-
1 thrill
1. n1) нервовий дрож; трепет; нервове збудження; глибоке хвилювання2) коливання, вібрація; тремтіння3) сенсаційність4) щось сенсаційне; сенсаційна книжка; детективний (пригодницький) роман5) мед. котяче муркотання (у хворого на порок серця)2. v1) викликати трепет; збуджувати, хвилювати2) відчувати трепет3) викликати дрож (коливання)4) коливатися, вібрувати; тремтіти, дрижати (від страху, радості тощо); трепетати* * *I [aril] n1) нервове тремтіння; нервове порушення; глибоке хвилювання2) коливання, вібрація; струс3) сенсаційність; захопливість4) щось сенсаційне, хвилюючеthe sight was a real thrill — побачивши це видовище тремтіння пробирало до кісток; сенсаційна книга; пригодницький або детективний роман
5) мeд. вібрація, тремтіння грудної стінки ( при пороці серця)II [aril] v1) викликати трепет; збуджувати; проймати, пробирати; лоскотати нервиour hearts_ were thrilled by those tales — наші серця тріпотіли від цих розповідей; відчувати трепет
to thrill with de light [with horror] — тріпотіти від захвату [від жаху]; пронизувати, викликати трепет
2) викликати тремтіння, коливання; трястиto thrill the land — трясти землю; коливатися, вібрувати; тремтіти
the earth seemed to thrill — здавалося, що сама земля дрижить
-
2 whistle
1. n1) свистto give a whistle — свиснути, дати свисток
2) свисток3) розм. горло, горлянкаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — амер., розм. красуня
as clean (as clear, as dry) as a whistle — першокласний, відмінний
2. v1) свистіти2) свиснути, покликати свистком3) пролітати зі свистом4) свистати на знак схваленняto whistle at a girl — розм. присвиснути від захоплення, побачивши дівчину
6) нашіптувати; таємно викриватиwhistle away — насвистувати; відкидати, не зважати
whistle off — звільнятися (від когось); не рахуватися; ретируватися
whistle up — викликати; підкликати
* * *I n1) свист2) свистокpenny /tin/ whistle — свистулька
a factory whistle — фабричний /заводський/ гудок
3) розг. горло, глоткаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — cл.; cл. красуня
as clean /as clear, as dry/ as a whistle — відмінний, першокласний
at smb 's whistle — за першим покликом /наказом/; варто тільки свиснути
not worth a whistle — нічого не вартий, не вартий зусиль
II vto pay (too dear) for one's whistle — розплачуватися /дорого поплатитися/ за свою забаганку
1) свистіти2) свиснути, підізвати свистком ( whistle up)to whistle to a dog, to whistle one's dog back — свиснути собаці
the bullets [the arrows] whistled past our ears — пулі [стріли]свистіли навколо нас
to whistle at a girl — присвиснути ( від захоплення), побачивши дівчину
the audience whistled — глядачі свистом виражали своє схвалення; ( for) cл. марно добиватися (чого-н.)
he did a sloppy job so he can whistle for his money — робота зроблена халтурно, нехай він не розраховує отримати за неї гроші
to whistle in the dark — підбадьорювати себе свистінням в темноті; бадьоритися, маскувати страх /зневіру/; проявляти показний оптимізм
to bid /to tell, to let/ smb go whistle — грубо відмовити кому-н.
to blow the whistle on smb — cл. донести на кого-н.; накапати, настукати на кого-н.
-
3 thrill
I [aril] n1) нервове тремтіння; нервове порушення; глибоке хвилювання2) коливання, вібрація; струс3) сенсаційність; захопливість4) щось сенсаційне, хвилюючеthe sight was a real thrill — побачивши це видовище тремтіння пробирало до кісток; сенсаційна книга; пригодницький або детективний роман
5) мeд. вібрація, тремтіння грудної стінки ( при пороці серця)II [aril] v1) викликати трепет; збуджувати; проймати, пробирати; лоскотати нервиour hearts_ were thrilled by those tales — наші серця тріпотіли від цих розповідей; відчувати трепет
to thrill with de light [with horror] — тріпотіти від захвату [від жаху]; пронизувати, викликати трепет
2) викликати тремтіння, коливання; трястиto thrill the land — трясти землю; коливатися, вібрувати; тремтіти
the earth seemed to thrill — здавалося, що сама земля дрижить
-
4 fall
1. n1) падіння2) занепад3) спад; зниження4) звич. pl водоспад5) амер. осінь6) випадання опадів7) впадіння (ріки)8) народження; окіт (ягнят тощо); виводок; опорос9) рубання лісу; зрубаний ліс10) покривало, вуаль11) спорт. коло, раунд; сутичка; боротьбаto try a fall with smb. — поборотися (помірятися силами) з кимсь
12) тех. напір; висота напору13) схил, обрив14) мор. фал15) тех. канат підйомного блока16) муз. каданс17) полювання на китів18) пасткаfall dandelion — бот. кульбаба осіння
fall fashions — амер. осінні моди
fall overcoat — амер. чоловіче осіннє пальто
2. v (past fell; p.p. fallen)1) падати; спадати; знижуватися; схилятися2) опускатися, спускатися; наставати3) охоплювати, долати (про сон тощо)4) слабшати, затихати (про вітер тощо)5) погіршуватися, псуватися (про настрій тощо)6) полягти, загинути (в бою)1) дохнути (про худобу)8) руйнуватися, обвалюватися; осідати9) поширюватися, лягати (на когось, щось)10) припадати, випадатиto fall to smb.'s share (to smb.'s lot) — випадати на чиюсь долю
11) ставати, робитися12) зриватися з вуст13) опадати (про листя)14) випадати (про зуби тощо)15) іти, падати (про дощ тощо)16) розпадатися (на частини)17) западати, спадати, приходити (в голову)18) народжуватися (про тварин)20) потрапляти (у пастку)to fall across smb., smth. — наштовхуватися на когось, щось
to fall in with smth. — відповідати чомусь; гармоніювати з чимсь
to fall within smth. — перебувати у межах (сфері) чогось
to fall down on smth. — амер., розм. не справдити довір'я (надій); зазнати невдачі в чомусь
to fall for smb. — розм. закохатися у когось
to fall for smth. — розм. попасти (ся) на гачок
fall away — кидати; відступитися; зраджувати
fall in — провалюватися, завалюватися (про дах); військ. ставати в стрій; минати (про строк)
fall off — відпадати, відвалюватися; зменшуватися, слабнути; занепадати
fall on — братися (за роботу); нападати, накидатися
fall out — випадати; військ. виходити зі строю, розходитися; сваритися; траплятися
fall over — перекидатися; заснути
fall through — провалитися; зазнати невдачі
fall to — взятися, розпочати; зачинятися (про двері)
fall upon — натрапляти, нападати
to fall at hand — насуватися, наближатися
to fall flat — не мати успіху; не справити належного враження
to fall from grace — грішити, збитися з пуття
to fall short (of) — зазнати невдачі; не вистачати
to fall to the ground — руйнуватися, виявлятися безрезультатним
to fall on one's face — провалитися з тріском; оскандалитися; зазнати фіаско
* * *I [fxːl] n1) падінняto have a fall — упасти; падіння, занепад
2) зниження, падіння; спад3) pl водоспад4) уклон, обрив, схил ( пагорба)5) випадання (волосся, зубів)6) aмep. осінь9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід10) рубка лісу; зрубаний ліс11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся12) cпopт. коло, бій, раунд13) тex. напір; висота напору14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал15) мyз. Каданс16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)II [fxːl] v(fell; fallen)1) падати2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися4) загинути; здихати5) прямувати, направлятися6) опускатися; іти під уклон7) валитися, обвалюватися; осідати8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)10) cл. потрапити до в'язниці12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)13) іти, випадати (про дощ, сніг)15) потрапляти ( у пастку)16) розпадатися ( на частини)18) народжуватися (про ягнят, щенят)III [fxːl] див. fall-trap IV [fxːl] n; спец.крик, що його видають китобої, побачивши кита; полювання на китів -
5 sight
1. n1) зірlong sight — а) далекозорість; б) перен. далекоглядність
short sight — а) короткозорість; б) перен. недалекоглядність
2) видto know smb. by sight — знати когось в обличчя
to lose sight of — а) упустити з очей; б) забути
3) погляд; думка; точка зоруdo what is right in your own sight — робіть так, як ви вважаєте правильним
4) швидкий погляд5) поле зору6) краєвид, гарне видовищеthis lake is one of the sights of the country — це озеро — одно з найкращих місць країни
7) pl визначні місця8) розм. сміховинне (непринадне) видовище9) розм. безліч; купа10) розм. зіниця11) розм. окуляри12) військ. приціл13) топ. візир14) гірн. маркшейдерський знак15) топ. візуванняsight adjustment (setting) — військ. установка прицілу
sight bill (draft) — тратта, термінова для пред'явлення
sight reach — військ. прицільна дальність
to translate (to play music) at sight — перекладати (грати) з аркуша; б) зразу ж, тут же, без зволікань
a sight for sore eyes — а) бажаний гість; б) приємне видовище
out of sight out of mind — як з очей, так і з думки
2. v1) побачити, виявити2) спостерігати3) військ. наводити, прицілюватися4) топ. візувати* * *I [sait] n1) зірlong sight — далекозорість; далекоглядність
2) вигляд3) ( швидкий) погляд; перший погляд ( first sight)at sight — з листа; відразу ж; кoм. по пред'явленні
at first sight — з першого погляду; на перший погляд
4) погляд; точка зору, думка; миcт. бачення5) поле зору; межа видимості6) гарний вид, прекрасне видовище; pl визначні пам'ятки8) велика кількість, маса, купа9) вiйcьк. приціл; прицільний пристрій; тoп. візир; відмітка; гipн. маркошейдерський знак10) cпeц. візуванняII [sait] a1) тex. оглядовий2) кoм. який оплачується по пред'явленніIII [sait] v1) побачити; виявити; спостерігати2) вiйcьк. наводити, прицілюватися; тoп. візувати3) вiйcьк. приводити до нормального бою -
6 toward
Iadj1) що відбувається2) наступний, що має відбутися3) слухняний; ґречний, добре вихований4) здатний до навчання, здібний до наукиIIprep1) (у напрямі) до2) на, доefforts toward a peaceful settlement — зусилля, спрямовані на мирне врегулювання
4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)attitude toward smb., smth. — ставлення до когось, чогось
5) близько (якогось часу)6) майже, приблизно, орієнтовно7) для, на* * *I a; predic; іст.seeing a crowd of people, I went to see what was toward — побачивши натовп, я пішов подивитися, що траплялося; майбутній
2) слухняний; доброзичливийII prepthey moved [walked] toward the town — вони рухалися [йшли]( по напряму) до міста
he ooked down toward the water — він дивився вниз на воду; положення по відношенню до якогось предмету до, на
to pass the knife with the handle toward smb — передавати кому-н. ніж ручкою вперед
2) просування по дорозі до мети до, по дорозіa long stride toward disarmament — великий крок до роззброєння /на шляху роззброєння/; the country is rapidly moving toward prosperity країна швидко йде шляхом процвітання; мета зусиль, дій для, в користь
efforts toward a peaceful settlement — зусилля, направлені на мирне врегулювання
to apply smth toward the solution of particular problems — застосовувати що-н. для вирішення певних проблем
3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) доattitude toward smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
to feel friendly toward smb — відчувати прихильність до кого-н.
measures taken toward the colonies — заходи відносно колоній; потяг до кого-н. до
4) наближення до певного моменту часу до, біляhe went to bed toward 11 oclock — він ліг спати близько 11 години; наближення до якого-н. числа майже, біля
5) призначення матеріальних засобів для, наto save toward the childrens education — збирати гроші, щоб дати освіту дітям
-
7 fall
I [fxːl] n1) падінняto have a fall — упасти; падіння, занепад
2) зниження, падіння; спад3) pl водоспад4) уклон, обрив, схил ( пагорба)5) випадання (волосся, зубів)6) aмep. осінь9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід10) рубка лісу; зрубаний ліс11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся12) cпopт. коло, бій, раунд13) тex. напір; висота напору14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал15) мyз. Каданс16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)II [fxːl] v(fell; fallen)1) падати2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися4) загинути; здихати5) прямувати, направлятися6) опускатися; іти під уклон7) валитися, обвалюватися; осідати8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)10) cл. потрапити до в'язниці12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)13) іти, випадати (про дощ, сніг)15) потрапляти ( у пастку)16) розпадатися ( на частини)18) народжуватися (про ягнят, щенят)III [fxːl] див. fall-trap IV [fxːl] n; спец.крик, що його видають китобої, побачивши кита; полювання на китів -
8 sight
I [sait] n1) зірlong sight — далекозорість; далекоглядність
2) вигляд3) ( швидкий) погляд; перший погляд ( first sight)at sight — з листа; відразу ж; кoм. по пред'явленні
at first sight — з першого погляду; на перший погляд
4) погляд; точка зору, думка; миcт. бачення5) поле зору; межа видимості6) гарний вид, прекрасне видовище; pl визначні пам'ятки8) велика кількість, маса, купа9) вiйcьк. приціл; прицільний пристрій; тoп. візир; відмітка; гipн. маркошейдерський знак10) cпeц. візуванняII [sait] a1) тex. оглядовий2) кoм. який оплачується по пред'явленніIII [sait] v1) побачити; виявити; спостерігати2) вiйcьк. наводити, прицілюватися; тoп. візувати3) вiйcьк. приводити до нормального бою -
9 toward
I a; predic; іст.seeing a crowd of people, I went to see what was toward — побачивши натовп, я пішов подивитися, що траплялося; майбутній
2) слухняний; доброзичливийII prepthey moved [walked] toward the town — вони рухалися [йшли]( по напряму) до міста
he ooked down toward the water — він дивився вниз на воду; положення по відношенню до якогось предмету до, на
to pass the knife with the handle toward smb — передавати кому-н. ніж ручкою вперед
2) просування по дорозі до мети до, по дорозіa long stride toward disarmament — великий крок до роззброєння /на шляху роззброєння/; the country is rapidly moving toward prosperity країна швидко йде шляхом процвітання; мета зусиль, дій для, в користь
efforts toward a peaceful settlement — зусилля, направлені на мирне врегулювання
to apply smth toward the solution of particular problems — застосовувати що-н. для вирішення певних проблем
3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) доattitude toward smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
to feel friendly toward smb — відчувати прихильність до кого-н.
measures taken toward the colonies — заходи відносно колоній; потяг до кого-н. до
4) наближення до певного моменту часу до, біляhe went to bed toward 11 oclock — він ліг спати близько 11 години; наближення до якого-н. числа майже, біля
5) призначення матеріальних засобів для, наto save toward the childrens education — збирати гроші, щоб дати освіту дітям
-
10 whistle
I n1) свист2) свистокpenny /tin/ whistle — свистулька
a factory whistle — фабричний /заводський/ гудок
3) розг. горло, глоткаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — cл.; cл. красуня
as clean /as clear, as dry/ as a whistle — відмінний, першокласний
at smb 's whistle — за першим покликом /наказом/; варто тільки свиснути
not worth a whistle — нічого не вартий, не вартий зусиль
II vto pay (too dear) for one's whistle — розплачуватися /дорого поплатитися/ за свою забаганку
1) свистіти2) свиснути, підізвати свистком ( whistle up)to whistle to a dog, to whistle one's dog back — свиснути собаці
the bullets [the arrows] whistled past our ears — пулі [стріли]свистіли навколо нас
to whistle at a girl — присвиснути ( від захоплення), побачивши дівчину
the audience whistled — глядачі свистом виражали своє схвалення; ( for) cл. марно добиватися (чого-н.)
he did a sloppy job so he can whistle for his money — робота зроблена халтурно, нехай він не розраховує отримати за неї гроші
to whistle in the dark — підбадьорювати себе свистінням в темноті; бадьоритися, маскувати страх /зневіру/; проявляти показний оптимізм
to bid /to tell, to let/ smb go whistle — грубо відмовити кому-н.
to blow the whistle on smb — cл. донести на кого-н.; накапати, настукати на кого-н.
-
11 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
12 накидывать
накидать (много чего)I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.II. Накидывать и Накидать, накинуть -1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;3) накинутий. -ться -1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].* * *I несов.; сов. - накид`атьнакида́ти, наки́дати и мног. понакида́тиII несов.; сов. - нак`инуть1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути -
13 недалеко
и Недалеко нрч.1) недалеко, (ум. недалечко), неподалеку, (ум. неподалечку), (пров.) неподалеці, неподалець, (вблизи) поблизу, (близко) близько. [Він живе недалеко (Київ). Довбишів двір був недалеко (Н.-Лев.). Махніть навпрошки, - це недалечко (А. Любч.). Тут поблизу лежить людина (Крим.). Побачивши так близько берег той (Грінч.)]. -ко от кого, от чего - недалеко (ум. недалечко) від кого (редко кого), чого (редко від чого), неподалеку (ум. неподалечку) кого, чого, (пров.) неподалеці від кого, від чого, (друг от друга ещё) неподалець з ким, (вблизи) близько, поблизу кого, чого. [Недалеко Стародуба стали відпочити (Рудан.). Став возик недалечко од мене (М. Вовч.). Недалечко села пасеться свиня (Рудч.). Неподалечку нас майнула постать (Корол.). Той другий дуб, - од першого неподалеці, - і той обтрушено (Борз.). Ми неподалець з ними живемо (Новомоск.). Близько ліжка неньки спали в колисці (діти) (Л. Укр.)]. -ко уйти (уехать) (перен.) - недалеко заїхати;2) сказ. безл. предл. - недалеко. [Недалеко до кінця (П. Тичина). До Жилянської вулиці було недалеко (В. Підмог.)]. До берега -ко - до берега недалеко. -ко от счастья, от тюрьмы - недалеко від (до) щастя, від (до) в'язниці. -ко и праздник - скоро (незабаром) і свято. -ко ходить за примером - недалеко йти (ходити) по приклад; недалеко шукати прикладу.* * *тж. недалек`о; нареч.недале́ко\недалеко ко идти́ (ходи́ть) [за приме́ром] — недалеко́ іти́ (ходи́ти) [за прикладом]
\недалеко ко́ уйти́ (уехать) — перен. недале́ко піти́ (поїхати)
-
14 неиспользованный
невикористаний, нескористаний, неспожиткований, незужиткований, не(с)пожитий, не(з)уживаний, не(з)ужитий. [Невикористана можливість (Київ). Невикористана відпустка (Київ). Всі неуживані і приголомшені здібності дитини заніміють (Франко). Підпалив у грубі, побачивши кілька незужитих дровин (В. Підмог.)].* * *неви́користаний -
15 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
-
16 иле
Iмилий, коханий, друг СК; иле йанына варайым, йараны гӧрӱп хорхайым піду до друга; побачивши рани твої, злякаюся СК; пор. айле, але I, иле I, эйлим.IIпісляйм. з, з допомогою чого, чим Г; исмиң иле твоїм ім'ям Г; пор. бе, биле I, билен, бле, блен, илан, илен, илең, инен, -нен, пе, пле, плен.навіть СК; салдат (москал, москов) долмуш одалары, иле (ӧле дэ) Ширин мырзалары (н) усі приміщення були забиті москалями, навіть покої Ширіна-мирзи СК. -
17 киби
як М; алдым киби итиматлы мектубунузу, севиндим я зрадів, отримавши вашого щирого листа М; ве Христос эфендийи кӧрдӱклери киби сеҗдэ эттилер побачивши господа Христа, вони уклонилися Кб.; пор. гиби, д'иби, т'иби. -
18 сазыман ол-
бути враженим, зачарованим Г; ону кӧрдӱктэ сазыман олдулар побачивши його, вони були вражені Г. -
19 сона
Iент. оса СГС.IIпісля П, СМ, У; кӧрген сона побачивши П; заре ӧзекйе минд'ен сона після того, як злак (овес) вийде в стрілку П; бурчах тохтаған сона після того, як град перестав У; ӱч кӱндэн сона через три дні У. -
20 ӧзен
річка, озеро, море СБ, СМ, У-СГ; ӧзен бойу понад річкою Г; ӧзен тӱбӱ дно річки К; ӧзенни кӧрмед'ен папучларны чыхарма не побачивши озера, не роззувайся СМ.
См. также в других словарях:
Валевский — Валевский, Ларион Ларион (Хиларем) Валевский боярин великого князя киевского Александра (Олелька) Владимировича Слуцкого (Гедиминовичи), родоначальник шляхетских родов Юго Западной Руси Левковских, Левкович герба Лук, Геевских Ловдыковских … Википедия
переконуватися — уюся, уєшся, недок., перекона/тися, а/юся, а/єшся, док., у чому, із спол. що, як, також без додатка. 1) Доходити до якогось висновку, думки, рішення, віри у що небудь на основі якихось доказів, спостережень, роздумів. || Упевнятися в чому небудь … Український тлумачний словник
порадіти — і/ю, і/єш, док. 1) з кого – чого, кому, чому і без додатка. Відчути радість із приводу чого небудь, з якоїсь нагоди. || за кого. Відчути задоволення, радість із нагоди чиїх небудь успіхів, приємних, радісних подій у житті кого небудь іншого. ||… … Український тлумачний словник