(общества)

-ница (член общества) громадянин, громадянка, (член братства) брат, братчик, братчиця, сестра.

* * *

1) грома́дський працівни́к (-а) ( общественный деятель) грома́дський дія́ч (-а)

2) ( член крестьянского общества) ист. член грома́ди

виборний, виборовий. Выборный представитель - виборний; (уполномоченный) уповажнений. Выборный от общества для раздела общественного сенокоса, леса - ділій (р. ділія). [На луках ділії ділять траву].

* * *

1) ви́борний

2) в знач. сущ. ви́борний, -ого

вищий, найвищий, зверхній. [Вища школа. Найвища влада]. Высшее положение - вище становище, зверхність (р. -ности), вищість (р. -щости). Высшие классы общества - верхи громадянства. Принадлежащий к высшему обществу - великосвітній.

* * *

бокувати від кого. [Вона ніколи не бокувала від чужих], вовком дивитися на кого. -ся людей, общества - бігати (цуратися) людей, товариства, ховатися від людей, від товариства; соромитися кого. Дичащийся - вовкуватий. [Вовкуватий дуже хлопець (Звиног.)]; дичак (см. Дичок 2).

* * *

извергнуть что викидати, викинути, вивергати, вивергати и вивергнути, звергати, звергти що, (из своей среды) вилучати, вилучити з-між себе кого. [Їх із церкви гнали, охвір не приймали, свічі вивергали (Яворн.). Померші діти, недоноски, що мати звергла (Г. Барв.). То й вилучте лукавого з-між себе (Св. П.)]. -ть рвотой - вибльовувати, виблювати; (кашлем) викашлювати, викашляти; (о вулкане) викидати, викинути що, вибухати, вибухнути чим. Вулкан -гает лаву - вулкан викидає лаву. -гать клубы дыма, пара - викидати дим, пару, бухати димом, парою. -гать хулу - кидати хулу; см. Изрыгать. Изверженный, Извергнутый - викинений и викинутий, вивергнутий и вивергнений, звергнутий и звергнений, вилучений, (рвотой) виблюваний, (кашлем) викашляний, (вулканом) викинений, вибухлий з вулкану. [Вибухла з вулкану лава довго не холоне (М. Грінч.)]. -тый из общества - викинений или вилучений з-межи громадянства. Извергаемый - викиданий, виверганий.

* * *

несов.; сов. - изв`ергнуть

1) виверга́ти, ви́вергнути и ви́вергати, викида́ти, ви́кинути

2) фиоиол. випо́рскувати, ви́порснути, виверга́ти, ви́вергнути и виверга́ти

3) (изгонять, удалять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш), вилуча́ти, ви́лучити

изгнать виганяти, вигонити, вигнати, гнати, зганяти, зігнати, викидати, викинути, (о мног.) повиганяти, повигонити, повикидати, (всех) визганяти кого; срвн. Гнать, Выгонять, Сгонять. [Вигнати духа нечистого (Єв.). Максимця не раз з двора зганяли (Боров.). Та й говорять як Господь гнав Адама з раю (Рудан.). З усіх установ, де він служив, його повикидали (Крим.)]. -нять (из пределов родного края, республики) юрид. - виганяти, вигонити (за межі рідного краю, батьківщини, республіки), (стар.) виволати, сов. виволати з чого, банітувати кого. [А за віщо його банітовано? (Л. Укр.)]. Он человек опасный, его нужно -нать из нашего общества - він людина небезпечна, його треба викинути з нашого товариства. Его -нали из отечества - його вигнано з рідного краю, (стар.) його банітовано. -ть плод - зганяти, зігнати, страчувати, стратити, потеряти зародок, дитину, робити, зробити викидень. Изгнанный - вигнаний, зігнаний, (стар.) виволаний, банітований від кого (кем). Изгоняемый кем - гнаний від кого. [Забивцею вона до нас прийшла, від люду гнана, скинена з престолу (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - изгн`ать

1) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиго́нити; банітува́ти; (устранять, исключать) виключа́ти, ви́ключити

2) ( плод) мед. зганя́ти, зігна́ти (зжену́, зжене́ш)

исключить виключати, виключити, вилучати, вилучити кого, що з чого и від чого, виймати, вийняти що з чого, (о мн.) повиключати, повилучати, повиймати. [Не платив грошей, виключили його з мережі абонентів (Крим.). Патріотизм та інтернаціональна ідея зовсім не вилучають один другого (Грінч.). Заборонено всю українську пресу, не виймаючи навіть спеціяльних, наукових то-що органів (Єфр.)]. -чать из общего порядка - виключати з загального порядку. -чать из правила - виймати з правила. -чать из партии - виключати з партії. -чать из собрания - видаляти із зборів. -чать из списков - виключати, виписувати з реєстрів. -чать из счёта - вираховувати, вилучати з рахунку. -чить из учебного заведения - виключити з школи, з шкільної установи. -чить из (членов) общества - вилучити з громадян. Это -чить! - це вилучити! це не в число! Исключённый - виключений, вилучений, вийнятий, (прил.) виметний. [Нема й однієї хати виметної од корости (Переясл.)]. Это -чено! - це річ виключена! це неможливо! Исключаемый - виключуваний, вилучуваний. Исключая - виключаючи, вилучаючи, виймаючи, вимкнувши; как нар. см. Кроме.

* * *

несов.; сов. - исключ`ить

1) класа (-си), (реже) клас (-су). [Тварини поділяються на класи (М. Грінч.)];

2) (соц. полож.) стан (-ну), класа, клас, (слой) верства. [Робітнича класа. Боротьба класів. Це люди одної верстви з вами (Н.-Лев.)]. Высшие (низшие) -сы общества - вищі (нижчі) стани (верстви) громадянства. Класс-гегемон - кляса-гегемон (-на);

3) (в школе) класа, клас (-су). [Антосьо вже був у четвертому класі (Свидн.). Учень перейшов до третьої класи (М. Грінч.)].

* * *

1) комітет (-ту). Бедняцкий -тет - незаможницький комітет. Временный -тет по делам печати - тимчасовий комітет у справах (для справ) друку. -тет о печати - комітет у справах друку. Исполнительный -тет - виконавчий комітет. Главный -тет общества - головний комітет, (управление, гал.) виділ (-лу) товариства. -тет грамотности - комітет письменности. Городской, районный, окружной -тет - міський, районовий, округовий комітет;

2) (переносно) рада, комітет. Семейный -тет решил - семейна рада поклала, вирішила. Он в -тете по утаптыванию мостовой (иронич.) - він у комітеті торування стежок, він директор свіжого повітря.

* * *

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

1) (склад) магазин (-ну), крамна комора, склад, (зап.) склеп (-пу). -зин продовольственный - харчова комора, харчовий склад;

2) (лавка) крамниця, магазин, (зап.) склеп (-пу). [Оливець з магазину Пето (Самійл.). З великих вікон хрещатицьких крамниць вилискувався світ (Кониськ.). Здавна марила про те, щоб мати свій склеп і урядувати за його прилавком (Франко)]. -зин книжный - книгарня. [Книжки ніде такої тут не знайдеш: тут же й книгарень нема (Крим.)]. -зин мануфактурный - (мануфактурна) крамниця. -зин бакалейный - бакалійна крамниця, бакалійний магазин (склеп). -зин обувный - магазин обувний, магазин узуття. -зин галантерейный - галантерійна крамниця, галантерійний магазин. -зин цветочный - квітникарня. -зин хлебозапасный - зорносховище, (зерно)зсип (- пу), (зап.) шпихлір (-ра), (народн.) гамазин, гамазея, магазея. [Хліба в гамазеї зовсім не багато (Сл. Ум.)]. -зин кооперативный - кооперативна крамниця. -зин общества потребителей - споживча крамниця, товариська (диал. обчеська) крамниця. Срв. Лавка 2;

3) (в огнестрельном оружии) магазин (-на).

* * *

1) торг. крамни́ця, магази́н, -у; диал. склеп, -у

2) ( склад) магази́н, -у

3) спец. магази́н, -а

4) воен. магази́н, обо́йма, рожо́к

1) (записки очевидца) мемуари (-рів), історичні записки (-сок), (воспоминания) спогади (-дів), спомини (-нів), споминки (-ків). [Посередині між літописом та історією стоять історичні записки або мемуари (Єфр.)];

2) (записки учёного общества) мемуари, записки.

* * *

1) громадський, громадянський, суспільний. -ная жизнь - громадське (суспільне) життя. -ное движение - громадський рух. -ная польза - громадська (суспільна) користь. -ное мнение - громадська (суспільна) думка. -ная должность - громадський (суспільний) уряд. -ное имущество - добро громадське. -ное положение - громадське (суспільне) становище. -ная обязанность - громадська (громадянська) повинність;

2) (принадлежащий обществу) громадський. [Громадська земля. Громадські гроші].

* * *

1) суспі́льний, грома́дський

2) (принадлежащий обществу, коллективный; связанный с обслуживанием общества) грома́дський, суспі́льний

3) ( общительный) товари́ський; ( компанейский) компані́йський

Олімп (-пу).

* * *

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

1) відкриття; розчинення, відхилення (напр., вікна, дверей); розплющення (очей); відслонення (статуї);

2) відкриття, виявлення (напр., правди, тайни, намірів); викриття, виява [змови (заговора), злочинства]. См. Обнаружение;

3) відкриття (Америки, незнаних островів). [Нові відкриття. Одкриття написів на руїнах];

4) (изобретение) винайдення, винахід (-ходу), знайдення [Технічні знайдення], знахід (-ходу). См. Изобретение;

5) відкриття, заведення, запровадження (напр. шкіл, лікарень), закладення. -тие памятника, заседания, театра - відкриття пам'ятника (напр. Котляревському, Шевченкові), засідання, театру. -тие партийной конференции, съезда незаможных - відкриття партійної конференції, з'їзду незаможників. -тие контрреволюционного заговора, общества - викриття контр-революційної змови, товариства.

* * *

1) ( действие) відкриття́; розкриття́; викриття

2) ( открытое в результате исследований) відкриття́

поденки, оден(ь)ки (-нків), подиння, подіння; (осадок) гуща, фус, фуси. Срв. Осадок, Гуща. [Капусти тільки поденки зосталися в діжці]. -нки общества - покидьки суспільні, громадські, потолоч суспільна или подиння (зап. подинє) суспільности, поденки суспільства. -нки человечества - поденки людства (людськости).

* * *

1) поде́нки, -ків, оде́нки; ( гуща) гу́ща, диал. фус, -у

2) перен. по́кидьки, -ків и поки́дьки, собир. поки́дь, -ді, диал. поде́ння

подчиниться

1) (сред. з.) підлягати, підлягти, улягати, улягти кому, чому, підхилятися (хилитися), підхилитися, підклонятися, підклонитися кому, чому или під кого, під що, (повиноваться) коритися, підкорятися, підкоритися, с[у]корятися, с[у]коритися, піддаватися, піддатися кому, чому, послухати кого и кому, слухати, слухатися, послухатися кого, чого. [Не хочуть підлягати їхнім постановам. Тому чи иншому впливу підлягаючи (Єфр.). Підляг батьківській волі. Не всі йому піддавались (Свидн.). Годі вже нам дурням сидіти та коритися розумним глитаям (Грінч.). Я не вкорюсь нікому (Самійл.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -няться власти, постановлению - підлягати владі, постанові. -няться закону, требованиям общества - підлягати закону (-нові), вимогам громади (суспільства);

2) (стр. з.) підбиватися, підгортатися, підхилятися, бути підбитим, підгорнутим, підхиленим. -няться, грам. - підряджуватися, підрядитися, бути підрядженим чому.

* * *

несов.; сов. - подчин`иться

1) ( повиноваться) корити́ся и підкоря́тися, підкори́тися, скоря́тися, скори́тися и поскоря́тися, підляга́ти, підлягти́, підхиля́тися, підхили́тися; диал. уляга́ти, улягти́

2) ( быть в зависимости) підпорядко́вуватися, підпорядкува́тися; ( быть в подчинении) підляга́ти, підлягти́

3) несов. грам. бу́ти підпорядко́ваним, підпорядко́вуватися; ( о предложении) бу́ти підря́дним

4) страд. (несов.) підкори́тися; підпорядко́вуватися

1) півсвітло, півсвіт, сутінь (-ни);

2) (переносно) півсвіт (-ту).

* * *

1) (о предметах: по величине и друг. кач.) порядний, путній, путящий, доладній, нічогенький, годящий, гарненький, добрий, добрячий; (только по величине) чималий, спорий. -ная сумма - грубі гроші;

2) (в социальной и моральной оценке) порядний, статечний, статочний, статковитий, статний, статній, пристойний, людяний, людський, гарний, путній, путящий. [В людяного шинкаря і в корчмі краще (Свид.)]. -ный сын - батьків син. -ное дитя - отецька дитина.

* * *

1) поря́дний

2) (изрядный, значительный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький, неаби́який; ( большой) вели́кий, до́брий, добря́чий, диал. спо́рий; ( стоящий) пу́тній, путя́щий; ( ужасный) страше́нний

3) (недурной, достаточно хороший) непога́ний, га́рний, до́брий, хоро́ший

4) ( принадлежащий к дворянским слоям общества) шляхе́тний, благоро́дний