(прекрасне)

ПРЕКРАСНЕ - метакатегорія естетики, яка характеризує явища дійсності з точки зору їх довершеності і, відповідно, такими, що володіють найвищою цінністю для людини. Як естетична цінність, П. відрізняється від моральних та теоретичних цінностей (добра, істини) тим, що воно пов'язане з певного чуттєвою формою і звернене до споглядання і уяви С. прийняття П. породжує стан задоволення, гармонії з навколишнім світом, почуття свободи. В історії естетичної думки категорія П. відіграла роль основного поняття, через яке відбулося самовизначення естетики як філософської науки. Гегель надавав перевагу визначенню естетики як "філософії прекрасного" Д. ля давньогрецьк. філософії характерне усвідомлення П. як природної властивості світу (космосу). За Гераклітом, "найпрекрасніша будова світу" та "найпрекрасніша гармонія" є результатом єдності та боротьби протилежностей. Піфагорійці тлумачили П. як гармонію, що внутрішньо притаманна речам, і джерелом якої є кількісні співвідношення, що розумілись у містичному дусі. Сократ вказує на доцільність П., адже "все є добрим і прекрасним відповідно до того, для чого воно добре пристосоване". Платон вперше звернув увагу на те, що існує різниця між тим, "що таке прекрасне", і тим, "що є прекрасним", тобто між тим, що є сутністю П. та його проявами. Середньовічна естетика (Августин, Тома Аквінський) вбачали джерело П. у Богові. Головним принципом естетичної орієнтації була піднесеність над реальністю, духовне подолання протиріч та недовершеності дійсності. Відродження відновило самоцінність живої, чуттєвої людини. В ренесансній естетиці П. визначалось як гармонія матерії і духа, тіла і душі, людини і навколишнього світу. У культурі Нового часу панівною стала тенденція осягнення П. не почуттями, а розумом. Визнавалося, що правильна оцінка естетичних властивостей предмета залежить і від художнього смаку, але у формуванні останнього вирішальну роль відігравав розум. За Кантом, П. - це не тільки якість чи властивість об'єкта, а й ставлення суб'єкта до об'єкта, опосередковане апріорними формами мислення. Кант вперше наголосив на необхідності діалектичного підходу до вивчення естетичних явищ. Для Гегеля предметом естетики є художньо П., ступінь досконалості твору мистецтва визначається рівнем відповідності між ідеєю (змістом) та його формою (суттєвим образним втіленням). Для марксистської естетики найхарактернішою тенденцією у розумінні П. був реалізм (див. реалізм у мистецтві). Подальший розвиток естетики показав, що П. як естетична якість предмета, явища є в той же час мірою утвердження людини в світі, мірою вияву її свободи, розвитку її творчих можливостей.

ПОТВОРНЕ - естетична метакатегорія, яка виступає як антипод прекрасного і відображає негативну естетичну цінність. П. має в естетичній практиці людини особливе значення: воно виступає як усвідомлення загрози її існуванню, як те, що підриває підвалини людяності, потребує духовного та практичного опанування. В античну епоху поняття П. виступало здебільшого як просте заперечення краси, щось протилежне і супротивне їй. Тому історія ідей про П. по суті збігається з історією вчень про прекрасне. Певне розведення негарного, виродливого та П. як естетичного, художньо опрацьованого знаходимо у Сократа й Аристотеля. За Аристотелем, мистецтво завдяки мімезису (грецьк. термін, що позначає імітацію) робить можливим відтворення виродливого. У Середньовіччі поняття П. тлумачилось як естетична категорія, протилежна прекрасному (за аналогією дотеологічного тлумачення протилежності добра і зла). Протиставлення прекрасного, як доброго і Божого, та П., як гріховного і людського, притаманне художньому відтворенню біблійних легенд (особливо Страшного суду). Значного поширення категорія П. набула у візантійській естетиці, для якої характерним був інтерес до антиномій і протиставлень. Василій Великий вважав, що прекрасне привертає до себе кожного, а П. викликає відразу. Псевдо-Діонісій Ареопагіт трактував П. як прояв зла і намагався визначити його об'єктивні ознаки, до яких відносив відсутність краси і порядку, змішування різнорідних предметів. Мистецтво Відродження використовувало П. як форму, що забезпечує найвиразніший контраст красі. В естетиці класицизму проблема П. практично відкидалась, оскільки у "високих" мистецтвах заборонялося зображення характерного або виродливого. Просвітителі виступили з різкою критикою естетичних теорій класицизму, що будувалися на концепції "ідеальної краси", і наголошували, що предметом мистецтва повинна бути вся природа, в якій прекрасне становить лише незначну частину. Лессинг вважав, що мистецтво завдяки істині і виразності робить найпотворніше в природі естетичним у мистецтві. Кант визнавав, що П. може бути предметом зображення в мистецтві, але встановлював жорсткі межі, недотримання яких виводило мистецтво за рамки естетичної сфери. Особливого значення П. набуло в естетиці і мистецтві романтиків, які наголошували на естетичному значенні П. як поетичної антитези краси. Гегель у своїй естетичній теорії не приділяв П. особливої уваги, але його учні і критики зробили П. однією з головних проблем естетики у друг. пол. XIX ст Р. озенкранц ("Естетика П.") розвинув концепцію, згідно з якою П. є органічним моментом прекрасного. Звернення до П. обумовлювалось історичним характером мистецтва XIX ст., яке на тлі суспільних протиріч прагнуло осягнути П. як необхідний момент життя. У мистецтві XX ст. виразно виявилась тенденція естетизації. Апологія огидливого, жахливого, П., перебільшення їх ваги, неспроможність осягнути і духовно опанувати складні підсвідомі, інстинктивні засади людського існування стали характерними рисами сучасного мистецтва.

1. n

1) краса; привабливість; прекрасне

2) pl приваблива (гарна) риса; прикраса, оздоба

3) ірон. принада, принадність

4) красуня

5) красень, красуха (про коней)

6) збірн., бібл., поет. розкіш; цвіт

2. v

робити красивим, прикрашати

* * *

1) краса, прекрасне; часто pl приваблива або гарна риса; прикраса

2) принадність

3) красуня; красень

4) бібл., пoeт. краса, цвіт ( народу)

5) перевага, достоїнство

1) дуже червоний;

2) прекрасний, (дуже) красний, прегарний, дуже гарний, прехороший, чудовий, пречудовий, пречудний, препишний, пишний, (красивый) вродливий, гожий, (полон.) слічний; срв. Превосходный, Отличный. [Ти, дівчино, ти прекрасна (Грінч. III). Прекрасна дорога веде на майдан (Франко). Юнак прекрасний (М. Вороний). Прекрасне життя (Єфр.). Красне сонце. Красний світ. Красний Київ. Красне слово. Красна теорія (Єфр.). Красні мрії (Л. Укр.). Не родися красним, а родися щасним. Красна мила. Прегарні ночі. Прегарна книжка. Рожі прехороші (Л. Укр.). Чудове оповідання. Чудова байка (сказка), чудова книжка. Пишне обличчя (Грінч.)]. -ный поступок - прекрасний, гарний вчинок. В одно -ное утро - одного прегарного ранку. В один -ный день - одної гарної (красної) днини. ное - прекрасне, прегарне (-ого). Идеал -ного - ідеал прекрасного (прегарного).

* * *

Берк, Едмунд (1729, Дублін - 1797) - англ. філософ, політичний теоретик, державний діяч. Освіту отримав у Дубліні (Трініті коледж). Обирався до палати громад (1766), член партії вігів упродовж чверті сторіччя. У тлумаченні багатьох філософських питань (зокрема, про природу людини, властивості її розуму, їх вияв у цілеспрямованих творчих зусиллях) був послідовником Г'юма Р. озрізняючи поняття "прекрасне" і "величне", звертався до психологічної аргументації. Його книга, присвячена цій проблемі, була перекладена на нім. мову Лессингом і справила вплив на формування ідей романтизму. Вагомий внесок Б. у політичну філософію полягає у фундаментальній розробці принципу консерватизму. Одним із її аспектів була критика абстрактних ідей Просвітництва та їх впровадження у суспільно-політичне життя під час революцій. "Самодостатність метафізичної абстракції" вважав принципом, який спрощує і спотворює будь-який теоретичний предмет та практичну справу. На цій підставі різко критикував Французьку революцію (1776 - 1789) та схвалював Американську революційну війну за незалежність (1775 - 1783), яка не відкидала традиційних прав і свобод. У царині етики й моралі дотримувався християнського світогляду, послідовно захищав оперті на традицію цінності добра, благородства, справедливості, правди.

[br]

Осн. тв.: "Про величне і прекрасне" (1757); "Роздуми про революцію у Франції" (1790).

1) красивий, вродливий; прекрасний

2) чудовий, прегарний, розкішний; приємний

* * *

1) ( the beautiful) прекрасне

2) ( the beautiful) хороші, гарні люди

3) красуня ( при звертанні)

1) прекрасний, гарний

2) чудовий; прекрасний, приємний

1) згорблена людина

2) щипці, обценьки

3) розм. шестипенсовик (гроші)

4) розм. п'яниця

5) амер., розм. гульня, пиятика

6) амер., розм. нога

* * *

1) див. bend II + - er

2) згорблена, сутула людина

3) щипці, кліщі

4) cл. шестипенсовик

5) шотл. п'яниця

6) aмep.; cл. гульня

7) aмep. нога

8) cл. щось величезне або прекрасне

1) елегантність, вишуканість

2) витонченість, тонкість

3) щось витончене (прекрасне)

* * *

1) елегантність, витонченість

2) вишуканість, витонченість

3) чіткість, ясність, простота ( формулювання)

4) що-небудь вишукане, витончене

1) кохінор (індійський діамант вагою в 106 1/4 карата)

2) перен. щось прекрасне (незрівнянне)

* * *

1) поема

2) вірш

3) щось чудове, поетичне

* * *

1) вірш; поема

2) що-небудь прекрасне, поетичне

1) поезія

2) pl поетичні твори, вірші

3) поетичність

4) щось чудове, поетичне

* * *

1) поезія; pl поезія, поетичні твори, вірші; поетична проза

2) що-небудь прекрасне, поетичне

3) поетичність

1. n

1) зір

2) вид

3) погляд; думка; точка зору

4) швидкий погляд

5) поле зору

6) краєвид, гарне видовище

7) pl визначні місця

8) розм. сміховинне (непринадне) видовище

9) розм. безліч; купа

10) розм. зіниця

11) розм. окуляри

12) військ. приціл

13) топ. візир

14) гірн. маркшейдерський знак

15) топ. візування

2. v

1) побачити, виявити

2) спостерігати

3) військ. наводити, прицілюватися

4) топ. візувати

* * *

1) зір

2) вигляд

3) ( швидкий) погляд; перший погляд ( first sight)

4) погляд; точка зору, думка; миcт. бачення

5) поле зору; межа видимості

6) гарний вид, прекрасне видовище; pl визначні пам'ятки

7) смішне або непривабливе видовище

8) велика кількість, маса, купа

9) вiйcьк. приціл; прицільний пристрій; тoп. візир; відмітка; гipн. маркошейдерський знак

10) cпeц. візування

1) тex. оглядовий

2) кoм. який оплачується по пред'явленні

3) зроблений без підготовки

1) побачити; виявити; спостерігати

2) вiйcьк. наводити, прицілюватися; тoп. візувати

3) вiйcьк. приводити до нормального бою

1. n

1) думка, ідея

2) мислення

3) уява

4) намір

5) піклування, увага; думи

6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато

7) тривога; смуток; прикрість, досада

8) розм. причина тривоги (занепокоєння)

2. past і p.p. від think

* * *

1) мислення

2) думка, ідея; міркування

3) намір

4) турбота, увага; думи

5) небагато; крапелька, трішки, трішечки

6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння

••

1. n

1) довгий кучер

2) коса (волосся)

3) pl розпущене жіноче волосся

4) гнучкий пагін, гілочка

5) торочки (моху)

2. v

1) заплітати коси

2) завивати кучері

* * *

1) довгий локон; коса

2) pl розпущене ( жіночі) волосся

заплітати коси; завивати локони

1. n

1) зір; бачення

2) проникнення; проникливість; передбачливість

3) образ, картина; мрія

4) уява

5) галюцинація; видіння, марево

6) примара, привид, мана

7) уявлення

8) вид, видовище

9) огляд

2. v

1) виникати в уяві

2) бачити уявно; уявляти собі у думці

* * *

1) передбачати

2) уявляти собі; бачити в уяві, уявляти

1) зір, бачення; зорове сприйняття; stereoscopіc vision просторовий зір; the fіeld of vision поле зору; vision dіsorders мед. порушення зору; glasses for far [for close] vision окуляри для далечіні [для роботи]; wіthіn the range of vision у межах видимості; кіно. тб. бачення; vision of lens бачення знімального апарата; by vision по телебаченню

2) проникливість; прозорливість, далекоглядність, передбачення; a man of vision далекоглядна людина; breadth of vision широта кругозору

3) мрія; образ, картина, уявлення; visions of power [of wealth, of fame] мрії про могутність [про багатство, про славу]; а vision of the future картина /образ/ майбутнього; he; уява; the vision of a poet уява поета; the vision of a prophet пророчий дарунок; видіння; галюцинація; Joan of arc saw /had/ vision s у Жанни Д’арк були бачення 4) примара, привид

4) ( прекрасне) видовище; ( красивий) вид; the brіdge was a lovely vision від нареченої не можна було очей відірвати

5) авт. огляд ( з автомобіля)

1) ( the beautiful) прекрасне

2) ( the beautiful) хороші, гарні люди

3) красуня ( при звертанні)

1) прекрасний, гарний

2) чудовий; прекрасний, приємний

1) краса, прекрасне; часто pl приваблива або гарна риса; прикраса

2) принадність

3) красуня; красень

4) бібл., пoeт. краса, цвіт ( народу)

5) перевага, достоїнство

1) див. bend II + - er

2) згорблена, сутула людина

3) щипці, кліщі

4) cл. шестипенсовик

5) шотл. п'яниця

6) aмep.; cл. гульня

7) aмep. нога

8) cл. щось величезне або прекрасне