-
81 нервный
в разн. знач.не́рвная же́нщина — femme nerveuse
не́рвная рабо́та — travail m usant pour les nerfs [nɛr]
не́рвный припа́док — crise f de nerfs
* * *adj1) gener. neural, énervé2) med. neurotique3) anat. nerveux4) verl. vénère (de énervé - Ex.: Je comprends que tu sois vénère.) -
82 припадок
м.accès m, attaque f; paroxysme m ( очень сильный); quinte f ( кашля)не́рвный припа́док — crise f de nerfs
* * *n1) gener. accès, crise, paroxysme, bouffée2) biol. accident3) med. attaque, atteinte4) psych. (une) crise de folie (нервный) -
83 съестной
съестны́е припа́сы — vivres m pl, provisions f pl, comestibles m pl
* * *adjgener. alimentaire, comestible -
84 припасы
м. мн.1) provviste f plсъестные припа́сы — (scorte di) viveri; vettovaglie f pl (главным образом воен.)
2) воен. (снаряды, патроны) munizioni f pl3) ( принадлежности) accessori m pl; attrezzi m pl* * *n1) gener. munizione, provvisione2) milit. sussistenza -
85 припасть
припа́сть к чьи́м-либо нога́м — tomber (ê.) aux pieds de qn
-
86 припасть
припа́сть к чьи́м-либо нога́м — tomber (ê.) aux pieds de qn
-
87 боеприпасы
воен.боєприпа́си, -сів, стрільне́, -о́го, стрі́ливо -
88 выпадать
см. Выпадывать.* * *несов.; сов. - в`ыпасть1) випада́ти, ви́пасти; (о жребии, судьбе) припада́ти, припа́сти; (несов.: о волосах, зубах) па́дати2) (о реке, ручье - брать начало) диал. витіка́ти, ви́текти, виплива́ти, ви́плисти, ви́пливти, ви́плинути -
89 доставаться
достаться припадати, припасти, -ся, приходитися, прийтися, діставатися, дістатися (о мног. подіставатися), доводитися, довестися, упадати, упасти. [Йому з батьківщини припала клуня. Котрі гроші легко приходяться, легко й проводяться. А їй довелася запаска гарна. Поділили ми борошно, і впало нам по два пуди]. Доставшийся в добычу - здобичний. [Ви здобичні гроші пропиваєте (Куліш)]. Доставшийся по наследству - спадковий, спалий, припалий на спадщину. Тяжело досталось - гірко прийшлося. [Гірко мені тії гроші прийшлися]. Победа нелегко досталась - перемога нелегко обійшлася (дісталася). Достаться кому (плохо), безл. - дістатися, впасти, нагоріти, натруситися кому. [Дітям від мачухи добре дістається. Від старших йому сьогодні добре впало. І тобі й мені від Івана натруситься].* * *несов.; сов. - дост`аться1) дістава́тися, діста́тися; (о части, полученной при распределении) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся; (выпадать кому-л., на чью-л. долю) випада́ти, ви́пасти2) (приходиться плохо; получать выговор, наказание) дістава́тися, діста́тися, перепада́ти, перепа́сти; попада́ти, попа́сти3) страд. несов. дістава́тися; вийма́тися; дістава́тися, здобува́тися, добува́тися; роздобува́тися -
90 заиндеветь
укри́тися (укри́юся, укри́єшся) і́неєм (изморозью: па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю), покри́тися (запуши́тися) і́неєм (па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю), узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) і́неєм (па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю), припа́сти (-паду́, -паде́ш) і́неєм (па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю) -
91 низменный
1) (о местности) низинний, низовинний, низький, долішній, низькодільний, дільний, подолистий, (диал.) принадливий, принадистий. [Уздовж низинних берегів (Ставн.). Низовинне побережжя (Герин.). Геть та геть поміж низькими берегами пробивалась устріч течії «Софала» (Кінець Неволі). У нас всі городи понад берегом, подолисті (Чигиринщ.). Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні (Сл. Гр.)]. -ная местность - низинна (низовинна) місцевість, низина, низовина, низькоділ (- долу); срв. Низменность 1;2) (низкорослый) низькорослий, низький;3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (неблагородный) нешляхетний, низькодухий; срв. Низкий 3. Из -ных побуждений - з низьких мотивів.* * *1) низови́нний, низи́нний; диал. припа́дливий; ( низкий) низьки́й3) ( невысокого достоинства) низьки́й -
92 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
-
93 обындеветь
укри́тися і́неєм (изморозью: па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю), покри́тися (запуши́тися) і́неєм (па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю), узя́тися і́неєм (па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю), припа́сти і́неєм (па́мороззю, при́мороззю, на́мороззю) -
94 опалённый
обпа́лений, опа́лений; спа́лений, попа́лений; обсма́лений, присма́лений, підсма́лений, припа́лений -
95 опаливание
обсмалювання, смалення, обпалювання.* * *обпа́лювання, опа́лювання; обсма́лювання, сма́лення, присма́лювання, підсма́лювання, припа́лювання -
96 опаливать
см. Опалять.* * *тж. опал`ять; несов.; сов. - опал`итьобпа́лювати, обпали́ти и пообпа́лювати, опа́лювати и опаля́ти, опали́ти; (сжигать поверхность чего-л.) спа́лювати, спали́ти и попали́ти; (преим. волосы, шерсть, щетину) обсма́лювати и смали́ти, обсмали́ти и пообсма́лювати и посмали́ти, ( слегка) присма́лювати, присмали́ти и поприсма́лювати, підсма́лювати, підсмали́ти, припа́лювати, припали́ти, ( слишком сильно) пересма́лювати, пересмали́ти -
97 падать
пасть1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.* * *несов.; сов. - п`асть1) па́дати, упа́сти2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути -
98 поглянуться
тж. поглян`утьсясподо́батися, уподо́батися; ( приглянуться) впа́сти в о́ко; ( прийтись по сердцу) припа́сти до вподо́би, до вподо́би ста́ти, бу́ти до вподо́би -
99 покрываться
покрыться покриватися, критися, покритися, окриватися, окритися, накриватися, накритися, укриватися, укритися; (окутываться) (о)повиватися, (о)повитися, обгортатися, обгорнутися; (по поверхности) братися, взятися чим; (слегка пылью, снегом) припадати, припасти, запорошуватися, запорошитися (пилом, снігом). Лоб -ся потом - на чолі виступив піт; чоло потом укрило. Небо -лось тучами - небо захмарилося; небо хмарами вкрилося. Небо сплошь -лось тучами - небо геть захмарилося; небо геть хмарами вкрилося; все небо хмарами замостило. -ся цветами - заквітнути, зацвісти, окинутися цвітом. [І вишеньки, і черешеньки, і груші, і яблуні окинуться пахучим біленьким цвітом (Греб.)]. -ться плесенью - братися, узятися цвіллю. -ться струпьями - узятися струпом.* * *несов.; сов. - покр`ыться1) ( накрываться) укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися, накрива́тися, накри́тися и понакрива́тися, покрива́тися, покри́тися; ( накрывать платком голову) запина́тися, запну́тися и позапина́тися, напина́тися, напну́тися и понапина́тися2) ( оказываться покрытым - о поверхности) покрива́тися, покри́тися, укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися; (пылью, снегом) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; (туманом, мраком) оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися; ( затапливаться водой) пойма́тися, пойня́тися, поніма́тися, поня́тися; ( застилаться) застила́тися, засла́тися, застеля́тися, застели́тися\покрываться ко́ркой — покрива́тися, покри́тися кі́ркою; ( о земле) бра́тися, узя́тися коро́ю
щёки покры́лись румя́нцем — що́ки вкри́лися (покри́лися) рум'я́нцем, що́ки зашарі́лися
не́бо покры́лось ту́чами — не́бо вкри́лося хма́рами; не́бо захма́рилося (охма́рилося); безл. нахма́рило, нахма́рилося, захма́рило, захма́рилося
3) ( возмещаться) покрива́тися, покри́тися4) ( заглушаться) покрива́тися, покри́тися, несов. заглуша́тися и заглу́шуватися5) страд. (несов.) покрива́тися; накрива́тися; укрива́тися; застила́тися, застеля́тися; пошива́тися; ушива́тися; укрива́тися, покрива́тися; оповива́тися, повива́тися; заглуша́тися, заглу́шуватися, покрива́тися; покрива́тися; спла́чуватися; покрива́тися -
100 понравиться
сподобатися, уподобатися, приподобитися, сподобитися, полюбитися, злюбитися, (описат.) припасти до вподоби (сподоби), до натури, до ока, до душі, до серця, запасти в око, в душу, в серце, впасти в око, вкинутися в вічі, пристати до душі, підпасти під мислі, підійти під мислі, у подобі стати кому. Очень -ться - дуже с[у]подобатися, припасти до великої вподоби. Не -ться - не с[у]подобатися, не до смаку (не до душі, не до мисли) прийтися. Это мне -лось - це мені с[у]подобалося, я це уподобав (улюбив, залюбив). Понравившийся - уподобаний.* * *сподо́батися, уподо́батися; припа́сти до вподо́би, до вподо́би ста́ти
См. также в других словарях:
припа́й — припай, я … Русское словесное ударение
припа́сы — ов, мн. (ед. в том же знач. прост. припас, а, м.). 1. То, что припасено, заготовлено для еды на случай надобности, нужды; провизия. Они вынули из тряпиц куски хлеба, лук, редьку и другие съестные припасы. Каронин Петропавловский, Рассказы о… … Малый академический словарь
Припа́док эпилепти́ческий — (accessus epilepticus) припадок при эпилепсии, обусловленный чрезмерно интенсивным возбуждением головного мозга. Припадок эпилептический абдоминальный (a. epileptious abdominalis) П. э. в форме различных ощущений (преимущественно болей) в… … Медицинская энциклопедия
Припа́док — (accessus) внезапно возникающее кратковременное, обычно многократно повторяющееся, четко ограниченное во времени болезненное состояние (потеря сознания, судороги и т.п.). Припадок акинетический малый Леннокса см. Припадок эпилептический… … Медицинская энциклопедия
припа́сть — паду, падёшь; прош. припал, ла, ло; прич. прош. припавший и (устар.) припадший; сов. (несов. припадать). 1. на что. Опуститься. [Пудель] вдруг припал на передние лапы и принялся лаять. Тургенев, Вешние воды. Петр, просунувшись сквозь кусты,… … Малый академический словарь
Припа́рки — (cataplasmata) лечебная процедура, заключающаяся в продолжительном прогревании какого либо участка тела прикладыванием нагретого сыпучего или кашицеобразного вещества. Припарки влажные П. с использованием некоторых сыпучих материалов (овес,… … Медицинская энциклопедия
припа́дочный — ая, ое. 1. прил. к припадок. Припадочное состояние. Припадочные явления. 2. разг. Страдающий припадками какой л. болезни. Припадочный больной. □ Да, с ребенком трудно устраиваться в командировках. На тетку оставить нельзя, она припадочная: у нее… … Малый академический словарь
припа́й — я, м. Неподвижный морской лед, примерзший к берегам. Море оказалось плотно закрытым льдом. Вдоль берега лежала узкая ровная полоса припая. Ушаков, По нехоженой земле. Лодка держалась в заливе до последней возможности. Уже прихватило берега… … Малый академический словарь
припа́с — см. припасы … Малый академический словарь
припа́док — дка, м. Внезапное, резкое проявление какой л. болезни; приступ. Она упала на диван, закрыла глаза, зубы ее стиснулись, рот судорожно искривился. С ней сделался истерический припадок. И. Гончаров, Обыкновенная история. В сорок четыре года начались … Малый академический словарь
припа́здывать — аю, аешь. несов. к припоздать … Малый академический словарь
