (выгонять, прогонять) гна́ти

    \гнатьть в ше́ю (взаше́й) — гна́ти в поти́лицю (в ши́ю, утриши́я, в пле́чі, в три ви́рви)

    4) ( изготовлять перегонкой) гна́ти; (спирт, водку) кури́ти

    Русско-украинский словарь > гнать

  • 6 гнести

    1) тиснути, муляти, (зап.) мулити. [Чобіт муляє, зап. мулить];
    2) гнітити, пригнічувати, гнобити, тіснити, утискати, давити, згнічувати. Гнетущий - гнітючий.
    * * *
    1) гніти́ти, пригні́чувати, ти́снути; ( выжимать) вича́влювати

    тоска́ гнетёт — нудьга́ гні́тить (пригні́чує)

    2) ( угнетать) гноби́ти, пригно́блювати, гніти́ти, пригні́чувати; ( притеснять) ути́скувати, утиска́ти

    Русско-украинский словарь > гнести

  • 7 давить

    давливать, давнуть
    1) давити, давнути, давонути; гнітити, гнести, пригнічувати; тиснути, потискати, притискати, потиснути; душити, чавити; (трудить) мули[я]ти. [Давнув його за горло. Привиддя лихі мені душу гнітили (Л. Укр.). Чобіт муляє (мулить) ногу]. Грудь давит - у грудях тисне; стиски в грудях; груди стискає. Давящий - гнітючий, мулький. [Над життям людським вічно важніє гнітюча погроза (Крим.). Мульке службове ярмо (Єфр.)];
    2) давити. [Кіт давай зараз миші давити].
    * * *
    1) дави́ти; (жать, нажимать) души́ти, ти́снути; (об обуви, бандаже) му́ляти, му́лити
    2) перен. давити, души́ти; ( угнетать) гніти́ти; ( притеснять) пригно́блювати, гноби́ти, пригні́чувати, пригніта́ти, ути́скувати
    3) ( душить) души́ти, дави́ти
    4) (розминать, выжимая сок) чави́ти, дави́ти, души́ти

    Русско-украинский словарь > давить

  • 8 жать

    (жму жмут)
    I. 1) тиснути, тискати, стискати, душити, давити. [З усіх боків тиснуть (давлять, душать) мене - ніяк не вийду з юрби. Міцно (щиро) стискаю вашу руку. Самого наче хто за серце тисне]; (об обуви, платье и т. д.: трудить) муляти, мулити, трудити, гризти. [Чобіт муляє (мулить) ногу. Подушка мулить в голову. Посторонки муляли (коням) по голій чорній шкурі. Мені трудить ногу. Комір душить (давить) (в) шию]; (выжимать, выдавливать) чавити, душити, віддушувати, давити, бити, прасувати. [Чавити (душити) сік з винограду. Бити олію. Прасувати (віддушувати) сир]. Жать масло (школьн. игра) - бити масло, олію. Жатый - душений, давлений, чавлений, прасований. [Душена цитрина. Чавлені сливи. Прасований (віддушений) сир]; (прижимать) тиснути, тулити, горнути, пригортати кого, що до чого. [До серденька пригортає (тулить)];
    2) кого-либо (теснить, принуждать к отступлению) - тиснути кого. [Чи не той-то козак Нечай, що ляшеньків тисне?];
    3) жать кого-либо (притеснять) - давити кого, душити, тиснути, (угнетать) гнобити (-блю, -биш). [Давила нас недоля. Ляхи та недоляшки душили Україну (Кул.)].
    II. Жать (жну, жнут) - жати (жну, жнеш) що. [Пора, мати, жито жати - колос похилився]. Начинать жать, приступать к жатве (род обряда) - зажинати, сов. зажати. См. Жатва I. Жать за долг - віджинати, сов., віджати. [Ваші двацять копійок я вам відіжну]. Жать, получая плату натурою, известное колич. снопов - жати за сніп (за восьмий, за десятий сніп). Жатый - жатий.
    * * *
    I
    1) (сдавливать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, -кую, -куєш, жа́ти (жму, жмеш); (об обуви, одежде) му́ляти, му́лити, диал. труди́ти, -дить

    \жатьть ру́ку — ( приветствовать) ти́снути (стиска́ти, сти́скувати) ру́ку

    2) ( выжимать) чави́ти, -влю, -виш, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати, -люю, -люеш, виду́шувати, -шую, -шуєш

    \жатьть сок из лимо́на — чави́ти (вича́влювати) сік із лимо́на

    3) (заставлять отступать; теснить) ти́снути, жа́ти
    4) спорт. підійма́ти

    \жатьть ги́рю — (підніма́ти) ги́рю

    5) (усиленно, с азартом делать что-л.) жа́ти
    II с.-х.
    жати (жну, жнеш); жнивува́ти (жниву́ю, жниву́єш)

    \жатьть от снопа́ — жа́ти за сніп

    Русско-украинский словарь > жать

  • 9 крюк

    1) (им. п. мн. ч. крючья и крюки) гак (-ка и -ку), (редко) крюк (-ка и -ка); (деревянный) клюк (-ка), клюка, ключка, ключа, (только для дёрганья сена, соломы из стога) смичка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлюка. [Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте (АД I). Зімою сіно смичуть ключкою з копиці (Звин.). На триногах на ключці чіпляє казанок з водою (Н.-Лев.). Гляди: до тебе простяглись пальчища-закарлюки (Крим.)]. Большой крюк - великий гак, (пров.) крюкадло, гарб (-бу); срвн. Крючище. Дверной крюк - гак (дверяний, дверішній); см. Крючок (1) дверной. [Почали відщіпати чотири великі залізні гаки (М. Левиц.)]. Дрягильский крюк - тягальський гак. Отпорный крюк - очепа, чіп'я. Пожарный крюк - пожежний гак. Фонарный крюк - ліхтарний гак. В крюк, Крюком - гаком, у ключ. Гнуть в крюк кого - гнути в дугу, гнобити, пригноблювати кого; срвн. Притеснять 2;
    2) (косильный) грабки (-ків). Косить на крюк - косити на грабки;
    3) (обход в пути) (им. п. мн. ч. крюки) гак; (заворот дороги, реки) заворо[і]т (-роту), коліно. Сделать крюк (в пути) - зробити (загнути) гака, (шутл.) загнути (заломити) чортові ковбасу. По этой дороге большой крюк - сюдою (сюди) йти дуже обхідно;
    4) (у кожевников) ключ (-ча);
    5) (нотный знак) крюк (-ка). Петь по -кам - співати по крюках.
    * * *
    1) гак, крюк, -а, клю́чка
    3) с.-х. грабки́, -кі́в
    4) муз. ист. крюк

    Русско-украинский словарь > крюк

  • 10 неволить

    1) (принуждать к чему) неволити, приневолювати, (чаще) силувати, примушувати, змушувати кого до чого и що робити. [Тебе я не неволив, та міг іти додому, якби хтів (Л. Укр.). Рідний батько - ворог мені: неволить іти за нелюбого (Гоголь). Не треба їй торгувати, - не неволив її до цього Дувид (Васильч.). А ти-ж чому заблукав до нашої хати? хіба тебе хто силував? (Коцюб.). Та я-ж її не силувала позичати в мене гроші (Крим.). Силують його в одну душу: випий ще (М. Левиц.)];
    2) (притеснять) неволити, (утеснять) утісняти, утискати и утискувати, (стеснять) стискати, (порабощать) поневолювати кого. -ться -
    1) (стр. з.) приневолюватися, примушуватися, бути приневолюваним, силуваним, примушуваним. Он -тся родными - його приневолюють (неволять) родичі;
    2) (возвр. з.) неволити, приневолювати, силувати, примушувати себе.
    * * *
    нево́лити, принево́лювати, -люю, -люєш; ( принуждать) приму́шувати, -шую, -шуєш, зму́шувати, си́лувати, -лую, -луєш; ( порабощать) понево́лювати, -люю, -люєш

    Русско-украинский словарь > неволить

  • 11 придавливать

    придавить придавлювати, придавити (о мног. попридавлювати), придушувати, придушити, пригнітати, пригнічувати, пригнітити (о мног. попригнічувати), причавлювати, причавити, тиснути, притискати, притиснути. [Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь (Рудч.). Реакція знов пригнітила все в Росії (Єфр.). Причавив пальця]. Придавленный - придавлений, придушений, пригнічений, причавлений, притиснутий, стиснений.
    * * *
    несов.; сов. - придав`ить
    1) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; прича́влювати, причави́ти
    2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > придавливать

  • 12 притискивать

    притискать и притиснуть
    1) что - притискувати и притискати, притиснути и притисти, (пригнести) пригнічувати и пригнітати, пригнітити, (припирать) припирати, приперти, (о мн.) попритискати, попригнічувати, поприпирати кого, що до чого; срв. Придавливать, Прижимать. [Щось притисло їй шию до рейки (Грінч.). Цить, кажу тобі, бо я тебе до землі пригнічу (Мова)];
    2) кого - притискувати и притискати, притис(ну)ти, утискувати и утискати, утис(ну)ти кого чим; срв. Притеснять 2. [Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі (Камен. п.)]. Притисканный и притиснутый - притиснутий и притиснений, пригнічений, припертий. -ться - притискуватися и притискатися, притис(ну)тися, бути притиснутим (притисненим); срв. Прижиматься.
    * * *
    несов.; сов. - прит`иснуть
    притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский словарь > притискивать

  • 13 стеснять

    несов.; сов. - стесн`ить
    1) ( сжимать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( спирать) спира́ти, спе́рти, (зіпру́, зіпре́ш)

    моро́з \стеснять ня́ет дыха́ние — моро́з спира́є дух

    2) ( кого-что - затруднять) утрудня́ти и утру́днювати, -нюю, -нюєш, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) заважа́ти, зава́дити, -джу, -диш, перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( быть помехой) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді) (кому-чому); ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, потурбува́ти (кого-що); ( причинять беспокойство) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( связывать) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш)

    я не хочу́ вас \стеснять ня́ть — я не хочу вам заважа́ти (вас турбува́ти, вам завдава́ти кло́поту)

    3) ( ограничивать) обме́жувати, -жую, -жуєш, обме́жити, -жу, -жиш; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати

    \стеснять ня́ть себя́ — обме́жувати себе́

    4) ( притеснять) ути́скувати, -кую, -куєш и утиска́ти, ути́снути
    5) ( подавлять) гніти́ти (гнічу́, гніти́ш) и пригні́чувати, -чую, -чуєш и пригніта́ти, пригніти́ти
    6) (тесно сводить, смыкать) змика́ти, зімкну́ти

    Русско-украинский словарь > стеснять

  • 14 теснить

    1) тісни́ти; ( сжимать) стиска́ти, сти́скувати, спира́ти; диал. заті́снювати, затісня́ти, клі́щити; (жать, нажимать) ти́снути

    \теснить врага́ — тісни́ти во́рога

    \теснить друг дру́га в толпе́ — ти́снути оди́н о́дного в на́товпі (в юрбі́, в ю́рмі́)

    2) ( притеснять) утиска́ти, ути́скувати; ( угнетать) гноби́ти
    3) (давить, причинять неудобство) дави́ти, ти́снути; (об обуви, бандаже) му́ляти, му́лити

    сапо́г тесни́т — чо́біт му́ляє (му́лить, да́вить, ти́сне)

    4) ( спирать) спира́ти; ( душить) души́ти; ( сдавливать) стиска́ти, сти́скувати

    тесни́т дыха́ние — безл. спира́є (запира́є) дух (ди́хання, ві́ддих)

    Русско-украинский словарь > теснить

  • 15 угнетать

    несов.; сов. - угнест`и
    1) ( подвергать давлению) ти́снути и натиска́ти и нати́скувати, нати́снути
    2) ( притеснять) гноби́ти и пригно́блювати, пригноби́ти, ути́скувати и реже утиска́ти, ути́снути
    3) (перен.: удручать) гніти́ти и пригні́чувати и реже пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > угнетать

  • 16 утеснять

    несов.; сов. - утесн`ить
    1) (всовывать, втискивать) прост. ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, бга́ти, убга́ти и увібга́ти; ( уплотнять) ущі́льнювати, ущільни́ти
    2) ( притеснять) ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, утісня́ти, утісни́ти; ( угнетать) гноби́ти и пригно́блювати, пригноби́ти, пригні́чувати, пригніти́ти

    Русско-украинский словарь > утеснять

См. также в других словарях:

  • притеснять — См. теснить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. притеснять угнетать; преследовать, теснить, шагу не давать ступить, шагу не давать сделать, насиловать, прижимать, припекать …   Словарь синонимов

  • ПРИТЕСНЯТЬ — ПРИТЕСНЯТЬ, притеснить что, кого, к чему, прижимать, пригнести, придавить; припирать, не давая простору. Неприятеля притеснили к реке, к болоту. | * кого, угнетать, прижимать, обижать, нападать, придираться. Крупные покупатели притесняют… …   Толковый словарь Даля

  • ПРИТЕСНЯТЬ — ПРИТЕСНЯТЬ, притесняю, притесняешь. несовер. к притеснить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • притеснять — ПРИТЕСНИТЬ, ню, нишь; нённый ( ён, ена); сов., кого что. Угнетая, грубо стеснить; ограничить в правах и действиях. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Притеснять — несов. перех. Ограничивать чьи либо свободу, права, стеснять кого либо в поступках, действиях. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • притеснять — притесн ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

  • притеснять — (I), притесня/ю, ня/ешь, ня/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • притеснять — Syn: угнетать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • притеснять — см. притеснить; я/ю, я/ешь; нсв …   Словарь многих выражений

  • притеснять(ся) — при/тесн/я/ть(ся) …   Морфемно-орфографический словарь

  • ЩЕМИТЬ — притеснять …   Язык Одессы. Слова и фразы

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»